Духовний подвиг українського кобзарства

(до 110-річчя від дня народження
Миколи Олександровича Сарми-Соколовського,
українського бандуриста, кобзаря, поета, художника, священника)

 

sarva mykolaЯкщо ти справді мучився за Україну,
сприйми це як Божий дар!

/Микола Сарма-Соколовський/

 

   Кобзарське мистецтво закорінене у давніх українських традиціях етнічного мелосу, історичної пам’яті та спадкоємності, і віддзеркалює притаманні нашому народу свободолюбство, гуманізм, глибоку духовність, а разом із тим – правдиву, набуту поколіннями, мудрість емпіричного досвіду й філософсько-етичного осмислення навколишнього світу. Мандрівні співці-бандуристи впродовж віків залишалися не лише митцями й музикантами, а справжніми носіями національного світогляду, творцями історичного українського епосу.
   З початком ХХ століття кобзарство не лише не зникло на українських теренах, а й набуло нового звучання, нової соціально-культурної, та навіть і політичної, місії. Кобзарі одними із перших стали до лав боротьби за відновлення української державності, високо піднявши знамена національно-визвольних змагань українців. Одним із таких кобзарів-пророків, сподвижників національної ідеї, став Микола Олександрович Сарма-Соколовський, 110-річчя від дня народження якого відзначаємо 19 травня 2020 року.

 

* * * * *

 

   Микола Олександрович Сарма-Соколовський народився в родині священника Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) 19 травня 1910 р. У молодому віці втратив батька, котрий загинув у 1933 р. за нез’ясованих обставин. Світогляд Миколи формувався у руслі українського націоналізму, цікавості до народних традицій, захоплення музикою й мистецтвом.
Освіту здобув у Миргородській художньо-керамічній школі імені Миколи Гоголя, де його вчителем був Фотій Красицький, родич Тараса Шевченка. Саме у Миргороді М. Сарма-Соколовський зацікавився грою на бандурі, почав кобзарювати із кобзарем Іваном Ярошем.
   Діяльність молодого кобзаря викликала прискіпливу «цікавість» Дніпропетровського головного політичного управління (ГПУ), і у 1929 р. його було арештовано, а на початку 1930 р. засуджено до 5 років заслання на Соловки. Причиною стала причетність М. Сарма-Соколовський до діяльності Спілки української молоді. Відбувати покарання довелося в Карелії, в таборах УСЛОН, УСЛаг, БЕТБАТЛаг. Проте Микола не став покірно коритися волі радянських «судочинців», здійснив зухвалу втечу з-під варти й під вигаданим прізвищем навчався у Київському художньому інституті.
   З початком Другої світової війни на кобзаря чекали нові випробування. Під час евакуації ешелон, на якому знаходився Соколовський, був розбомблений й Микола був вимушений повернутися до Полтави. Там він почав співпрацювати з місцевим оунівським підпіллям, яке очолював міський голова Федір Борківський.
   У 1942 р. Соколовський, вирішивши продовжити сімейну традицію, вступив на навчання на Пастирські курси Української Автокефальної Православної Церкви, єпископом Мстиславом Любачівським був рукоположений в диякони, а єпископом Сильвестром – у священики. Отримав прихід у буковинському селі.
   Наприкінці 1944 р. знову був заарештований радянськими спецслужбамии, але втік при перевезенні в'язнів. Приєднався до Івано-Франківського підпілля Організації українських націоналістів і активно діяв у ньому понад два роки. У травні 1948 р. потрапив у засідку, яку підготували у КДБ, і врешті був засуджений до страти. Соколовському судилося провести у камері смертників близько 15 років. Далі розстріл замінили на 25 років ув'язнення.
   Потрапивши на каторгу, кобзар не втратив притаманної йому сили духу та мужності, сам виготовив собі бандуру (а згодом ще кілька), грою та співом розважав друзів-каторжан. Згодом навчив їх кобзарського мистецтва, спершу таємно, а потім (після смерті Сталіна) уже дещо вільніше. Спільно політв'язні виготовили ще кілька бандур і створили ансамбль бандуристів ГУЛАГу м. Інти. В цьому ансамблі серед інших грав Степан Мацура, а керував ним згодом бандурист Олег Гасюк.
   На засланні була також створена капела бандуристів каторжан, заснована братами Богданом і Романом Жеплинськими та хормейстером Надією Цюцюрою в селищі Торба Зирянського району Томської області. Активною учасницею цієї капели грала-співала була Наталія Сінгалевич, котра отримала 16 років каторжних робіт у Сибіру в якості покарання за те, що була дружиною видатного бандуриста з Галичини Юрія Сінгалевича.
   Впродовж усього життя Микола Сарма-Соколовський залишався діяльним патріотом рідної землі, переконаним націоналістом і талановитою, різнобічною особистістю. Активно займався громадсько-політичною діяльністю, сприяв створенню Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка, первинних організацій Української республіканської партії, Народного руху України.
   Останні роки життя був священником УАПЦ у Новомосковську. В цей час приділяв увагу не лише виконанню душпастирських обов’язків та музиці, але й багато писав, зокрема, видав книжку поезії «Срібне перо соколиного лету», що стала останнім поетичним доробком отця Миколи Сарми-Соколовського. Довгі роки в сталінських концтаборах (втечі, арешти, переслідування) загартували волю і вигострили поетове перо, проте не позбавили його глибинної людяності, відчуття прекрасного, не похитнули морально-етичних переконань.
   М. Сарма-Соколовський продовжував творити навіть в останні роки життя, прикутий до ліжка тяжкою хворобою, проте не зломлений духом, як і завжди. Глибину особистості цієї видатної людини осягаємо, читаючи його тонку лірику, філософську й богошукацьку, сповнену добра, мудрості й віри у божественну природу людської натури, пронизану замилуванням красою рідної землі, афористичністю, екзистенційним драматизмом.


