Uncategorised
Дмитро Підручний: "Три гонки в Рупольдингу я біг на обезболюючому"
Напевне, головним героєм четвертого етапу Кубку світу в складі української команди став капітан чоловічої збірної Дмитро Підручний. Два потрапляння в десятку спринту та гонки переслідування вже зробили етап в його виконанні дуже вдалим. Але Дмитро на цьому не заспокоївся, і в неділю створив справжній фурор, посівши в мас-старті четверте місце. Безумовно, саме цей старт став головною темою розмови, яка була запланована ще напередодні.
— Діма, вітаємо з чудовим мас-стартом! В тебе зараз ще емоції залишились, чи все виклав на трасі?
— Ну... Ще трішки залишилось. Після таких гонок завжди лишається. (Посміхається)
Після вчорашньої гонки я себе дуже погано почував. Траса була надто важкою, і по тій каші біглося ду-у-уже важко. Виклався вчора також по максимуму, і вночі навіть не спалось, як слід. Крепатура — руки-ноги болять... Якщо чесно, навіть не знав, як на той мас-старт виходити. (Сміється) Самопочуття було не з найкращих. Ну але, думаю, вже ж потрапив, в тридцятці все рівно буду, тому требі бігти... А там вже побачимо, як складеться гонка.
Довго не міг пристрілятись: вітер сьогодні був мінливий: то справа, то зліва. А коли стартували, то зліва взагалі дуже сильний подув. Потім, коли прийшли на другий рубіж, він був дещо менший і я, напевне, трохи не зорієнтувався.
— Як часто зараз виникають думки: "От, якби не другий рубіж?.."
— Та в мене в кожній гонці — як не другий, то четвертий, як не лежачи, то стоячи... Щось я ніяк поки що не можу зібратись на чотири рубежі. Але сподіваюсь, що цього сезону вони мені підкоряться. Це для мене — одне з найперших завдань.
— А що саме сталось під час другої стрільби лежачи?
— Я на першому рубежі зробив поправку, а потім, коли їхав по трасі, мені кричать, щоб ще зробив туди ж на два "щелчки". Тому що стрільба була на габаритах. Я прийшов на рубіж, а вітер вже трішки стих. І я подумав, що та додаткова поправка, про яку мені сказали, якраз компенсується зменшенням вітру. Тому вирішив стріляти так. Перший влучив — і подумав, що все нормально. Другий постріл змазав через свою помилку — трішки не довів. А ось останній — дійсно пішов мимо через те, що не зробив поправку. Тренери після гонки сказали, що якщо б зробив принаймні на один "щелчок" вправо, то цей постріл би зайшов. Ну... не зайшов — то й не зайшов. (Сміється)
— Певно, після двох промахів тактику на гонку довелось міняти. Яким підсумковим результатом ти був би задоволений в той момент?
— Чесно кажучи, після двох промахів я вже мало на що розраховував. Більше налаштовувався на те, аби відпрацювати стійку. На той момент хотів потрапити в 15-20 кращих. За десятку я навіть не думав, не кажучи вже про четверте місце. Перша стійка вийшла для мене екстримальною. Там цілком могло бути один-два промахи. А ось останню відпрацював чітко: всі постріли були з запасом.
Коли виходив на останнє коло — я не знав, яким йду. Пізніше, коли вже почав бачити перед собою суперників, зрозумів, що десь близько. Ну а вже згодом тренери та сервісмени, які стояли вздовж траси, почали кричати, що вийшов шостим, і щоб боровся до кінця.
— Розкажи, про що думав, тримаючись за Тар’єєм Бьо в цей кульмінаційний момент?
— Ну перша думка, звісно — треба спробувати за ним втриматись. Насамперед, щоб мене не наздогнали ті, хто біжить позаду. А там, як я бачив на розвороті, були і Гаранічев, і Расторгуєв, і Бйорндален, і Бьо-молодший, і Фійон — тобто, велика група, і всі — надзвичайно серйозні суперники. І я розумів, що якщо зараз перестану триматись за Бьо — то плакало моє високе місце.
— Судячи з твоєї швидкості, у наших сервісменів сьогодня була таємна пошта з небесної канцелярії?
