Наукова бібліотека ТНПУ ім. В. Гнатюка висловлює щиру подяку історикині та антропологині, докторці історичних наук, завідувачці відділу соціальної антропології в Інституті народознавства НАН України Оксані Романівні Кісь за подаровані книги її батька Романа Кіся (багатогранного вченого, філософа, культуролога, соціолінгвіста, публіциста).

 

560 

Кісь Р. Глобальне - національне - локальне : соціяльна антропологія культурного простору. – 2-ге вид. / Роман Кісь. – Львів : Інститут народознавства НАН України, 2021. – 360 с.

 

   У монографії вперше в українському культурознавстві та лінґвокультурології розглянуто соціокультурний простір як поле розгортання дискурсивних практик, що вкорінені у розмаїті сфери життєдіяльности. Досліджено процеси сенсоутворювання, що відбуваються у надрах життєдіяльности людей у лоні їх розмаїтої дискурсивної активности. Проблему власне українського лінґвокультурного середовища в містах (а також його дисперсійности та функціональної неповноти) автор розглядає на тлі процесів глобалізації, креолізації та марґіналізації самих носіїв української культури. У цьому контексті, зокрема, взаємодію глобального та локального розглянуто як гак звану глокалізацію (зустрічний рух смислоформ, знакових систем та способів комунікування).

   Для етнологів, соціяльних антропологів, культурологів, а також тих, хто цікавиться питаннями лінґвокультурології.

561

Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність : від Олександра Потебні до гіпотези мовного релятивізму / Роман Кісь. – Львів : Інститут народознавства НАН України, 2021. – 336 с.

 

   Ця книга - одна з перших розвідок в українській лінґвокультурологїї. У ній зібрані унікальні матеріяли про зв’язок мови і ментальности, мови і культури українського народу, на широкому тлі мовних фактів виявлено закономірності мовної поведінки різних етносів.

   Роман Кісь - етнограф за фахом, який упродовж багатьох років, перебуваючи в експедиціях, досліджував чукотську культуру. Основні міркування автора з етнолінгвістики, лінґвокультурології підтверджують також матеріяли про мовну картину світу чукотського народу.

   Книга є справжнім дарунком не лише для науковців (лінгвістів, етнографів, культурологів), але й для книголюбів, які цікавляться звичаями, обрядами, ритуалами різних народів.

565 Кісь Р. Окремішнє Я і смислові світи : нова філософія суб′єктивности / Роман Кісь. – Львів : Інститут народознавства НАН України, 2021. – 410 с.
562

Кісь Р. Квадриґа : невипадкові думки з Високого Верху : побіч рудого метелика / Роман Кісь. – Львів : Літопис, 2009. – 566 с.

 

   Книжка відомого культуролога і філософа Р. Кіся геть про усе – про незбагненно-метафізичне і буденне; універсальне і локальне; про народження смислів і про смислові конфіґурації і водночас – про суб’єктивну спонтанність та свободу кожного окремішнього індивіда. Сусідство філософії, вільної рефлексії та саморефлексії, Слова-Логоса та Поезії втілене в другій частині книги – збірці верлібрів із терпкими, щемкими, тремкими ліро-філософськими інтонаціями.

563

Кісь Р. Свобода і рух смислів / Роман Кісь. – Львів : Інститут народознавства НАН України, 2019. – 384 с.

 

   Проблематика свободи у книзі розглядається у новітньому філософському ключі авторської концепції феноменологічної сенсології, яко свобода кожного окремішнього індивіда в контексті його буттювання та співбуттювання у життєсвіті (зокрема у горизонтах граничних смислів і цінностей). І позитивна і неґативна свобода (свобода-для і свобода-від, зокрема, яко свобода від обмеження свободи і від втручання у простір особистісної свободи) розглядається не як абстрактна філософська категорія (у референції щодо кластерів «сусідніх» концептів); а як феномени (та – відповідно – динамічні конфіґурації смислів; ноем та смислообразів; а також енергем прагнення (життєвого пориву до свободи та інтенційної «націлености» на горизонти свободи як понадвартості)

   У їх кореференціях зі смисловими мережами та світообразом – «world view»), що стосуються таких п’яти реґіонів дійсної свободи: 1). Свобода, яко ДІЯ (ДІЇ) започатковування Цілком Нового (згідно із Ганною Аредт – Initium). 2). Свобода, як Акт (Акти) (Творчости і духовні стани ТВОРЕННЯ. 3). Свобода, яко спонтанний рух смислів (вільний сенсокінесіс), яко фундаментальна передумова ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД БРУТАЛЬНОЇ РЕЧОВОСТІ ЖИТТЄСВІТУ та головна передумова суверенности (самісности) самосвідомости і вільного мислення (зокрема – так званого «за-кидування» нових смислів «попереду самого себе». 4). Свобода, яко вільні акти самоперевершування та самоподолання. 5). Свобода, яко проти-діяння (насамперед – духовного проти-діяння) всілякому поневолюванню та обмеженням свободи. 6). Свобода яко вільне сенсопокладання Граничних Смислів (у полі екзистенціялів та екзистентного співбуттювання) на противагу до конформізму масової буденної свідомости та різноманітних суроґатів ідеологій. Розглядається (теж в аспекті фундаментальної сенсології) так звана «свобода волі» (Free will) та «свобода вибору».

564

Кісь Р. Фінал третього Риму. Книга друга. Осторонь Азіопи / Роман Кісь. – Львів : Літопис, 2007. – 506 с.

 

   Новоукраїнську ідею, укорінену в смислові мережі культури, автор книжки розглядає в горизонті культурно-цивілізаційного проекту. Смислові мережі культури генеруються в надрах інтенсивних дискурсивних практик, на перехресті досвіду, комунікативної поведінки та життєтворення. Нарощування і зміцнення нового українського дискурсивно-смислового світу – єдина передумова органічного виходу України з євразійської цивілізаційної периферії. Зупинити знеукраїнювання України можна лише через дискурсивну революцію в надрах великого урбанізму.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Ресурси ТНПУ

Міністерство освіти і науки України

Разумков центр

Наукометрія

Електронні бази даних

Партнери

Ми в соціальних мережах

[ Geri ]