«Художній світ Галини Пагутяк»

(65 років від дня народження сучасної української письменниці

в жанрах наукової фантастики й готичного роману)

 0.jpg

«Я хочу, щоб кожен знав, що в цій похмурій буденності існує безліч дверей, які відчиняються в інші світи. І я знаходжу й показую деякі з них. Якщо не можеш знайти дверей, намалюй їх на стіні».

/Галина Пагутяк/

 

   Українська письменниця Галина Василівна Москалець, відома як Галина Пагутяк. Критики називають її прозу містичною, фантастичною та химерною, а саму авторку – таємничою. Містичності образу письменниці додає історія її родоводу. Дослідження історичних джерел виявило, що вона є нащадком прадавнього роду Басарабів, з якого походить і граф Дракула. Окрім містичності, яскравими рисами Галини Пагутяк є незалежність і самодостатність.

   Галина Пагутяк – яскрава письменниця нової літературної генерації, безсумнівний майстер сучасної української прози. За глибиною відтворення людських почуттів та національної автентичності її без вагання можна назвати спадкоємицею Ольга Кобилянської. І це про Галину Пагутяк, письменницю таємничу й загадкову, співають у відомій пісні «Вона»

   Галина Пагутяк – прозаїк, член Національної Спілки письменників України. Народилася Москалець Галина Василівна (Галина Пагутяк) в родині вчителів 26 липня 1958 р. в с. Залокоть Дрогобицького району на Львівщині, згодом родина переїхала у село Уріж. Закінчила українську філологію Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Працювала у школі, у Дрогобицькому краєзнавчому музеї, приватній школі, Львівській картинній галереї.

   Давно уже ніхто з жінок в українській літературі так не заворожував читача своєю міфо-поетичною прозою, як це робить Галина Пагутяк. Вона ввійшла в літературу рано, двадцятирічною дівчиною, ввійшла стрімко і сміливо. Дебютувала великими творами, і в кожному була іншою.

   Містичність проявляється не лише в її творчості, а й у любові до котів, яких у письменниці завжди чимало. «Багато книжок, багато котів – це моє Королівство. І принцеса в ньому – моя дочка Лада», – каже «котяча мама».

   Дебютувала Галина Пагутяк у журналі «Дніпро» повістю «Діти» (1981), що, як зізнається авторка, була навіяна снами.

   Сьогодні бібліографія пані Галини становить понад 20 книжок, значна частина яких – дитячі, зокрема «Лялечка і Мацько», «Королівство», «Книгоноші з Королівства», «Втеча звірів, або Новий бестіарій» та інші. Двічі була лауреаткою літературної премії «Портал», у 2008 році здобула премію «Айстра», а у 2010-му – Шевченківську премію.

   Письменниця має сайт, де ґрунтовно впорядкувала свій доробок: книжки (представлені авторською рецензією), статті, переклади, навіть неопубліковані рукописи та світлини. Також авторка активно веде там блог. Живе і працює у Львові.

 

Інформаційно-бібліографічний відділ

Бібліографічний огляд літератури

 

1

   Пагутяк Г. В.  Втеча звірів або Новий бестіарій : казкова повість / Галина Пагутяк ; іл. М. Паленко. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013. – 240 с. 

 

   Ця нига написана 1989 року Галиною Пагутяк, а видана року видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Авторка поєднує дві книги: перша – «Aphologia animalia» («На захист тварин»), а друга – «Книга Єдинорога». Видання є своєрідним закликом до збереження природи та відображає пригоди Каспара і його подруги Доні.

   Галина Пагутяк рекомендує цю книгу як для малих, так і для дорослих.

2

   Пагутяк Г. В.  Гірчичне зерно : повісті / Г. В. Пагутяк. – Київ : Рад. письменник, 1990. – 232 с.

 

   «Гірчичне зерно» було навіяне світоглядною близькістю Івана Франка. В мені змішались любов і ненависть, почуття безвиході й інфантильність. Але, можливо, завдяки їм я врятувала собі душу, бо наставали часи цинічні й жорстокі. Я писала «Гірчичне зерно» по матриці буття: історія батька блудного сина. З цієї повісті я почала не лише відтворювати, а й створювати міфологію Урожа, якою наповняться інші мої книги.
3

   Пагутяк Г. В.  Господар : роман, повість / Г. В. Пагутяк. – Київ : Рад. письменник, 1986. – 200 с.

 

    «Господар» – науково-фантастичний твір, вперше надрукований 1986 року. Події в романі відбуваються у віддаленому майбутньому на двох планетах – Еридані та Селії.

