«Природа України та її охорона»
(до Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища)

   «Або ми покінчимо із забрудненням, або воно покінчить із нами» – такі слова звучали у зверненні до генерального секретаря ООН, підписаному 2200 діячами науки й культури з 23 країн світу. У травні 1971 року екологічно стурбована спільнота почала свою безпрецедентну боротьбу із забрудненням навколишнього природного середовища.
   У 1972 році у Стокгольмі відбулася Всесвітня конференція із захисту довкілля, на якій були присутні повноважні представники 113 держав. Учасники конференції ухвалили рішення щодо щорічного проведення Всесвітнього дня охорони довкілля 5 червня.
   Сьогодні екологічні проблеми стоять у ряді найважливіших і визначають рівень благополуччя всієї світової цивілізації й, зокрема, нашої країни.

Шановні науковці!

відбулися вебінари 

"Знайомство зі Scopus", "Пошук інформації у Scopus", "Профіль автора у Scopus", "Бібліометричні інструменти Scopus" та "Бібліографічний менеджер Mendeley в роботі дослідника"

«РОЗМАЇТТЯ КУЛЬТУР – НАШЕ БАГАТСТВО»
(до Всесвітнього дня культурного різноманіття
в ім’я діалогу та розвитку)

«Культура - це, перш за все, єдність художнього стилю у всіх життєвих проявах народу»
/Фрідріх Ніцше/

   21 травня - Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку, який відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН.
   Метою відзначення даного дня є усвідомлення людьми цінності і важливості культурного розмаїття, а також вміння розвивати співробітництво між народами світу, підвищення глобального рівня обізнаності про важливість міжкультурного діалогу, різноманітності та інтеграції, подолання у населення негативних стереотипів щодо культурного розмаїття, існуючого в них остраху, зневаги та нерозуміння представників інших культур.

Духовний подвиг українського кобзарства

(до 110-річчя від дня народження
Миколи Олександровича Сарми-Соколовського,
українського бандуриста, кобзаря, поета, художника, священника)

Якщо ти справді мучився за Україну,
сприйми це як Божий дар!

/Микола Сарма-Соколовський/

   Кобзарське мистецтво закорінене у давніх українських традиціях етнічного мелосу, історичної пам’яті та спадкоємності, і віддзеркалює притаманні нашому народу свободолюбство, гуманізм, глибоку духовність, а разом із тим – правдиву, набуту поколіннями, мудрість емпіричного досвіду й філософсько-етичного осмислення навколишнього світу. Мандрівні співці-бандуристи впродовж віків залишалися не лише митцями й музикантами, а справжніми носіями національного світогляду, творцями історичного українського епосу.
   З початком ХХ століття кобзарство не лише не зникло на українських теренах, а й набуло нового звучання, нової соціально-культурної, та навіть і політичної, місії. Кобзарі одними із перших стали до лав боротьби за відновлення української державності, високо піднявши знамена національно-визвольних змагань українців. Одним із таких кобзарів-пророків, сподвижників національної ідеї, став Микола Олександрович Сарма-Соколовський, 110-річчя від дня народження якого відзначаємо 19 травня 2020 року.