Богдан Хмельницький – творець української держави

(425 років від дня народження Богдана Михайловича Хмельницького

(1595-1657), українського гетьмана)

 

Chmelnicki

   Це була людина воістину варта звання гетьмана. Він не боявся біди, у найтяжчому становищі не втрачав голови, не боявся найтяжчої роботи, був міцний духом; з однаковою мужністю зносив мороз і спеку, їв і пив не скільки хотів, а скільки можна було, ні вдень ні вночі не знемагав від безсоння, а коли справи і труд воїна зморювали його, то він спав невеличку крихту часу і спав не на коштовних ліжках, а в постелі, що до лиця воїну. Лягаючи спати, не думав, як би знайти тихий куточок, а вкладався посеред військового гамору; одягався він так, як і всі інші, мав коней та зброю не набагато кращу, ніж в інших.

Не раз його бачили, як, укрившись військовим плащем, знеможений, він спав посеред сторожі. Він завжди першим кидався в бій і останнім повертався з битви. Маючи ці та до цих подібні достоїнства, зовсім не дивно, що він став переможцем та пострахом для ляхів, а мирянам припав до душі, бо, відійшовши від військових справ та ученій, повністю зайнявся собою. У його воїнства все так було злагоджено, що коли б він не пощадив (про це мовилось уже), то зовсім міг би знищити Польщу.

«Літопис Григорія Граб’янки»

   

   Богдан Михайлович Хмельницький – український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Українського гетьманату (1648–1657). Організатор повстання проти панування шляхти в Україні, яке переросло у Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої. Засновник козацької держави – Війська Запорозького, більш відомої як Гетьманщина. Протягом свого гетьманування укладав союзи зі Швецією, Московською державою, Османською Портою. Хмельницький був, свого роду, психологом. Він завжди влучно вів переговори, вмів вгадувати та зчитувати емоції співрозмовника. Такі навички не раз ставали в пригоді під час дипломатичної діяльності.
   Богдан Хмельницький народився близько 1595 року (Чигирин) у сім’ї чигиринського сотника Михайла Хмельницького. Ті, кому пощастило спілкуватися з ним, звертали увагу на тонкий розум, ерудицію, вміння передбачати розвиток подій, сталеву волю гетьмана. Богдан був дуже освічений. Він володів латинською, польською, турецькою та французькою мовою. Освіту він здобув у єзуїтів – чоловічого чернечого ордену Римо-католицької церкви, заснованого в 1534 році.
   У грудні 1647 року Богдан подався на Запоріжжя. Тут 19 квітня 1648 року був обраний козацькою радою гетьманом. Звідси звернувся він до всіх знедолених виступити на боротьбу з панами. На його заклик з усієї України почали сходитися невдоволені та бідні люди. Вже 22 квітня 1648 року він виступив за свободу України. Перед цим кроком Хмельницький, як дипломат заручився підтримкою кримського хана, який пообіцяв йому допомогу. З того часу татари були союзниками Богдана Хмельницького на протязі усієї визвольної війни. Це було розумне рішення з боку Хмельницького, бо хоча й татари були не певні та зрадливі, але не стали союзниками інших ворогів та не вдарили у спину. Та вже на початку травня повстанське військо під проводом Богдана Хмельницького під Жовтими Водами і Корсунем розгромили армії Потоцького та Калиновського. І це були тільки перші перемоги у визвольній війні. Перемоги були свідченням полководчого таланту Богдана Хмельницького. Настав сприятливий час для народних виступів за волю України. Були виграні битви під Пилявцями (1648 р.), під Зборовом (1649 р.), під Батогом (1652 р.), під Жванцем (1653 р.). Та незважаючи на поразку через ханську зраду під Берестечком (1651 р.), Богдан Хмельницький проявив себе у цих битвах справжнім новатором і носієм передових ідей у воєнному мистецтві.

   Помер гетьман у Чигирині 27 липня 1657 р. (6 серпня за новим стилем).
   Пам’ять про Богдана зосталася на віки живою і дорогою для козацького війська і нащадків усього народу українського. Народ не забув того добра, що хотів для України славний гетьман. Він оспівав Богданові діла в піснях і думах, як ні одного з гетьманів.

 

Інформаційно-бібліографічний відділ
Бібліографічний огляд літератури

 

1

   Брехуненко В. Богдан Хмельницький / В. Брехуненко. Київ :  [Н. Брехуненко], 2007. – 72 с. (Великі українці)

 

   У книзі в науково-популярному стилі розповідається про славетного українського гетьмана Богдана Хмельницького. Простежено його життєвий шлях, роль в організації української Національно-визвольної війни середини XVII ст. та у створенні Української козацької держави. Відображено його таланти полководця, дипломата, державного діяча.

