Найвизначніша постать світового рівня

(до 155-річчя від дня народження

Михайла Сергійовича Грушевського - визначного історика,

археолога і соціолога, письменника, літературознавця і публіциста,

організатора української науки)

 

17“Була це людина великого масштабу, бистрого розуму, надзвичайно широких розумових зацікавлень. Він мав подиву гідну ерудицію... Працездатність мав колосальну. У розпалі революційних подій 1917 року писав книжки, брошури, статті, склав кілька шкільних підручників. Як голова Центральної Ради одночасно вів засідання, керував дебатами і справляв коректу. Був людиною у повному значенні того слова. Але мав одну органічну хибу: безмежне честолюбство. Він звик володіти і наказувати, і всі йому підпорядковувались, бо він мав в очах людей авторитет, придбаний його розумом і працею”.

                /Дмитро Дорошенко/

 

   Михайло Сергійович Грушевський належить до числа гігантів світового рівня, яких завжди будуть пам’ятати та вшановувати нащадки. Проголошені ним ідеї та принципи національного державотворення, а саме соборності українських земель та суверенності Українського народу – «право самому порядкувати на власній землі» – є справедливими для всіх часів і народів.

   Народився 29 вересня 1866 року у місті Холм, нині Республіка Польща. Дитячі роки Михайло провів на Північному Кавказі 1880 р. М. Грушевський вступив до Тифліської гімназії, у якій діставав і читав літературу з історії, літератури, етнографії України, робить і перші спроби пера.

   Протягом 1886–1890 pp. Михайло навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. На третьому курсі Грушевський почав виконувати наукову роботу, запропоновану професором Антоновичем, "История Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV века". Праця отримала золоту медаль, і Михайла залишили при університеті на кафедрі російської історії.

   Протягом 1890–1894 pp. Грушевський працював при Київському університеті як професорський стипендіат.

   У травні 1894 р. Грушевський захистив дисертацію на ступінь магістра. Того ж року він переїхав до Львова й очолив новостворену кафедру всесвітньої історії з окремим узагальненням історії Східної Європи. Брав активну участь у діяльності Наукового товариства імені Шевченка, очоливши його 1897 року.

   Навіть за несприятливих для роботи умов Грушевський плідно працює. У Львівському університеті він розробив і читав протягом семи семестрів загальний курс історії України. Цей лекційний курс мав стати основою майбутньої книги.

   Протягом 1897–1898 pp. Грушевський написав і видав перший том "Історії України-Руси", 1898 р. – другий том, а протягом 1900 р. – третій, що містив давній період історії України.

   1907 p. Грушевський у Києві керував Українським науковим товариством (УНТ), яке, за його задумом, мало стати фундаментом майбутньої Академії наук України. 1910 р. Грушевський випустив першу частину першого тому "Киевская Русь", протягом 1913–1914 pp. – два томи "Истории украинского казачества".

   У середині грудня 1914 р. Грушевського заарештовують, обвинувачуючи у причетності до створення Легіону Українських січових стрільців. У лютому 1915 р. М. С. Грушевського висилають етапом до Сибіру як українського сепаратиста і "мазепинця". Проте заслання в Сибір замінили засланням до м. Симбірська, де Грушевський прожив до осені 1915 р. Згодом його переводять до Казані, а потім до Москви, під нагляд поліції і з позбавленням права педагогічної та громадсько-політичної діяльності.

   4 березня в Києві утворюється Центральна рада, яка взяла на себе функцію центрального органу руху українського громадянства за "своє право і втрачені вольності". М. Грушевського заочно обирають головою Центральної ради. 10 червня 1917 р. Центральна рада першим своїм Універсалом проголосила автономію України у складі Російської федеративної республіки, а 15 червня обрала і затвердила перший український уряд на чолі з В. Винниченком.

   29 квітня 1918 р. Центральна рада обрала Михайла Грушевського Президентом Української Народної Республіки.

   На початку лютого 1919 р. Грушевський виїхав спочатку до Кам'янця-Подільського, де редагував газету "Голос Поділля" і працював над підручником «Історія України».

