26 лютого 2024 р. у читальному залі філологічної літератури та видань іноземними мовами відбулася година пам′яті "... а в чорнім небі – круки, круки... То ти розп′ята на хресті..." присвячена 10-ій річниці російсько-української війни. Організатори зустрічі – Скуратко Т. М. (доцентка кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання) та Сеньовська Н. Л. (доцентка кафедри педагогіки та менеджменту освіти). Викладачі та студенти разом з матір′ю загиблого героя Віктора Гурняка вшанували його пам′ять. Учасники дійства декламували поезії та виконували патріотичні пісні.
«Бринить, бринить душі струна»
(90 років від дня народження Володимира Павловича Вихруща –
ученого-економіста, українського поета)
З роду в рід кладе життя мости,
Без коріння саду не рости.
Без пориву човен не пливе,
Без коріння сохне все живе.
/ З пісні "Коріння" В. Вихруща /.
Вихрущ Володимир Павлович – поет, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, член-кореспондент Академії підприємництва та менеджменту України, академік Академії економічних наук, член науково-професійного товариства ім. М. Міхновського, член Спілки письменників України.
21 лютого 2024 р. в освітньому хабі відбулося святкування Міжнародного дня рідної мови. Учасниками дійства були: студенти факультету філології і журналістики, викладачі та працівники наукової бібліотеки.
Провідники українського мовознавства
Шевельов Юрій (Шерех) (1908–2002) –
славіст-мовознавець, історик української літератури,
літературний і театральний критик
(до Дня рідної мови 21 лютого)
“Те, що Грушевський зробив для української історії,
я зробив для української мови…”
Ю. Шевельов
Біографія вченого яскраво відображає всю трагічність українства у минулому столітті. Юрій Володимирович Шевельов (один із псевдонімів – Шерех) славіст, мовознавець, літературний і театральний критик, публіцист – народився у Харкові 17 грудня 1908 року. Його батько Володимир – генерал-майор російської імператорської армії – був німцем, тому при народженні майбутній вчений мав прізвище Шнейдер. Але з початком Першої світової війни – у 1916 р. сім’я стала Шевельовими.
Книга з давніх-давен є скарбницею духовного багатства, яка поєднує минуле, сучасне і майбутнє. Людина перестає мислити, коли перестає читати. Сьогодні без книги ми не можемо уявити своє життя, бо вона – постійний супутник, найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях: і для малечі, і для школяра, і для зрілої, досвідченої людини. Недарма в народі кажуть: «Хто багато читає, той багато знає».