Наукова бібліотека ТНПУ - «Голос iз європейської периферії» (до 60– річчя від дня народження Ю. І. Андруховича , українського поета, прозаїка, есеїста перекладача)

«Голос iз європейської периферії»
(до 60-річчя від дня народження Ю. І. Андруховича,
українського поета, прозаїка, есеїста перекладача)

Світ цей занадто брутальний, аби можна було його змінити на краще за допомогою слів, але й занадто ніжний, аби щось у ньому змінити за допомогою куль
/Ю. І. Андрухович/

Творчість Андруховича пов'язують з постмодернізмом в сучасній літературі. Зокрема, європейські критичні рецензії називають його одним із найбільш цікавих представників та засновників постмодерністської течії в українській літературі, яку умовно називають «станіславським феноменом».
Західна критика визначає Андруховича як одного із найяскравіших представників постмодернізму, навіть порівнюючи його за значимістю у світовій літературній ієрархії з Умберто Еко.
Юрій Андрухович є лауреатом багатьох престижних літературних нагород. Зокрема літературної премії «Благовіст» (1993), премії Рея Лапіки (1996), Міжнародної премії ім. Гердера (2001), спеціальної премії в рамках нагородження Премією Світу ім. Еріха-Марії Ремарка від німецького міста Оснабрюк (2005), книжкового ярмарку у Лепцігу «За європейське взаєморозуміння» (2006), літературної премії Центральної Європи «Angelus» , за роман «Дванадцять обручів» (2006), премії імені Ханни Арендт (2014) та Медалі Гете (2016) за видатні заслуги у галузі міжнародного співробітництва та поширення взаємодії між німецькою та українською культурами.

Найвідоміший сучасний український письменник Юрій Андрухович народився в Івано-Франківську, який згодом став важливою географічною точкою для ряду інших сильних прозаїків. Присутність Андруховича в Івано-Франківську стала вагомим чинником формування місцевої мистецької еліти.
По закінченні середньої школи Юрій Андрухович навчався на редакторському відділенні Українського поліграфічного Інституту у Львові (1982) та Вищих літературних курсах при Літературному інституті ім. М. Горького в Москві (1991).
Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії Івано-Франківського часопису «Перевал» (1991–1995). Співредактор «часопису текстів і візій» «Четвер» (1991 – 1996) та «Потяг». Віце-президент Асоціації українських письменників (1997–1999).
У 1994 році захистив дисертацію по творчості забороненого в радянські роки класика української поезії першої половини ХХ століття Богдана-Ігоря Антонича (про якого він також напише роман під назвою «Дванадцять обручів»). Докторську написав по творчості американських поетів-бітників.
Поетичний дебют Андруховича відбувся в першій половині 80-х рр., і завершився виходом у світ збірки "Небо і площі" (1985), яку критика зустріла загалом прихильно. Того ж таки року Андрухович разом із Небораком та Ірванцем заснував поетичну групу Бу-Ба-Бу, яка відрізнялася оригінальністю, епатажем і авангардом. Проте друга поетична збірка Юрія Андруховича («Середмістя», 1989) носить швидше не «бубабуістський», а «елегійно-класицистичний» характер. Повністю «балаганно-ярмарковою» можна вважати натомість третю збірку – «Екзотичні птахи і рослини» (1991), яка волею автора мала б носити підзаголовок «Колекція потвор», «Пісні для мертвого півня» (2004). Поетичне річище Юрія Андруховича вичерпується десь наприкінці 1990 року і завершується друкованими поза збірками циклами «Листи в Україну» (Четвер, № 4) та «Індія» (Сучасність, 1994, № 5).
Юрій Андрухович починав свою творчу кар'єру як поет, однак сьогодні його знають переважно завдяки прозовим книгам. Він автор циклу оповідань «Зліва, де серце» (1989), романів «Дванадцять обручів» (2003), «Таємниця. Замість роману» (2007). Серед його романів найзнаменитішим став Московіада», за мотивами якого була створена успішна постановка з Остапом Ступкою в головній ролі в Київському молодому театрі.
У 1992 році режисер Андрій Дончик зняв за мотивами оповідань Юрія Андруховича кінофільм «Кисневий голод».
Другий і останній на сьогодні повнометражний фільм за мотивами творів Андруховича було випущено у 1994 році під назвою "Амур і демон". У 2010 році проза Юрія Андруховича ще раз з’явилася на великому екрані. Тоді була представлена збірка короткометражок "Мудаки. Арабески". Сюди увійшов один із епізодів першого роману письменника "Рекреації" за назвою "Рано вранці" (режисер Володимир Тихий).
11 березня 2007 року в Молодому театрі у Києві відбулася прем’єра вистави «Нелегал Орфейський» за мотивами роману Юрія Андруховича «Перверзія».
Андрухович відомий також своєю блискучою публіцистикою: його збірки-есе «Дезорієнтація на місцевості», «Диявол ховається в сирі» і «Моя Європа» спільно із Анджеєм Стасюком (2000, 2005, 2007), а також перекладом «Гамлета» Шекспіра і творів польського модерного письменника Бруно Шульца.
Вірші Юрія Андруховича були покладені на музику такими гуртами як «Мертвий півень», «Плач Єремії», «Karbid», Sіґал Sпожив Sпілка, Знову за старе, тощо.
Письменник часто живе за кордоном в Європі, в його творах безліч ілюзій і натяків на європейську культуру і європейський контекст. Творчість Андруховича має значний вплив на перебіг сьогоднішнього літературного процесу в Україні, з його іменем пов’язані перші факти неупередженого зацікавлення сучасною українською літературою на Заході. Твори Андруховича перекладені багатьма мовами: польською, англійською, німецькою, французькою, російською, угорською, фінською, шведською, іспанською, чеською, словацькою та мовою есперанто.

