«Засновник конституційної традиції Європи»

(до 350 річчя від дня народження Пилипа Орлика

(1672–1742), гетьмана України)

 

portret pylypa orlyka«Він був живим утіленням того,

як можна пронести крізь усе своє життя

один раз з'ясовані ідеали»

/Григір Орлик/

 

   Пилип Орлик – державний і політичний діяч, дипломат, полководець, публіцист, поет, полеміст, – без сумніву, належить до найбільш яскравих постатей не лише української, а й загалом європейської історії першої половини ХVІІІ ст. людина, наближена до легендарної особистості епохи – гетьмана І. Мазепи, людина, що вільно спілкувалася з правителями багатьох країн Західної та центральної Європи, турецькими султанами і кримськими ханами, що тримала у своїх руках важелі європейської дипломатії, велична за своїми замислами і трагічна за своєю долею, – таким постає український гетьман в екзилі у спогадах та листуванні сучасників, зі сторінок документальних джерел, у зразках епістолярної спадщини, працях не одного покоління науковців.

   Крок за кроком відроджується історична пам’ять про визначного державного і культурного діяча козацької доби, довголітнього гетьмана України в еміграції, гідного спадкоємця Богдана Хмельницького та Івана Мазепи Пилипа Орлика.

   Про його життя та діяльність можна було б створити не один захопливий пригодницький кінофільм або ж популярний телевізійний серіал. Літературні читання й філософські диспути, військові походи, криваві сутички один на один з ворогом, перемоги й поразки, втомливі переїзди й конспіративні зустрічі, шифровані листи й перехоплені записки, офіційні прийоми монархами Європи та Азії й перебування у злиденному стані, довголітня вірність коханій дружині й передчасна смерть улюблених дітей – ось невеликий перелік героїчних, детективних і трагічних сюжетів, які протягом усього життя супроводжували цю непересічну постать.

   Окремою сторінкою життєпису Пилипа Орлика є написана в далекому 1710 р., задовго до світових конституцій нового часу, першого вітчизняного політико-правового акту конституційного характеру – “Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького”. Цей документ мав стати основним законом незалежної ранньомодерної Української держави. Головним дороговказом для гетьмана П. Орлика в еміграції була ідея утворення “незалежної Української Речі Посполитої”, кордони якої мали б охоплювати Лівобережну, Правобережну та Слобідську Україну, а також землі Війська Донського. Але для цього гетьману потрібно було звільнити Україну з-під ярма, накинутого Московією (Росією).

   Втілити в життя цю мрію свого життя, від якої він ніколи не відступався, Пилип Орлик прагнув за допомогою Шведського королівства та використовуючи військову допомогу Османської імперії й Кримського ханства.

   Особливо слід наголосити на тому, що один з найвідданіших патріотів України свого часу П. Орлик не був за походженням етнічним українцем. Його дід мав чешське коріння, батько вважав себе “політичним поляком”, а мати походила з литовсько-білоруської родини. Та й сам майбутній український гетьман народився й певний час проживав на білоруських землях Великого князівства Литовського. Тим величнішими є його віддане служіння Україні, так влучно охарактеризоване сином П. Орлика Григором, теж, як і батько, Великим Українцем. Так сталося, що Пилип Орлик не лише народився, а й помер далеко від України. Протягом десятиліть він жив у матеріальній скруті, позбавлений оточення своєї родини. Однак в умовах довголітньої еміграції, яка тривала протягом 1714–1742 рр., гетьман залишився нескореним у своєму палкому бажанні утвердити самостійну Українську державу.

   Пилип Орлик залишив по собі багату політичну спадщину, а також сина, що підхопив естафету самостійницьких змагань батька. І аніскільки не перебільшував В. Різниченко, коли стверджував, що «як борець за державно-політичну й національну незалежність України і апологет її самостійності П. Орлик займає цілком окреме місце в галереї українських національних діячів визвольного руху ХVІІІ віку». Цілком співзвучною цим словам є й характеристика гетьмана-емігранта шведським істориком А. Єнсеном. В опублікованому на сторінках «Записок Наукового товариства імені Шевченка» нарисі він, зокрема, зазначав, що П. Орлик не покладав рук «у невтомній боротьбі за вимріяні образи визволення України».

