Головне меню
Проєктна діяльність
Рідкісні та цінні видання
Ми в соціальних мережах
Календарі
Інформація для кафедр
Шекспірознавство
Випадкове фото
Хто на сайті
На сайті 693 гостя та 0 користувачів
Uncategorised
Тернопільська літературна студія «7 герц» діє уже кілька років. Її молодих та амбітних учасників можна побачити на багатьох фестивалях та мистецьких заходах. Тож як народилась ідея об’єднання у Файному місті цих творчих людей, чим дихає «7 герц» зараз, про що мріє, журналісти «Номер один» запитали в ідеолога та засновника студії, поета Юрія Вітяка. Отож..
– Нещодавно літературна студія «7 герц» відзначила маленьке свято. Чула, що Вам виповнилось три роки. Розкажи, з чого починалася Ваша маленька сім’я.
– У нас і справді все розпочалось, як то буває із парами: здавалося б, випадково надибались, розгледіли один в одному споріднену душу, почали частіше зустрічатись у літстудії, віднаходити спільні зацікавлення, заручились обопільною підтримкою і, врешті-решт, стали єдиним цілим. Не хочеться вкотре починати від Адама, втім скажу те, що кожна людина, яка бодай раз приходила в гості на засідання, сповнювала нас чимось незвіданим, навіть тоді, коли очікування від творів не справджувались ні на йоту. Портрети літстудії раніше виглядали дещо по-іншому. Однак через низку, передусім, життєвих обставин з частиною учасників довелося попрощатись, хоча багатьом із них вдалося залишитись на світлинах та відео з читань і, звісно, у наших серцях та пам’яті.
– Мабуть, важко триматися купи, коли учасники студії настільки різні (професія, вік, уподобання)? Здебільшого, такі об’єднання довго не існують. Як Вам вдається бути досі єдиною командою?
– Ще б пак, ми надзвичайно різні. Інколи самому невтямки, що могли настільки зблизитись. Щодо віку, то тут різниці не відчуваємо. Молодші учасники молодять старожилів – ось той письменницький еліксир, що уможливлює чудове самопочуття, бадьорість та повноту сил. Як нам вдається так довго співіснувати? І сам не знаю. Справа, мабуть, у часі, який багато проводимо разом не тільки задля літературного поступу, а й задля розваг. А ще відпочиваємо один від одного. Це теж хороша метода. Як то кажуть, без сварки нема господарки, ми не виняток. Чвари трапляються зрідка і нагадують італійські експресивні сцени, проте через мить усе минає, продовжуємо зосереджуватись на головному.
– У Тернополі доволі часто проходять літературні вечори (в тому числі з Вашою участю). Розкажи, чи є зараз, так би мовити, попит на «молоду» поезію у Файному? Ви знайшли свого слухача?
– Намагаємось долучатися до максимальної кількості заходів, які відбуваються у Тернополі. Чи є попит на «молоду» поезію? Складно відповісти. Направду, інколи гублюся ц здогадках, а чи література взагалі сьогодні є модною? Проте у нас є свої поціновувачі. Це не може не тішити. Як не дивно, але наше місто жваве у плані організації різного виду читань, робимо все, що в наших силах.
– Для вас «7 герц» – це більше хобі чи все ж перспектива вийти на професійний рівень?
– Невпинно працюємо над власними творами, над поступом, тому гадаю, що згодом наші зусилля будуть оцінені належним чином. Напрацювання з’являються з часом, відтак важливо не гаяти його. Щира правда, що література для нас не є грою у слова чи то старим хобі. Вірші – це почерки життя.
– Розкажіть, де (окрім Тернополя) пощастило виступати. Яке місто прийняло найтепліше?
– Виступали у Чорткові, Бережанах, Львові, Києві. Щоправда, часто зосібна. Усюди приймають тепло, та й ми принагідно теж докладаємо зусиль, аби наші літературні гості почувалися в Тернополі як вдома.
– Як гадаєте, що повинен мати поет, аби дотягнутись до рівня сучасних українських метрів літератури? В чому секрет успіху? Ви вже його розгадали?
– Як на мене, просто варто бути собою. Писати про те, що справді відчуваєш і думаєш. Читачі швидко розрізняють вдаваність від правдивості. До того ж необхідно чимало працювати над своїм розвитком, аби бути цікавим.
