Спогади про Вчителя

     Лауреат Нобелівської премії Моріс Метерлінк писав, що люди, які відійшли у вічність, живуть у країні спогадів і залишаються живими доти, поки ми згадуємо про них. Уже цілий рік немає з нами Михайла Миколайовича Фіцули, але пам’ять про нього живе в наших серцях. Час, який пройшов від цієї скорботної дати, не загоїв болю в душах рідних і близьких людей, його друзів та колег, радше, навпаки – загострив відчуття і розуміння втрати. Проте відсутність фізична не означає відсутність духовну. М. М. Фіцула залишився у своїх численних публікаціях, серед яких 24 монографії та навчальні посібники, чотири навчальні програми, тридцять шість методичних рекомендацій для студентів, вчителів і викладачів вищих навчальних закладів. Окрім того, опубліковано в газетах біля 150 статей із проблем виховання учнівської та студентської молоді. Залишився у книзі спогадів, над якою працював зосереджено, наполегливо, з радістю і любов’ю, щедро ділячись здобутим власним досвідом, а також наболілим, сокровенним. Оцю останню книгу він, на жаль, так і не видав. Вона зберігається у сімейному архіві. 

У Михайла Миколайовича було багато учнів, аспірантів, докторантів. Він створив наукову школу – неформальний творчий колектив дослідників різних поколінь, об'єднаних загальною програмою і стилем дослідницької роботи, які діяли й працювали під керівництвом визнаного лідера. У кожного з них є свої світлі спогади про Вчителя. Я ж пригадую, як поставний, маєстатичний, красивий викладач рвійно заходив в аудиторію, тільки йому притаманним кивком голови вітався зі студентами філологічного факультету й розпочинав лекцію. Якось підсвідомо відчувалося – це я зрозуміла уже згодом, коли самій довелося пізнавати секрети педагога вищої школи, що на кожну лекцію Михайло Фіцула приходив як на свято. Його голос, з гарними, справді ораторськими інтонаційними переливами, спокійна і впевнена манера викладу, стриманість у жестах створювали атмосферу, яка мала всі ознаки академічної; її доповнювала добра аура самого лектора. М. М. Фіцула – справжній науковець, цікава, небуденна особистість, педагог високої проби. Він не лише читав курс педагогіки, передбачений програмою, але й уміло вплітав у лекції приклади з життя, впливав на нашу свідомість, формував переконання – ми поволі ставали іншими, маючи перед собою приклад високого професіоналізму, інтелігентності, шляхетності, мудрого, стриманого і спокійного патріотизму.

Народився М. М. Фіцула 1 липня 1932 року в селі Посада-Яслиська  Сяноцького повіту (Польща). 1945 року родину депортували в Україну — в село Будилів Козівського району Тернопільської області. Така трагічна доля спіткала і тисячі інших лемківських сімей. Українці почули про лемків завдяки їхній культурі: лемківські пісні вже понад два десятиліття співає Тарас Чубай, чудову колядку «Народився Бог на санях» на вірші лемківського поета Богдана-Ігоря Антонича написав Василь Жданкін, лемківська жалобна пісня «Плине кача» стала реквіємом за загиблими на Майдані. Про свою любов до лемківської пісні в останні роки життя говорив і Михайло Миколайович. «Ой, верше мій верше» була його улюбленою. Мабуть, кликали до себе рідні Бескиди. А вдача горянина, вочевидь допомагала йому в житті.

М. М. Фіцула крок за кроком торував свій шлях. Випускник шкільного відділення Бережанського педагогічного училища та Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича, навчався в аспірантурі при кафедрі педагогіки Київського державного педагогічного інституту ім. М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова).

У Тернопільському педагогічному інституті, а згодом – університеті, Михайло Миколайович працював упродовж 1971 – 2010 років.

Із них: 1971 – 1977 рр., 1983 – 1988 рр. – очолював кафедру педагогіки, з 1977 до 1979 рр. – декан фізико-математичного факультету.