   Пилип Орлик залишив глибокий слід в українській історії. Без сумніву, це був один із найвидатніших державників раннього нового часу, по достоїнству оцінити якого ще належить нащадкам.

 

Інформаційно-бібліографічний відділ

Бібліографічний огляд літератури

 

1

   Главацький М. В. Пилип Орлик / Максим Володимирович Главацький. – Київ : КМ-Букс, 2016. – 141 с. : іл. – (Творці державного престижу)

 

   Перечитуючи деякі сторінки історії України, часом вражаєшся: як багато подій перегукується із сьогоденням. Історія, як відомо, рухається по спіралі. І якщо ми, українці, вважаємо себе мудрим народом, то маємо враховувати досвід своїх героїчних предків, учитися на їхніх помилках, намагатися попереджати нові.

   Біографічна серія «Творці державного престижу» присвячена величним історичним постатям, з якими насамперед асоціюється становлення державності і незалежності України. Однією з таких постатей, безсумнівно, є Пилип Орлик – видатний державний і політичний діяч, державотворець, автор першого українського конституційного акта.

2  

   Коваль Р. М. Отаман Орлик / Роман Миколайович Коваль. – Вид. 2-ге, доп., випр. – Київ : Холодний Яр", 2015. – 239 с. : іл.

 

   Ця книжка – про святих і страшних, про месників нашої розтерзаної батьківщини.

   У ній розповідається про боротьбу проти російських окупантів на Київщині та Поліссі в 1920–1922 роках, а саме: про отамана Орлика (Федора Артеменка), отаманів Івана Гайового-Грисюка, Івана Галая-Голокопитенка, Панаса Голубенка, Антона Рибку, Якова Смутника-Смутненка, Ілька Струка, Іллю Ґонту-Унятовського, генерала-хорунжого Володимира Галкіна, членів Цупкому Капітона Бендрика-Ґанжу, Федора Наконечного, Івана Чепілка, Грицька Чупринку, Івана Андруха-Авраменка та інших діячів Визвольного руху.

   У передмові під назвою Смерть ворогам нашої неньки України! автор пише: Національну ідею полковник Орлик сформулював лаконічно: Українська держава, слава борцям за неї, смерть усім, хто проти неї! Читайте, хвилюйтеся, стискайте кулаки, розпрямляйте хребти!

3    Коляда І. А. Пилип Орлик / Ігор Анатолійович Коляда, Світлана Юріївна Коляда, Олександр Юрійович Кирієнко ; відп. за вип. Р. Є. Панченко. – Харків : Фоліо, 2019. – 119 с. – (Знамениті українці)

 

   Гетьман Пилип Орлик, перебуваючи біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер (нині Бендери – від перської гавань) складає «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» і укладає зі старшинами та запорожцями угоду – документ козацького суспільного договору – конституційний акт, який пізніше дістав назву «Конституція Пилипа Орлика».

4

   Корогод Г. І. Перша Конституція України. Пилип Орлик і його діяльність в еміграції : навчальний посібник / Галина Іванівна Корогод, Вікторія Павлівна Гробова, Харків. нац. ун-т внутрішніх справ. – 2-ге вид., допов. – Суми : Університетська книга, 2018. – 127 с.

 

   У посібнику розглянуті питання виникнення першої української політичної еміграції, появи Конституції України 1710 року, а також намагання Пилипа Орлика створити коаліцію європейських держав з метою звільнення України з-під впливу Росії. Рекомендований студентам та викладачам для підготовки з дисциплін «Історія держави і права України», «Історія України», “Конституційне право України” і “Міжнародне публічне право”.

5

  Кресіна І. О. Гетьман Пилип Орлик і його Конституція / Кресіна І. О., Кресін О. В. – Київ : ПБП "Фотовідеосервіс", 1993. – 80 с.