– Кожен поет, мабуть, вважає одним з найбільших здобутків свою збірку. З рук студії «7 герц» уже багато вийшло книг? Чи Ви не ставите це собі за пріоритет?
– З книгами якось туго. Тим не менше, цей рік став для нас знаковим. Спеціально до третьої річниці з часу появи найменування літстудії презентували антологію «с(Ш)тиль», що є підсумком діяльності. Книга вийшла друком завдяки видавництву «Крок» на чолі з Юрієм Завадським. Опріч того, не так давно у мережі з’явилась і антологія «Сьомий обрій» спільно з кіровоградським об’єднанням «Обрій».
«Студія дає стусанів у потилицю і змушує розвиватися»
– Юро, ти є, так би мовити, гідом студії. Особисто тобі це допомагає у творчій кар’єрі? Не думав, що одиноке плавання принесе більше звершень, ніж спільне? Ти ж несеш відповідальність за всіх…
– Ясна річ, що думка про позастудійність виникала неодноразово. Будь-яке об’єднання, навіть найбільш нетипове, є форматом, хочемо ми це визнавати чи дивимось на такі речі крізь пальці, то вже інша справа. Студія допомагає мені відкривати себе по-новому з появою кожного учасника. Треба вчитися підніматись до його творчого лету, стукати в особистий простір, аби збагнути його бачення світу, осягнути, ймовірно, інше сприйняття письма. У нас панує демократія, тому вдається розвиватись не тільки в контексті спільноти. Студія дає стусанів у потилицю і змушує розвиватись, а не якорить мене. Бути керманичем – вкрай відповідально. Ніхто не вибачає помилок координаторам, повірте.
– Кажуть, що «життя в поета» немає. Такі люди завше знаходять зайнятість «на стороні», аби повноцінно існувати. Натомість вірші прибуток мало кому приносять. Ви у студії поезію розглядаєте як дохід чи ж бо ремесло на все життя?
– Писати за гроші можна. Зокрема, у мене був досвід створення текстів для пісень. Але це, на превеликий жаль, не є вагомою фінансовою артерією, тим паче, така діяльність виснажує, а то й стає осоружною. Тому нам доводиться шукати роботу іншого характеру і розриватись між двома поприщами.
– Справді, в Тернополі частенько влаштовують вечори поезії. Не здається тобі, що подекуди їх навіть забагато і через це з часом люди просто втомлюються від віршів?
– У цьому є доля правди. Саме тому безпосередньо ми влаштовуємо виступи рідше, аби не втомлювати слухачів, бо кожному потрібне затишшя.
– Звісно, про плани… Літо – це пора фестивалів, у тому числі й літературних. Уже спланували маршрут для «7 герц»? Чи це літо присвятите відпочинку?
– Це одні з найкращих років мого творчого життя. Вони повні незрівнянних емоцій. Не знаю, скільки нам ще доведеться бути разом, але хотілося б продовжити цей відтинок часу до безконечності.
Довідка
Літературна студія «Сім Герц» – тернопільське мистецьке об’єднання, засноване 16 лютого 2013 року як реакція на розпад літстудії «87». Угруповання працює в інтелектуальному ключі, культивує принципи елітарної штуки. Чільне місце у творчості авторів займає образність. Тексти тяжіють до експериментального письма, помарковані поєднанням версифікаційних традицій та новаторства, наснажені елементами потоку свідомості, вирізняються фрагментарністю та еліптичністю.
Назва «Сім Герц» постала як абревіатурне шукання із первинним звучанням «Сім Гертс» (студія імені Гертруди Стайн). Присвята авторці поняття «втрачене покоління» зумовлена думкою, що кожна генерація певною мірою є загубленою, кидається з крайнощів у крайнощі з наміром знайти і зайняти певну соціальну нішу. Згодом найменування графічно видозмінилось, почавши позначати особливу частоту текстів.
Тернополяни розробили проект, який допомагає у підготовці до ЗНО
У Тернополі розробили проект, який допомагає учням у підготовці до ЗНО. Школярі та усі охочі можуть отримувати знання з навчальних предметів у зручний для них час на освітньому порталі «Академія».