Із 1990 до 1998 рр. – на посаді проректора з навчальної роботи.

Доктор педагогічних наук, професор, академік АН ВШ України з 1992 року.

Це лише штрихи біографії вченого. За ними – цікаве, драматично-напружене, бурхливе, розмаїте натхненне життя.

Мабуть, чимало людей завдячують долі за те, що були учнями Михайла Миколайовича Фіцули, працювали з ним в університеті. Не раз запитую себе: чи легко бути Людиною з великої літери, чи легко залишатися безкомпромісним і принциповим, чи легко зберегти в собі «оте високе, те єдине»? І, згадуючи професора, відповідаю: важко. Доля неодноразово випробовувала його, але Вчитель нікoли не йшов супроти власного сумління, нікoли не переступав межі, яку визначив для себе, зберігаючи ауру благородства, інтелігентності, людської порядності, мужності, мудрості.

Світла пам’ять великій Людині!

Галина Груць

Опубліковано на сайті "Академія"

30 травня 2016

Джерело: http://academia.in.ua/?q=node/3296

Про що говорили провідні науковці, фахівці в Тернопільській ОДА?

Громадська рада при Тернопільській облдержадміністрації та управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської облдержадміністрації зібрали за круглим столом провідних науковців, фахівців. Програма круглого столу від 26.05.2016 року м.Тернопіль Тема: « Досягнення Української державності крізь призму європейських стандартів». Мета:популяризація досягнень української державності крізь призму європейських стандартів. Завдання:розробити пропозиції для активізації процесу інтегації України у ЄС.

Організатори:

Громадська рада при Тернопільській облдержадміністрації.

Управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської облдержадміністрації.

Модератор: Голова Громадської ради при управлінні освіти і науки при Тернопільській облдержадміністрації, заступник Голови Громадської ради при Тернопільській облдержадміністрації, кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології ТНПУ імені В.Гнатюка Чорна Ірина Михайлівна. Запрошені: заступник голови облдержадміністрації Юрик Юрій Зеновійович; заступник голови обласної ради Крупа Любомир Левкович; члени Громадської ради при облдержадміністрації; провідні науковці Тернопільської області; керівники структурних підрозділів облдержадміністрації; працівники структурних підрозділів облдержадміністрації; працівники виконавчого апарату обласної ради; представники об’єднання громадян; представники засобів масової інформації.

Із вступним словом до учасників круглого столу звернулися заступник голови облдержадміністрації Юрик Юрій Зеновійович та заступник голови обласної ради Крупа Любомир Левкович, начальник управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Кульчицький Ігор Володимирович.

Тематика доповідей

1.Енергоефективність - європейський досвід. Доповідач: Голова Громадської ради при облдержадміністрації, доктор технічних наук, професор, академік АЕНУ, завідувач каф. машинознавства та комп’ютерної інженерії ТНПУ ім. В.Гнатюка - Федорейко Валерій Степанович.

2. Роль України в активізації системи колективної безпеки в Європі.  Доповідач: заступник Голови Громадської ради при облдержадміністрації,викладач кафедри здоров’я людини, фізичної реабілітації та безпеки життєдіяльності ТНПУ ім. В.Гнатюка. Полковник Національної Гвардії України у відставці - Варакута Олександр Павлович. 3.Перспективи українських підприємств для виходу на ринки ЄС. Доповідач:перший заступник голови регіональної ради підприємців при облдержадміністрації - Колос Ольга Степанівна.

4.Технології підготовки майбутніх вчителів у ВНЗ України та Польщі: позитивний досвід та перспективи. Доповідач:доктор педагогічних наук, професор, завідувач каф. педагогіки і методики початкової освіти ТНПУ ім. В.Гнатюка - Янкович Олександра Іванівна. 5.Європейський підхід до якісного медичного обслуговування в області. Доповідач: головний лікар комунальної установи ТОР «Центр здоров’я» - Слівінська Ганна Василівна.