 

   Автори розглядають життєвий й політичний шлях великого гетьмана – правника Пилипа Орлика, його державотворчу діяльність. Подаються тексти й аналіз основних документів, написаних ним та пов'язаних з його ім'ям, що стали фундаментом українського конституціоналізму. Особлива увага приділяється Конституції 1710 р., що вперше в українській історії вповні визнала пріоритет права в державному будівництві.

   Ця Конституція стала вищою точкою політичного мислення українців у XVIII ст., бо фактично проголошувала в Україні незалежну республіку. Укладена 1710 року, вважається першою українською Конституцією, а також першою у світі, що розділила владу на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову.

6

   Крупницький Б.. Гетьман Пилип Орлик (1672–1742) = Hetman Pylyp Orlyk (1672–1742) : його життя і доля / Борис Крупницький ; вступ. ст. О. Оглоблина. – Мюнхен :: Дніпрова хвиля, 1956. – 78 c  : іл.

 

   Праця Б. Д. Крупницького, що вийшла у світ, являє собою немов-би синтезу багатолітніх дослідів покійного історика над собою й діяльністю Гетьмана Пилипа Орлика. Вона була написана ще в 1947 році, на доручення Науково-Дослідного Інституту Української Мартирології (Мюнхен), дійсним членом якого був Крупницький.

7

   Пилип Орлик. Вивід прав України. З рукопису родинного Архіву Дентевілів у Франції зі вступом і примітками видав Іван Борщак. – Львів : [б. в.], 1925.

 

   Основними темами трактату є обґрунтування суверенності Української козацької держави, створеної під час національної революції 1648–1676, на підставі договорів, укладених нею з іншими державами тогочасного міжнародного права, а також доведення необхідності відновлення її суверенності, що була порушена Російською державою.

   За ознакою суверенності автор трактату розрізняє держави суверенні, протекторати та поневолені, за формою правління – монархії та республіки. Справедливим урядуванням вважає демократію, засуджує деспотію. Гетьманщину називає Україною і кваліфікує її як князівство – станову монархію з виборною пожиттєвою владою князя (гетьмана). Право поділяє на природне та людське. Суб'єктами права вважає не лише окремих осіб, а й народи. Одним із природних прав народу проголошує свободу від деспотичного правління. Апелює до міжнародного права, обґрунтовує правомірність міжнародної інтервенції для скинення правителя-деспота. Оперує геополітичними ідеями християнської політичної єдності та міжнародної рівноваги як факторами запоруки стабільності тощо. Загрозою для європейської безпеки вважає розширення Російської держави. Висуває ідею багатосторонніх зовнішних гарантій державності Гетьманщини.

8

   Пилип Орлик: життя, політика, тексти : матеріали Міжнародної. наукової конференції "Ad fontes" до 300-річчя Бендер. конституції 1710 р., НаУКМА, (14–16 жовт. 2010 р. , Київ) / Національний університет "Києво-Могилянська академія" ; ред.-упоряд. Н. Яковенко. – Київ : НаУКМА, 2011. – 295 с. : іл.

 

   Ця книжка стала результатом співпраці українських дослідників історії та культури України кінця XVII – початку XVIII століть із колегами-науковцями з Італії, Польщі, Росії, СІПА і Франції. Можливість для міждисциплінарного обговорення широкого кола питань, пов’язаних із цим періодом, що отримав метафоричну назву "Мазепинська доба", забезпечила проведена 14–16 жовтня 2010 р. у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" Міжнародна наукова конференція, приурочена до 300-річчя Бендерської конституції 1710 р. Статті 23 авторів із шести країн, представлені увазі читача, є розширеними версіями доповідей, які було виголошено на Міжнародній науковій конференції “Ad fontes” до 300-річчя Бендерської конституції 1710 р., а в окремих випадках і доопрацьовано з урахуванням дискусій, що точилися.