   В еміграції Грушевський дедалі більше відходить від політики й повертається до науки; повністю поринає в роботу в Українському соціологічному інституті в Празі. Разом з дочкою Катериною видає французькою мовою книги "Початок соціалістичного руху на Україні і женевський соцгурток", "З історії релігійної думки на Україні" та інші. Оселившись 1922 року в Бадені під Віднем, Грушевський займається лише "Історією української літератури" (написав чотири томи).

   Восени 1923 р. М. С. Грушевського обирають дійсним членом Всеукраїнської академії наук (ВУАН). У березні 1924 р. він приїздить із сім'єю до Києва, сподіваючись завершити працю над багатотомною "Історією України-Руси". У січні 1929 р. Михайла Сергійовича, єдиного з тодішніх членів Всеукраїнської академії наук, було обрано дійсним членом Академії наук СРСР. Атмосфера репресій 1930-х pp. не оминула й Михайла Грушевського. Дедалі ширше почала розгортатися кампанія проти історичної школи, яку він створив після повернення з еміграції в Україну. Ученого заарештовують, звинувачують в антирадянській діяльності та організації "Українського національного центру", проте через деякий час відпускають і забирають з Києва до Москви на постійне місце проживання.

   Останні три роки життя, проживаючи в Москві, Грушевський як академік АН СРСР працював над "Історією України-Руси". І сьогодні цей твір – найповніша історія нашої держави.

   Помер Михайло Сергійович раптово, 25 листопада 1934 p., на 68-му році життя

   Колосальний внесок великого українця у скарбницю національного державотворення, його унікальний творчий спадок стали синонімом пробудження історичної самосвідомості, духовного відродження й національної гідності українців, ренесансу української науки і культури.

   Історик, археолог, соціолог, літературознавець, письменник, публіцист, активний учасник провідних наукових товариств і організацій. Автор понад 2000 наукових праць М. С. Грушевський увійшов до національного літопису як взірець державотворця й ученого. А ще як символ неперервності української державницької традиції та, без сумніву, найвизначніша постать у плеяді непересічних особистостей доби Української Народної Республіки – демократичного державного утворення, ідейним наступником якого є сучасна Україна.

 

Інформаційно-бібліографічний відділ

Бібліографічний огляд літератури

 

1

   Грушевський М. С.  Твори : у 50 т. / М. С. Грушевський ; вид. рада: Б. Патон, Л. Винар, І. Драч [та ін.]. – Львів : Світ.

 

   Видання найповнішого зібрання «Творів» М. Грушевського – багатюща скарбниця знань для будівництва незалежної України. Тому справою загальнодержавної ваги стало впорядкування й підготовка до друку найповнішого зібрання творів М. Грушевського, яке включає всі опубліковані й неопубліковані твори видатного вченого й громадсько-політичного діяча, його суспільно-політичні твори, історичні студії та розвідки, рецензії та огляди, літературно-критичні та художні твори, монографічні історичні праці, а також його щоденники, епістолярну, мемуарну спадщину й архів.

2

   Грушевський М. С.  З історії релігійної думки на Україні / М. С. Грушевський. – Репринт. вид. 1925 р. – Київ : Освіта, 1992. – 192 с.

 

   У книжці, починаючи з передісторичних глибин і завершуючи XIX ст., в науково-популярній формі аналізуються витоки релігійного світогляду українського народу, висвітлюються обставини релігійного життя в Україні у різні історичні періоди, показуються роль і місце релігійної ідеології у суспільно-політичному і культурному розвитку.
3

   Грушевський М. С.  Ілюстрована історія України / М. С. Грушевський. – Київ : Наукова думка, 1992. – 544 с.

 

   Автор "Ілюстрованої історії України" Михайло Грушевський (1866–1934) – видатний український історик, громадський та політичний діяч, автор близько 2000 робіт з історії, соціології, літератури, етнографії, фольклору. Видання висвітлює історію України від найдавніших часів і до фактичного проголошення Павла Скоропадського гетьманом.

   Містить знімки цікавих предметів старого побуту, пам’ятних споруд, портрети давніх українських діячів, карти та плани, різні малюнки, гравюри.

4

   Грушевський М. С.   На порозі Нової України : гадки і мрії / Михайло Грушевський. – Київ : Наукова думка, 1991. – 128 с.

