«Художній світ Панаса Мирного»
(100 років з дня смерті Панаса Мирного – українського прозаїка, драматурга )


myrnyjМій ти краю, моя ненько,
Моя Україно!
Люблю тебе, не тією
Любовію сина
Покірною, що радіє
До всього свойого,
Чи то добре,чи лихо то,
А любить готово;
Не гарячим своїм серцем,
Що ти доглядала,
В самоті навчала.
Панас Мирний


   Майже півстоліття Панас Мирний збагачував золотий фонд української культури соціально-психологічними романами, повістями, оповіданнями, працював на відродження українського народу, піднесення його гідності й національної гордості, утвердження й збагачення української мови як мови нації.

   Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 р. у м. Миргород на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Вже з чотирнадцяти років, після навчання в Миргородському парафіяльному та Гадяцькому повітовому училищах, він запрігся в чиновницьку лямку, пройшовши всі кола адміністративного світу.
   Саме, прагнучи служити народові, Панас Мирний і звернувся до літературної діяльності. На це його надихали сподівання й прагнення трудового люду, відбиті в народній творчості, гнівна муза великого Шевченка, твори російських митців.
   Прозрінню майбутнього письменника сприяло й те, що початок його діяльності припав на другий, різночинський або буржуазно-демократичний період визвольного руху, на час загального піднесення боротьби проти кріпосництва і його залишків. Належачи до різночинного cтану, Панас Мирний переймався злободенними питаннями часу, насамперед соціальними, обурювався пануючою скрізь несправедливістю.
   З самого початку свідомого життя особисту долю він пов’язує з долею народу, з щастям і славою рідного краю. Юнацькі щоденники Панаса Мирного відбивають хід його роздумів, страждение осмислення всіх складностей життя, оцінку подій і явищ, характер власних творчих задумів.
   Помер Панас Мирний 28 січня 1920 року. Поховано його в Полтаві. Згідно з постановою уряду Української РСР в будинку, де жив письменник з 1903 року, утворено літературно-меморіальний музей. У 1951 році в Полтаві урочисто відкрито пам'ятник письменникові.

 

Бібліографічний огляд літератури

 

1

   Мирний П. Твори: в 2 т. Т. 1 / Панас Мирний ; вступ. ст. С. Д. Зубкова. – Київ : Дніпро, 1985.– 552 с.

 

   До першого тому вибраних творів відомого українського письменника-демократа Панаса Мирного (1849-1920) ввійшли ранні оповідання, соціально-психологічна повість «Лихі люди» і роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» який є вершиною критичного реалізму в українській літературі другої половини ХІХ ст.

2

   Мирний П. Твори: в 2 т. Т. 2 / Панас Мирний. – Київ : Дніпро, 1985. – 563 с.

 

   До другого тому вибраних творів (18491920) ввійшли оповідання «Серед степів», «Сон», повість «Лихо давнє й сьогочасне» та роман з народного життя «Повія», в якому з надзвичайною силою звучить тема «пропащої сили».

3

   Мирний П. Повія : роман з народного життя / Панас Мирний. – Київ : Дніпро, 1980. – 422 с.

   У великому епічному полотні класика української літератури Панаса Мирного (1849-1920) на широкому фоні життя різних прошарків суспільства пореформеної доби показана трагічна доля сільської дівчини, що стала жертвою можновладців.

4

   Мирний П. Я. Образки з життя: твори Панаса Мирного : навчальний посібник : у 2 кн. Кн.1 / П. Я. Мирний ; Упоряд. О. Г. Мукомели ; Передм. Н. М. Гаєвської. – Київ : Грамота, 2003. – 496 с. – (Шкільна бібліотека).


   До книги входять в повному обсязі повісті та оповідання Панаса Мирного: «Лихий попутав», «П’яниця», «Морозенко», «День на пастівнику», «Лихі люди», «Лихо давнє й сьогочасне», «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

5

   Мирний П. Я. Образки з життя: твори Панаса Мирного : навчальний посібник : у 2 кн. Кн.2 / П. Я. Мирний ; Упоряд. О. Г. Мукомели ; Передм. Н. М. Гаєвської. – Київ : Грамота, 2003. – 432 с. – (Шкільна бібліотека).

   До другого тому ввійшов соціально-психологічний роман «Повія», сповнений лірико-драматичного пафосу.

6

   Пивоваров М. П. Панас Мирний : життєвий і творчий шлях / М. П. Пивоваров. – Київ : Дніпро, 1965. – 326 с.

   У монографії М. П. Пивоварова «Панас Мирний» ми маємо широке синтетичне дослідження життєвого і творчого шляху одного з видатних українських класиків.
   Автор аналізує всю величезну художню спадщину українського прозаїка, різноманітну за жанрами і темами, розглядає її в ідейно-естетичних зв’язках з творчістю прогресивних українських, російських та зарубіжних письменників. Поруч з аналізом загальновідомих творів, які побачили світ за життя чи по смерті письменника, згадуються чернетки, варіанти, начерки їх, простежується, як кристалізувався ідейний задум того чи іншого твору, формувалась система образів. Це допомагає проникнути в творчу лабораторію письменника, побачити, як зростала його художня майстерність.

7

   Черкаський В. М. Художній світ Панаса Мирного / В. М. Черкаський. – Київ : Дніпро, 1989. – 251 с.

   В книжці досліджується художній світ драматурга, основоположника українського реалістичного роману. Розглядаються ідейно-тематичний горизонт його творчості, структурні особливості творів, вагомість і поліфонізм композиційних елементів; глибокий психологізм і суворий реалізм у зображенні героїв, їх побуту; народність і поетичність мови; вплив поетики Панаса Мирного на українську прозу.

8

   Гаєвська Н. М. Панас Мирний - найбільший епік ХIХ ст.: навчальний посібник / Н. М. Гаєвська. – Київ : ВПЦ Київський університет, 2004. – 237 с.

   У скарбницю української культури величезну частку вніс талановитий прозаїк, найбільший епік ХІХ ст. Панас Мирний (Панас Якович Рудченко).
   Пропонований посібник написаний на широкому літературознавчому і документальному матеріалі з аналізом життєвого і творчого шляху письменника.
   У додатках подано окремі вірші Панаса Мирного, де особливо зворушливо звучать поезії, присвячені Т. Шевченкові, М. Заньковецькій, М. Старицькому, статті Олеся Гончара, Михайла Грицая, Миколи Сиваченка, Віталія Черкаського, а також статті самого Панаса Мирного, його листування з С. Єфремовим, М. Старицьким, Оленою Пчілкою та іншими українськими культурними діячами, які глибше розкривають особливість корифея української прози, засвідчують самобутність і оригінальність митця, його глибоку духовність і гуманізм.

Підготувала Н. С. Тимбак
січень 2020 р., 8 джерел

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Ресурси ТНПУ

Міністерство освіти і науки України

Бібліографічні бази доступні з мережі ТНПУ

Наукометрія

Ми в соціальних мережах