2  

   Грушевський М. Про батька козацького Богдана Хмельницького / Михайло Грушевський. – Джерсі-Сіті : Свобода, 1919. – 75 c. : іл.

 

   Михайло Грушевський розглядає біографію гетьмана Хмельницького від молодих років, особливу увагу звертаючи на його діяльність як лідера повстання й державного діяча.

3  

   Джеджула Ю. Таємна війна Богдана Хмельницького : історико-документальна оповідь / Юрій Джеджула. – Київ : Молодь, 1995. – 224 с.


   У книжці йдеться про досі невідому широкому загалу таємну діяльність видатного гетьмана Богдана Хмельницького під час перебування лже-Шуйського в Україні, стосунки з Кримським ханством, Польщею й Московським царством до укладення Переяславського військового тракту та про українську розвідку тих часів.

 

4

   Загребельний П. Я, Богдан (Сповідь у славі) : роман / Павло Загребельний. – Київ : Фоліо, 2009. – 671 с. (Історія України в романах)


   Роман відомого сучасного письменника, лауреата багатьох літературних премій Павла Загребельного «Я, Богдан» присвячено одному з найвидатніших українців гетьману Богдану Хмельницькому. Богдан у цьому романі, написаному як монологсповідь головного героя, постає і як мудрий політик, дипломат, полководець, і як людина – у славі й величі, у роздумах і сумнівах, в усій складності життєвого шляху й особистої вдачі.

5

   Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький / ред.: Ф. П. Шевченко, І. Л. Бутич, Я. Д. Ісаєвич. – 2-е вид., випр. і доповн. – Львів : Світ, 1990. – 408 с. (Пам'ятки історичної думки України)


   Книга відомого історика, академіка І. П. Крип’якевича (1886–1967) присвячена історичній ролі Богдана Хмельницького як керівника Визвольної війни українського народу 1648–1654 рр. Автор широко використав такі унікальні історичні документи, як літописи, щоденникові записи учасників та очевидців описуваних подій, а також польські хроніки, царські грамоти, гетьманські універсали, малодоступні сучасному читачеві історичні дослідження. По новому оцінюючи історичні факти, І. П. Крип’якевич всебічно висвітлює життя і діяльність Богдана Хмельницького, перебіг та етапи Визвольної війни. На широкому історичному тлі проаналізовані питання організації запорізьких військ – їх численність, військові формування, озброєння, фортифікаційна майстерність, стратегія і тактико ведення бойових операцій.

6

   Огієнко І. (Митрополит Іларіон) Богдан Хмельницький / І. Огієнко ; упоряд., авт. передм. і комент. М. Тимошик. – Київ : Наша культура і наука, 2004. – 448 с. – (Рукописна спадщина)


   Цю книгу автор починав писати в Швейцарії, а закінчував у Канаді. Та вперше вона друкується в Україні лише тепер – більш ніж через півстоліття від часу створення. Автор поставив перед собою мету на основі доступних у діаспорі маловідомих архівних матеріалів розібратися в причинах і передумовах феномену Переяслава, за яким поступово починалася втрата Україною своєї самостійності й незалежності.
   Ця книга складається з різних за жанрами творів, об'єднаних темою Хмельниччини. Містить відомості про видатного українського гетьмана Богдана Хмельницького та його політичну працю.

7

   Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький / В. А. Смолій, В. С. Степанков. – Київ : Либідь, 1993. – 503 с.

 

   Охарактеризовано постать гетьмана Б. Хмельницького – одного з найвидатніших державних діячів, політиків, полководців і дипломатів української та європейської історії XVII ст.
   Проаналізовано вплив діяльності Богдана Великого на розвиток національної самосвідомості українців.

8

   Сорока Ю. Походи Богдана Хмельницького / Ю. Сорока. – Київ : Фоліо, 2011. – 120 с.


   Походи 1648 р. Богдана Хмельницького, та особлиовості його перемоги під Жовтими водами та Корсунем, створили умови для формування самостійної Української держави - Гетьманщини. Перемога під Зборовом примусила поляків підтвердити старовинні права українського козацтва і таким чином заклала підвалини української державності. Однак поразка під Берестечком і наступні тяжкі битви з польським коронним військом довели неможливість збереження Української держави тільки силами українців, що й призвело до рішення, яке було прийняте 8 січня 1654 року на Переяславській Раді, про підписання договору між Україною та Росією.

 

Огляд підготувала Н. В. Галіцька
грудень 2020 р., 8 джерел

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Ресурси ТНПУ

Міністерство освіти і науки України

Бібліографічні бази доступні з мережі ТНПУ

Наукометрія

Ми в соціальних мережах