Головне меню
Проєктна діяльність
Рідкісні та цінні видання
Ми в соціальних мережах
Календарі
Інформація для кафедр
Шекспірознавство
Випадкове фото
Хто на сайті
На сайті 812 гостей та 0 користувачів
Uncategorised
У Тернополі відбулася конференція, присвячена темі депортації українців Польщі
У Тернопільському педагогічному університеті науковці з різних міст України, зокрема, з Києва, Чернівців, Миколаєва, Луцька, Львова, говорили про проблему депортації українців Польщі на тематичній конференції. Там розповідають: виселення відбувалася у кілька етапів. Перший – між 1944 та 1946-м. Тоді близько півмільйона українців депортували на територію УРСР. Далі – сумнозвісна операція «Вісла», в ході якої від квітня до жовтня 1947-го виселили ще понад 140 тисяч людей.
ВОЛОДИМИР КІЦАК, доцент кафедри стародавньої і середньовічної історії ТНПУ ім. В. Гнатюка:
«Польща, яка на той час отримала ті землі, які вони називають «віднайденими», тобто, колишні східні землі Німеччини, територія Помор’я і довкола Щецина, і, відповідно, було прийняте рішення провести повторну силову депортацію з допомогою війська (було задіяно до 20 тисяч армії і різних спецслужб). І була проведена повна етнічна зачистка території. Була поставлена чітка мета, яка, до речі, і задокументована в польських документах – швидка асиміляція українців».
Заключний етап депортації, розповідає Володимир Кіцак, як правило, згадують найрідше, хоча тоді теж депортували близько 30 тисяч українців. Це – так зване вирівнювання польсько-радянського кордону у 1951. Загалом, зі слів науковців, жертвами депортаційних акцій стали більше 700 тисяч українців Надсяння, Лемківщини, Холмщини та Підляшшя.
МИКОЛА КУЧЕРЕПА, професор Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки (м. Луцьк):
«Це не було добровільне переселення, а це було насильницьке переселення, і до дня нинішнього українська влада, так само, як і польська влада, не надає статусу депортованих осіб, які були переміщені чи вивезені, депортовані із Польщі в Україну. А, безперечно, що це статус, який необхідний для тих, хто зазнав, хто втратив своє майно, хто втратив свою малу батьківщину».
МИКОЛА ЛИТВИН, доктор історичних наук, директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН, голова українсько-польської історичної комісії НАН:
«Завдяки польським мас-медіа, польським праворадикалам ми в останній час почали говорити про так звану Волинську трагедію, де насправді, загинуло немало, 20, а може й трошки більше населення. І, на жаль, забуваємо про власні національні трагедії. Я б дуже не хотів, щоб балачки про Волинську трагедію (а це, справді, теж, напевно, була трагедія), ми забули про трагедію депортованих українців з Лемківщини, Холмщини, Підляшшя. Бо це наша трагедія, ми її повинні знати, ми її повинні вшановувати».
ВОЛОДИМИР КІЦАК, доцент кафедри стародавньої і середньовічної історії ТНПУ ім. В. Гнатюка:
«Історія – це, перш за все, справа професіоналів-істориків. І політикам, вочевидь, якщо і варто туди пхатися, то тільки тою формулою, якої дотримувалися весь час незалежності українські президенти і польські президенти, тобто, «Вибачаємо і просимо вибачення».
Опубліковано на сайті "ІНтб"
7 грудня 2016
Джерело: intb.te.ua
У ТНПУ в’яжуть теплі шкарпетки для військових на Сході
Раніше доцент кафедри стародавньої і середньовічної історії Тернопільського педуніверситету Оксана Ятищук плела шкарпетки хіба що для рідних. Тепер же таке вміння пригодилося для більшого масштабу роботи. Разом зі своїми студентами викладач в’яже теплі шкарпетки для бійців АТО. Розповідає: спершу, аби були нитки, доводилося пороти старі речі. Тепер такої проблеми немає, єдине, що бракує синтетичних ниток – сплетені з них шкарпетки більш зносостійкі. Загалом, шкарпетки в університеті в’яжуть вже третій рік. Скільки виготовили за весь цей час – підрахувати важко.
ОКСАНА ЯТИЩУК, доцент кафедри стародавньої і середньовічної історії ТНПУ ім. В. Гнатюка:
«От, за відпустку я зв’язала 50 пар, зараз – менше трошечки, бо, так само, кінець семестру, навантаження велике. Ну, в’яжу так: в мене одна партія – вдома, коли є час – в’яжу, друга партія – що в’яжу тут. Перерва, засідання кафедри, рада факультету – де є якась вільна хвилинка, сідаю і в’яжу».
Щодо студентів, розповідає Оксана Ятищук, то дехто з них спершу навіть спиць тримати не вмів, але бажання допомогти дало свої плоди. А щоб робота йшла добре, радить викладач, за в’язання потрібно братися лише в хорошому настрої.
ОКСАНА ЯТИЩУК, доцент кафедри стародавньої і середньовічної історії ТНПУ ім. В. Гнатюка:
«Якщо поганий настрій – краще не сідайте, бо, по-перше, не так піде в’язання, а, по-друге, радості від того дуже мало. Я, коли літом в’язала, я собі спеціально шукала комедії, дивилася комедії. Під ці комедії я в’язала. І, повірте, набагато більше йшло, я навіть не встигала опам’ятатися, як вже пара була зв’язана».
