ІСТОРІЯ НАШОЇ КНИГОЗБІРНІ

(презентації)

За період з 1805 р. по 2000 р.

(у форматі pdf )

За період з 2001 р. по сьогодення

(у форматі pdf )

Корені нашої бібліотеки

сягають у минуле XIX століття. Разом із заснуванням Тадеушем Чацьким Вищої Волинської гімназії в Кременці і була у 1805 році відкрита бібліотека. Першим її директором був Павло Ярковський, брат Войцеха Ярковського, професора математики гімназії і Антонія Ярковського - префекта ліцею. Павло Ярковський був освіченою людиною, знав декілька мов і залишив після себе рукописи начерків бібліографії і порівняльної граматики, а також “Відомості про бібліотеку ліцею Кременецького”. Цей рукопис, виданий у 1935р. в журналі “Рочнік Волинський”, а також окремим виданням, є в фондах нашої бібліотеки. Він охоплює період 1805-1824рр.

   До 1824р. фонд бібліотеки складав 30980 примірників: це частина бібліотеки короля польського Станіслава Аугуста - 15580 примірників; бібліотека Яблоновського, яку передала бібліотеці його дочка Теофілія Саніта - 2246 примірників, і що особливо цінне, це те, що частина із них були інкунабули; бібліотека Мікошевських - 788 прим.; бібліотеки Шейдта, директора шкіл Подольских - 912 прим.; книги, які зібрані Чацьким 1805-1813рр. - 3826; бібліотеки Мошинської гімназії - 2603; бібліотеки Т.Чацького, яку після його смерті передано в бібліотеку ліцею - 5560 примірників. За свідченням М.І.Теодоровича був тут військовий відділ, який складався головним чином з дарунків генералів Кутузова і Дерфельдена. За цей період вибуло з бібліотеки 535 примірників.
    Серед фондів бібліотеки були книги з найрізноманітніших галузей знань: філософії, історії, мистецтва, літератури, медицини, археології, нумізматики, географії і ін. На час закриття ліцею (1833 р.) бібліотечний фонд нараховував 50 тис. примірників, а штат складався з 5 чоловік.
На жаль, довідково-бібліографічний апарат бібліотеки не був створений, що дуже ускладнювало роботу з пошуку і підбору книг. У донесенні візитатору шкіл Волині і Поділля за 1824р. говориться про необхідність і крайню потребу створити каталог систематичний, алфавітний, предметний та ін. (етнографічний, рукописів, рідкісної книги, топографічний).
    Після закриття ліцею багаті фонди бібліотеки були перевезені у щойно створений (1834 р.) університет ім. Святого Володимира, нині Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, туди ж переїжджає і директор бібліотеки П.Ярковський.
    Коли в 1920р. діяльність ліцею була відновлена, була відкрита і бібліотека, у фонд якої увійшли дарунки як місцевих польських магнатів, так і дарунок з Риму Ізидора Чосновського, який включав роботи Бельовского, Гелкла, Шуйського, Длутоша, Шайноти, Чацького та ін., діяльність яких була пов’язана з ліцеєм. 
    Фонд бібліотеки ліцею у 1935р. складав 10500 примірників. Користування бібліотекою було безкоштовним для ліцеїстів та жителів реґіону Волині. Був помітний постійний ріст відвідувань та читачів бібліотеки. Якщо в 1927/28рр. читальний зал відвідувало 4 читачі в день, то вже в 1935р. - 35, а за рік бібліотеку відвідало 1700 читачів. Найбільшим попитом користувалися документи з історії (20%), літератури (15%), суспільних наук (16%). Читачами бібліотеки були: вчителі (30%), учні середніх шкіл (25%), ліцеїсти (8%). Бібліотека ліцею мала тісні зв’язки із Віленським і Петербурзьким університетами. Сюди надходили цінні видання, які у наш час стали бібліографічною рідкістю. Зокрема, у бібліотеці зберігаються декілька видань “Современника” (1860, т.82, т.83); педагогічні журнали: “Журнал Министерства народного просвещения” (1875-1914 рр.), “Воспитание”  “Педагогический листок”, “Родник”, “Детский отдых”, “Детское чтение”. Всього 84 назви та 1886 примірників періодичних видань російською й українською мовами, а також 332 назви та 2810 примірників польською за 1827-1939рр.
    На початку 1940р., після закриття ліцею, в Кременці був відкритий учительський інститут, а фонд бібліотеки ліцею склав фонд бібліотеки учительського інституту.

