Міжнародний день дитячої книги

2 квітня діти і дорослі святкують день народження дитячої книги. З моменту появи на світ людина починає вчитися ходити, говорити, пізнавати навколишній світ. Сонячний промінь і метелик, який сів на квітку, кумедна картинка і добра пісня, весела гра і улюблена книга – перші вчителі дитини.

   Книга! Вона поруч від самого народження. Перші казки, оповідання та вірші читають нам мама і тато, братик і сестричка. Книга розповідає про казкових богатирів, про шкільне життя, про далекі екзотичні країни. З книгою кожен із нас може мандрувати в минуле і в майбутнє. Про все на світі розповідає книга.

   Libraria - найбільший архів газет і журналів України на період загальнодержавного карантину надає повний доступ до всіх колекцій архіву української періодики.
 

Доступ здійснюється за адресою: 
→ https://libraria.ua/

Гуго Коллонтай – засновник
Волинської гімназії у Кременці,
сподвижник українського шкільництва
(до 270-річчя від дня народження польського просвітителя,
філософа, публіциста, ученого)

   Сучасний освітній простір базується на принципах гуманізму, доступності, полікультурності, інклюзії. Усе це було б неможливим без історично сформованих традицій, в основі яких – сумлінна праця численних сподвижників, багато з яких жили і діяли на українських теренах. 270-річчя від дня народження одного з таких просвітників, апологета прогресивних педагогічних ідей відзначаємо цьогоріч.

Корифеї тернопільської сцени
(до Міжнародного дня театру)

   Театр – особливий і прекрасний світ. У ньому все надзвичайне. Перебуваючи у театрі, ми бачимо декорації, намальовані художником і виготовлені в театральних майстернях. На сцені – надзвичайні люди, котрі не існують у повсякденному житті: їх придумав драматург, а зіграли актори. Та, дивлячись на сцену, забуваєш про все: про декорації, освітлення, акторів – тут поринаєш у зовсім інший світ, той, що існує лише на сцені, стаєш свідком чудового процесу, коли літературний твір оживає у сценічних образах. Події у театрі відбуваються і розвиваються на твоїх очах – ти ніби сам береш у них участь, знайомишся з персонажами п’єси, співчуваєш горю і радієш щастю одних, обурюєшся поведінкою інших. Театр вчить бачити прекрасне в житті та людях.

Нехай поезія наповнює ваші серця безмежною любов’ю,

дарує натхнення і гарний настрій!

   Поезія – оголена душа поета. Кожен з нас, хоча б раз у житті, але написав кілька римованих рядків. Хтось просто придумав жартівливий віршик, а хтось пов’язав з цим літературним мистецтвом своє життя. Але видатними творцями слова стають одиниці. Не всі здатні у віршованій формі передати багатогранність моменту. Знайти його серед тисяч інших і торкнутися сердець мільйонів людей.

    «Кодекс честі як імператив життя»

(до 90-річчя від дня народження Л. В. Костенко, української поетеси, письменниці-шістдесятниці)

   Ліна Костенко – найвизначніша сучасна українська поетеса, поетеса-шістдесятниця, культуролог, громадська діячка. Безперечно, небуденним талантом володіє наша сучасниця. А надто коли йдеться про поета, який завжди живе і працює – всупереч: обставинам, зовнішнім імперативам, модам, трендам, ідеологіям.

   Її Муза, строга й вишукана, повсякчас нагадує нам, що Ліна Костенко – одна з-поміж небагатьох, кого ми звемо аристократами духу, хто протягом усього життя зберігає горду поставу й не хилиться під нещадними вітрами історичних зламів та кон'юктури, у які шати вона, ота кон'юктура, не вбиралася б.

   «Кодекс честі як імператив життя» ⇒ читати далі