Наукова бібліотека ТНПУ — Скарбниця української духовності (145 рокiв із часу заснування (1873) Наукового товариства iм. Т. Шевченка)

Скарбниця української духовності
(145 рокiв із часу заснування (1873)
Наукового товариства iм. Т. Шевченка)

«Добре робити історію важливіше,
ніж гарно писати її»
(Михайло Грушевський,
«На порозі Нової України», 1918 р.).

Наукове товариство імені Т. Шевченка (акронім: НТШ) – всесвітня українська академічна організація, багатопрофільна академія наук українського народу – рушійна сила формування та розвитку української науки кінця ХІХ – першої половини XX ст., яка зробила і робить по сьогодні вагомий внесок у світову скарбницю знань.

   НТШ утворене 23 грудня 1873 року у Львові з ініціативи відомих українських діячів М. Драгоманова О. Кониського, О. Огоновського, В. Шухевича, І. Пулюя та інших науковців Східної і Західної України. Очолив Товариство громадсько-культурний діяч з Галичини, один з керівників народовців Кирило Сушкевич. Метою Товариства, в умовах, коли в Російській імперії набули чинності Валуєвський циркуляр (1863 р.) та Емський указ (1876 р.), було відродити і розвивати українську літературу та мову, особливо на східноукраїнських землях. Товариство особливого розквіту досягло в період головування Михайла Грушевського (1897–1916). У 1920–30-х роках зазнавало переслідувань від польської влади, 1939 р. зліквідоване радянською владою; відновлене 1947 р. в Західній Європі та Сполучених Штатах Америки, де стало відоме як Shevchenko Scientific Society. З 1989 року організація знову діє на території України. В українській історії перша суспільна установа, яка, сповідуючи Шевченкові ідеї служіння Україні, присвоїла собі його ім'я (початкова назва інституції – «Товариство ім. Т. Шевченка»). Після першого етапу розвитку, пов'язаного з розбудовою видавничої літературної діяльності, товариство за оновленим статутом, прийнятим у 1892, перетворюється в багатопрофільну академію наук – з пріоритетом до проблем українознавства. Творчий доробок НТШ з 1873 по 1939 pp. становив 1172 томи різних видань, у тому числі 943 томи серійних наукових публікацій. Крім цього, НТШ стало основним видавцем українських підручників. Історична роль товариства полягає у виведенні української науки за межі українознавства.
   Найважливіші досягнення були зроблені в галузі суспільних дисциплін: історії (праці М. Грушевського, І. Джиджори, І. Крип'якевича, І. Кревецького, М. Кордуби, С. Томашівського), філології та літературознавстві (роботи М. Возняка, М. Деркач-Футрак, О. Огоновського, К. Студинського, І. Франка), етнографії, фольклористики та мистецтвознавства (публікації В. Гнатюка, М. Зубрицького, Ф. Колесси, В. Шухевича), антропології (Ф. Вовка, І. Раковського), бібліографії (І. Левицького, В. Дорошенка) та ін. НТШ належать безсумнівні заслуги в розробці української наукової термінології. До найважливіших досягнень членів НТШ у галузі точних і природничих наук слід віднести відкриття І. Пулюєм катодного проміння (названого пізніше рентгенівським), праці М. Зубрицького в галузі теорії математики, внесок С. Рудницького та В. Кубійовича у дослідженні географії України та ін.
   Наукові товариства ім. Шевченка за межами України залишаються духовними об’єднавчими центрами української діаспори. У нових умовах, коли відбувається становлення Української держави, вони сприяють утвердженню позитивного іміджу та суб’єктності України у світі. Організаційний зв’язок НТШ в Україні та діаспорі є запорукою успішного розвитку і процвітання світового українства. Віддаючи шану видатним науковим досягненням НТШ, дослідники нині прагнуть не оминути увагою жодної події, що мала вагомий вплив на культурно-історичний розвиток суспільства, жодного вченого, який плідно працював у тій чи іншій ділянці українознавства, адже без осмислення історичного досвіду, усвідомлення власних коренів не можливий поступ вперед, здійснення нагальних перетворень у культурному та науковому житті суспільства.

