«І я гукну. І край мене почує...»
(З нагоди 75-річчя від дня народження Василя Стуса)

  Василь Стус – український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник, один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників, Герой України, лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка (посмертно), поет страдницької долі, громадянин-патріот, український інтелігент, співтворець сучасного українського культурного відродження.

Василь Стус – постать, що єднає Україну.

(до 75-річчя від дня народження письменника)

Stus_before_1960ies

   Василь Семенович Стус народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області  — український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Герой України.

  У 1944—54 Василь навчався у Донецькій міській середній школі № 265 і закінчив її зі срібною медаллю. Василь вступив на історико-літературний факультет педагогічного інституту міста Сталіно. У студентські роки Стус постійно і наполегливо працював у бібліотеці. Закінчивши 1959 році навчання з червоним дипломом, три місяці працював учителем української мови й літератури в селі Таужне Кіровоградської області, після чого два роки служив в армії на Уралі. Під час навчання і служби став писати вірші.

  Пропозицію Стуса опублікувати 1965 свою першу збірку віршів «Круговерть» відхилило видавництво. Незважаючи на позитивні відгуки рецензентів, було відхилено і його другу збірку — «Зимові дерева». Однак її опублікували в самвидаві. У 1970 книжка віршів поета «Веселий цвинтар» потрапила до Бельгії і була видана в Брюсселі.

  За власні переконання в необхідності української культурної автономії творчість Василя Стуса була заборонена радянською владою, а сам поет був на 12 років позбавлений волі.

  Табірними наглядачами знищено збірку з приблизно 300 віршів Стуса. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв'язнями він кілька разів оголошував голодування. У січні 1983 року за передачу на волю зошита з віршами на рік був кинутий у камеру-одиночку. 28 серпня 1985 року Стуса відправили до карцеру за те, що читаючи книгу в камері, він оперся ліктем на нари (хоча це й не порушення режиму; офіційна причина, за свідченням спів в’язнів поета, була наклепом). На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування. Помер в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року, можливо, від переохолодження. За офіційними даними причина смерті — зупинка серця.

Бібліографічний огляд літератури

Стус, В. С.  Під тягарем хреста : поезії / В. С. Стус. – Львів : Каменяр, 1991. – 159 с.

 У збірці зібрані поетичні твори в’язня ГУЛАГу Василя Стуса. Матеріал згруповано за розділами: «Прощай. Не озирайся. Озирнись», «У білій стужі серце України», «Час двобою», «Під тягарем хреста».


Стус, В. С.  І край мене почує : поезії / В. С. Стус ; упоряд. А. І. Лазаренко. – Донецьк : Донбас, 1992. – 295 с.

  У книзі зібрані поетичні твори, які відзначаються філософською заглибленістю, інтелектуальністю й експресивністю. Поезія.


Стус, В. С.  Палімпсест : вибране / В. С. Стус ; упоряд. Д. Стус. – К. : Факт, 2003. – 432 с.

  В книгу ввійшли вірші зі збірок: "Зимові дерева", "Веселий цвинтар", "Час творчості/Dichtenszeit", "Палімпсести", вірші 1980-1983 років, переклади.

Стус, В. С.  Вікна в позапростір : вірші, статті, листи, щоденникові записи : для старшого шкільного віку / В. С. Стус. – К. : Веселка, 1992. – 262 с.

  Читач може ознайомитись із статтями, віршами, листами, щоденниковими записами Василя Стуса, лауреата Державної премії імені Т. Г, Шевченка (посмертно), поета страдницької долі, який завжди йшов шляхом правди і заплатив за це життям.

Василь Стус в житті, творчості, спогадах та оцінках сучасників / упоряд.: О. Зінкевич, М.·Француженко. – Балтимор : Смолоскип, 1987. – 464 с.

  У книзі, виданій спільно Українським Видавництвом «Смолоскип» імені Василя Симоненка та видавництвом у Канаді (Торонто), зібрані матеріали про громадянина-патріота, українського інтелігента, поета, літературознавця, співтворця сучасного українського культурного відродження Василя Стуса. Значну допомогу у виданні збірника надала Ніна Строката, та Олекса Веретенченко.

Не відлюбив свою тривогу ранню...: Василь Стус – поет і людина : спогади, статті, листи, поезії·/ упоряд. О. Ю. Орач (Комар). – К. : Укр. письменник, 1993. – 400 с.

  До книги увійшли спогади друзів поета, товаришів по ув'язненню, уривки з листів, вірші, фотодокументи, поезії, статті.

Стус, В. С. Феномен доби : сходження на Голгофу слави / В. С. Стус. – К. : Знання, 1993. – 96 с.

  Книга "Феномен доби" написана в 1970-1971 рр. Упродовж 2-х десятиліть рукопис її пролежав в архівах КДБ.
  Це книга любові і болю. З глибоким проникненням у таке явище української літератури, як Павло Тичина, про трагедію людини в умовах тоталітарного режиму, про згубну дію казармового соціалізму на культуру, духовність народу.
  Такий твір міг написати тільки В. Стус, і він його написав, одержавши в нагороду тюрми, табри, заслання, розплатившись за нього власним життям.

Стус, Д. В.  Василь Стус: життя як творчість / Д. В. Стус. – 2-е вид., випр. – К. : Факт, 2005. – 368 с.

  Це видання про громадянина-патріота, про українського інтелігента, про поета, літературознавця, співтворця сучасного українського культурного відродження. Дослідження здійснено та видано за сприяння Американської Ради суспільних досліджень.

Бондаренко, А. І.  Час вибору : вивчення творчості Василя Стуса в школі : посібник·/ А. І. Бондаренко, Ю. І. Бондаренко. – К. : Академія, 2003. – 232 с.

  Посібник містить повне поурочне планування теми "Життя і творчість В. Стуса". Рекомендований вчителям-словесникам, студентам філологічним факультетів, учням загальноосвітніх навчальних закладів.

Огляд підготувала Папай Марія

Add comment


Security code
Refresh