«Жінка-симфонія в літературі»
(до 60 річчя від дня народження Оксани Забужко –
видатної письменниці, поетеси, есеїста, літературознавця і публіциста)

«Перша і головна заповідь
письменника – не збреши.
Здавалося б, просто.
Та саме вона, коли триматись
її послідовно, й робить літературу
небезпечною професією – як у
альпініста або водолаза...»
(О. Забужко)

   Оксана Забужко – українська письменниця, про яку знають далеко за межами нашої держави чи навіть Європи. А все тому, що вона поєднала в собі талант прозаїка, поетеси та есеїстки. Та чи не найбільш відомою вона є як публічна інтелектуалка, яка вже десятиліттями розповідає світовій спільноті про Україну. Твори Оксани Забужко перекладають десятками мов світу, а до її думки щодо суспільно-політичних подій прислухаються сотні тисяч людей.
   Письменниця визнана інтелектуальним лідером свого покоління. З її ім'ям пов'язаний вихід сучасної української літератури на міжнародну арену.

Запрошуємо відвідати загальний читальний зал. На Вас чекають цікаві, сучасні, пізнавальні, а також книги з AR технологіями – книги, які оживають!

Шановні користувачі бібліотеки!

Ми пропонуємо Вам ознайомитися з літературою, яка надійшла до читального залу суспільної літератури за весняно-літній період. Виставка містить наукові, навчальні та публіцистичні видання з різних галузей знань, тож кожен читач зможе підібрати для себе корисне та цікаве!

   28 серпня Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка відвідав консул з Луцька Славомір Місяк з віце консулом. Гості спілкувалися з керівництвом ТНПУ, відвідали виставку стародруків у бібліотеці. Обіцяли підтримку полоністики, у тому числі книгами, волонтерами, а також пообіцяли приїхати на зустріч зі студентами!

Фотозвіт

«Формування сучасного освітнього середовища: парадигма якості та безпеки»

(до 55-річчя Мешко Галини Михайлівни –

доктора педагогічних наук, професора, завідувачки кафедри педагогіки та менеджменту освіти ТНПУ ім. В. Гнатюка)

  Вітчизняна педагогічна наука активно розвивається, формуються сучасні актуальні напрямки досліджень, повсякчас виникають нові й нові виклики, на котрі випадає шукати відповіді провідним українським педагогам-виховникам, викладачам вищої школи, науковцям практичного спрямування. Однією з таких дослідниць, непересічною трудівницею на ниві української освіти й науки є Галина Михайлівна Мешко – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки та менеджменту освіти ТНПУ імені В. Гнатюка, котра 10 серпня 2020 року зустрічає своє 55-річчя.

  Життєвий шлях Галини Михайлівни як педагога розпочався у стінах Чортківського педагогічного училища, яке вона закінчила в 1984 р. з відзнакою й отримала кваліфікацію вчителя початкових класів. Упродовж 1984–1989 років навчалася на педагогічному факультеті Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова), де отримала кваліфікацію «Викладач-дослідник з педагогіки і психології».

Дитяча праця:
метод традиційного виховання чи вид експлуатації
(до Всесвітнього дня боротьби із дитячою працею)

Любіть працю на Землі, бо без цього не буде щастя
нам і дітям нашим ні на якій планеті.
/О. Довженко/

   Виховання дітей – завдання вельми важливе й відповідальне, адже від того, яким виросте майбутнє покоління, залежить майбутнє цілого людства. Важливість цієї місії підкреслюється реаліями сучасного динамічного світу, а вибір ефективних методів та способів взаємодії з дитиною стає першочерговою проблемою. Яким чином вписується елемент праці у канву виховного процесу, як уникнути ризику примусового залучення дитини до шкідливої чи неприємної для неї діяльності, як обрати оптимальний спосіб комунікації з дитиною, аби виховати успішну, самодостатню реалізовану особистість? Ці питання є досить складними і дискусійними, але у їхньому вирішенні, безумовно, слід керуватись єдиним пріоритетом – інтересами конкретної дитини.
   12 червня прийнято відзначати Всесвітній день боротьби з дитячою працею, тобто з трудовою експлуатацією дітей, котра, на жаль, має місце досить часто й сьогодні. Ця дата є нагадуванням про те, що діти – одна з найуразливіших соціальних категорій, адже вони в усьому залежать від нас, дорослих. І, перефразовуючи Альберта Ейнштейна, усі досягнення нашої цивілізації не мають ваги, якщо на світі є нещасні діти.