Інформаційно-бібліографічний відділ
Інформаційний огляд літератури

	Кучер Р. В. Наукове Товариство імені Т. Шевченка: два ювілеї / Р. В. Кучер. – Київ : Наукова думка, 1992. – 112 с.: іл. Видання присвячене історії заснування, становлення та діяльності славнозвісної української академії – Наукового Товариства імені Т. Шевченка у Львові. Ця добровільна асоціація, що передусім розвивала різні аспекти українознавства, зробила і робить по сьогодні вагомий внесок у світову скарбницю знань. Автор відтворює образи багатьох фундаторів і видатних членів Товариства, історію розвитку української науки на тлі європейської та світової. Для широкого кола читачів.
	Наукове товариство імені Шевченка : енциклопедія : [140-річчю від заснування Наукового товариства ім. Шевченка присвячується]. Т. 1. А–Бібл / ред. тому: О. Купчинський, О. Савула, Н. Федорак. – Київ ; Львів ; Тернопіль : [НТШ], 2012. – 600 с. Енциклопедія "Наукове товариство імені Шевченка" – перше багатотомне видання про найдавніше наукове громадське товариство в Україні. Це "книга знань", яка репрезентує цілісний і багатовимірний образ інституції: мету і завдання, структуру, основні видання, персоналії, а також установи, що працювали при НТШ упродовж 1873–2012 рр. Окремо в Енциклопедії фігурують крайові НТШ і їх осередки, які діють за кордоном. Видання охоплює історію усіх сфер життя інституції і її контакти з різними національними, закордонними науковими установами та навчальними закладами. За своїм змістом пропоноване видання є істотним доповненням наукових знань про Україну. Видання розраховано на науковців академічних установ, викладачів навчальних закладів, студентів та широке коло читачів.
	Щербань T. О. Фундатори Українського наукового товариства / Т. О. Щербань. – Київ : Знання, 1992. – 48 с. Українське наукове товариство (1907–1921 рр.) стало центром розвитку національної науки і культури. Серед фундаторів і перших членів товариства були видатні українські вчені: В. Б. Антонович, М. І. Грушевський, П. Г. Житецький, В. М. Перетц, М. І.. Петров, В. І. Вернадський, А. Ю. Кримський, П. А. Тутковський, С. О. Єфремов, М. П. Василенко. Досягнення товариства стали основою для розвитку українознавства. Розрахована на українознавців, вчмтелів, викладачів середніх та вищих навчальних закладів.
	Бібліографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1909–1939) : напрями діяльності та постаті : збірник наукових праць / упоряд. і заг. ред. текстів Л. І. Ільницької ; відпов. ред. М. М. Романюк. – Львів : ЛННБУ ім. В. Стефаника, 2010. – 498 с. Збірник присвячений діяльності наукового осередку НТШ, який вперше в Україні надав українознавчій бібліографії організованого і планомірного характеру. Розглядаються організаційні засади створення Бібліографічної комісії, її зв'язки з науковими установами в Києві, діяльність окремих членів комісії, серед яких: М. Грушевський, І. О. Левицький, В. Дорошенко, Д. Дорошенко, І. Кревецький, М. Комаров, 3. Кузеля, К. Паньківський, К. Студинський, Б. Романенчук, І. Шендрик та ін. Публікуються також архівні матеріали та епістолярій.
	Винар Л. Михайло Грушевський і Наукове Товариство ім. Тараса Шевченка : 1892–1930 / Любомир Винар – Мюнхен-Клівленд : Дніпрова хвиля, 1970. – 112 с. У виданні висвітлено розвиток Наукового Товариства ім. Т. Шевченка, як загально-української наукової установи, нероздільно пов’язаної з науково-організаційною діяльністю М. Грушевського. Завдяки його організаційному хистові й наполегливій праці над консолідацією українського наукового життя, Наукове Товариство ім. Т. Шевченка в короткому часі розвинулося в правдиву, хоч неофіційну, українську академію наук.