9

   Рендюк Т. Г. Пилип Орлик : молдовські та румунські шляхи = Pylyp Orlyk : căile moldo-române : історико-документальний нарис / Теофіл Георгійович Рендюк. – Чернівці : Букрек, 2013. – 238 с. : іл.

 

   Двомовний ілюстрований історично-документальний нарис доктора історичних наук, дипломата високого рангу Т. Г. Рендюка, розроблений на основі широкої джерельної бази та власних досліджень, розкриває читачеві маловідомі або зовсім неідентифіковані аспекти політичних, військових, дипломатичних та культурно-духовних зв’язків гетьмана України Пилипа Орлика з Молдовою, Валахією та Трансільванією у першій половині ХVІІІ століття.

10

   Трофимук О. Пилип Орлик: гетьман в еміграції, бароковий поет, автор першої конституції / О. Трофимук. – Львів : СПОЛОМ, 2008. – 47 с.

 

   В огляді літературної спадщини гетьмана Пилипа Орлика розглянуто головні ідеї, викладені в його літературних творах та Конституції 1710 року.

   Перу Пилипа Орлика належить цілий масив творів: величезна епістолярна спадщина – спілкувався мало не з усіма європейськими урядами (це листування ще лишень потрібно скрупульозно зібрати, розшифрувати й перекласти), політичні маніфести, об’ємний “Діарій” (“Подорожній щоденник”), який писаний воднораз кількома мовами й також чекає на свого інтерпретатора. Віднайдення масимально повнішого корпусу творів Пилипа Орлика, переклад, критичне опрацювання текстів і вписання в контекст історичних реалій – усе ще справа майбутнього.

   У його особі український літературний процес отримує витонченого стиліста, талановитого барокового поета, генератора ідей – чільного ідеолога Гетьманщини, активного політичного діяча.

11

   Фігурний Ю. С. Український гетьман Пилип Орлик : монографія / Ю. С. Фігурний ; НДІ українознавства. Відділ української етнології. – Київ : НДІУ, 2008. – 124 c.

 

   У книзі аналізується державотворча діяльність Пилипа Орлика в українознавчому вимірі. Автор переконаний, що все своє свідоме життя Пилип Орлик присвятив боротьбі за незалежність України. Праця розрахована на учнів, вчителів, студентів, викладачів, аспірантів, науковців і всіх тих, хто цікавиться життям і буттям українського народу.

12

   Чухліб Т. Пилип Орлик / Т. Чухліб. – Київ: [б. в.], 2008. – 63 с. : іл. – (Великі українці).

 

   У книзі в науково-популярному форматі розповідається про одного з найвидатніших українських гетьманів, палких поборників незалежної України, одного з авторів першої української Конституції 5 квітня 1710 р. Пилипа Орлика.

   Простежено його походження, життєвий шлях, політичні погляди, діяльність на посаді гетьмана.

   Висвітлюються його особисті чесноти, поетичний талант, подвижницька, подиву гідна діяльність в еміграції, спрямована на визволення України з-під московського ярма.

   Для всіх, хто цікавиться минулим України.

13

   Бовуа Д. «Щоденник» Пилипа Орлика: від міражу вигнанця до українського міфу / Д. Бовуа // Український археографічний щорічник. – Київ, 2004. – Вип. 8/9. – С. 322–345.

 

   В основу Конституції Пилипа Орлика лягли традиції козацької демократії

   Щоденник по суті, став його своєрідним заповітом для наступних поколінь. Записи гетьмана-вигнанця за своїм змістом є не лише подорожнім щоденником, але великим збірником, який, з одного боку, відтворює особисті реакції автора на ті чи інші події його життя та побуту, а з іншого – містить відгуки на все, що знав Орлик з міжнародного життя.

 

Огляд підготувала С. Б. Тененьська

жовтень 2022 р., 13 джерел

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Ресурси ТНПУ

Міністерство освіти і науки України

Разумков центр

Електронні бази даних

Наукометрія

Партнери

Ми в соціальних мережах