Тернопільський науковець Іван Іскерський:  “Розробки школи професора Федорейка при співвідношенні “ціна/якість” є найкращими в світі” У Тернополі на практиці показали, як зменшити ціну на газ
 
Проблема засміченості давня та вкрай неприємна, оскільки цим питанням повинні займатися абсолютно всі – починаючи від простої людини, котра не задумується над тим, як скидає у сміттєвий бак усе підряд, і закінчуючи міською та обласною радами. Сьогодні наші журналісти розкажуть про те, як природні відходи можуть принести величезну перспективу в розвиток нашої держави.

Альтернативна відновлювана енергія складає усього 1-2% Проблема заміни джерел енергії дуже болюча для України. У системах первинної генерації теплової енергії альтернатива відновної енергії складає у межах 1-2% в той час, як у розвинутих країнах в десятки раз більше. Це дає змогу витіснити з енергобалансу країн викопні види палива – нафту, природній газ, вугілля, торф, значно понизити навантаження на екологію, змінити собівартість продукції, створити тисячі робочих місць. 
 
Сьогодні ми розкажемо вам про те, як природні відходи можуть принести величезну перспективу в майбутньому не лише Тернопіллю, а цілій нашій державі. Одразу варто усвідомити, що природній газ та електроенергію використовувати варто лише в побуті. Приймаючи до уваги те, що 2,5- 3 тоннами соломи можна замінити 1000 куб. м природнього газу, ми отримуємо колосальний результат. Фахівці називають відходи несертифікованим паливом і відносять до них щепу, тирсу, солому, полову, елеваторні та відсортовані побутові відходи тощо. 
 
В європейських країнах частка “зеленої” теплової енергії складає до 40%. У них заборонено використання біопалива з багаторічним циклом накопичення енергії-дерева, а стимулюється вирощування палива з однорічним циклом – соломи і так званих енергетичних рослин. Про це нам більш детально розповів представник наукової школи професора В. Федорейка, кандидат технічних наук, директор науково-виробничого об’єднання “Енергоощадні технології” Іван Іскерський. 
 
З паном Іскерським наші журналісти відправилась у Хоростків, де на власні очі переконалися в тому, що Тернопільщина має усі технологічні напрацювання для переробки природніх відходів. Працівники та розробники категорично проти використання теплової енергії з деревини для виробничих потреб, а це вже величезний плюс у розвитку. – Україна має унікальний шанс у період світового падіння цін на вуглеводневе паливо (нафта, газ) замінити їх на “зелені” джерела енергії, на які так багата Україна. 
 
За останні 10 років ми на підприємстві постійно вели пошук оптимального палива для найбільш енергозатратного процесу в аграрному комплексі – сушіння зерна. На початках використовували солярку й пічне паливо. У період їхнього дефіциту доводилось сушити зерно переробкою ракетного палива, згодом перейшли на газ. Зрозумівши, що це дуже дорого й екологічно безвідповідально, коли сотні тонн вуглекислого газу викидалося в атмосферу, вирішили сушити зерно пілетами з дерева, але це знову ж таки дорого й не патріотично використовувати дерево зрубаних лісів. Результати чого ми бачимо сьогодні – повені і деградовану біосферу Карпат. 
 

"Ознайомившись із досвідом поляків та литовців, ми 5 років тому перейшли на біопаливо з річним циклом накопичення енергії – елеваторні відходи та подрібнену солому, й отримали екологічно чисте джерело енергії, а головне – у десятки разів дешевше, ніж раніше. Якщо взяти до уваги, що об’єм виробництва зернових, олійних та бобових культур значно зріс за останні роки до рекордних 70000000 тонн і той факт, що кількість біомаси соломи та елеваторних відходів рівняється об’єму зерна, ми отримаємо 70000000 тонн біопалива," – розповідає Іван Станіславович. 
 
ZMI 16Згідно з дослідженнями, проведеними американськими і європейськими вченими, з цього об’єму без шкоди для агропроцесів можна вилучити на енергетичний сектор до 35% біомаси. У межах України це складає понад 23000000 тонн несертифікованого палива. В енергетичному балансі в переводі на природний газ це близько 9 млрд. кубометрів газу. 
 