Інформаційно-бібліографічний відділ
Бібліографічний огляд літератури

	Андрухович Ю. 12 обручів : роман / Юрій Андрухович. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2013. – 286 с. У романі відображено подорож Карла-Йозефа Цумбруннена. Відень – Львів – Карпати – потойбіччя... Це – маршрут австрійського фотохудожника, услід якому рухається сюжет роману живого класика української літератури. Химерний калейдоскоп із архетипів гуцульського фольклору, богемно-артистичних історій, мафіозної гризні, а над усім – трагічний образ поета Богдана-Ігоря Антонича з його віщими віршами. Однак головною героїнею багатошарового, мов гірський рельєф, роману є власне Україна на зламі XX–XXI століть. Цей твір – це і реалістична розповідь з натяками на актуальні політичні події, і поетичний роман з етнографічними відступами, і любовна історія, і фантасмагорія.
	Андрухович Ю. І. Дезорієнтація на місцевості : спроби / Ю. І. Андрухович ; ред. Я. Довган. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2006. – 128 с. У книзі описані спроби погляду у співіснуванні культурних просторів: метафізика ландшафтів; людина в дорозі; Центральна Європа як єдність і унікальність; постімперське шукання ідентичності. Три розділи – "Вступ до географії", "Парк Культури", "Про час і метод"– пропонують три різні виміри окресленої проблематики – культурно-історичний, міфопоетичний та індивідуально-екзистенційний.
	Андрухович Ю. Екзотичні птахи та рослини : поезії / Юрій Андрухович. – Київ : Молодь, 1991. – 124 с. У своїй третій збірці поет звертається переважно до маловідомих, але яскравих сторінок національної історії та духовності. Він витворює з них дивовижну колекцію явищ і постатей – барвисту і неоднозначну. Від стереотипів і зужитих традицій до «українського планетарію» – такий рух цих віршів, химерних і строгих водночас.
	Андрухович Ю. Диявол ховається в сирі = The Devil is in the Cheese : вибрані спроби 1999–2005 р. / Юрій Андрухович ; [ред. А. Мокроусов]. – Вид. 2-ге, випр. – Київ : Критика, 2007. – 320 с. Книжка вибраних спроб» Юрія Андруховича містить есеїстичний доробок автора за останні сім років. Уміщені тут тексти, раніше розпорошені в численних українських та зарубіжних збірниках і періодичних виданнях, не завжди доступних для вітчизняного читача, протягом 1999–2006 років виходили друком на шпальтах часописів «Дзеркало тижня», «Критика», «Потяг 76», «Столичные новости», «Gazeta Wyborcza», а також в антологіях «Europaexpress: Ein literarisches Reisebuch» (Eichborn Berlin, 2001; есей «Справжня історія однієї Європи») і «Ich bin nichtinnerlich: Annдherungen an Gottfried Benn» (Klett-Kotta, 2003; есей «Готфрид Бенн, спроба бетки»).