   Великої шкоди бібліотека зазнала за час фашистської окупації. Частина фонду була знищена (спалена), частина - розібрана кременчанами і збережена.
    Після визволення Кременця (10.03.1944р.) учительський інститут відновив свою роботу. Восени 1944р. більше 18 тис. книг принесли кременчани до бібліотеки: тут були не тільки книги ліцею, але і книги інших бібліотек, приватні видання. Це золотий фонд нашої бібліотеки і її гордість. Видання російською (1691 томів книг + 1886 періодичних видань), українською (42), німецькою (642), французькою (1067), польською (12899 томів + 2810 періодичних видань), румунською (1), латинською (129), грецькою (10), іспанською (7), італійською, чеською (7), словацькою (15), сербо-хорватською (1), шведською (7), датською (2), англійською (31).

Із зміною назви вузу, змінювалась і назва бібліотеки: 

• 1940 р. - бібліотека Кременецького учительського інституту,
• 1950 р. - бібліотека Кременецького педагогічного інституту,
• 1969 р. - бібліотека Тернопільського державного педагогічного інституту,
• 1997 р. - бібліотека Тернопільського державного педагогічного університету,
• 2004 р. - бібліотека Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка,
• 2010 р. - наукова бібліотека Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Бібліотека має славні традиції.

    Тут працювали в різні часи видатні люди, зокрема польський революціонер-демократ Йоахім Лелевель, молодий поет Юліуш Словацький (його батько викладав у ліцеї), засновник Кременецького Ботанічного саду В.Бессер, ботанік Анджейовський, поети Мальчевський, Падура. За переказами, в 1860р. тут читачем був і М.Пржевальський (бібліотека Волинської духовної семінарії), видатний географ, який тоді служив в Кременці. Брат Адама Міцкевича Олександр, викладаючи право в ліцеї, користувався послугами бібліотеки. На початку ХХ ст. в стінах бібліотеки засиджувався над книгами Лев Нікулін, відомий радянський письменник, який в своїх творах (“России верные сыны” та ін.) згадує про навчання в Кременці.
    У свій час тут побували А.Малишко, М.Рильський, Л.Вишеславський, Р.Братунь, І.Драч, Д.Павличко.

   Сьогодні бібліотека стала центром живої думки, наукової, навчальної та виховної роботи. Саме бібліотека розкриває невичерпний світ книжкових багатств кожному, хто прагне знань. Бібліотека має у своєму складі 7 відділів (комплектування та обліку документів, наукового опрацювання документів, довідково-бібліографічний, науково-інформаційного забезпечення та автоматизації, абонементів, читальних залів, науково-методичний). 
    Бібліотечний фонд універсальний, загальна кількість - 651566 документів українською, російською, англійською, німецькою, французькою, польською та іншими іноземними мовами, в тому числі: 1324 назви журналів (з них 430 іноземними мовами), 82 назви газет, 325121 примірники навчальної літератури, 218455 - наукової літератури, 66327 примірників художньої літератури, 31121 - іноземної літератури. 
    Бібліотечний фонд комплектується літературою з питань педагогіки, психології, філософії, природничих наук, музики, фізичного виховання, філологічних наук тощо.
    Основним видом діяльності є забезпечення навчального процесу та науково-дослідної роботи викладачів і студентів, організація та проведення конференцій, тематичних виставок, презентацій книг, літературних вечорів, диспутів, усних журналів тощо.

   Пошуковий апарат бібліотеки складається з каталогів, картотек, довідково-бібліографічного фонду. Каталоги представлені генеральним алфавітним каталогом, читацьким алфавітним та систематичним, періодичних видань, іноземної літератури, алфавітним каталогом авторефератів дисертацій. Картотеки: систематична картотека статей, тематичні за профілем університету картотеки та картотека друкованих праць викладачів університету. З 2001 року бібліотека працює за автоматизованою бібліотечною системою "УФД-Бібліотека". Для користувачів створений Web-сайт, який інформує про бібліотечний ресурс. 

   Бібліотечне обслуговування проводиться на трьох абонементах (художньої, навчальної і наукової літератури), 6 читальних залах на 374 місця (суспільних наук, психолого-педагогічної літератури, іноземної літератури, періодичних видань, природничих та філологічних наук, зал електронних ресурсів).