Інформаційний список літератури
Інформаційно-бібліографічний відділ

 

1. Сарма-Соколовський М. Коріння пам’яті : поезії / Микола Сарма-Соколовський. – Київ : Вид-во ім. О. Теліги, 1997. – 279 с.


2. Сарма-Соколовський М. Срібне перо соколиного лету : поезії / Микола Сарма-Соколовський. – Київ ; Херсон : Просвіта, 2009. – 110 с.

 

* * * * *


3. Бандуристе, орле сизий... : віночок спогадів про В. А. Кабачка. – Київ : Музична Україна, 1995. – 136 с.


4. І прадіди в струнах бандури живуть : українська романтична поезія першої половини. ХІХ ст. : збірник : для серед. та ст. шк. віку / упоряд., передм. П. Хропка. – Київ : Веселка, 1991. – 239 с.


5. Кушпет В. Старцівство: мандрівні співці-музиканти в Україні (XIX – поч. XX ст.) / Володимир Кушпет. – Київ : Темпора, 2007. – 496 с.


6. Нирко О. Кобзарство Криму та Кубані / Олексій Нирко. – Київ : Просвіта, 2008. – 480 с.


7. Хай М. Микола Будник і кобзарство / Михайло Хай. – Львів : Астролябія, 2015. – 320 с.


8. Штокалко З. Кобзарський підручник / З. Штокалко ; зредаг. і підгот. до друку А. Горняткевич. – Едмонд ; Київ : Вид-во КІУС, 1992. – 348 с.


* * * * *


9. Андрушків Б. Про що розповідав старий кобзар / Б. Андрушків // Літературне Тернопілля, 1984–2007 рр. : антологія / редкол.: Б. Бастюк, О. Герман, Р. Гром'як [та ін.]. – Тернопіль : Терно-граф, 2007. – С. 22–35.


10. Бінч Я. І. Кобзарське мистецтво як чинник формування національної культури молоді : магістерська робота / Я. І. Бінч ; ТНПУ ім. В. Гнатюка, Ін-т мистецтв ; наук. кер. Б. О. Водяний. – Тернопіль, 2008.


