«Мистецтво в якому немає краси - погане мистецтво»

(до 130 річчя з дня народження О. Довженка, українського кінорежисера, письменника, драматурга)

   Олександр Довженко відомий у світі як геніальний режисер, талановитий письменник, художник, філософ, один із засновників національного кінематографа.

Народився 10 вересня 1894 р. на околиці містечка Сосниці Чернігівської області над р. Десною в родині козака-хлібороба. Тут пережив він «і перші радощі, і вболівання, і чари захоплень дитячих…» В автобіографічній кіноповісті «Зачарована Десна» автор розповідає про свою родину, змальовує батька і матір, діда та прабабу, і свою хату та город і все це не художній вимисел а «чистісінька правда». І з цієї хати пішов у світ юний Сашко. «Всього він прагнув, все хотів осягнути, випробувати. Починав творчий шлях художником-карикатуристом, пізніше став всесвітньо відомим майстром кіно, драматургом, письменником. Творча сила Довженка не знає меж. Мислячий, вічно неспокійний, , він жив інтенсивним , до краю напруженим духовним життям. Враження було таке, що йому завжди тісно, що душа його прагне майданів, площ, йому хотілося звертатися до мільйонів, - чи не тому й вибирав наймасовіше з мистецтв?» (О. Гончар). Художні й документальні фільми, кіносценарії, кіноповісті, драми, оповідання, публіцистичні статті – це його творчий доробок. Дорога О. Довженка до всесвітнього визнання була надзвичайно складною, тернистою, трагічною. Він був сином свого часу, а час цей -ХХ ст. – позначений такими трагічними колізіями, яких не знала історія людства.
   Свою кінодіяльність О. Довженко розпочав в Одесі на кінофабриці ВУФКУ, знявши фільми: Вася-реформатор», «Ягідка кохання» (1926), «Сумка дипкур’єра» (1927), «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929). У 1928 р. засновано Київську кіностудію, де кіномитець зняв фільми «Земля» (1930), «Іван» (1932) та ін. Першою кінострічкою, яка принесла визнання О. Довженкові, була «Звенигора» (1928), наступний фільм – «Арсенал» (1929) був ще одним кроком до вершин майстерності, його окремі сцени ввійшли до фонду світової кінокласики. Але справжнім шедевром світового кіномистецтва стала кінокартина «Земля» (1930). Цей фільм був «німий» ( не озвучений), яким же треба було бути майстром, щоб картинами створити відчуття музики! Довженко наділив «Землю» символізмом містичного зв'язку українського народу зі своєю землею, стверджував про розрив людини й природи внаслідок колективізації. Багатьма критиками «Земля» вважається найкращим фільмом у всій фільмографії Довженка, деякими — одним з найкращих в історії кіно. Проте в СРСР «Земля» зазнала осуду за недостатню комуністичну ідеологічність і натуралізм, симпатії противникам колективізації, внаслідок чого фільм зняли з прокату вже за кілька днів після прем'єри.
   Літературною творчістю О. Довженко почав займатися в роки війни, хоч ще раніше друкував уривки зі своїх сценаріїв. Вже в перші місяці війни він виступав у пресі з публіцистичними статтями. Згодом друкує свої оповідання і новели «Відступник», «Незабутнє», «Мати» та ін. Деякі з них потім органічно вплете до своєї кіноповісті «Україна в огні»., над якою він наполегливо працює. Уривки з неї читає не лише своїм друзям, а й партійним бонзам, про що неодноразово нотує у щоденнику. Видання (укр. і рос. мовою) уже були готові до друку, коли поступив донос Сталіну, якому вкрай не сподобався твір. Повість була настільки викривальною і страшною для пануючої тоді тоталітарної системи, що з трудом пробивалася на друковані шпальти, і вперш більш-менш повно була опублікована лише в 1990 р., а найповніша публікація в 1995 р. Незважаючи на заборону кіноповісті, на те що навіть уже опубліковані новели й оповідання були вилучені з літературного процесу, а ім’я автора піддано анафемі, Довженко не припиняв своєї письменницької творчості. Восени 1945 р. він завершує «Повість полум’янних літ», у якій, бажаючи сказати хоч щось своєму народові, пішов на певний компроміс із системою. Але навіть ущемленої й ущербленої правди боялась злочинна кліка. Цей твір не дозволили ні екранізувати, ні опублікувати. Уперше друком він з’явився у 1957 р., після смерті автора., а у 1960 р. кінорежисер Ю. Сонцева (дружина О. Довженка) зняла широкоформатний фільм. Фільм здобув всесвітню славу і на Канському фестивалі 1961 р. був відзначений премією за кращу режисуру.
   О. Довженко заборонили виїжджати в Україну, що по суті, визначало московський полон, перебування під недремним оком режиму. Всесвітньо відомому кінорежисерові після війни дозволили зняти лише один фільм про садовода І. Мічуріна. Не маючі змоги повною мірою реалізувати себе як кіномитець, Олександр Довженко займається літературною творчістю, пише кіноповісті, п’єси, веде свій знаменитий «Щоденник» з таємною надією, що колись усе те буде оприлюднено і «притчею стане».
   Лише у 1951 р. після багаторічної перерви Довженко нарешті отримує можливість відвідувати Україну. Із притаманною йому громадянською позицією О. Довженко втручається у багато справ, які хвилювали його як українця-патріота.
   Ішов 1956 рік… Довженкові, хоч і повечорів вже його день, ніби сонце заглянуло у віконце. У березні журнал «Дніпро» опублікував його автобіографічну кіноповість «Зачарована Десна», над якою він почав працювати ще в 1942 р. У видавництві «Рад. Письменник» під цією ж назвою готується до видання цілий том його кіноповістей. На «Мосфільмі» розпочинаються зйомки перших кадрів фільму «Поема про море». На жаль, цей фільм, який довершила Ю. Сонцева, став лебединою піснею Майстра. 25 листопада 1956 р. не дочекавшись виходу своєї першої великої книги, Олександр Довженко відійшов у засвіти.

