«Скарб високої любові»
(105 років від дня народження Василя Олександровича Сухомлинського –
українського педагога, прозаїка)

Людина народжується на світ не для того,
щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина
народжується, щоб лишити по собі слід вічний.

/ В. О. Сухомлинський /

… Учителю потрібно володіти величезним талантом
любові до людини, безмежною любов’ю
до своєї праці і перш за все до дітей,
щоб на довгі роки зберегти бадьорість духу,
ясність розуму, свіжість вражень,
сприйнятливість почуттів – без цих якостей праця
педагога перетвориться в муку…

/В. Сухомлинський/

   Василь Олександрович Сухомлинський – видатний український педагог, психолог, дослідник і публіцист, письменник, громадський діяч. Його ідеї, науково-методичні розробки, практичний досвід нині втілюються в освітньо-виховних системах європейських країн, Японії, Америки. «Я ніколи в житті не належав собі», – казав педагог. Адже все своє життя він присвятив педагогічній діяльності, школі, дітям.

«Художній світ Галини Пагутяк»

(65 років від дня народження сучасної української письменниці

в жанрах наукової фантастики й готичного роману)

«Я хочу, щоб кожен знав, що в цій похмурій буденності існує безліч дверей, які відчиняються в інші світи. І я знаходжу й показую деякі з них. Якщо не можеш знайти дверей, намалюй їх на стіні».

/Галина Пагутяк/

   Українська письменниця Галина Василівна Москалець, відома як Галина Пагутяк. Критики називають її прозу містичною, фантастичною та химерною, а саму авторку – таємничою. Містичності образу письменниці додає історія її родоводу. Дослідження історичних джерел виявило, що вона є нащадком прадавнього роду Басарабів, з якого походить і граф Дракула. Окрім містичності, яскравими рисами Галини Пагутяк є незалежність і самодостатність.

«Самітник в океані життя…»
(115 років від дня народження
Василя Костянтиновича Барки (Очерета) (1908–2003),
поета, прозаїка, публіциста українського зарубіжжя)

«Я щасливий, бо маю Божу поміч написати твори, про які мріяв, і знаю, що вони будуть значною допомогою в духовному житті мого народу, особливо в майбутньому».
/Василь Барка/

   Видатний український письменник Василь Барка мешкав далеко за межами рідної землі, у США. За кордоном про його твори написано багато критичних та літературознавчих досліджень, але своїм співвітчизникам в Україні його ім'я тривалий час було невідомим. Лише зараз читачеві відкриваються прозові і поетичні твори майстра, його філософські праці.

У День філолога в бібліотеці ТНПУ провели зустріч із живою книгою. Чому із живою? Тому що книга має назву «Жива українська кухня» (скорочено «ЖУК»). А ще – тексти, рецепти страв, уміщені в книзі, оживають, оскільки мають відеосупровід на ютуб-каналі. І перед нами постає авторка, Ольга Павленко (псевдонім – Оля Кольорово), гастроблогерка, письменниця, яка, на превеликий жаль, загинула влітку 2022 року в Кременчуці, коли в торговельний центр потрапила російська ракета. Тепер книга «ЖУК» чекає на читачів у науковій бібліотеці ТНПУ. На заході студентки факультету філології і журналістики розповіли про цікаві національні страви, зібрані Ольгою Павленко з усієї України, почастували гостей смаколиками, які напередодні підготували в лабораторії інженерно-педагогічного факультету. Як це було, відображають світлини і жартівливий відеозвіт.

Професор кафедри української мови та

методики її навчання Любов Струганець

ФОТОЗВІТ

День слов’янської писемності та культури

В вас мудрість вічна і любов жива...

   Щороку 24 травня у всіх слов’янських країнах відзначають День слов’янської писемності та культури й урочисто прославляють творців слов’янської писемності святих Кирила і Мефодія – вчителів словенських. Святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій походили із знатного і благочестивого роду й проживали в грецькому місті Солуні. Брати були православними ченцями і слов'янську абетку створили в грецькому монастирі.

"Вишиванка - духовна броня українців, Україна - броня світу"