 

   На порозі нової України – книга М. С. Грушевського, збірка його статей створених в період з весни 1917-го до весни 1918-го років. Назва першого видання (квітня 1918 року) була супроводжена авторським коментарем «Гадки та мрії». Обґрунтованим є також написання «На порозі Нової України» вживане в чернетках автора та в еміграційному виданні до 125-річчя великого історика.

5

   Грушевський М. С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя / М. С. Грушевський. – Київ : Наукова думка, 1991. – 560 с.

 

   Це  перша синтетична праця видатного українського вченого, написана ще на студентській лаві, в якій на широкому джерельному матеріалі висвітлюється політична історія Київської землі, її економіка, культура та релігія. Тема нарису була запропонована молодому Грушевському історико-філологічним факультетом Київського університету. Робота виконувалася під керівництвом В. Б. Антоновича, який запропонував вченій раді університету цю працю удостоїти золотої медалі.

   Наукова критика відзначила прекрасне знання джерел, здатність до критичного аналізу історичних концепцій, дослідницький талант М. С. Грушевського.

   Окремі частини цього нарису увійшли до монументальної багатотомної “Історії України-Руси”.

6

   Грушевський М. Предок : із белетристичної спадщини / М. Грушевський. – Київ : Веселка, 1990. – 247 с.

 

   Книгу «Предок» складають найяскравіші твори з художньої спадщини видатного вітчизняного історика і вченого, одного з найбільших поборників української духовності – Михайла Грушевського. Представленні твори розкривають ще одну непересічну сторінку його могутнього обдарування – талант белетриста. Провідна тематика – історичні сюжети, роздуми, соціально-побутові картини з життя українського народу.

   Видання ілюстроване рідкісними фотоматеріалами.

7

   Грушевський М. С. Про батька козацького Богдана Хмельницького / М. С. Грушевський. – Дніпропетровськ : Січ, 1993. – 55 с.

 

   «Великий рух народний, піднятий Хмельницьким, дав новий лад усій східній Україні – Гетьманщині» – таким був відгук Грушевського на події того часу.

   Робота подає ґрунтовний огляд життя та діянь видатного гетьмана, політика, полководця Богдана Хмельницького.

8

   Грушевський М. С.  Про українську мову і українську школу / Михайло Грушевський ; передм. Я. Гояна. – Київ : Веселка, 1991. –  46 с. - (Українське відродження)

 

   У книзі великого українського історика, вченого і громадського діяча Михайла Грушевського йдеться про історичне значення рідної мови й рідної школи, без яких немислиме ні політичне, ні економічне, ані духовне відродження України. Порушені автором проблеми залишаються гостро-актуальними й сьогодні.

9

   Великий українець : матеріали з життя та діяльності М. С. Грушевського / упоряд., комент. та прим. А. П. Демиденко. – Київ : Веселка, 1992. – 551 с.

 

   Вперше під «дахом» однієї книжки зібрано такий многогранний і цінний матеріал про життя та діяльність М. Грушевського «Хто такі українці і чого вони хочуть», «Звідки пішло українство і до чого воно йде», «Вільна Україна», «Якої ми хочемо автономії і федерації», «На порозі нової України» – ці та інші праці великого українця про українську державність і сьогодні актуальні й пророчі.

 Вперше друкуються разом усі три біографії, ряд невідомих листів, альбом унікальних фотографій М. С. Грушевського, документи про переслідування, імітацію розстрілів і обставини смерті нашого найбільшого історика, першого Президента України, генія українського народу.

10

   Винар Л. Михайло Грушевський: історик і будівничий нації = Mykhailo Hrushevskyi: historian and nation builder : статті і матеріяли / Л. Винар ; Укр. іст. т-во, Ін-т укр. археографії та джерелознав. ім. М. С. Грушевського, НАН України. – Київ ; Нью-Йорк ; Торонто : Фундація ім. О. Ольжича, 1995. – 302 с. : фото.

 

   Зміст цього видання включає лише частину  досліджень в царині грушевськознавства. Проте до рук читачів в Україні і діяспорі даємо збірку вибраних статтей і матеріялів, які віддзеркалюють різноманітну тематику грушевськознавчих досліджень.