Команда «Академії» розробила безкоштовні онлайн-матеріали для підготовки до ЗНО. Користувачам пропонують онлайн-курси, складені відповідно до програм ЗНО, які містять велику базу тестів і теорії, онлайн-ігри, твори. Також є конспекти уроків для вчителів. Розробляли проект викладачі і кращі студенти та випускники Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка.
«Про захмарні ціни на послуги репетиторів, а іноді досить сумнівної якості, у народі ходять легенди. Пересічний учень чи його батьки запопадливо викладають від 50 грн. до 20 у. о. за годину навчання, гадаючи, що таким чином гарантовано отримають якісні знання. Але лише від бажання учня здобути ці знання залежить їх якість», – розповіла волонтер проекту, автор курсу з німецької мови Оксана Брикайло.
Дівчина пояснила, що команда постійно слідкує за графіками ЗНО і старається вчасно інформувати учнів про різні нововведення, цікавинки і події. Публікуватися на сайті можуть усі охочі, котрі володіють якісними матеріалами і готові ними поділитися.
«Навчання на освітньому порталі «Академія» особливо підходить тим людям, які прагнуть змін, які не будують своє життя за усталеними шаблонами, а виходять за їх рамки, або іншими словами, онлайн-навчання призначене для саморозвитку та самовдосконалення особистості. За весь час «Академію» відвідали 3094398 людей. Більшість – українці, є і відвідувачі з-за кордону», – поділилася Оксана Брикайло.
Проект має власну групу у соціальній мережі «ВКонтакті» та сторінку у «Фейсбук».
Опубліковано на сайті "Тернопіль"
27 червня 2015
Джерело: ternopil.te.ua
У Зарваниці на Тернопільщині відбулася літня релігієзнавча школа для молоді, яка об’єднала 30 учасників з області. Захід пройшов за участі історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Про це повідомив о. Віталій Козак на сайті Тернопільсько-Зборівської архиєпархії.Школа мала назву «Міжконфесійні відносини: історія і тенденції сучасних процесів в Україні». Організація такої школи є пілотним проектом, ініціаторами якого стали керівник «Центру дослідження духовної культури», проф. Елла Бистрицька та вікарій Тернопільсько-Зборівського архиєпархії о. Віталій Козак.
У рамках літньої школи, яка відбулася на базі Марійського центру «Зарваниця», відбувся науковий лекторій та круглі столи з обговорення актуальних питань міжконфесійних відносин в Україні, їх історичного розвитку та сьогодення. Лекції читали провідні українські релігієзнавці, богослови, фахівці з питань історії церкви та міжконфесійних взаємин.
Елла Бистрицька прочитала для слухачів школи оглядову лекцію «Поширення релігій на території України». Доповнила лекторій доповідь магістра історії Уляни Безпалько, запропонована у форматі мультимедійної презентації, на тему: «Андрей Шептицький і греко-католики Росії». Обрана тема віддзеркалювала один із аспектів реалізації унійної моделі міжцерковних взаємин на початку ХХ ст. через призму діяльності митрополита Шептицького.
Наступного дня, 22 червня, учасники школи отримали змогу прослухати цикл лекцій з історії церковного права та окремих аспектів церковної історії. Доктор канонічного права, Єпископ Теодор (Мартинюк) прочитав лекцію на тему «Історичний розвиток церковного права». Також владика ознайомив учасників із Кодексом канонів Східних Церков – повним зібранням нормативних актів, що регулюють життєдіяльність зазначених церковних інституцій. Доктор східних церковних наук, о. Віталій Козак виголосив доповідь на тему «Особливості підготовки Всеправославного собору у контексті проведення Вселенських соборів». Доповідач проаналізував історію скликання Вселенських соборів у першому тисячолітті.
Розгорнуту лекцію для слухачів літньої школи прочитав директор Релігійної інформаційної служби України (РІСУ) Тарас Антошевський. Початково тема його лекції була заявлена як «Стереотипи і камені спотикання міжконфесійних стосунків в Україні», проте в процесі роботи доповідь було розширено до аналізу широкого кола поширених релігійних й соціокультурних міфів сучасності, котрі перешкоджають, а іноді й сприяють формуванню релігійної свідомості суспільства, й розвитку міжконфесійних відносин.
