Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка
Про гідне подиву життя вченого розповідає експозиція етнографічно-меморіального музею. Заснований музей з ініціативи мешканців Велеснева Остапа Черемшинського та його сестри Романи Черемшинської 1 вересня 1968 року. Остап Черемшинський був директором музею від дня його відкриття 31 травня 1969 року. У 2016 році керівником музею стала Черемшинська Романа Степанівна.
Для музею 1964−1967 рр. споруджено окремий будинок. Збiр та опрацювання матерiалiв було поставлено на науковий ґрунт. З рiзних мiст нашої країни i з-за кордону надходили фотографiї, фотокопії документiв, книги та статтi, в яких висвiтлювалося життя i дiяльнiсть В. Гнатюка. Понад 500 експонатів виставлено в музеї, ще близько 2 тис. знаходяться у фондах.
31 травня 1969 року відбулося велелюдне відкриття музею, споруджено пам’ятник вченому. Етнографічно-меморіальний музей створений на громадських засадах, через рік стає відділом Тернопільського краєзнавчого музею. Це значний культурний осередок області і науковий центр, де дбайливо збережено багату творчу спадщину академіка В.Гнатюка, зібрано його безцінні особисті речі. У 2003 році музей набув статусу обласного комунального етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка.
Експозиція музею розміщена у восьми кімнатах та фойє, з котрих у чотирьох – розповіді про життя і наукову діяльність академіка. Зокрема, містяться світлини Володимира Гнатюка, мапи Австро-Угорщини за 1895−1902 роки, рукописи, альбоми, книжки та окремі збірники з автографами вченого-земляка; книжки й збірники праць багатьох письменників і вчених України та інших європейських держав, що видані ним; домоткані рушники, верети, створені батьком академіка – Михайлом Гнатюком.П’ята кімната присвячена вшануванню пам’яті Володимира Гнатюка, там зібрано унікальні видання з повідомленнями про його смерть та некрологами.Шоста кімната – «Вітальня сім’ї Володимира Гнатюка».Сьома кімната – «Робочий кабінет Володимира Гнатюка». Тут є особисті речі вченого та членів його сім’ї, рукописи і листи В. Гнатюка, рукописні фольклорні збірки О. Бодянського, Ф. Главачека, С. Грабовського, З. Доленги-Ходаковського, І. Франка з архіву В. Гнатюка, спогади про нього І. Крип’якевича, видання праць вченого, книги з його бібліотеки, альбоми.Восьма кімната – фондова та виставкова. Тут розміщені основні фонди музею та наукова бібліотека.
Співпрацювали з організаторами музею Микола Мушинка, чеський україніст Ф. Главачек, Iрина Коцюбинська, дочка Володимира Гнатюка Олександра Піснячевська та інші. Допомогли у створенні музею Львівська наукова бібліотека, ГМФЕ імені Максима Рильського, Інститут літератури імені Тараса Шевченка АН України та інші. Експозицію оформляли київські художники Юрій Кисличенко й Ірина Левитська.
21 квітня 2021 року в контексті підготовки до святкування 150-річчя від дня народження Володимира Гнатюка та з метою популяризації його особистості підписано договір про співпрацю з Етнографічно-меморіальним музеєм Володимира Гнатюка та Тернопільським національним педагогічним університетом імені В. Гнатюка.
За матеріалами: https://ridna.ua https://tobm.org.ua http://tnpu.edu.ua/news/5757/
Музей Володимира Гнатюка
У вересні 1991 р. на базі філологічного факультету було відкрито музей Володимира Гнатюка. Профіль музею – освітній.
12 жовтня 2001 році у Тернопільському національному педагогічному університеті імені В. Гнатюка засновано музей В. Гнатюка.
Експозиція музею знайомить із життям і науковим шляхом вченого. Чисельні фото представляють міста, навчальні заклади, людей, які мали великий вплив на формування його як науковця й свідомого українця.
Частина матеріалів присвячена шести науковим подорожам 1895 – 1903 рр. етнічними землями українців (Угорська Русь). Ряд експонатів висвітлюють фольклорно-етнографічну самобутність регіонів України, демонструють характер будівництва, вишивок, писанок, вірувань, обрядів, звичаїв тощо. Наявний багатий фольклорний матеріал, записаний студентами і університету у рідному селі В.Гнатюка Велеснів на Тернопільщині та інших регіонах України.Експозиція музею знайомить із життям і науковим шляхом вченого. Керівник – доц. Царик Любов Іванівна
За матеріалами: http://tnpu.edu.ua
Дім-музей Михайла Коцюбинського і Володимира Гнатюка
У Карпатському гірському селі Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області, що розміщене в центральній частині Гуцульського етнографічного регіону України діє кімната-музей Михайла Коцюбинського і Володимира Гнатюка. Зозміщений музей в будинку подружжя Василя і Василини Зеленчуків, у селі Криворівня, на присілку Заріччя. Раніше, на місці цього будинку, стояла хата сільського дяка Михайла Мойсейчука. В цій хаті сімнадцять років (1899-1915 рр.) проживав Володимир Гнатюк, який досліджував фольклорно-етнографічну спадщину Гуцульщини і багато зробив для того, щоб в цьому мальовничому гірському селі щоліта збиралися найвидатніші діячі української літератури, науки і мистецтва та назвав тогочасну Криворівню «Українськими Афінами». У цій хаті три роки (1910-1912 рр.) також жив письменник Михайло Коцюбинський.
На фасаді народного дому встановлено меморіальну дошку Володимиру Гнатюку.
За матеріалами:https://verkhovyna.life/village/59/view
19 листопада 1997 р. Постановою Кабінету Міністрів № 1293 Тернопільському педагогічному університету присвоєно ім`я відомого вченого академіка Володимира Михайловича Гнатюка.
2004 р. Указом Президента України №957/2004 Тернопільському державному педагогічному університету імені Володимира Гнатюка надано статус національного навчального закладу.
Бучацька гімназія ім. В. М. Гнатюка функціонує, як навчальний заклад з 1895 року. 20 серпня 1993 року представник Президента України у Бучацькому районі п. Козира І. С. прийняв розпорядження № 235 про відкриття двох гімназійних класів. З цього моменту розпочалась новітня історія навчального закладу, поступовий перехід від загальноосвітньої гімназії до гімназії, який організаційно завершився у 1999 році реорганізацією СЗОШ №1-гімназії у гімназію ім. В. М. Гнатюка м. Бучача та СЗОШ №1 І ступеня.
У 1995 році створено Велеснівську ЗОШ І-ІІ ст. ім. В. М. Гнатюка Монастириського району Тернопільської області.
В м. Тернополі названо його ім'ям вулицю на якій стоїть будинок в якому зупинявся В. Гнатюк — вул. Академіка В. Гнатюка, мікрорайон Новий Світ.
У 1991 року, на честь українського етнографа, фольклориста та громадського діяча Володимира Гнатюка названо вулицю — "вул. Академіка Гнатюка", у Галицькому районі Львова, що сполучає проспект Свободи з площею Генерала Григоренка та утворює перехрестя з вулицями Січових Стрільців та Леся Курбаса.
На честь Володимира Гнатюка від березня 1991 року названо одну із вулиць у місті Івано-Франківськ, що простягається від вулиці І.Франка до вулиці М.Підгірянки.
На честь Володимира Гнатюка названо одну із вулиць у місті Бучач.