Написати нам This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it. |
Отримати |
Отримати |
Online консультація (Пн, Чт. 14.30-15.00) Ідентифікатор 8066471713 Код доступ: 5aDzWR |
З 1 по 31 січня 2021 р.
бібліотека працює в онлайн-режимі
(читальні зали і абонементи закриті).
22 січня в Україні відзначається одне з найважливіших державних свят – День Соборності. У далекому 1919-му році відбулося проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Це свято нагадує всім українцям, що наша сила – в єдності.
Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг – історія цієї традиції починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили так символічно продемонструвати державну єдність. У Києві щорічно влаштовують живий ланцюг уздовж моста Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами Києва, таким чином символізуючи об’єднання Сходу та Заходу України.
«Наукова та соціально-педагогічна діяльність
Главацької Ольги Леонідівни»
(до 55-річчя від дня народження)
Главацька Ольга Леонідівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної роботи, спеціальної освіти і менеджменту соціокультурної діяльності Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
У науковому доробку – понад 80 наукових праць. Предметом наукових інтересів є теорія та практика соціальної роботи, самовиховання особистості, менеджмент соціальної роботи, підготовка молоді до сімейного життя.
За багаторічну плідну діяльність відзначена подяками, грамотами ТНПУ ім. В. Гнатюка, Тернопільської обласної та міської державних адміністрацій, соціальних служб, Міністерства освіти і науки України.
Кредом життя є створення ситуації успіху кожній людині.
Михайло Петрович Старицький — український письменник, поет, драматург
(Відео-огляд літератури до 180-річниці від дня народження М. Старицького)
Богдан Хмельницький – творець української держави
(425 років від дня народження Богдана Михайловича Хмельницького
(1595-1657), українського гетьмана)
Це була людина воістину варта звання гетьмана. Він не боявся біди, у найтяжчому становищі не втрачав голови, не боявся найтяжчої роботи, був міцний духом; з однаковою мужністю зносив мороз і спеку, їв і пив не скільки хотів, а скільки можна було, ні вдень ні вночі не знемагав від безсоння, а коли справи і труд воїна зморювали його, то він спав невеличку крихту часу і спав не на коштовних ліжках, а в постелі, що до лиця воїну. Лягаючи спати, не думав, як би знайти тихий куточок, а вкладався посеред військового гамору; одягався він так, як і всі інші, мав коней та зброю не набагато кращу, ніж в інших.