«Кодекс честі як імператив життя»

(до 90-річчя від дня народження Л. В. Костенко, української поетеси, письменниці-шістдесятниці)

   Ліна Костенко – найвизначніша сучасна українська поетеса, поетеса-шістдесятниця, культуролог, громадська діячка. Безперечно, небуденним талантом володіє наша сучасниця. А надто коли йдеться про поета, який завжди живе і працює – всупереч: обставинам, зовнішнім імперативам, модам, трендам, ідеологіям.

   Її Муза, строга й вишукана, повсякчас нагадує нам, що Ліна Костенко – одна з-поміж небагатьох, кого ми звемо аристократами духу, хто протягом усього життя зберігає горду поставу й не хилиться під нещадними вітрами історичних зламів та кон'юктури, у які шати вона, ота кон'юктура, не вбиралася б.

   «Кодекс честі як імператив життя» ⇒ читати далі

«Голос iз європейської периферії»
(до 60-річчя від дня народження Ю. І. Андруховича,
українського поета, прозаїка, есеїста перекладача)

Світ цей занадто брутальний, аби можна було його змінити на краще за допомогою слів, але й занадто ніжний, аби щось у ньому змінити за допомогою куль
/Ю. І. Андрухович/

   Творчість Андруховича пов'язують з постмодернізмом в сучасній літературі. Зокрема, європейські критичні рецензії називають його одним із найбільш цікавих представників та засновників постмодерністської течії в українській літературі, яку умовно називають «станіславським феноменом».
   Західна критика визначає Андруховича як одного із найяскравіших представників постмодернізму, навіть порівнюючи його за значимістю у світовій літературній ієрархії з Умберто Еко.
   Юрій Андрухович є лауреатом багатьох престижних літературних нагород. Зокрема літературної премії «Благовіст» (1993), премії Рея Лапіки (1996), Міжнародної премії ім. Гердера (2001), спеціальної премії в рамках нагородження Премією Світу ім. Еріха-Марії Ремарка від німецького міста Оснабрюк (2005), книжкового ярмарку у Лепцігу «За європейське взаєморозуміння» (2006), літературної премії Центральної Європи «Angelus» , за роман «Дванадцять обручів» (2006), премії імені Ханни Арендт (2014) та Медалі Гете (2016) за видатні заслуги у галузі міжнародного співробітництва та поширення взаємодії між німецькою та українською культурами.

«Вірю в краще своїх внуків»
80 років Ігорю Дуді –
мистецтвознавцю, педагогу,
заслуженому працівнику культури України.

   Бажання передати свої знання про мистецьку спадщину нащадкам поєдналися в культурній та науково-педагогічній діяльності Ігоря Дуди. Його місія – пізнавати й популяризувати мистецтво Тернопільського краю.
   Ігор Дуда проживає в Тернополі вже майже шістдесят років. Двадцять дев’ять із них – очолює обласний художній музей. Згадуючи, що Мойсей водив євреїв пустелею сорок років, висловлює припущення митець, що й наша держава через сорок років знайде, так би мовити, власний Едем, «землю обітовану». Залишається тільки ще років із двадцять почекати…

   9 березня 1814 року народився видатний український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч, фольклорист та етнограф Тарас Григорович Шевченко.
   Життя поета було не простим: 24 роки Тарас був кріпаком, 11 років перебував під слідством, на військовій службі, у засланні, і лише 12 років життя був відносно вільною людиною.
   Головний доробок Великого Тараса – «Кобзар», у якому зібрано усі перлини з намиста його творчості. Проте мало хто знає, що у Шевченковій спадщині є і прозові твори, такі, як драма «Назар Стодоля», і навіть повісті російською мовою. Щоправда, літературознавці погоджуються в думках, що написанні російською мовою на засланні повісті поступаються за мистецькою якістю віршованим творам. Можливо, тому вони так і не були надруковані за життя Кобзаря.

Рідна мова: від сивини до сучасності. Провідники українського мовознавства
Мелетій Смотрицький (світське ім’я – Максим Герасимович Смотрицький) (1577–1633) – український мовознавець,

письменник, церковний і освітній діяч.
(до Дня рідної мови)

   Щороку 21 лютого ми відзначаємо День рідної мови. У світі налічується близько трьох тисяч мов. І серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – наша рідна українська мова. Її багатство і краса, витонченість і мелодійність визнана світом.
   Щодня ми маємо справу з мовними нормами, хай то правопис чи відмінювання, а проте рідко замислюємося, як саме постали ці правила, коли й хто їх вперше "узаконив".
   Мало хто знає, що саме Мелетій Смотрицький ще в ХVII столітті став одним із перших, хто втілив у життя створення "Граматики", де й систематизував такі звичні для нас тепер речі.

   День Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
   Найбільш трагічні події в історії незалежності України (на той час) сталися в Києві 18-20 лютого 2014 року. Тоді під час сутичок загинули 73 мирні жителі та 11 силовиків. Будинок профспілок на Майдані згорів ущент, у Києві в ці дні зупинився рух метро. 20 лютого 2014 р. загинуло найбільше активістів Майдану. Наступного дня, 21 лютого 2014 року, офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього ж дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею», а під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Плине кача...», яка стала українським народним реквіємом.