У тлумачному словнику сучасної української мови (2005 р.) знаходимо такі визначення поняття «академічний»:

- навчальний (якщо мається на увазі вищий навчальний заклад);

- суто теоретичний, абстрактний;

- який дотримується традицій, канонів, встановлених де-небудь серед кого-небудь;

-наділений рисами, характерними для людей науки, для академічного наукового середовища (суворий, стриманий).

Академічна культура – сукупність норм і цінностей, мотивацій і переконань, які визначають освітню і наукову діяльність[1].

Важливою складовою академічної культури є академічна доброчесність. Міжнародний центр Академічної доброчесності (The International Center for Academic Integrity) трактує академічну доброчесність як зобов’язання культивувати фундаментальні академічні цінності: чесність, довіру, справедливість, повагу, відповідальність[2]. Отже академічну доброчесність можна визначити як практику добросовісного виконання різних обов’язків, які пов’язані з навчальним процесом, що ґрунтується на принципах чесності, відповідальності і поваги до інших членів співтовариства[3].

Як зазначають Т. Добко і В. Турчиновський (2016), «академічна культура не може бути перенесена чи запозичена. Зазвичай, вона вистраждана ціною спроб і помилок, ціною постійної комунікації та саморефлексії університетської спільноти над собою і своїм проектом[4].

Академічна культура – складне особистісне утворення, яке містить інтелектуальні здібності, особистісні якості і властивості, комплекс практичних умінь і навичок (освітніх компетентностей), що забезпечують успішне здійснення навчальної, наукової або дослідницької діяльності.

Показником наявності академічної культури у здобувачів вищої освіти є успішне навчання в закладі вищої освіти.

Компоненти академічної культури (3 рівні):

1. Комплекси навчально-пізнавальних умінь, навичок і якостей, необхідних всім фахівцям.

2. Професійні якості, властиві будь-якому профілю, напряму.

3. Якості, властивості, необхідні фахівцеві в конкретній галузі.

В процесі формування академічної культури необхідно дотримуватися принципу академічної доброчесності (стаття 42 Закону України про освіту від 05.09.2017). Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень[5].

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

- об’єктивне оцінювання результатів навчання[5].

На сайті університету представлена низка документів, ознайомлення з якими допоможе науковим, науково-педагогічним працівникам і здобувачам вищої освіти Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка дотримуватися вимог принципу академічної доброчесності:

Кодекс честі

Положення про запобігання і виявлення плагіату та інших видів академічної нечесності у навчальній та науково-дослідній роботі здобувачів вищої освіти

Положення про запобігання і виявлення плагіату та інших видів академічної нечесності у навчально-методичній та науково-дослідній роботі працівників

Перевірка магістерських робіт на плагіат в системі Moodle (інструкція)

Декларація про дотримання академічної доброчесності здобувачами вищої освіти

Декларація про дотримання академічної доброчесності працівниками університету

Комісія з питань етики і академічної доброчесності

 

Умовами успішної наукової діяльності в академічному середовищі є висока академічна культура, яка передбачає не тільки дотримання принципу академічної доброчесності, а також наявність умінь та навичок академічного письма.

Академічне письмо (у вузькому розумінні) – це компетенція, володіння якою забезпечує можливість досліднику читати, розуміти і писати наукові тексти.

Академічне письмо має жорстку систему вимог щодо використання понятійної мови (понятійного апарату), максимального усунення різночитань, надання доказів кожному твердженню.

Одна з базових конвенцій академічного письма – наукова етика, яка охоплює правила наукової комунікації, цитування. Головний принцип наукової етики – послідовне розмежування своєї і чужої думки. Отже існує розгалужена система вимог до оформлення цитат і посилань, тому так важливо робити посилання не тільки на прямі, але і на непрямі цитати, відрізняти наукове джерело від ненаукового тощо[6].

Під час написання статей, тез доповідей, дисертацій та інших науково-дослідних робіт необхідно дотримуватися встановлених стандартів (ДСТУ), загальних вимог та правил оформлення робіт, цитування та складання бібліографічних списків.

Довідки та консультації щодо оформлення науково-дослідних робіт і редагування списків до наукових робіт можна отримати в інформаційно-бібліографічному відділі наукової бібліотеки (ІІ поверх центрального корпусу університету, наукова бібліотека, кабінет № 40).

Інструктивні матеріали щодо оформлення посилань і списку використаних джерел у наукових працях розміщено на сайті наукової бібліотеки. 

Студентам і науковцям, які прагнуть глибше познайомитися зі змістом феноменів «академічна культура», «академічне письмо», корисними будуть матеріали, розміщені в мережі Інтернет:

1. Астахова В. И. Академическая культура как фундамент формирования современного специалиста. Вчені записки Харк. гуманіт. ун-ту "Нар. укр. акад.". Харьков, 2013. Т. 19. С. 21–39. 

2. Десять принципів академічної доброчесності для викладачів / Центр академічної доброчесності

3. Кислова О. Н., Кузина И. И. Академическая порядочность современных украинских студентов в контексте становления академической культуры. Научный результат. Социология и управление. 2016. Т. 2, № 4. С. 8–20. 

4. Малошонок Н. Г. Четыре уровня академического письма.

5. Михайловський В. Академічна культура. Казус українських гуманітаріїв. Чим відрізняються праці українських і західних учених.

 


1. Астахова В.И. Академическая культура как фундамент формирования современного специалиста. Вчені записки. Харк. гуманіт. ун-ту «Нар. укр. акад.».. Харьков, 2013. Т. 19. С. 21-39.

2. The Fundamental Values of Academic Integrity: Honesty, Trust, Respect, Fairness, Responsibility.  

3. Кислова О. Н., Кузина И. И. Академическая порядочность современных украинских студентов в контексте становления академической культуры. Научный результат. Социология и управление. 2016. Т. 2, № 4. С. 8–20.

4. Академічна чесність як основа сталого розвитку університету / Міжнарод. благод. фонд «Міжнарод. фонд. дослідж. освіт. Політики» ; за заг. ред. Т. В. Фінікова, А. Є. Артюхова. Киев : Таксон, 2016. 234 с. (с. 49).

5. Про освіту : Закон України від 05.09.2017

6. Криволап А., Романова О. Академическое письмо : мастер-класс.

 

 

Інтернет ресурс доступний з мережі ТНПУ

Наукометрія

Ми в соціальних мережах

  Copyright © 2015 ---. 

All Rights Reserved.

porno izle

istanbul escort

izmit escort

porno seyret

beylikdüzü escort

porno seyret

seks hikayesi

seks hikayesi

mersin escort> gaziantep escort>