	Збірник праць Тернопільського осередку Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка = Scientific Collection. Т. 7. Праці Інженерно-технічної комісії / редкол.: В. Андрійчук, Б. Андрушків, Б. Гевко [та ін.]. – Тернопіль : Джура, 2012. – 214 с. Видання представляє 27 наукових статті, у яких висвітлено результати досліджень у галузі технічних та фізико-математичних наук, а також історичні дослідження внеску Наукового товариства ім. Т. Шевченка у розвиток фундаментальної науки та техніки, розвідки, в яких запропоновано шляхи інноваційного розвитку України.
	Записки наукового товариства імені Т. Шевченка. Т. ССХХІІІ. Праці секції етнографії та фольклористики / ред.: Р. Кирчів, О. Купчинський. – Львів : Наукове т-во ім. Т. Шевченка, 1992. – 453 с. Серед видань, що розкривають діяльність НТШ та його роль у формуванні і розвитку української науки, треба відзначити «Записки НТШ». "Записки Наукового товариства імені Шевченка" – періодичне, згодом – неперіодичне видання Наукового товариства імені Т. Шевченка є цінним науковим першоджерелом, у якому друкували монографії, статті, документальні публікації, огляди журналів, що виходили в Галичині, Росії, Польщі, Угорщині й інших країнах, публікували огляди літератури, рецензії і протоколи товариства.
	Від Наукового товариства ім. Шевченка до Українського вільного університету : Міжнародна наукова конференція, (Пряшів, Свидник, 12–15 червня 1991 р.) / упоряд. М. Мушинка. – Київ : ККДНК, 1992. – 408 с. Цінним джерелом для дослідження крайових осередків НТШ є збірники матеріалів наукових конференцій, які подають доповіді учасників, висвітлюють організаційні питання діяльності крайових осередків, Товариства в цілому.
	Західньоканадський збірник. Ч. 4 / упоряд. Я. Славутич. – Едмонтон : [НТШ], 2000. – 448 с. – (Канадське наукове товариство ім. Т. Шевченка ; т. 38). Четверта частина видання засвідчує українське життя в Західній Канаді – освітнє, мовне, літературне, театрально-мистецьке та взагалі етнічно-національне. Хоча в Канаді вже виходили у світ книжки з такими чи подібними темами, цей збірник у чотирьох частинах – найповніше, всебічне віддзеркалення того, що відбувалося серед українських поселенців у цій країні, зокрема в Альберті. На вимогу деяких авторів залишено їхню мову й почасти правопис майже без змін. Упорядник висловлює щиру подяку всім авторам і коректорам за співпрацю, а також правникові П. Саваринові за належне фінансування цього видання, з доручення Наукового товариства ім. Т. Шевченка в Канаді.
	Сапеляк О. А. Етнографічні студії в Науковому Товаристві ім. Шевченка (1898–1939 рр.) : [монографія] / О. А. Сапеляк ; відп. ред. Р. Кирчів. – Львів : [Місіонер], 2000. – 208 с. Монографія про роль Наукового товариства імені Шевченка в організації етнологічних студій в Україні з кінця XIX – до часу його розпуску на початку 1940 року. Головна увага в роботі зосереджена на львівському періоді діяльності НТШ, від створення Етнографічної комісії (1898 р.) до 1939 р. Найбільшого розквіту Товариство досягло 1898–1914 рр. Після Першої світової війни, коли Західна Україна увійшла до складу Польщі, а Наддніпрянська опинилася в СРСР, Товариство втратило всеукраїнський характер. Однак, незважаючи на труднощі – політичні, фінансові, кадрові – НТШ продовжувало наукову працю до офіційного його розпуску на початку 1940 р. Ці роки (1898–1939) були найвагомішим і найпродуктивнішим періодом в історії НТШ, зокрема його народознавчої діяльності. Розрахована на етнологів, істориків та широкий загал поціновувачів історії української науки та культури.