До слова, шкарпетки плетуть як майбутні історики, так і студенти інших факультетів, до прикладу, філологічного та інституту мистецтв.
Опубліковано на сайті "ІНтб"
8 грудня 2016
Джерело: intb.te.ua
Дмитро Підручний провів чудову гонку
Тернопільський біатлоніст стартував серед елітної 30-тки найкращих спортсменів світу в мас-старті на етапі Кубку IBU в чеському Нове Место.
Він відмінно провів першу половину гонки, у якій певний час займав першу позицію. Завдяки точному влучанню та чудовій швидкості Дмитро увесь час перебував в групі лідерів.
Визнаний лідер біатлону француз Мартан Фуркад знову не мав конкуретів і справедливо здобув золото. Вирішальною для тернопільського спортсмена стала четверта стрільба, де він допустив один промах. Саме він вартував нашому земляку срібної чи бронзової медалі.
У підсумку Підручний зайняв п’яте місце і потрапив до почесної “квіткової” церемонії. Спортивні журналісти відзначають чудову форму тернополянина, який демонтрує найкращі, серед українців результати в сезоні 2016-2017 років.
Опубліковано на сайті "За Збручем"
8 грудня 2016
Джерело: zz.te.ua
Депортацію українців Польщі обговорили у Тернополі
Тернопільські тролейбуси прикрасять до свят
До Новорічних і Різдвяних свят в Тернополі прикрасять "Тролейбуси щастя". Оздоблять їх тернопліьські студенти, викладачі, учні та вчителі.
— Оздоблювати плануємо три Тролейбуси щастя: "Тернопіль романтичний", "Територія вільної людини" та "Україно моя вишивана". Якщо залишаться прикраси, то можливо і інші оздобимо. Прикраси усі ручної роботи за принципом: легенькі, щоб не травмувати пасажира, недорогі та ті, які швидко виготовляються, — розповідає ДОБІ один із організаторів проекту Галина Полюга.
В очікуванні Нового року та Різдва Христового святкову атмосферу в Тролейбусах щастя міста Тернополя готують студенти і працівники Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, учні і вчителі Тернопільської обласної школи мистецтв ім. І. Герети та Тернопільської ЗОШ №16 ім. В. Левицького.
— Ми зробили із дощику кульки, сніжинки, зірочки, сердечка. З пластикових папок виготовимо іграшки і цукерки з блискітками всередині. Також підготували для друку колядки, щедрівки, засівні, вітання, — каже пані Галина.
Нагадаємо, що Тернополем курсують тематичні тролейбуси "Сім кольорів щастя", "Україна єдина", "Веселих свят", "Тернопіль романтичний", "Україно моя вишивана", "Ретро-тролейбус", "Фінансово-грамотний маршрут" та "Тернопілля туристичне".
Цей проект створила кафедра інформатики ТНПУ ім. В. Гнатюка. Він змагався за звання найкращого соціального проекту України. Перший оформлений тролейбус на тему "Сім кольорів щастя" виїхав оздоблений на маршрут 24 травня 2014 року.
Опубліковано на сайті "Доба"
14 грудня 2016
Джерело: https://doba.te.ua/post/31229
Студенти-історики у Тернополі довели, що вміють усе
Снігова негода у Тернополі активізувала тернополян. Чимало мешканців міста взялися за лопати та відкидали сніг поблизу своїх будинків. Не стали виключенням студенти історичного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка.
“Магістранти історичного факультету під керівництвом декана, професорів: Миколи Москалюка та Миколи Бармака прибрали від снігу майданчик перед навчальним корпусом. Відзначу, що “захід” викликав масу позитивних емоцій, панувала невимушена, доброзичлива, весела атмосфера!) Дівчата пригощали гарячим чаєм та напеченими смаколиками. Суспільно корисна праця – згуртовує!” – розповів декан історичного факультету В.Місько.
Опубліковано на сайті "Тернопіль"
15 листопада 2016
Джерело: ternopil.te.ua
Євгенія Кулеба стала "СтудМіс ТНПУ 2016"
Дефіле у купальниках, вечірніх сукнях, танці, співи, вірші, хімія та безліч іншого - так в педагогічному 15 листопада обирали "СтудМіс". З 12 учасниць корону та титул "СтудМіс ТНПУ 2016" отримала студентка 3-ого курсу факультету іноземних мов Євгенія Кулеба.Джерело: te.20minut.ua
Дочірні категорії
Видання працівників ТНПУ Кількість статей: 0
ВИДАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ТНПУ
Підручники, навчальні посібники, лекції, методичні рекомендації працівників Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Науковці ТНПУ Кількість статей: 1
Університет на сторінках ЗМІ Кількість статей: 7
Видання працівників 2019 р. Кількість статей: 10
Видання працівників 2020 р. Кількість статей: 9
Видання працівників 2021 р. Кількість статей: 9
Видання працівників 2022 р. Кількість статей: 10
Видання працівників 2023 р. Кількість статей: 9
Видання працівників 2024 р. Кількість статей: 10
Видання працівників 2025 р. Кількість статей: 5
Гнатюкіана Кількість статей: 0
Ресурси ТНПУ
Всеукраїнські ресурси
Світові бази даних
Наукометрія
Бібліотеки України