6.Сучасний стан психологічної служби в Україні. Стратегія розвитку психології в системі освіти. Доповідач: завідувач центру практичної психології та соціальної роботи Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти - Коротюк Зоряна Михайлівна.

7.Порівняльний аналіз основних підходів в організації діяльності соціальних працівників в Україні та країнах Європи. Доповідач: кандидат педагогічних наук, доцент каф. соціальної педагогіки та соціальної роботи ТНПУ ім. В.Гнатюка - Слозанська Ганна Іванівна. 8.Інститут омбудсмена: Україна та європейський досвід.

Доповідач: кандидат юридичних наук, доцент, завідувач каф. міжнародного права та Європейської інтеграції ТНЕУ - Жукорська Ярина Михайлівна.

9.Залучення коштів міжнародних фондів у процесі реалізації спільних програм.

Доповідач: заступник начальника управління міжнародного співробітництва та фандрайзингу - Зарицька Наталія Остапівна. Резолюція круглого столу від 26.05.2016р. м.Тернопіль Тема:«Досягнення Української державності крізь призму європейських стандартів». Мета:популяризація досягнень української державності крізь призму європейських стандартів. Завдання:розробити пропозиції для активізації процесу інтегації України у ЄС.

Пропозиції: У галузі енергоефективності: 1.Активізувати роботу по реалізації програм з енергоефективності.

2.Впровадити у виробництво проекти, задекларовані у програмі 2020.

3.Ініціювати роботи націлені на реформу теплокомуненерго.

В оборонній галузі: 1.Пропагувати службу в ЗСУ за контрактом тазапроваджувати в Україні стандарти НАТО.

2.Активізувати створення законодавчої бази для переходу України на контрактну армію.

3.Ініціювати розробку науково-методичної бази для загальнообов’язкової підготовки населення до дій в у мовах надзвичайних ситуацій. 4.Активізувати відновлення роботи оборонної промисловості України.

У соціально-психологічній галузі: 1.Розвивати систему соціальних служб через впровадження посад соціальних працівників у територіальних громадах та діючих соціальних службах, установах і організаціях (геріатричних будинках, будинках інтернатного типу, центрах соціально-психологічної реабілітації, центрах зайнятості, у військових частинах).

2.Забезпечити комплексне надання соціальних послуг особам/сім’ям у СЖО за місцем проживання через створення системи інтегрованих соціальних служб, організованих за принципом «єдиного вікна».

3.Забезпечити можливості для здобуття освіти за спеціальністями «Соціальна робота» та «Психологія» волонтерам, які працюють із учасниками АТО та ВПО з метою визнання їх професійної компетентності.

4.Налагодити систему підготовки та підвищення кваліфікації соціальних працівників з метою забезпечення якісного надання соціальних послуг.

5.Ініціювати створення державних центрів соціально - психологічної допомоги учасникам АТО та членам їх сімей.

6.У територіальних громадах ввести посади методистів, психологів.

7.Розвивати та укріплювати мережу державних центрів психологічної допомоги, психологічних консультацій.

8.Ініціювати створення координаційного центру громадських організацій, діяльність яких спрямована на допомогу дітям (сім'ям), що знаходяться у складних життєвих обставинах.

У галузі освіти: 1.Сприяти впровадженню інноваційних підходів у організації навчально-виховного процесу.

2.Розвивати та популяризувати наукові теорії, методологічні розробки, досягнення освітян України.

3.Сприяти впровадженню передового європейського досвіду у систему освіти України.

4.Сприяти створенню у м. Тернополі Центру дозвілля дітей та молоді (із функціонуванням гуртків творчості; музичних, танцювальних, образотворчих студій, «спільнот допитливих»), а також експериментальних навчально-виховних закладів нового типу за прикладом європейських держав.