Назавершення лекційного курсу було прочитано лекцію провідного наукового співробітника Інституту філософії ім.Г.С.Сковороди Національної академії наук України проф. Віти Титаренко на тему «Міжрелігійний діалог: світовий та український виміри». Лекція супроводжувалася показом мультимедійної презентації і стала своєрідним підсумком опрацьованого слухами літньої школи матеріалу, логічним завершенням лекторію та дала можливість учасникам систематизувати й засвоїти отриману інформацію.
Для учасників та організаторів літня школа виявилася новим цікавим досвідом. У межах табору сформувалося особливе дружнє середовище й зв’язки, які в подальшому сприятимуть поглибленню співпраці між ТНПУ ім.Володимира Гнатюка, Тернопільсько-Зборівською архиєпархією УГКЦ, Тернопільською філією Малої академії наук України та загальноосвітніми закладами Тернопільщини загалом, що є досить перспективним в руслі здійснення просвітницької діяльності серед молоді з метою поглиблення її духовного й освітнього рівня.
Історики створили карту “Сакральні пам’ятки Тернопілля”
Тернопільщина – край, наділений Божою благодаттю. Тут збереглося чи не найбільше в Україні пам’яток сакрального мистецтва. Духовні святині області багато років ваблять прочан різних християнських конфесій не лише з України, але й з-за кордону.
Днями в Тернополі презентували карту “Сакральні пам’ятки Тернопілля”, збір інформації для якої та її виготовлення здійснювали магістри історичного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка під керівництвом проф. Бистрицької Е.В.
Опубліковано на сайті "Тернопіль"
16 серпня 2016
Джерело: ternopil.te.ua
У дитячому таборі «Лісова пісня» готують майбутніх інформатиків
Оздоровлюються та вдосконалюють свої знання 17 кращих математиків та інформатиків з Тернопільщини у таборі «Лісова пісня», що у Борщівському районі. Це своєрідна нагорода за досягнення у обласних олімпіадах з математики та інформатики. Учні старших класів розв’язують задачі та дискутують, та все ж на першому місці — активний відпочинок.
«Викладачі з Тернопільського педагогічного університету відібрали найкращих учнів з усієї області. Тут діти вдосконалюють свої навики у програмуванні та математичних вправах», — зазначив начальник відділу сім’ї та молоді Тернопільської ОДА Ігор Чорний.
Ініціаторами навчання школярів, які цікавляться точними науками, виступили самі викладачі. На волонтерських засадах та в ігровій інтерактивній формі педагоди вчать дітей, не обтяжуючи їх — навчання відбуваються по кілька годин на день.
Відпочинок дітей у «Лісовій пісні» профінансов ано з обласного бюджету.
Опубліковано на сайті "Прес-служба Тернопільськлої ОДА"
22 липня 2016
Джерело: www.doz.te.gov.ua
Тернопільський педагогічний університет – найкращий після столичного!
У розпал вступної кампанії в інтернеті опублікували консолідований рейтинг вищих навчальних закладів України. Чотири тернопільські виші – у шістдесятці кращих, п’ятий зайняв 232 місце з 262 існуючих.
Створюючи консолідований рейтинг українських вищих навчальних закладів, використовували дані національних і міжнародних рейтингів. Таких як «Топ-200 України», «Scopus» та «Вебометрикс».
У результаті – на найвищій сходинці серед тернопільських вишів опинився ТНТУ ім. І. Пулюя (26-27). Далі наздоганяє його ТНЕУ (28). ТНПУ ім. В. Гнатюка значно нижче (52). 58 місце у консолідованому рейтингу займає ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського. Відірвався від місцевих побратимів ТІСІТ. Він на 232 сходинці.
Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя та Тернопільський національний економічний університет потрапили в десятку кращих українських вишів західного регіону. Вони посіли 6 і 7 місця відповідно.
Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка опинився на другій сходинці кращих педагогічних університетів країни 2016 року. Вище в рейтингу лише столичний ім. М.П. Драгоманова.
Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського замикає десятку кращих медичних вишів України.
Опубліковано на сайті "BezTaby"
7 липня 2016
Джерело: beztaby.te.ua
Проблему мовних бар'єрів обговорили в Тернополі
В рамках міжнародного проекту від Aiesec "Language school", який вперше відбувся в Тернополі і тривав протягом липня-серпня відбулась конференція, темою якої стала проблема мовних бар'єрів.