— Я не знаю, як було сьогодні в дівчат, а в мене загалом на цьому етапі проблем з лижами не було жодних. І нашій сервіс-групі я ставлю шість... ні, навіть — десять з п’яти: думаю, вони відпрацювали краще, ніж навіть могли. Навіть Бьо підійшов до мене після фінішу і сказав, що лижі в мене сьогодні їхали краще, ніж в нього, і що він дуже вражений цим.
— Чи не здається тобі, що ти видав сьогодні поки що найкраще останнє коло в кар’єрі?
— Поклавши руку на серце, я б сказав, що в тому відрізку, де я відпав від Тар’єя, можна було б потерпіти і потриматись. Тому ще з півсекунди можна було б скинути з цього кола. (Сміється)
— В невеличкому коментарі після спринту ти обмовився про певні проблеми зі здоров’ям під час збору в Антхольці. Вчора Віталій Кільчицький більше деталізував, що це — проблеми зі спиною. Наскільки ці неприємності досі актуальні, і наскільки вони заважають під час гонки?
— Щодо останнього — три гонки в Рупольдингу я біг на обезболюючому. Це щоб було зрозуміло, наскільки заважає. Наприклад, в Антхольці я зійшов з контрольного тренування, бо біль був такий, що я навіть стріляти не міг — навіть просто тримати гвинтівку. І наступного дня також не тренувався., відпочивав, відновлювався. Там, в Антхольці, я ще легенько попрацював один день, а коли приїхали сюди, то на старт приклеїли кінезіо-тейпи, натирали розігріваючі мазі, які би краще підготовували м’язи до роботи, ну і використовували обезболююче. Але під час гонок біль себе не проявляв, і не заважав, все було нормально. А ось після гонки, коли ефект обезболюючого проходить, спина болить. І ось вже тиждень ввечері доводиться проводити електростимуляцію. Відчуття не з приємних, коли півгодини лежиш під током. (Посміхається)
— А що кажуть лікарі — скільки ці проблеми можуть тривати?
— Ну в мене це вже давненько розпочалось. Можливо, або десь надірвав спину, або протягнуло. Здається, з кожним днем почуваю себе все краще, але коли взагалі перестане боліти — ані доктор, ані масажист точно сказати не можуть. Я намагаюсь на тренуваннях особливого силового навантаження на спину не робити, аби обмежити травматизм.
— Ти вже знаєш свою програму на сезон? Мова в першу чергу про американські етапи.
— З точністю на сто відсотків я поки що не можу сказати. Але, зі слів Володимира Михайловича (Бринзака — прим. Є.Т.), скоріш за все, за океан я не полечу. Буду готуватсь на висоті до чемпіонату світу. Він сказав, що для чоловічої команди це — приорітетне завдання, а заокеанські старти не такі важливі. Звичайно, мені б хотілося туди злітати, тим більше зараз непогано йду в загальному заліку. Але я також згоден, що чемпіонат світу — на першому місці.
— Власне, я з приводу заліку й спитав. В історії нашого чоловічого біатлону найкращий показник в загальному заліку — 16-е місце Сергія Седнєва. Ти зараз 17-й...
— Ну.. тут ще цілих два етапи попереду. Хто зна — можливо, вдасться зробити такий запас, що пропуск закокеанських стартів не завадить. (Сміється)
— Зараз ти, здається, в своїй найкращій формі в історії виступів в Кубку світу. Інші хлопці з команди також б’ють персональні рекорди. Не зарано? Чи ще відчуваєш резерви?
— Чесно кажучи, і в Остерсунді, і зараз я себе почуваю непогано. Але, я вважаю, як в Швеції я був не на піку форми, так і зараз. Впевнений — це ще не максимум, запас в цьому сезоні ще є. Якщо правильно все складеться з підготовкою до чемпіонату світу, вважаю, в Холменколені все може бути не гірше, принаймні з точки зору фізичних кондицій.
— Зважаючи на комплекс факторів, ти задоволений тим, що наступний етап Кубку світу також пройде в Рупольдингу?