11

   Лексика публіцистики Михайла Грушевського : короткий тлумачний словник / уклад. Г. П. Клімчук. – Кривий Ріг : КДПУ, 2010. – 107 с.

 

   Пропонований словник – перша спроба практичного засвоєння унікальної мовної спадщини Михайла Грушевського в царині публіцистики. Його настанова полягає у виявленні й інтерпретації спектру найуживаніших лексичних одиниць, що виступають вагомими стилеутворювальними компонентами публіцистичного дискурсу видатного діяча й відображають специфічні риси та основні тенденції розвитку української літературної мови на зламі ХІХ і ХХ ст.

12

   Михайло Грушевський / упоряд.: С. Панькова, В. Левченко, О. Будзинський. – Київ : Бібліотека українця, 1998. – 152 с.

 

   Книга впорядкована на основі оригінальних видань та фотодокументів з колекції історико-меморіального музею Михайла Грушевського у Києві.

   Фрагменти «Споминів» Михайла Грушевського подаються за погодженням з істориком С. І. Білоконем, який вперше видрукував їх за збереженим рукописом.

13

   Пиріг Р.  Михайло Грушевський. Біографічний нарис / Р. Пиріг, В. Тельвак. – Київ : Либідь, 2017. – 576 с.

 

   На великому історіографічному і джерельному матеріалі подано біографічний портрет видатного українського інтелектуала, громадсько-політичного і державного діяча Михайла Грушевського. Висвітлено величезну наукову, видавничу й організаторську роботу вченого, його різнопланову громадську та політичну працю, вперте обстоювання своїх світоглядних позицій, вимушене балансування між історією і політикою.

   Життєпис Великого Українця відтворено в контексті тогочасного суспільства та на тлі бурхливих подій українського минулого ХІХ – першої третини ХХ століття.

14

   Стрельський Г. В.  Михайло Грушевський, його сподвижники і опоненти / Г. В. Стрельський, А. Трубайчук. – Київ : Четверта хвиля, 1996. – 192 с. – (ХХ століття: історія в портретах).

 

   Біографічний нарис про великого українського історика, першого президента України, а також його сподвижників і опонентів, учнів і послідовників, чий життєвий шлях тією чи іншою мірою перетинався з науковою, громадською і політичною діяльністю М. С. Грушевського.

   Видання має не лише пізнавально-довідкове значення, а й спонукає нове покоління дослідників до глибшого вивчення й висвітлення діяльності тих осіб, про яких у ньому йдеться.

15

   Шаповал Ю.  Михайло Грушевський / Ю. Шаповал, І. Верба. – Київ : Альтернативи, 2005. – 352 с.

 

   Книга є першою спробою створити узагальнюючий біографічний образ українського політичного і державного діяча, визначного вченого М. Грушевського.

   Його складний життєвий шлях відтворено на підставі праць істориків, маловідомих та недоступних раніше документів та матеріалів. Життєпис подається у контексті суспільно-політичних подій, сучасником яких був Михайло Сергійович.

16

   Янкова Н. І.  Історичні коди у творчості Михайла Грушевського / Н. І. Янкова. – Київ : Академія, 2013. – 160 с.

 

   Наукове і художнє осягнення української минувшини – ключові аспекти спадщини Михайла Грушевського як історика, фольклориста, етнографа, публіциста, белетриста, драматурга і літературознавця.

   Він умів бачити в історичних фактах інтереси і пристрасті, тріумфи і трагедії людей. Розпізнавав у їхніх прагненнях і вчинках історичну зумовленість і необхідність. Цим і приваблюють його літературно-художні, публіцистичні та літературознавчі праці.

   Комплексне їх дослідження у внутрішніх взаємозв’язках і в контексті тогочасних ідей допомагає збагнути своєрідний світ і непересічну цінність його наукових і творчих надбань. До такої думки підводять застосований у цій монографії пізнавальний шлях, наявні в ній судження і висновки.

Підготувала Н. В. Галіцька

вересень 2021 р., 16  джерел

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Ресурси ТНПУ

Міністерство освіти і науки України

Разумков центр

Бібліографічні бази доступні з мережі ТНПУ

Наукометрія

Партнери

Ми в соціальних мережах