5. Створити фонд із коштів меценатів для фінансування друку підручників, посібників, художніх книг, авторами яких є викладачі ВНЗ.

6. Активізувати роботу по розробці механізмів фінансування ПТНЗ, які забезпечують державу кваліфікованими робітничими кадрами.

7. Розробити програму спецкурсу для ЗНЗ «Онови економічної грамотності та бережливого ставлення до ресурсів країни».

8.Недопускати скорочення кваліфікованих педагогічних працівників.

9.Забезпечити працівникам освіти належну оплату праці у співвідношенні до зарплат освітян країн Європи.

10.Забезпечити підвищення стипендіального фонду та забезпечення чіткого механізму та прозорого контролю за його використанням.

12.Збереження та розширення мережі навчальних закладів позашкільної освіти.

13.Заборонити в навчальних закладах збір коштів готівкою. Розробити механізм внесення благочинних внесків на потреби навчального закладу виключно через платіжні термінали.

14.Активізувати роботу по запровадженню в ЗНЗ профільної освіти в Україні.

15.Ініціювати розробку та запровадження у середніх та старших класах ЗНЗ кредитно-модульної системи оцінювання.

У галузі медицини: 1.Залучати кошти меценатів для покращення матеріальної бази літніх оздоровчих таборів для дітей та молоді.

2.Запровадити єдину форму обліку та звітності про цільове використання благочинних внесків громадян у медичних установах. Здійснювати контроль за дотриманням принципу добровільності пожертв. Встановити в медичних закладах платіжні термінали.

3.Заборонити оренду приміщень державних медичних установ.

4.Перелік та вартість платних послуг, які надаються у державній медичній установі оприлюднювати на дошці оголошень установи.

6.Забезпечити контроль про цільове використання коштів, отриманих за платні послуги.

7.Провести контент аналіз цінової політики аптек Тернопільської області.

8.Ініціювати звернення до комітету ціноутворення про єдиний максимальний відсоток торгівельної надбавки на медичні засоби відносно їх собівартості.

9.Запровадити чіткий контроль і відповідальність за порушення допустимих меж ціноутворення в аптечній мережі. 10.Створювати хоспісні відділення у кожній громаді, районному, обласному центрах.

11. Не допускати зменшення бюджетного забезпечення медичних закладів та скорочення ліжкового фонду.

12.Не допускати скорочення кваліфікованого медперсоналу.

У аграрно-промисловій галузі:

1.Розробити проект оптимізації використання аграрного потенціалу Тернопільської області.

2.Сприяти популяризації досягнень вітчизняних вчених та впроваджувати їх у практику та виробництво.

3.Активізувати роботу по розвитку вітчизняної промисловості, будівництву заводів, фабрик, створенню робочих місць.

4.Рекламувати продукцію та сприяти розвитку вітчизняного виробництва.

5.Розпочати заходи по відновленню роботи заводів та фабрик, які знаходяться на території Тернопільської області, функціонування яких припинено через недолугий менеджмент та корупційні дії.

У правозахисній галузі:

1. Ініціювати відображення у Законі України Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини поновлення порушених прав громадян (компенсація, відшкодування збитків, в тому числі моральних, притягнення винних до відповідальності).

2. Ініціювати запровадження спеціалізованого інституту - військового омбудсмена.

3. Ініціювати введення додаткового правозахисного інституту - місцевого (територіального) омбудсмена.

4. Активізувати роботу по запровадженню практики роботи третейських судів.

5.Ініціювати удосконалення Кримінально-процесуального кодексу України в частині захисту потерпілих та обвинувачених, а саме забезпечення гарантій надання доступу захисникам та представникам до матеріалів кримінальних проваджень.

Розширення прав захисту потерпілих та обвинувачених в частині забезпечення права надання доказів не тільки на стадії досудового слідства, а і в суді. Розмежувати юридичні категорії «проступок» та «кримінальний злочин».

