Цьогорічна осінь Вам принесла
Вже поважний досить ювілей!
У руках тримаєте ще весла,
Бо чимало плідних в Вас ідей.

Хоч напрацювань уже багато, –
Задумів – не менше! Тішить те!
А сьогодні в Вас життєве свято!...
Стелить осінь листя золоте.

Сонце, трохи скупо, гріє спину.
Віру у Прийдешнє додає.
Тернопілля славить Вас – Людину,
Що відчула доторк сивини!

Вчений! Науковець! Мовознавець!
Та найбільш «Словесник!» личить Вам!
У житті не прагнули Ви слави, –
Поспішали у Науки Храм,

Де себе знаходили у справі
Між студентства та викладачів.
Ваші вчинки – добрі, нелукаві.
Не було у Вас фальшивих слів.

Ви й до нас в читальні часто зали
Любите у вільний час зайти.
Пресу мабуть всю перечитали.
З ювілеєм Вас вітаєм й ми!!!

Будем раді бачити Вас знову
З черговим журналом у руках.
Боретесь за Націю здорову,
Що обман не терпить у словах.

Зичим Вам до сотні у здоров’ї,
Мудрості й поважності дійти.
З Вірою, Надією, Любов’ю
В світле гідне Завтрашнє іти!!!