«Твою красу я переллю в пісні…»
(до 120-річчя від дня народження Володимира Сосюри –
українського поета, перекладача)
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води,
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
ГНАТЮК ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ –
етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач, громадсько-культурний діяч
Бібліографія публікацій (2008–2017 рр.)
Він прагнув зберегти зернину,
Яка несла в собі ідею
Буттєвості, життя народу.
Історію та дух свободи
На рідній батьківській землі.
Він прагнув донести з імли
До свіжого простору краю
Живеє слово, думку вдалу,
Які би щиро, нелукаво
Збудили пам’ять.
І постала б у хаті отчій своя правда,
А сила й воля простолюду
Піднесли б дух всього народу.
Від витоків минулих днів
І до сьогоднішніх часів
Єдиний би постав ланцюг,
Де українська щира пісня
Забула би про всі облизні,
А над колоссям золотистим
Лилася б щиро та іскристо
Народна дума, рідне слово, —
Ось була мрія Гнатюкова!
Тож хай не затиха ніколи
Вкраїнська пісня, рідне слово.
Історія знаходить місце,
Де є народ живий і пісня.
Ольга КОВЕЛЬСЬКА.
Гувернерство і репетиторство
як одні із форм навчального процесу вдома
Головним осередком, де відбувається становлення і розвиток особистості, де формуються найбільш стійкі, соціально значущі елементи у вихованні, була і залишається сім’я. Як первинне соціальне середовище, в якому закладаються основи характеру і поведінки особистості, сім’я культивує моральні цінності залежно від етичної та культурної спадщини батьків, їхніх педагогічних знань і навичок, сімейних стосунків тощо.
Останнім часом багато сімей відмовляються від громадських освітніх установ із-за досить високого рівня захворюваності дітей у них, інші батьки хотіли б дати дітям більш якісну освіту того чи іншого змісту. Домашнє виховання є суто індивідуальним, конкретним, персоналізованим, що цілком відповідає пріоритетам державної політики, зазначеним у Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті.
19 грудня 2017р. о 10.00 год. відбулася презентація офіційної зони буккросингу в головному корпусі ТНПУ ім. В. Гнатюка (2 поверх, біля кімнати каталогів). Присутніх привітав ректор, д.ф.н., проф. Буяк Богдан Богданович. Також на презентацію завітали д.п.н., проф. Кравець Володимир Петрович і перший проректор, д.п.н., проф. Терещук Григорій Васильович. Керівники університету поповнили колекцію книгами з власної бібліотеки.
Поличка буккросингу також відкрита в читальному залі філологічної літератури і видань іноземними мовами.
Халявні пиріжки – за книжки!
(Андріївські вечорниці)
На абонементі наукової бібліотеки ТНПУ з 11 грудня 2017 року діяла книжкова виставка «Ой, Андрію, даруй нам надію».
13 грудня кожен, хто завітав на виставку і взяв книги для навчання отримав халявні пиріжки з передбаченням.
Також діяла фотозона, де можна було приміряти український стрій та навчитися зав`язувати хустину різними способами.
Доля вченого – у долі України
(до 140-річчя від дня народження Степана Рудницького –
українського географа, академіка)
Степан Рудницький — визначний український географ і картограф, засновник і директор Українського науково-дослідного інституту географії і картографії, вчений, який заклав фундамент географічної науки в Україні, розробив українську географічну термінологію.
Рудницький перший створив українську національну географію всіх українських земель. Він був піонером у створенні загального курсу «Географії України» і належав до грона вчених-географів, девізом яких було: «В огонь підемо, горіти будемо, але від своїх переконань не відмовимось».
Цією плеядою міг би пишатись будь-який народ: академіки Степан Рудницький, Юрій Полянський, професори Геринович та Кубійович, доктори географії Дольницький та Іваничук. Більшість з них пройшла тернистими дорогами більшовицького ГУЛАГу. А імена і науковий спадок цих подвижників української географічної науки належало забути…
«Мислитель, поет, педагог.
Творча спадщина Григорія Сковороди»
(до 295-річчя від дня народження)
О, коли б змога писати
так само багато, як і мислити!
/ Григорій Сковорода /
Григорій Савич Сковорода – найвидатніша постать у культурному й літературному житті України XVIII ст. Великий народний мислитель, просвітитель і письменник, він у своїх творах розвивав цілий комплекс ідей, актуальних для свого часу, виражав передові погляди українського громадянства. Його багатогранна філософська й літературна творчість – це остання ланка в перехідному періоді від давньої української літератури до нової.