	Андрухович Ю. Лексикон інтимних міст : довільний посібник з геопоетики та космополітки / Юрій Андрухович. – Кам'янець-Подільський : Meridian Czernowitz : Рута, 2012. – 424 с. Найбільший за обсягом твір Юрія Андруховича. Невтомний мандрівник Україною, Європою, Америкою, автор розповідає нам 111 історій про 111 міст, з якими йому пощастило пережити щасливі й не дуже, але завжди інтимні – у широкому значенні цього слова – пригоди. Розташовані в алфавітному порядку за географічними назвами, ці різножанрові тексти – від есе й оповідань до віршів у прозі – разом становлять автобіографічний атлас світу письменника. Крім того, кожна «лексиконна» пригода є чітко вписаною не лише у просторові, а й у часові координати, що дає змогу читачеві здійснити слідом за автором 111 приватно-історичних стрибків від середини 60-х років минулого століття до наших днів.
	Андрухович Ю. Моя остання територія : вибрані твори : поезія, проза, есеїстка / Юрій Андрухович. – Львів : Піраміда, 2009. – 308 с. У запропонованій читачам книзі вміщено яскраві поетичні, прозові та есеїстичні тексти письменника раннього періоду творчості, які не тільки заворожують і вражають оригінальністю і вишуканістю, а й дозволяють якнайкраще зрозуміти феномен Юрія Андруховича в сучасній літературі.
	Андрухович Ю. Перверзія : роман / Юрій Андрухович. – Львів : ВНТЛ-Класика, 2004. – 304 с. "Перверзія" (1996) – третій із романів Андруховича. У ньому здійснено спробу радикального виходу за межі традиційного "українського крейдяного кола" – гротеск, іронія, містика й еротика, а також перманентні забави з мовою на тлі авантюрно-детективної історії в "місті привидів" Венеції – стали тією живою сумішшю, що спричинила читацький успіх перших видань роману.
	Андрухович Ю. І. Рекреації : романи / Ю. І. Андрухович. – Київ : Час, 1997. – 288 с. Перший роман Юрія Андруховича, опублікований у 1992 р. Оповідка про початок 90-х і такий собі український варіант бразильського карнавалу – Свято Воскресаючого Духу, на яке потрапила компанія українських поетів. Роман «Рекреації» уже давно зайняв почесне місце в пантеоні сучасної української літератури. У ньому якнайяскравіше розкрився потяг автора до гротеску і фантасмагорії. Окрім роману до збірки увійшло ще 5 оповідань.
	Андрухович Ю. І. Середмістя : поезії / Ю. І. Андрухович. – Київ : Рад. письменник, 1989. – 101 с. Другу поетичну збірку Юрія Андруховича складають переважно невеликі ліричні твори, в яких глибоко осмислені сучасні соціальні зміни, відтворено історичні події рідного Прикарпаття. Автор експериментує і знаходить свої форми художнього вираження. Привертає увагу і філософська лірика поета.
	Андрухович Ю. І. Таємниця. Замість роману / Ю. І. Андрухович. – Харків : Фоліо, 2007. – 478 с. Твір Юрія Андруховича "Таємниця" постає як автобіографічний катехізис, монодрама на сім днів. Кожного з семи днів, проведених у відвертих розмовах із німецьким журналістом, письменник наново переживав добрячий шмат свого життя. Після таємничої загибелі журналіста в руках Андруховича опинилися диктофонні записи цих розповідей про найпотаємніше… Із них виринув герой книги, який здатен щиро кохати, захоплюватися геніальним і геніями. Читач отримав історію "alter ego" великого містифікатора.