6.Забезпечити контроль за дотриманням правоохоронними органами ст. 214 КПК України про внесення до ЄРДР звернень громадян про кримінальні правопорушення.

7.Активізувати процес передачі функцій досудового слідства від слідчих прокуратури державному бюро розслідування. У всіх галузях: Активізівати роботу та розширити повноваження громадської антикорупційної експертизи.

Опубліковано на сайті "20 хвилин"

28 травня 2016
 Джерело: te.20minut.ua

Митрополит Василій подякував декану та викладачам Тернопільського педагогічного університету за співпрацю

24 травня, під час планової зустрічі деканів Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій (Семенюк) відзначив внесок декана та викладачів історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка у підготовці та проведенні Всеукраїнської науково – практичної конференції «Українська Греко – Католицька Церква в історії та сучасних процесах розвитку українського суспільства», яка відбулася 21 – 22 квітня у Тернополі.

Окрім цього високо було оцінено підготовку уроків – презентацій для старшокласників на тему «70-ліття Львівського псевдособору», які відбулися у більшості шкіл області стараннями студентів історичного факультету. Митрополит відзначив подячними грамотами декана факультету Миколу Бармака, професора Еллу Бистрицьку, доцента Андрія Кліша, методиста Уляну Безпалько, аспірантів Івана Штогрина та Надію Волік.

Опубліковано на сайті української греко-католицької церкви

Джерело: www.tze.org.ua

Олександр Вільчинський: «Тернопіль – сакральне місто, яке я вже ніяк не можу оминути»

Днями трапилася добра нагода поспілкуватися із відомим українським письменником, майстром детективу, журналістом Олександром Вільчинським. Приводом стала презентація в обласній науковій бібліотеці збірки «Маслини на десерт: Добрі історії», випущеної харківським «Фоліо». Крім оповідання Олександра Вільчинського, до книжки ввійшли твори інших сучасних українських письменників.

Поспілкувалася з Олександром Казимировичем не тільки про це оповідання. Крім того, розпитала про нові книжки, дізналася у чому коріниться інтерес до історії та чим приваблює детективний жанр.

Шерлок Холмс у Львові

— Спершу про оповідання, котре нещодавно побачило світ у збірці…

— Назва книжки «Маслини на десерт» – співзвучна назві мого твору. Для мене це стало приємною несподіванкою. Оповідання «Маслини на десерт» — ностальгійне, написане в часи «одеського періоду», коли після закінчення університету працював на Одещині. Почав писати його ще в 1987 році, в гуртожитку одеського ботанічного саду, де тоді мешкали з дружиною. Вперше воно вийшло друком у моїй першій книжці «Що скаже батько» 1989 року. Мені здається, оповідання «Маслини на десерт» вийшло справді добрим, легким, трохи іронічним, трохи сумним.

— Яких нових творів чекати від вас найближчим часом?

— Детективна тема мені небайдужа й досі. Минулого року написав кілька текстів у цьому жанрі. Ймовірно, вони вийдуть друком до Львівського книжкового форуму в тернопільському видавництві «Навчальна книга-Богдан», у серії «Український детектив», яку я зініціював ще 2009-го,і у якій вже вийшло чимало цікавих творів.

Мої нові оповідання — це не зосім незвичайні детективи, трохи постмодерні, бо йдеться про інтерпретацію добре відомих героїв та сюжетів. Наприклад, написав оповідання «Шерлок Холмс на Форумі видавців». Чи є розкрученіший герой, ніж цей? Але за сюжетом саме таку роль отримав один, скажемо так, «не дуже вдаха-письменник», і зіграти йому Шерлока на Форумі доручив такий же «не дуже вдаха видавець». Ну, щоб книжки краще продавалися… З цього все починається, але закінчується зовсім не так, як планували видавець та автор. У іншому тексті  йдеться про відомий сюжет — ми знаємо «Пограбування по-американськи», «Пограбування по-італійськи», а в мене — «Пограбування по-українськи». Герой живе навпроти банку та щоранку, коли п'є чай, йому впадає ввічі ця вивіска, а в кишенях пусто, з цього й починається… Інше оповідання про мою слабкість — риболовлю — ну, як про це не написати? Також там буде детективне оповідання про курортний роман – «Кохання в Макові». Ще у мене була ідея написати детектив «Вбивство на кафедрі» (сміється — А. З.) Ні-ні — не журналістики, де працюю, а логістики. Ну, але, може, вже у наступну збірку.