   Антиутопія «Господар» видана в рік Чорнобиля, про те, як люди, знищивши планету Земля, віднайшли їй заміну в сузірєї Ерідан і ось нащадок переселенців, п’ятнадцятирічний хлопчина Тітус, розповідає події, що вже стали Історією, такого собі чоловіка-мутанта, який потрапивши Робінзоном на пустельну планету Селія, дає собі раду. Тобто це була ніби шкатулка в шкатулціі із мораллю: не можна приходити на все готове. Один чоловік протистоїть цілій високорозвинутій цивілізації, тому що один.

 4

   Пагутяк Г. В.  Діти : повісті, роман / Г. В. Пагутяк. – Київ : Рад. письменник, 1982. – 320 с.

 

   До книжки увійшла повість «Діти» про війну, трагічна історія про війну, яка писалась у Бориславі. У творі здійснюється вивчення творення характерів шістнадцятилітніх хлопчика і дівчинки в умовах війни. Автор доводить, що у критичній ситуації діти дуже швидко набувають рис дорослих: сміливість, мужність, вірність.

   Письменниця виявилася гарним знавцем психології, представляючи своїх персонажів лише на родинно-інтимній характеристиці.
5

   Пагутяк Г. В.  Записки Білого Пташка : вибране : романи та повісті / Галина Пагутяк. – Львів : Піраміда, 2013. – 292 с. – (Приватна колекція).

 

   До книги вибраного ввійшли знакові твори лауреата Шевченківської премії Галини Пагутяк – романи та повісті, зокрема «Захід сонця в Урожі», «Кіт з потонулого будинку», «Записки Білого Пташка», «Книга снів і пробуджень» та інші, які по праву складають золотий фонд української прози, створеної поколінням вісімдесятників.

   Відкриває книгу відома Галинина доповнена «Автобіографія без дат і майже без фактів».

6

   Пагутяк Г. В.  Захід сонця в Урожі : романи, повісті та оповідання / Г. В. Пагутяк. – Львів : ЛА "Піраміда", 2003. – 356 с. – (Українська модерна проза).

 

   У повісті “Захід сонця в Урожі” авторка порушує проблему відчуження і самотності, неможливості порозуміння і спілкування між людьми.

   Особливості фантастичного у повісті детерміновані неоготичними елементами: атмосферою таємничості, жаху, напруги очікування, зображенням смерті, родинними секретами з минулого, любовною історією – дивними і по суті фатальними стосунками між Чоловіком, Жінкою і Моряком, використанням прийомів зловісного передчуття і пророчих снів.

   До вершинної книги увійшли знакові твори автора – романи і повісті, кращі новели й оповідання, які по праву складають золотий фонд української прози, створеної поколінням вісімдесятників

   Уперше вибрані твори письменниці "Захід сонця в Урожі" вийшли у світ 2003 року і давно вже стали раритетом.

7

   Пагутяк Г. В.  Зачаровані музиканти : роман-феєрія / Галина Пагутяк. – Київ : Ярославів Вал, 2010. – 224 с.

 

    Головні події в романі відбуваються у XVI столітті в містечку Журавні, яке знаходиться у міжріччі Дністра; правдоподібну буденність давніх часів тісно переплетено з фантастикою, фольклор з міфологією. Здається, розповідь у романі стосується лише вигаданих персонажів, однак для самої авторки це не так: вона наголосила, що в основу твору покладено справжній родинний переказ. У творі перед читачем стоять одвічні питання про сенс життя та справжні його цінності.

   «Зачаровані музиканти» немов перебувають на межі історичного роману й фентезі: побутові реалії минулого поєднують з авторським магічним перетворенням світу.

8

   Пагутяк Г. В.  Кожен день – інший. Щоденник / Галина Пагутяк. – Львів : Піраміда, 2013. – 192 с. – (Приватна колекція).

 

   "Іноді нам здається, що всі дні однакові, сірі й нецікаві. Але так не буває, бо кожна нова думка змінює світ. Треба просто виокремити її, належно пошанувати, бо що, як не наші думки, робить нас єдиними і неповторними...

   У новій книзі лауреата Шевченківської премії Галини Пагутяк «Кожен день – інший» – щоденникові записи письменниці за 2011–2012 pp., в яких з великою художньою силою відображено її духовне світосприйняття та вміщено глибокі й цікаві спостереження, зроблені під час мандрівок від Урожа і Львова до Єрусалиму.

9

   Пагутяк Г. В.  Писар Східних Воріт Притулку ; Писар Західних Воріт Притулку : романи / Галина Пагутяк. – Львів : Піраміда, 2011. – 139, 134 с. зустріч. паг. – (Приватна колекція). – Книга-"перевертень".

 

   Місце, де можна знайти абсолютний захист, чи існує воно? Писар Східних Воріт відчиняє двері кожному, хто потребує його, Писар Західних Воріт зачиняє двері за кожним, хто віднайшов у собі силу повернутись знову у світ людей: Антон і Яків, як перша і остання літери абетки, з якої складається мова віри, надії й любові.