11. Бобечко О. Перші жінки-бандуристки України / О. Бобечко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. – 2006. – Вип. 1 (16). – С. 7–11.


12. Васюта О. Творчість Василя Нечепи в контексті кобзарського мистецтва кінця ХХ – початку ХХІ століття / О. Васюта // Народна творчість та етнологія. – 2011. – № 4. – С. 27–33. – Бібліогр. в кінці ст.


13. Вікарук Л. Творча спадщина бандуриста Зіновія Штокалка / Л. Вікарук // Студентський науковий вісник Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. – 2010. – Вип. 25. – С. 3–8. – Бібліогр. в кінці ст.


14. Головня Л. Творчість полтавського бандуриста Івана Коваля / Л. Головня // Народна творчість та етнографія. – 2006. – № 5. – С. 111–114.


15. Гриб О. А. Основні аспекти педагогічного досвіду роботи з ансамблем бандуристів / О. А. Гриб // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Педагогіка. – 2013. – № 4. – С. 109–112. – Бібліогр. в кінці ст.


16. Губ'як В. Еволюція конструкторської думки у вдосконаленні бандури / В. Губ'як // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. – 2006. – Вип. 1 (16). – С. 85–90.


17. Губ'як В. Студія "Кобзарик" – продовжувач виконавських традицій Струсівської заслуженої капели бандуристів / В. Губ'як // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. – 2006. – Вип. 1 (16). – С. 60–63.


18. Дворніцька І. Аплікатура бандуриста як основа формування виконавської техніки / І. Дворніцька // Студентський науковий вісник Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. – 2011. – Вип. 26. – С. 234–236. – Бібліогр. в кінці ст.


19. Димченко С. Кобзарський етнографічний концерт Гната Хоткевича : до 105 річниці Археологічного з'їзду / С. Димченко // Народна творчість та етнографія. – 2007. – № 5. – С. 89–93.


20. Дубас О. Кобзарство в середовищі запорізької Січі / О. Дубас // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. – 2002. – Вип. 1 (8). – С. 60–64.


21. Дубас О. Корифей кобзарського мистецтва України : до 200-річчя від дня народження Остапа Вересая / О. Дубас // Народна творчість та етнографія. – 2003. – № 4. – С. 67–50.


22. Дутчак В. Зіновій Штокалко. До питання про теорію і практику сучасного кобзарського мистецтва / В. Дутчак // Матеріали до українського мистецтвознавства. – 2003. – Вип. 2. – С. 149–153.


23. Дядів З. Розвиток кобзарського мистецтва в Галичині до початку ХХ століття / З. Дядів // Магістр. – 2009. – Вип. 7. – С. 51–54.


24. Євгеньєва М. Концертно-виконавська діяльність бандуриста Мирослава Постолана / М. Євгеньєва // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. – 2017. –№ 1 (36). – С. 92–100. – Бібліогр. наприкінці ст.


25. Євгеньєва М. Традиції кобзарсько-лірницького виконавства в Південній Волині у XX столітті / М. Євгеньєва // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка та Національної музичної академії України ім. П. Чайковського. Сер. Мистецтвознавство. – 2007. – Вип. 1 (18). – С. 122–128.


26. Євгеньєва М. Фестивально-конкурсний рух бандуристів Тернопільщини в сучасних соціокультурних реаліях / М. Євгеньєва // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. – 2018. – № 2 (39). – С. 164–172. – Бібліогр. наприкінці ст.


27. Євгеньєва М. Християнські засади кобзарсько-лірницького мистецтва / М. Євгеньєва, І. Гринчук // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. – 2000. – Вип. 2 (5). – С. 84–88.


28. Євгеньєва М. В. Розвиток кобзарського мистецтва у Західній Україні у ХХ ст. : магістерська робота / М. В. Євгеньєва ; ТДПУ ім. В. Гнатюка, муз.-пед. ф-т ; наук. кер. Є. І. Гунько. – Тернопіль, 2004. – 98 с.


