«Вірю в краще своїх внуків»
80 років Ігорю Дуді –
мистецтвознавцю, педагогу,
заслуженому працівнику культури України.

   Бажання передати свої знання про мистецьку спадщину нащадкам поєдналися в культурній та науково-педагогічній діяльності Ігоря Дуди. Його місія – пізнавати й популяризувати мистецтво Тернопільського краю.
   Ігор Дуда проживає в Тернополі вже майже шістдесят років. Двадцять дев’ять із них – очолює обласний художній музей. Згадуючи, що Мойсей водив євреїв пустелею сорок років, висловлює припущення митець, що й наша держава через сорок років знайде, так би мовити, власний Едем, «землю обітовану». Залишається тільки ще років із двадцять почекати…

   9 березня 1814 року народився видатний український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч, фольклорист та етнограф Тарас Григорович Шевченко.
   Життя поета було не простим: 24 роки Тарас був кріпаком, 11 років перебував під слідством, на військовій службі, у засланні, і лише 12 років життя був відносно вільною людиною.
   Головний доробок Великого Тараса – «Кобзар», у якому зібрано усі перлини з намиста його творчості. Проте мало хто знає, що у Шевченковій спадщині є і прозові твори, такі, як драма «Назар Стодоля», і навіть повісті російською мовою. Щоправда, літературознавці погоджуються в думках, що написанні російською мовою на засланні повісті поступаються за мистецькою якістю віршованим творам. Можливо, тому вони так і не були надруковані за життя Кобзаря.

Рідна мова: від сивини до сучасності. Провідники українського мовознавства
Мелетій Смотрицький (світське ім’я – Максим Герасимович Смотрицький) (1577–1633) – український мовознавець,

письменник, церковний і освітній діяч.
(до Дня рідної мови)

   Щороку 21 лютого ми відзначаємо День рідної мови. У світі налічується близько трьох тисяч мов. І серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – наша рідна українська мова. Її багатство і краса, витонченість і мелодійність визнана світом.
   Щодня ми маємо справу з мовними нормами, хай то правопис чи відмінювання, а проте рідко замислюємося, як саме постали ці правила, коли й хто їх вперше "узаконив".
   Мало хто знає, що саме Мелетій Смотрицький ще в ХVII столітті став одним із перших, хто втілив у життя створення "Граматики", де й систематизував такі звичні для нас тепер речі.

   День Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
   Найбільш трагічні події в історії незалежності України (на той час) сталися в Києві 18-20 лютого 2014 року. Тоді під час сутичок загинули 73 мирні жителі та 11 силовиків. Будинок профспілок на Майдані згорів ущент, у Києві в ці дні зупинився рух метро. 20 лютого 2014 р. загинуло найбільше активістів Майдану. Наступного дня, 21 лютого 2014 року, офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього ж дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею», а під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Плине кача...», яка стала українським народним реквіємом.

«І ТВОРЧІСТЬ, І ПРАЦЯ, І УСПІХ»
(до 70-річчя від дня народження доктора географічних наук,
кандидата геолого-мінералогічних наук, професора,
завідувача кафедри географії та методики її навчання
Мирослава Яковича Сивого)

   У 2020 році виповнюється 70 років від дня народження та 50 років виробничої, науково-дослідної, педагогічної та громадської діяльності доктора географічних наук, кандидата геолого-мінералогічних наук, професора, завідувача кафедри географії та методики її навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Мирослава Яковича Сивого.

Традиції козацького літописання
в контексті розвитку української історіографії
(до 350–річчя з дня народження Самійла Васильовича Величка,
українського козацького літописця)

   Козацькі літописні джерела XVII – початку XVIII століття – винятково цікава й засадничо важлива частина національної історичної спадщини українського народу, концептуально й наративно означений блок історико-літературних творів, що лягли в основу формування української історичної науки. Аналізуючи козацькі літописи, не можна оминути увагою твори Самовидця, Григорія Грабянки, Густиський, Львівський, Острозький літописи й інші джерела, що є визначними пам’ятками вітчизняної історико-філософської думки. Проте очевидним є той факт, що з-поміж названих літописців козацької України особливе місце в історії відведено Самійлові Величку, 350-ліття від дня народження якого відзначаємо цьогоріч.

   «Самійло Величко… згорів у сутінках XVIII ст.., але його думки, його віра й натхнення лишилися навіки. Вони пройшли крізь спопеляючі хвилі часу як дорогий нетлінний скарб. І цього вже досить, бо коли твір несе в собі «велику музику», як писав свого часу Василь Стефаник, він гідний свого призначення»

/В. Шевчук. Самійло Величко та його літопис // Літопис. Т. 1. – С. 21/