   Вона зрозуміла тим, хто мешкає у Притулку, вона може стати зрозумілою і тобі. Формула порятунку, метафора освіченого серця – тобі є над чим замислитись, якщо ти ще не розучився цього робити…

10

   Пагутяк Г. В.  Потрапити в сад : роман, оповідання / Г. В. Пагутяк. – Київ : Молодь, 1989. – 224 с.

 

   Галина Пагутяк показує читачам знедолених людей, відсторонених суспільством з незвичної сторонни, змальовує трагічну долю дитини війни. Тому цей образ викликає співчуття.

   Авторка підтверджує, що наше суспільство надто стереотипне, судить про людину за соціальним статусом, а не за її вчинками.

   Головний герой із повагою ставиться до людей, сам має почуття власної гідності, уміє прощати, може допомагати людям. Він щедрий, любить життя в усіх його проявах, помічає красу навколишнього світу. Герої не втратили здатність мріяти про щасливіше життя, прагнути до ідеалу, вони здатні проявити милосердя та співчуття.

11

   Пагутяк Г.  Слуга з Добромиля : роман / Галина Пагуляк. – Львів : Піраміда, 2012. – 200 с. – (Приватна колекція).

 

   У романі «Слуга з Добромиля» Г. Пагутяк реактуалізує мотиви героїчних міфів, що корелюють насамперед з образом головного персонажа. В інтерпретації письменниці героїчне начало втілено в образі дхампіра, що свідчить про неомфологічну трансформацію архаїчного архетипу.

   В окрузі старовинного галицького містечка Добромиль в часи середньовіччя у вдови, яку вважають відьмою, народжується син. «Байстрюк!» – зневажливо називають хлопчика односельці поміж себе, однак насправді він є дхампіром (сином мертвого опиря і відьми), істотою іншої раси з особливими магічними властивостями. Саме йому протягом 800 років в різні історичні епохи доведеться стати для добромильської землі опікуном і захисником.

12

   Пагутяк Г. В.  Сни Юлії і Германа : роман ; Кенігсберзький щоденник / Галина Пагутяк. – Київ : Ярославів Вал, 2011. – 304 с.

 

   Роман складається з двох частин: власне роману «Сни Юлії і Германа» і «Кенізберзького щоденника». В сюжеті чергуються дійсність і сни Германа та Юлії. В снах Герман бачить події, які відбудуться через 100 років, перебуває в Кенігсберзі, який руйнується бомбардуваннями в кінці Другої світової війни. Він разом з небагатьма вцілілими людьми, які мовчать, щось шукає в руїнах міста. Сни Юлії пов'язані з гарними і сумними спогадами дитинства в домі батьків.

   У цьому творі письменниця самобутньо осмислила руйнування війною світу дитинства, ресемантизуючи Біблійну історію про Адама і Єву. У ХХІ столітті Г. Пагутяк знову повертається до теми другої світової війни: її роман “Сни Юлії і Германа” репрезентує неоміфологічну інтерпретацію трагічної долі Кенігсберга. У “Кенігсберзькому щоденнику” письменниця пов’язує фатальні події минулого з гуманітарною кризою сьогодення: “Трагедія міста, у якого відібрали ім’я, мешканців, будівлі, так нагадує трагедію сучасної людини, в якої також відібрали її особистість, підмінивши її ілюзією, фантомом”..

13

   Пагутяк Г. В.  Урізька готика : роман / Галина Пагутяк. – Київ : Дуліби, 2009. – 352 с. – (Склянка крові з льодом).

 

   Дія роману відбувається наприкінці ХІХ століття в Урожі. Таємничі персонажі роману – опирі – живі люди, а не покійники. Вони становлять замкнену і нечисленну громаду селища Винники. Уріж й Винники розділяє Границя, що означає куток між двома селами, де в давнину був цвинтар. На Границі трапляються загадкові смерті, які приписують опирям. Найчастіше це стається з людьми, що опинилися у цій небезпечній місцевості вночі. Іноді вночі, йдучи селом, чоловік зустрічає людей, вітається з ними, але вони не відповідають. Це означає, що він зустрівся з небіжчиками, які не мають права говорити з живими людьми. Усі смерті пов'язані з водою: ріка, дощ, калюжа... Роман написаний за мотивами етнографічного нарису І. Франка.

 

Огляд підготувала С. Б. Тененьська

липень 2023 р., 13 джерел

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Ресурси ТНПУ

Міністерство освіти і науки України

Разумков центр

Наукометрія

Електронні бази даних

Партнери

Ми в соціальних мережах

[ Geri ]