29. Єсипок В. М. Бандура з Гулагу / В. М. Єсипок // Молодий вчений. – 2018. – Вип. 4 (56). – С. 250–253.


30. Жеплинський Б. Юрій Сінгалевич і відродження кобзарського мистецтва в Галичині / Б. Жеплинський // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. – 2006. – Вип. 1 (16). – С. 19–22.


31. Жованик В. З історії українського кобзарства / Василь Жованик // Наша Берегиня. – 2012. – № 2. – С. 43–46. – Бібліогр. в кінці ст.


32. Зінків І. Я. Бандури Василя Герасименка: від "львів'янки" до харківської бандури / І. Я. Зінків // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. – 2013. – Вип. 2. – С. 120–125. – Бібліогр. в кінці ст.


33. Зьола М. Кобзарське мистецтво в грамзапису / М. Зьола // Вітчизна. – 2005. – № 7/8. – С. 143–150.


34. Коваль Р. Бандурист-віртуоз Василь Ємець (1890–1982) / Р. Коваль // Визвольний шлях. – 2003. – № 9. – С. 64–67.


35. Ковальчук Д. Діти священників Галичини – продовжувачі кобзарських традицій / Д. Ковальчук // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. – 2006. – Вип. 1 (16). – С. 16–19.


36. Лавров Ф. Бандури рокіт голосний : М. С. Кравченко / Ф. Лавров // Історичний календар. 2002. – 2002. – Вип. 8. – С. 214–219.


37. Лазуркевич Т. Реставрація кобзарських дум і особливості їхньої нотації (на матеріалі репертуару Зіновія Штокалка) / Т. Лазуркевич // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. – 2006. – Вип. 1 (16). – С. 90–97.


38. Лазуркевич Т. М. Сучасна інтеграція харківської бандури як один з факторів розвитку академічного кобзарського мистецтва України / Т. М. Лазуркевич // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. – 2011. – Вип. 1. – С. 103–109. – Бібліогр. в кінці ст.


39. Ластовецький М. А. Композиторські інтенції бандуриста Миколи Мошика / М. А. Ластовецький // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. – 2012. – Вип. 3. – С. 130–135. – Бібліогр. в кінці ст.


40. Легкун О. Сторінки життя та концертна діяльність бандуриста Костя Місевича / О. Легкун // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. – 2006. – Вип. 1 (16). – С. 3–6.


41. Литвин М. Розстріляний з'їзд кобзарів. Забута трагедія : грудень 1930 р. Харківський оперний театр / М. Литвин // Чумацький шлях. – 2018. – № 2. – С. 13–17.


42. Лісняк І. Функції бандури у камерних ансамблях мішаного складу (культурознавчий аспект) / І. Лісняк // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. – 2006. – Вип. 1 (16). – С. 49–55.


43. Лоцман Р. Кобзарське виконавство у контексті становлення та розвитку професійного народного співу в Україні / Руслана Лоцман // Українознавство. – 2013. – № 1. – С. 119–121. – Бібліогр. в кінці ст.


44. Лук'янчук Г. (Р)еволюція міфу: трансформація кобзарства у ХІХ–ХХІ століттях : до 100-річчя створення Кобзарського хору – першого професійного мистецького колективу бандуристів в Україні / Г. Лук'янчук // Слово Просвіти. – 2018. – 15–21 берез. (№ 11). – С. 14.


45. Матіюк М. Коли на струнах бандури народжується патріотизм : складові навчально-виховної діяльності загальноосвітнього навчального закладу / Микола Матіюк // Українознавство. – 2013. – № 3/4. – С. 155–164. – Бібліогр. в кінці ст.


46. Микитюк В. Галицький бандурист : до 200-річчя Маркіяна Шашкевича / Володимир Микитюк // Дивослово. – 2011. – № 11. – С. 60–64. – Бібліогр. в кінці ст.


