«У БОРОТЬБІ ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ»
(до 75-річчя створення УПА)
«…А ти, славна Україно,
не забудь за мене!..»
Правда про героїчну боротьбу Української Повстанської Армії повертається до нас. Сьогодні можемо побачити на полицях бібліотек та книжкових магазинів десятки книжок, присвячених цій темі: спогади учасників національно-визвольної боротьби, документи, дослідження сучасних істориків, науково-популярні видання, фотоматеріали.
Поява УПА, як і ОУН, на політичній арені України була закономірним наслідком поразки українських національно-визвольних змагань перших десятиліть XX століття, чергового розподілу та поневолення України іноземними державами, актуалізації українського питання у політиці країн Європи напередодні та на початковому етапі Другої світової війни, а у зв’язку з цим – активізації боротьби за державну незалежність та соборність України.
Офіційною датою створення Української Повстанської Армії вважається 14 жовтня 1942 року – козацьке свято Покрови, але окремі українські націоналістичні збройні формування існували вже від початку Другої світової війни або й раніше.
Богдан Бойчук – тонкий майстер художнього слова
з трагічним світосприйманням
(90 років від дня народження поета-модерніста,
прозаїка, перекладача та літературного критика,
члена Нью-Йоркської групи)
Богдан Бойчук народився 11 жовтня 1927 року в селі Бертники Тернопільської області. У 1944 році його забрали на примусові роботи до Німеччини, де він залишався і після війни у таборі для переміщених осіб у Ашаффенбургу.
У 1949 році пан Бойчук переїхав до Нью-Йорка. У 1957 отримав освіту у галузі електроніки у Міському коледжі Нью-Йорка й працював у цій сфері до 1992 року. У 1950-х роках Богдан Бойчук стає співзасновником Нью-Йоркської групи поетів-емігрантів, пізніше – редагує видання "Нові Поезії", "Світо-Вид", "Сучасність". Видавав власну поезію, драматичні твори й прозу, перекладав твори із іспанської, англійської, російської на українську. Він – автор шести поетичних збірок, двох романів, восьми п'єс, а також багатьох перекладів. Пан Бойчук був членом Національної спілки письменників України. Мешкав у Ґлен-Спеї і в Києві.
Для сільського зеленого туризму,
збережемо природні ресурси України
(до Дня туризму)
Пам'ятай зеленого коника біля своїх ніг,
Пам'ятай тихий вітер, що між хмари пробіг,
Не забудь приголубить у лузі ромашку,
Посади деревце - це для тебе не важко.
Зачекай, не вбивай в лісі дикого звіра,
Він тобі подарує і любов, і довіру.
Пожалій буйний цвіт, не засмічуй колодязь.
Це ж для тебе усе, це твій дім, це природа.
Р. Воробйов
З початку ХХІ ст. сільський зелений туризм, за визначенням експертів Всесвітньої туристичної організації (ВТО), є одним з секторів туристичної індустрії, що динамічно зростають. Ідеї охорони навколишнього середовища, що стали надзвичайно популярними серед західної цивілізації, охопили й індустрію туризму.
КОРОЛЕВА ОПЕРНОЇ СЦЕНИ
(до 145-річчя від дня народження Соломії Крушельницької)
Соломія Крушельницька – співачка світової слави, краса і гордість української музичної культури. Її незрівнянне лірико-драматичне сопрано діапазоном майже в три октави було унікальним явищем в історії світового вокального мистецтва. Вона стала символом української оперної сцени. Її голос полонив шанувальників країн Європи, Південної Америки… З нею залюбки співали уславлені світові співаки: Енріко Карузо, Тітто Руффо, Федір Шаляпін… Її образ став уособленням справжньої жіночої вроди, великого таланту і рідкісної природи голосу. Голосу, що вражав, полонив, бентежив… Один раз почувши, його вже годі було забути. Такою вона була, Соломія Крушельницька. Жінка-муза, жінка-легенда, що залишалася вірною своєму мистецтву.
Дошкільну освіту – кожній дитині
Обов’язкова дошкільна освіта дітей старшого дошкільного віку сьогодні є необхідністю, тому що саме в дитячому навчальному закладі малюків практично готують не лише до навчання у школі, а й до майбутнього «дорослого» життя.
Одним з основних завдань педагогічного колективу дошкільного навчального закладу є створення сприятливого простору для розгортання дітьми активної творчої поведінки у специфічних для віку дитини видах діяльності – ігровій, пізнавальній, продуктивній, самостійній, художній та творчій.
«Муза мужності й боротьби»
(110 років від дня народження Олега Ольжича – українського поета, вченого, громадського діяча)
Захочеш - і будеш.
В людині, затям,
Лежить невідгадана сила.
Олег Ольжич
Олег Ольжич (О.Кандиба), син поета Олександра Олеся, народився 1907 р. в Житомирі. Дитинство провів у Пущі-Водиці біля Києва. В 1923 р. разом із матір’ю від’їхав до Берліна, де тоді проживав його батько. Університетські студії закінчив у Карловому університеті в Празі доктором філософії. Якийсь час був асистентом Українського Вільного університету в Празі. Як археолог працював у чеському Національному музеї, брав участь в археологічних розкопках в Чехословаччині та інших країнах. 1938 р. читав лекції (слов’янська археологія) в Гарвардському університеті та був ініціатором організації Українського наукового інституту в США.
«У творчому пошуку джерело успіху»
(до 50-річчя від дня народження
кандидата біологічних наук,
доцента кафедри ботаніки та зоології –
Конончука Олександра Борисовича)