—  Чим вас приваблює детективний жанр?

—  Мабуть, для цього й справді є якісь причини, які я навіть не можу пояснити. Як, так би мовити, зовнішні, так і внутрішні. Із зовнішніх — є історії, котрі можна розповісти тільки в такий спосіб, бо інакше вони будуть непереконливими. А внутрішня причина сидить, мабуть, в кожному — бажання до чогось додуматися, щось знайти, щось до кінця розслідувати і знайти відповіді бодай для себе. Герой більшості моїх детективних текстів журналіст Андрій Грабовський переважно саме так і розслідує, для себе. 

Справжність деталей

— Ваші попередні твори були прив’язані до конкретних місць, зокрема до Тернополя. Чи й нові будуть із тернопільською пропискою?

— Три оповідання, дія яких відбувається не в Тернополі, розпочинаються саме у нашому місті. А «Пограбування по-українськи» — тернопільська історія. Переважно у моїх творах дії відбувалися у центрі міста, а тепер вони перемістилися у спальний район, десь у район вулиць Київської та 15 Квітня, я там деколи прогулююся. Тернопіль для мене — сакральне місто, яке я вже ніяк не можу оминути. Робив спроби жити в інших містах, але все одно повертаюся сюди, туди, де народився.

— Крім цієї прив’язки, у вас є ще одна деталь, котра помітна у ваших творах — професія журналіста. Як журналіст впливає на письменника?

— Журналістика вчить відповідальності за кожне слово. Так чи інакше це впливає на творчість. Журналістика — це реальність, котра вривається у літературу. Можливо, все й народжується саме на межі вигадки та реальності. Але деталі навіть у найбільш неймовірному літературному творі мають бути справжніми. Мені цікаво писати про те, що я бачив і відчув, та передати це читачеві саме так, як я це побачив і як відчув. 

Часто це дуже важко зробити, але в тому і є кайф творчості.

— Як зберігаєте свіжість відчуттів? Практикуєте записи в нотатнику?

— Колись пробував, але в мене це не спрацьовує. Я просто даю враженням відстоятися певний час — інколи годину, інколи місяць, а те, що залишається у пам’яті, і є важливим. Коли бракує якогось відчуття чи деталі, приходжу на місце, котре описую. Коли писав львівський детектив «Шерлок Холмс на Форумі видавців», знайшов дворик на вулиці Дорошенка, де мій персонаж, мав свою контору. Навідувався туди разів зо п’ять, якщо не більше, і завжди помічав нові деталі. В детективі описані реальні місця, навіть галантерейна крамниця, де є відеокамера – це спрацювало в оповіданні. Звичайно, все змінюється, але достовірні деталі тримають оповідь, надають їй реалістичності.

— Як щодо головних героїв нових творів?

— У них читачі знову зустрінуть Андрія Грабовського, він же  Граб, — головний герой трьох оповідань.

— А який він, тип вашого головного героя?

— Це, можливо, той тип, яким би я міг бути за певних обставин — і в злих, і в добрих проявах. Але я таким не є і не був — і власне ці протиріччя й дають поштовх, енергію творити.

Старі фотографії

— Ви казали, що почали роботу над новим твором…

— Невдячна справа розповідати про те, що ще не написав, та навіть і про те, що написав: письменник одне пише, а інше розповідає, а читач бачить ще інше.