47. Нирко О. Ф. Доля кобзарів-бандуристів з козацького стану на Кубані / О. Ф. Нирко // Науковий Вісник Українського Історичного Клубу. – 2002. – Т. VІ, ч. І. – С. 78–83.


48. Нирко О. Ф. Кобзарство Кубані / О. Ф. Нирко // Науковий Вісник Українського Історичного Клубу. – 2004. – Т. Х. – С. 23–33.


49. Орленко П. Кобзар Іван Запорожченко / П. Орленко // Історичний календар. 2002. – 2002. – Вип. 8. – С. 122–124.


50. Петренко В. Доля криворізьких кобзарів / Валентина Петренко // Народна творчість та етнологія. – 2011. – № 6. – С. 82–86.


51. Підгорбунський М. Кобзарі та бандуристи в Україні / М. Підгорбунський // Київська старовина. – 2003. – № 4. – С. 170–175.


52. Підгорбунський М. А. Кобзарський рух в Україні (XVI–XIX ст.) : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. іст. наук : 17.00.01 - теорія та історія культури / Підгорбунський Микола Анатолійович ; Київський нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ, 2004. – 19 с.


53. Портянко В. "Кобзарі"-фронтовики / В. Портянко // Вітчизна. – 2007. – № 3/4. – С. 159–165.


54. Руденко К. Творчість Ніни Павленко – яскрава сторінка в історії кобзарського мистецтва України / Катерина Руденко // Українознавство. – 2012. – № 3. – С. 184–189. – Бібліогр. в кінці ст.


55. Сімчук О. Леся Українка і вередливі кобзарі. Як починався український звукозапис / О. Сімчук // Літературна Україна. – 2019. – 3 серп. (№ 27/28). – С. 20.


56. Стратілат А. Думки в контексті виконавських традицій українського кобзарства / А. Стратілат // Пам'ять століть. – 2007. – № 6. – С. 124–132.


57. Стратілат А. Про стійкість традицій кобзарства в Україні / А. Стратілат // Народна творчість та етнографія. – 2004. – № 1/2. – С. 79–83.


58. Стратілат А. Українське кобзарство як мистецьке явище / А. Стратілат // Університет. – 2007. – № 1. – С. 85–89.


59. Сулій Н. Науково-дослідницька спадщина ялтинського бандуриста-педагога Олексія Нирка / Н. Сулій // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка та Національної музичної академії України ім. П. Чайковського. Сер. Мистецтвознавство. – 2007. – Вип. 1 (18). – С. 30–39.


60. Ткачук В. Діяльність бандуристів Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка у галузі аудіо- та відеозаписів / В. Ткачук // Магістерський науковий вісник Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. – 2018. – Вип. 30. – С. 124–126. – Бібліогр. в кінці ст.


61. Уманець М. Антін Головатий, запорозький депутат і кобзар / М. Уманець // Дерево пам'яті : у 4 кн. / упоряд. В. Шевчук. – Київ : Веселка, 1992. – Кн. 2 : від 1648 року до початку ХХ ст. – С. 341–373.


62. Хай М. Й. Структура кобзарсько-лірницьких товариств: цеховий статут і цехове argo, етнопедагогічні засади і реконструкція / М. Й. Хай // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. – 2014. – Вип. 2. – С. 116–128. – Бібліогр. в кінці ст.


63. Хоткевич Г. Український бандурист / Г. Хоткевич // Акорди. – Київ : Веселка, 1992. – С. 296.


64. Чорногуз Я. Кобзарська січ : національній заслуженій капелі бандуристів України імені Г. Майбороди – 90 років / Я. Чорногуз // Українська культура. – 2008. – № 11. – С. 12–14.


65. Шевченко М. Микола Досінчук-Чорний – пропагандист українського кобзарства / М. Шевченко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. – 2006. – Вип. 1 (16). – С. 37–42.

 

Підготувала У. І. Безпалько
(травень 2020 р., 65 джерел)

ResourceТNPU

Ministry of Education and Science of Ukraine

Online resource TNPU

Разумков центр

Scientometry

Partners

We are on social networks