– Ця цифра співвідносна об’єму газу, який Україна імпортує. Якщо розглянути економічну складову і прийняти до уваги, що у вартість біопалива входить тільки вартість по збору та логістичні витрати, то побачимо, що економія навіть при теперішній вартості природнього газу буде становити більше, ніж у 3 рази,– додає пан Іскерський.
 
 – На Вашу думку, маючи такий великий потенціал біоенергії, працівників, які готові працювати в даному секторі, ми приречені використати свій шанс і через 2-3 роки стати енергонезалежною країною? 
 
– Наша впевненість ґрунтується на багаторічних дослідженнях у цій галузі (дисертація Іскерського присвячена технологіям виготовлення високоефективного біопалива для теплогенераторів і є піонерським дослідженням у цій галузі, – авт.). Ми говоримо, що при згоранні біомаси утворюється велика кількість золи, її вміст у сухому стані палива складає від 2-х до 10% в залежності від виду палива, а це високоякісне добриво для аграрного сектора держави. І не потрібно організовувати економічно й екологічно злочинні пожарища на полях, а цивілізованим способом зменшити навантаження на довкілля. 
 
– У Вас є послідовники?
 
 – Процес пішов. Теплогенератори-утилізатори, крім нас, почали застосовувати в різних регіонах України. Це завдяки організованим нами виставкам-презентаціям, на яких замовники з нашої та сусідніх держав обмінюються досвідом. Спочатку була недовіра, як зі сміття можна отримувати тисячі кіловат енергії? Але з часом думаючі підприємці почали усвідомлювати, що це не тільки економічно вигідно, а й патріотично. Термін окупності наших проєктів складає один рік сезонної експлуатації, більше того, наші розробки при співвідношенні ціна/якість є найкращими в світі! Це вигідно усім.
 
“Готові до серійного виробництва” 
 
– Чи не впливає спалювання відходів на якість зерна? 
 
– Конституція теплогенераторів відпрацьована настільки, що за рахунок теплообмінників ми сушимо зерно чистим теплим повітрям, а всі показники знаходиться в межах європейських стандартів. Зерно після сушіння відповідає державним стандартам і технічним умовам. Процес сушки повністю автоматизований, усі режими роботи контролюються комп’ютером і викиди в атмосферу мінімізовані. До речі, система керування, розроблена кандидатами технічних наук Рутилом М.І. та Загороднім Р.І., дозволяє оптимізувати не тільки процес горіння палива, а й стабілізувати температуру теплого повітря в залежності від вологості зерна і продуктивності сушарки. Це теж результат наших досліджень. Ми зараз говоримо про теплогенератори-утилізатори безперервної дії з вихровим горінням відходів і переконані, що на даний час кращих систем генерації теплової енергії немає. Настав час їх застосовувати для обігріву теплиць, великих промислових приміщень, адже один генератор може обігріти до 50000 кв. м площі. У подальшому ми готові говорити про піролізні генератори для утилізації медичних та інших важколіквідних відходів. Вони вже розроблені, пройшли виробничу перевірку і при потребі на їхній основі можемо в регіонах України створювати утилізаційні центри, адже на цій ниві зараз повний застій. Ми готові до серійного виробництва гами наших розробок на підприємстві “Промінь” і забезпечити об’єкти господарювання та військові підрозділи надійними, економічними та екологічно чистими системами генерації теплової енергії. Дуже хотілось би, щоби цей процес не був затяжний і нам пішли назустріч. Сподіваємось, що розробники не складуть руки, а впевнено йтимуть уперед, незважаючи на перепони. Адже частково у їхніх руках майбутнє нації. Віримо, що з таким колосальним досвідом та сильною хваткою про Тернопілля на ринку альтернативної енергетики заговорять як про провідний регіон країни.
 

Навина опублікована в газеті "Номер один"

1 липня 2020

Джерело : periodical.space

Ресурси ТНПУ

Міністерство освіти і науки України

Всеукраїнські ресурси

Світові бази даних

Наукометрія

Бібліотеки України