Поштові конверти присвячені пам′ятним датам
Академік Академії наук УССР В. М. Гнатюк
Випущена до 100-річчя від дня народження
В. М. Гнатюка
Виготовлена на Пермській фабриці Гознака Міністерством зв'язку СССР 1971 р.
Художник А. Соколов
Випущена до 120-річчя від дня народження
В. М. Гнатюка
Виготовлена на Пермській фабриці Гознака Міністерством зв'язку СССР в 1991
Художник Г. Кравчук
Володимир Гнатюк (1871-1926) – етнограф, фольклорист, літературознавець та перекладач
Випущена до 140-річчя від дня народження
В. М. Гнатюка
УДППЗ "Укрпошта". 15 квітня 2011 року
Художник Георгій Варкач
Випущена до 125-річчя від дня народження
В. М. Гнатюка
Монастириським РВЗ Тернопільської області 9 травня 1996
Художник С. Кафка
9 травня 2021 р. – 150 років від дня народження Володимира Гнатюка
Володимир Гнатюк (1871–1926) – учений із світовим іменем, етнограф, фольклорист, літературознавець, перекладач, публіцист, громадський діяч, академік ВУАН з 1924 р., член-кореспондент Петербурзької Академії наук з 1902 р.
Володимир Гнатюк (1871–1926). Пам'ятник Володимиру Гнатюку перед його музеєм у родинному селі Велеснів Монастириського району на Тернопільщині.
(1971 р., скульптор Л. Біганич, архітектор В. Блюсюк)
Календарики випущені до пам′ятних дат
150 років від дня народження Володимира Гнатюка
45 років з дня відкриття пам'ятника академіку Володимиру Гнатюку
50 років з дня відкриття пам'ятника академіку Володимиру Гнатюку
145 років від дня народження Олени Гнатюк-Майковської
• Володимир Гнатюк встановив рекорд із переписування. Він листувався аж з 800 людьми! Гнатюк встигав змістовно спілкуватися з такою кількістю цікавих йому людей тоді, коли ще й радіо було рідкістю.
• З 1900 року Гнатюк був редактором усіх видань Етнографічної комісії НТШ, яку очолив у 1916 р. Таким чином В. Гнатюк став першим професійним науковцем-україністом у Західній Україні.
• Назву “Українські Афіни” для села Криворівня придумав фольклорист, науковець, дослідник Володимир Гнатюк.
• Композитор Володимир Івасюк на основі коломийки про чар-зілля В. Гнатюка створив знамениту «Червону руту».
• Вивчаючи систематизовані фольклорні та етнографічні дослідження В.Гнатюка, письменник Борис Харчук написав повість «Планетник».
• Саме В. Гнатюк активно сприяв написанню повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків», а також «Камінної душі» Гната Хоткевича.
• Загальна кількість записаних Володимиром Гнатюком власноручно пісень сягає за 4000.
• Під час експедицій Володимира Гнатюка селяни приймали його за еміграційного агента і просили продати «карту» на виїзд до Бразилії. Приймали його і за торговельного агента і за московського шпигуна. В таких умовах треба було мати неабияку особисту привабливість і такт, аби увійти в довір’я, зав’язати з селянами дружні контакти.
За матеріалами: https://zn.ua/ukr/SOCIUM/spadschina : https://meshok.net