— Траса мені тут подобається. Тут є і рівнини, і довгі спуски, на яких можна відпочити, і серйозні підйоми, де можна багато відігравати. На цій трасі можна боротись, якщо ти в формі. Але, наприклад вчора траса була просто жахливою. По гіршій я ще, напевне, ніколи не біг. З першого кола це була боротьба з тим, аби не впасти, щось не поламати... Хоча палку на підйомі все одно зламав. Але це пов’язане з тим, що напередодні падав сильний дощ і було дуже тепло. Сьогодні вночі був мінус — і траса була вже цілком нормальною, навіть хорошою, сильно не розбивалась. Бігти по ній було приємно. І, наскільки я знаю, синоптики обіцяють легкий мороз, тому на наступному етапі траса має бути такою, як сьогодні, а можливо навіть й кращою. Ну і взагалі — добре, що ми тут залишаємось, адже не потрібно нікуди переїжджати. Та й стрільбище тут хороше. Словом, мені подобається.
— На наступному етапі в програмі є індивідуальна гонка. Ти плануєш там стартувати?
— (Зітхає) На жаль — так. (Сміється) Доведеться пробігти. Ну, одну-дві гонки в сезоні все одно потрібно спробувати. Мінімальне завдання буде — потрапити в залікову зону. А там вже побачимо, як складеться. Хоча в мене й немає великого бажаня її бігти, особливо, після цих трьох змагальних днів, але в нас тут й заміни немає — на етап заявлено п’ять хлопців.
— Діма, дякуємо за розмову. Ну і бажаємо не зупинятись! Не знаю, як ти сам, а вболівальники лише починають відчувати смак.
— Дякую! Як і завжди, буду намагатись виступити якнайкраще
Опубліковано на сайті "sports.te.ua"
11 січня 2016
Джерело: sports.te.ua
Ректор ТНПУ ім. В. Гнатюка отримав орден «За заслуги» ІІ ступеня
Голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан Барна вручив державну нагороду – орден «За заслуги» ІІ ступеня – ректору Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Володимиру Кравцю за значний особистий внесок у розвиток національної освіти, підготовку кваліфікованих фахівців, багаторічну плідну педагогічну діяльність та високий професіоналізм.
«Ваше ім`я вже багато років нерозривно пов`язують з педагогічним університетом, - наголосив Степан Барна. - І недарма, адже ви доклали максимум зусиль, щоб ми мали навчальний заклад, який відомий у всіх куточках України. Дякую вам за бажання працювати, вдосконалюватися, дякую за тисячі студентів, яких щороку випускає виш. Вони – наша гордість, наша надія».
Володимир Петрович Кравець у 1990 році обраний ректором Тернопільського державного педагогічного університету.
Дійсний член Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор. Заслужений працівник освіти України. За сумлінну творчу працю нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня, відомчими нагородами Міністерства освіти і науки України. Фахівець у галузі теорії та історії педагогіки. Його наукова діяльність присвячена проблемам психології статі, сімейної педагогіки, дошлюбної підготовки учнівської молоді. Опублікував понад 150 наукових праць.
Коло наукових інтересів - психологія статі, сімейна педагогіка, дошлюбна підготовка молоді, статеве виховання учнів.
Опубліковано на сайті "Тернопільська обласна державна адміністрація"
22 грудня 2015
Джерело: www.oda.te.gov.ua
Тернопіль матиме студентський фестиваль-конкурс
Нові таланти будуть шукати в Тернополі на студентському пісенному фестивалі-конкурсі «Окрилені піснею», що в оновленому форматі стартує із 2016 року.
За словами голови постійної комісії міської ради з питань освіти, науки, культури, молодіжної політики, фізичної культури та спорту Володимира Міська, фестиваль уже включений у план розвитку культурно-мистецької сфери міста, відтак на його проведення буде виділено кошти.
«Фестиваль «Окрилені піснею» впродовж багатьох років успішно проводився у ТНПУ імені Володимира Гнатюка. Свого часу завдяки цьому фестивалю ми дізналися про таких обдарованих виконавців, як Олег Собчук, Надія Гураль, колектив «Тріода» та багато інших. Тому виникла ідея зробити його загальноміським і в такий спосіб підтримати молодих талановитих авторів та виконавців пісень. Тернопіль називають студентською столицею України. Впевнений, що завжди буде багато охочих взяти участь у фестивалі. Так у нашому місті може з’явитися ще одна мистецька принада,– зазначає депутат від Партії «Солідарність» - Блок Петра Порошенка» Володимир Місько.
Запрошуємо усіх молодих тернополян до участі в конкурсі!