«…В людських сердець, незаймані глибини
Своїм він серцем глибоко проник
Співець краси, природи і людини,
Душі людської, дивний чарівник!»
                                         (І. Гончаренко)

Бібліографічний огляд літератури

	Довженко О. П. Твори  : в 5-ти т. Т. 1 : Кіноповісті. Сценарії. Дикторські тексти / О. П. Довженко. – Київ : Дніпро, 1983. – 439 с.       Довженко О. П. Твори : в 5-ти т. Т. 2 : Кіноповісті. Кіносценарії / О. П. Довженко. – Київ : Дніпро, 1984. – 503 с.      Довженко О. П. Твори : в 5-ти т. Т. 3 : Кіноповість. Драматичні твори. Оповідання / О. П. Довженко. – Київ : Дніпро, 1984. – 362 с.      Довженко О. П. Твори : в 5-ти т. Т. 4 : Статті. Виступи. Лекції / О. П. Довженко. – Київ : Дніпро, 1984. – 351 с.      Довженко О. П. Твори : в 5-ти т. Т. 5 : Записні книжки. Щоденник. Листи / О. П. Довженко. – Київ : Дніпро, 1985. – 359 с.
	Довженко О. П. Кіноповісті. Оповідання / Олександр Довженко ; редкол.: І. О. Дзеверін, О. Т. Гончар, Ю. Е. Григор'єв [та ін.] ; упоряд. і приміт. Григор'єва ; вступ. ст. Б. С. Буряка ; ред. Б. С. Буряк. – Київ : Наукова думка, 1986. – 711 с.
	Довженко О. Зачарована Десна : [кіноповісті, оповідання] / О. Довженко ; вступ. ст. та прим. Р. Корогодського. – Харків : Фоліо, 2017. – 220 с. – (Шкільна бібліотека української та світової літератури).      До нашого видання увійшли найвизначніші твори класика української літератури та видатного кінорежисера світового масштабу Олександра Довженка (1894-1956): «Україна в огні», авторизований варіант кіноповісті «Зачарована Десна» та оповідання «Незабутнє». Центральне місце в творчості митця завжди було віддано Україні та її людям, це їм він присвятив своє надхнення і любов.
	Довженко О. Зачарована Десна ; Україна в огні ; Ніч перед боєм ; Китайський святий / О. Довженко. – Київ : Знання, 2017. – 206 с. – (Класна література).      “Зачарована Десна” – опоетизовані спогади Олександра Довженка (1894-1956) про його дитинство. Це своєрідний “міф” про дитячі роки, побачені з висоти життєвого досвіду, і чарівну Десну, на берегах якої автор виріс. Зі сторінок книги постають колоритні картини неповторного, часом драматичного життя людини того часу, звичаї народу, які не можна сприймати без захоплення і зворушення. У кіноповісті “Україна в огні” відображено початок Другої світової війни – один із найтрагічніших періодів, коли під тиском ворога війська відступали, залишаючи без захисту беззбройних людей. До збірки входять також оповідання “Ніч перед боєм” і “Китайський святий”.
	Довженко О. П. Вибрані твори / О. П. Довженко. – Одеса : Маяк, 1976. – 148 с.
	Довженко О. П. Потомки запорожців (На зламі століть) / О. П. Довженко. – Київ : Дніпро, 1967. – 136 с.      У центрі п’єси – епохальні події, що дорівнюють своїм значенням революції: ліквідація куркульства як класу, суцільна колективізація. Дія відбувається на Україні, біля Запоріжжя, в 1930–1932 роках. П'єса змальовує перший крок нового села: виселення куркулів, вагання середняків, проведення першої колгоспної посівної, підступні дії прихованого ворога – підпал сільради та отруєння коней. Голова колгоспу Скидан і агроном Пасічний ведуть боротьбу проти всіляких ворогів і здобувають перемогу.
	Довженко О. П.  Незабутнє (1941–1943) : оповідання / О. П. Довженко. – Київ : Дніпро, 1980. – 191 с.     В збірник увійшли оповідання О. П. Довженка періоду Другої Світової війни, які розповідають про мужність і героїзм  людей у боротьбі з фашизмом.
	Довженко О. П.  Повість полум'яних літ : повісті, оповідання, публіцистика / О. П. Довженко. – Київ : Молодь, 1984. – 368 с. – (Б-ка художніх творів для молоді "Джерело").     У повістях («Повість полум'яних літ», «Україна в огні»), оповіданнях («Стій, смерть, зупинись!», «Відступник», «На колючому дроті», «Незабутнє», «Ніч перед боєм», «Перемога», «Мати», «Тризна», «Воля до життя») та публіцистичних творах видатного українського кінорежисера та письменника відтворено героїчну боротьбу народу проти німецько-фашистських загарбників.
	Довженко О. П.  Сторінки щоденника : (1941–1956) / О. П. Довженко. – Київ : Вид-во гуманітарної літератури, 2004. – 384 с.      Це найбільш повне видання щоденників відомого українського кінорежисера і письменника Олександра Петровича Довженка. Зі сторінок «Щоденника» постає значною мірою невідомий широкому читацькому загалові Довженко, без хрестоматійного глянцю, з стражденною людською душею.

Підготувала І. Г. Лецкалюк 

13 джерел, вересень 2024 р.