Зима вже добігає до кінця.

Востаннє лютий в руки візьме скрипку,

Бо незабаром дівчина-весна

Постукає піднесено у шибку.

Ви вловлюєте музику весни

Душі своєї фібрами тонкими.

Живете у мистецтва світі Ви.

Речами вдовольняєтесь простими:

Святим окрайцем хліба на столі.

Родиною, що Вам є дорогою.

Красою незрівнянною Землі.

І завше залишаєтесь собою

Попри шалені темпи сьогодень,

Де відбулася цінностей підміна.

Але у світі музики, пісень

Лише у кращий бік можлива зміна.

Цей світ з дитинства вже знайомий Вам.

З Ходачкова Малого починали

Ви торувати шлях в Природи Храм

І музикою душу напували.

Того вона у Вас така тонка,

Чуттєва, життєлюбна та лірична!

Батьки дали славетне Вам ім’я.

Освіту здобували сперш музичну

В училищі Тернопільському Ви.

Про Львів знайшли замітку у газеті.

П’ять літ в консерваторії пройшли,

Як мить, на оркестровім факультеті.

Знання, які у Львові здобули,

Два роки дітям в школі віддавали.

В педагогічнім далі залюбки

Ви музику студентам викладали.

І до сих пір працюєте у нас.

Студенти дуже люблять Вас, цінують.

Спливає непомітно, швидко час.

Сьогодні з ювілеєм Вас віншують!

До всіх вітань, що линуть звідусіль,

Бібліотека наша приєдналась!

Щоб ця словесна щира заметіль

Лише приємним спомином зосталась.

Бажаємо здоров’я, перш за все.

Хай лине Ваша музика чудесна.

На многа, блага літа хай візьме

Вас під опіку Матінка Небесна.