Як розповідає один з організаторів та координаторів проекту Максим Мартинюк, основною метою "Language school" стало не лише вивчення та вдосконалення рівня англійської, а й привернення уваги тернополян до проблеми бар'єрів, які перешкоджають вільно спілкуватись іноземною мовою.
"Як відомо, 2016 - це рік англійської в Україні. І тому ми вирішили організувати такий культурно-освітній проект, метою якого в першу чергу стало привернення уваги до важливих проблем пов'язаних з цією іноземною мовою. В рамках цього до Тернополя приїхали п'ятеро стажерів з Туреччини, Італії, Єгипту та США. Саме вони протягом місяця допомагали тернополянам покращити знання англійської, обговорювали проблеми мовних бар'єрів в своїх країнах та в Україні", - розповідає Максим.
Загалом 51 тернополянин став учасником "Language school". Як розповіли організатори, подібні проекти раніше вже організовувались і в інших містах України, однак, саме в Тернополі захід був наймасштабнішим. Його своєрідним завершенням стала конференція, участь в якій взяли не лише стажери та координатори проекту, а також і викладачі іноземних мов Тернопільського педагогічного університету.
Під час їхньої зустрічі підвели підсумки "Language school":
"Англійську я почала вивчати з перших класів. І у нас в Італії проблема володіння цією мовою полягає в тому, що більшість не може застосувати свої знання в спілкуванні. Адже ще в школі ми отримували теорію і майже не мали практики. Також, ще одним бар'єром під час вивчення мови є те, що в освітніх закладах, коли ти переходиш на наступний рік навчання зразу змінюються вчителі. І проблема полягає в тому, що кожен з них має різну методику викладання і важко до цього пристосовуватись", - зазначає стажерка проекту "Language school" з Італії Міріам Паніері.
За словами дівчини, ще одним бар'єром є те, що часто люди просто бояться розмовляти іноземною мовою:
"Пригадую до нас в клас перевелись учні, які приїхали з Китаю. Вони довгий час привикали до нових однокласників, до нашої країни і не хотіли спілкуватись. Потім з'ясувалось, що в них просто був шалений страх заговорити іншою мовою, адже вони боялись щось не так сказати, не так вимовити і переживали, що їх не будуть розуміти і сміятимуться з цього", - продовжує розповідати Міріам.
Як зазначають організатори проекту, для українців ще однією основною проблемує є небажання вивчати іноземну мову і тому зараз ситуація з володінням англійською - досить плачевна.
"Вже на останніх наших заняттях ми проводили зустрічі просто неба у парку, де вирішили зробити один соціальний експеримент. Наші учасники перетворились іноземцями, які приїхали до Тернополя. Відповідно вони підходили до простих перехожих і по-англійськи питались як пройти до лікарні чи, скажімо, до бібліотеки. З 20 людей приблизно 4-5 змогли доступно пояснити дорогу. Така ситуація є вкрай складною. Бували випадки, коли іноземні стажери не могли порозумітись з офіціантами, диспетчерами таксі чи навіть з простими тернополянами, бо ті не володіють англійською", - розповідає Максим.
Проект краще дав зрозуміти, що не лише в Тернополі, а й в різних куточках світу є значні проблеми з володінням англійською і спілкуванням нею. Він зумів привернути увагу до цього і допоміг покращити знання мови його учасникам.
Опубліковано на сайті "Сорока"
5 вересня 2016
Джерело: soroka.ternopil.ua
Дочірні категорії
Видання працівників ТНПУ Кількість статей: 0
ВИДАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ТНПУ
Підручники, навчальні посібники, лекції, методичні рекомендації працівників Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Науковці ТНПУ Кількість статей: 1
Університет на сторінках ЗМІ Кількість статей: 7
Видання працівників 2019 р. Кількість статей: 10
Видання працівників 2020 р. Кількість статей: 9
Видання працівників 2021 р. Кількість статей: 9
Видання працівників 2022 р. Кількість статей: 10
Видання працівників 2023 р. Кількість статей: 9
Видання працівників 2024 р. Кількість статей: 10
Видання працівників 2025 р. Кількість статей: 5
Гнатюкіана Кількість статей: 0
Ресурси ТНПУ
Всеукраїнські ресурси
Світові бази даних
Наукометрія
Бібліотеки України