Сподіваюсь, це буде роман. Почав його у Шотландії — там мені дуже добре працювалося — був на віддалі, ностальгував за домом, за тим, що було колись — згадував себе, своїх батьків, дідів, дядьків, тіток. Ці спогади підштовхнули до нової книжки.

У збірці «Маслини на десерт» одним із авторів є Кузьма Скрябін, у якого є пісня «Старі фотографії» — можна сказати, що темою моєї нової книжки є старі фотографії. У нашій сім'ї завжди було багато альбомів — нарахував щось із п'ятнадцять — вони переповнені різними світлинами. І мамині, і татові, і сестрині, і даровані людьми знайомими і незнайомими… Там є фото навіть дуже давні, ще початку 20 сторіччя. За світлинами людей в уяві моделюються їхні долі. У цьому романі також буде розслідування, і певну роль у ньому зіграють саме старі фотографії.

Можливо, то буде історія родини, а через неї історія краю і країни, як зазвичай це і буває. Заглиблююся у це, і, не поспішаючи, працюю.

— У вас уже була книжка про УПА. Чим цікаве звернення до минулого?

— Усе моє дитинство минуло в слуханні. Пригадую, я тоді ще не ходив до школи та не вмів читати. До мого діда приходили наш сусід дядько Юхим та ще один приятель. Іноді долучалася й бабця – у неї були свої коментарі. Спершу розмовляли про події сьогодні-вчора, а потім про війну, і про «до війни», часто їхні розмови забігали десь аж у дев'ятнадцяте століття. Вони згадували всіх і вся. І довгими зимовими вечорами звучали історії, про те, що було колись — вони вплинули на мене. До речі, вперше про одного із персонажів «Останнього героя», Яворенка, почув ще тоді.

Історія — одне з моїх хобі. Люблю читати документалістику та мемуари, один із останніх, який перечитував, — спогади Вінстона Черчіля. Люблю читати про воєнні часи. Не знаю, можливо це ще колись виллється у історичний детектив, або у не детектив, або так і залишиться захопленням.

Анна Золотнюк

Опубліковано на сайті "Терен"

31 травня 2016

Джерело: teren.in.ua

Історичний факультет разом із БПП передали маскувальні сітки в зону АТО

Наступну партію маскувальних сіток, сплетених студентами історичного факультету ТНПУ, передали 80-й бригаді в зону АТО. Майбутні педагоги, за підтримки тернопільського БПП «Солідарність», власноруч сплели сітки, а також зв’язали шкарпетки для воїнів на Сході.

Ідея таким способом підтримати наших військових виникла у викладача ТНПУ Володимира Кіцака минулого року. Відтоді разом зі студентами вже передали сотні кілограм маскувальних сіток і теплих шкарпеток. Допомагали як бійцям 44-ї артилерійської бригади, так і «Правому сектору» та «Азову». Відколи захищати рідну землю добровольцем пішов викладач із їхньої кафедри – почали підтримувати частину, в якій він служив. Історики не лише плетуть необхідні на війні речі, а й особисто перевіряють їх якість. Так під двома маскувальними сітками, розповідають, можна повністю сховати БТР, а одна пара шкарпеток носиться мінімум місяць.

Керівник фракції БПП «Солідарність» у Тернопільській міськраді, викладач історичного факультету Володимир Місько наголошує, що останнім часом волонтерство пішло на спад. Відповідно така ініціатива студентів не лише необхідна, а й варта неабиякої підтримки. Саме тому Блок Петра Порошенка всіляко допомагає молодим історикам, заохочує їх й надалі не забувати про українських воїнів на Сході.

На історичному факультеті розповідають, виготовляти сітки та шкарпетки не припинять. І навіть не зважаючи на канікули, знаходитимуть час на добру справу на благо України.

Опубліковано на сайті "Доба"

14 червня 2016

Джерело: doba.te.ua

Опубліковано Інтернет-видання «Погляд»

15 червня 2016

Джерело: poglyad.te.ua