Опубліковано на сайті "TeNews.org.ua."
25 грудня 2015
Джерело: www.tenews.org.ua
Тернопільські "студенти" отримали відзнаку у Києві
У рамках відзначення Всесвітнього дня футболу та святкування 15-річчя Всеукраїнської футбольної асоціації студентів у Києві відбулася урочиста церемонія нагородження. Так за вагомий внесок у розвиток студентського футболу в Україні керівники студентського футболу нагородили ректора тернопільського педуніверситету Володимира Кравця, а також тренера ФК "Тернопіль-Педуніверситет" Василя Івегеша.
Опубліковано на сайті "20 звилин"
16 грудня 2015
Джерело: te.20minut.ua
Тернопільські студенти послухали лекцію на кількаметровій глибині

В глибині печери керівник регіонального відділення олімпійської академії України, завідувач кафедри фізичного виховання ТНТУ доцент Андрій Огнистий провів зі студентами факультету фізичного виховання і географічного факультету бесіду про віхи становлення Національного Олімпійського комітету України з нагоди святкування 25 річниці його створення.
Опудліковано на сайті "Тернополяни"
7 грудня 2015
Джерело: ternopoliany.te.uа
Що єднає майбутніх тернопільських педагогів і кіборгів?
Сьогодні фільм про захисників Донецького аеропорту «Добровольці Божої чоти» переглянули студенти ТНПУ імені В.Гнатюка.
- На відміну від усіх звичайних людей, що намагаються уникнути війни, вони прагнули бути на фронті, у пекельному вирі подій. Не за гроші, високі звання, посади, бойові статуси та визнання. Вони хотіли боротись. Боротись на війні, з ідеєю в серці, за свою державу, за корисні зміни, культуру, за те щоб українці хотіли творити нове життя тут, на своїй землі - таким вступним словом розпочав перегляд герой кінострічки друг "Вій". - Плекаючи молоде покоління, плекаємо гідне майбутнє нашої держави!
Опубліковано на сайті "BezTaby.te.ua"
9 грудня 2015
Джерело: beztaby.te.ua
Тернопільський проект «Тролейбус щастя» – фіналіст всеукраїнського конкурсу
Завершився Всеукраїнський конкурс «Найкращі соціальні проекти України» – 2015. Приймало участь у ньому 22 регіони країни. Тернопіль представляв проект «Тролейбус щастя», який пройшов у фінал.
У конкурсі змагалось198 соціальних проектів, реалізованих протягом лютого-листопада 2015 року. За тернопільський проект проголосувало 3198 людей. Створений він за ініціативи кафедри інформатики ТНПУ ім. В.Гнатюка за підтримки КП «Тернопільелектротранс», в рамках проекту «Зроби своє місто кращим».
– Я їздила у Київ на підведення підсумків і міжнародну конференцію. Вхід там коштував 900 гривень, але нас, як фіналістів, запросили безкоштовно. У трійку переможців увійшли соціальні проекти, які стосувалися того, що відбувається у нас в країні: допомога людям, які постраждали під час подій на Сході. У фінал найбільше вийшло освітніх проектів, – каже один із організаторів Галина Полюга, – Наш проект не закінчився, у місті постійно з’являються нові тролейбуси, ми завжди оновляємо ті, які вже їздять.
У конкурсі проект змагався у номінації «Навчання, виховання, освіта та розвиток дітей та молоді».
Нагадаємо, що у Тернополі є 8 тематичних тролейбусів: «Сім кольорів щастя», «Україна єдина», «Веселих свят», «Тернопіль романтичний», «Україно моя вишивана», «Ретро-тролейбус», «Фінансово-грамотний маршрут» та «Тернопілля туристичне».
Далі у планах студентів та викладачів тролейбуси «Файне місто Тернопіль» та «Правила дорожнього руху».
Юля Швець
Опублікувано на порталі "Тернопіль"
14 грудня 2015
Джерело: ternopil.te.ua
Дочірні категорії
Видання працівників ТНПУ Кількість статей: 0
ВИДАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ТНПУ
Підручники, навчальні посібники, лекції, методичні рекомендації працівників Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Науковці ТНПУ Кількість статей: 1
Університет на сторінках ЗМІ Кількість статей: 7
Видання працівників 2019 р. Кількість статей: 10