"Окупаційні маркери мають бути знищені": історик з Тернополя про декомунізацію

Оксана Цвик·9 квітня, 20:17

На Тернопільщині розпочалася чергова хвиля деокупації та декомунізації. На зорі незалежності починали її зі знесення пам'ятників радянським ідолам, сьогодні ж суспільство дозріло до історичних та культурних персонажів: усіх, хто уособлює окупаційну владу. Про це розповів Суспільному доктор історичних наук, професор, завкафедри історії України ТНПУ ім. В. Гнатюка Микола Бармак.

За його словами, мета цих пам'ятників і топонімів – культурна окупація. Ці персонажі своєю діяльністю й творчістю представляли і восхваляли імперську політику.

"Я підтримую петицію, зареєстровану на сайті Тернопільської міської ради 29 березня. Справді, перепоховання у Старому парку в Тернополі потрібно перенести, а десять вулиць в обласному центрі перейменувати. У нас достатньо своїх героїв і сучасних, й історичних, кого треба належно вшанувати. Останні події засвідчили: невинно вбиті і закатовані в Бучі лежали на вулиці Кірова, у Харкові – на вулиці Жукова, Пушкіна, Лермонтова. Окупаційні маркери повинні зникнути з карт українських міст і з нашої пам'яті".

Доктор історичних наук, професор Микола Бармак

Микола Бармак каже, до декомунізації суспільство повинно дозріти. Вона повинна відбуватися не за вказівками зверху, а за ініціативою знизу.

"Я вірю в мудрість тернополян. Люди зрозуміли, що окупант нав'язує своїх героїв. На їхніх іменах виховують цілі покоління. Щоби це не продовжувалося, маркери про осіб, які символізують радянське будівництво, здійснювали свого часу репресії чи прославляли імперську політику, потрібно знищувати. Таким чином, очищувати наше культурне й ідеологічне середовище. Це стосується не лише імен. Покоління, яке виросло на шансоні, особливо, бандитському, теж вчиться возвеличувати людей, що вчиняють злочини, відбілювати і виправдовувати їхні вчинки", – сказав історик.

На його думку, руйнувати пам'ятники не потрібно. Їх можна перенести в парки тоталітарного мистецтва.

"Кожен пам'ятник має ідеологічне наповнення. Ці монументи і фігури треба зібрати в одному місці як символ тоталітарного режиму. Показувати і розказувати про жахіття в нашій історії, про те, що пережили наші діди і прадіди. Засвоїти ці страшні уроки, щоби вони більше не повторилися".

Джерело Суспільне

У Канаді покажуть фільм Михайла Ухмана «Шлях поколінь»

У Торонто 8 квітня відбувся прем’єрний показ фільму українського режисера, журналіста та добровольця Михайла Ухмана «Шлях поколінь».

Михайло Ухман - випускник факультету філології і журналістики ТНПУ, неодноразово бував на поетичних зустрічах зі студентами, саме для ТНПУ був організований допрем'єрний показ його кінострічки «Шлях поколінь».

Організаторами показу є Ліга українок Канади та Ліга українців Канади, спонсор – Кредитова спілка Будучність (BCU Financial).

Усі зібрані кошти з показу підуть на допомогу захисникам України – фонду «Приятелі Збройних Сил України».

Нагадаємо, Конгрес українців Канади у Торонто провів всеношне чування на згадку про кожну безневинну дитину, вбиту або поранену в руйнівній війні, розв'язаній російською федерацією.

Фото: Михайло Ухман / Фейсбук

Джерело Укрінформ

Опубліковано 01.04.2022 12:29

"Сьогодні. Головне" з професором історичного факультету ТНПУ М.В.Бармаком

Чому раніше не відбулася дерадянізація?

Про це в розмові з Миколою Бармаком - доктором історичних наук, професором, завідувачем кафедри історії України ТНПУ ім. В. Гнатюка.

Оксана Цвик 5 квітня, 14:45

У Тернополі майбутні вчителі створили патріотичний ролик

Студенти Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка записали патріотичне відео з віршами та піснями. Про це розповіла Суспільному одна з ініціаторів ідеї Соломія Бронецька.

За її словами, ролик доповнили кадрами з війни та пейзажами України. Зробили це, щоби надихнути українців на боротьбу та підняти їхній патріотичний дух.

"У відео я виконую пісню "Батько наш Бандера". Постать Степана Бандери зараз актуальна, як ніколи. Я гадаю, що в душі кожного українця її приспів лунає щодня. Це відео йде від наших сердець, воно тільки з щирими намірами морально допомогти. Фізична підтримка теж потрібна, але саме такі патріотичні пісні і вірші допомагають нам триматися. І тому ми вистоїмо в цій війні".

Кадри з патріотичного ролика

Кожен студент записував свою частину творчої роботи самостійно, розповіла Соломія Бронецька. До зйомок ролика долучилися 14 людей.

Ролик змонтував студент Євген Майхрович.

"Я витратив на це чотири години. Відео опублікували на Ютуб-каналі педуніверситету. За добу воно назбирало пів тисячі переглядів".

Наприкінці березня студенти заспівали гімн Українських січових стрільців "Ой у лузі червона калина…". Відео розмістили у "Фейсбуці". На сьогодні його переглянули майже 6 тисяч людей.