19-20 травня 2017 року в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка відбулася Міжнародна наукова конференція “Європа – Україна – Тернопільщина: міжнародні відносини, співпраця, безпека” (до Дня Європи в Україні), яку організувала кафедра нової і новітньої історії та методики викладання історії історичного факультету ТНПУ.
    Працівники читального залу суспільно-політичної літератури наукової бібліотеки ТНПУ долучилися до конференції підготувавши розгорнуту книжкову виставку під назвою ”За нову Україну в оновленій Європі”. Учасники конференції, гості та усі присутні мали змогу не тільки переглянути літературу за тематикою конференції, а також ознайомитися з працями викладачів історичного факультету.

Музейні пам’ятки Тернопілля
(до міжнародного Дня музеїв)

Пам’ятайте: настане час, коли багато установ ліквідується, а музеї – ніколи. Музеї існуватимуть вічно, бо вони показуватимуть майбутнім поколінням чим людство у своїй творчості було і чим воно стало.
Д. Яворницький

Тернопільщина славиться багатою історико-культурною спадщиною, що й зумовило наявність великої кількості музеїв.
    Нині в Тернопільській області функціонують 26 державних музеїв і 140 громадських: 38 – історичних, 14 – краєзнавчих, 49 – етнографічних, 16 – меморіальних, 13 – літературних, 10 – мистецьких, з яких 15 громадських музейних закладів мають звання "народний".

27 квітня 2017 року у читальній залі Наукової бібліотеки проводився круглий стіл «Екологічні та соціально-економічні наслідки зарегулювання річкового стоку» - чи варто будувати ГЕС на Дністрі?
Бібліотека представила розгорнуту книжкову виставку:
             «Людство прагне Всесвіт осягнути.
             І себе у ньому зрозуміть,
             А тривожне «бути чи не бути ?» -
             Грізно над планетою висить»,
                                               (Микола Луків)
яку підготували працівники читальної зали природничих та прикладних наук.

Наукова діяльність та суспільно-політичні погляди
М. І. Костомарова
(до 200-річчя від дня народження 1817–1885)

   Микола Костомаров належить до найвидатніших учених середини XIX ст. й до засновників та активних учасників слов'янофільсько-українського київського об'єднання Кирило-Мефодіївського братства, з якого почався самостійний український суспільно-політичний рух. Він був першим ученим Східної Європи, який радикально змінив підхід до роботи історика, поставивши наріжним каменем не опис подій і осіб, а історію народу в його соціокультурній цілісності і єдності найрізноманітніших сфер життя.