“Його ім’я горітиме як полум’я”

(до 140- річчя від дня народження Б. С. Лепкого (1872-1941))

В історії української літератури яскравішої зірки, ніж Богдан Лепкий, після зорі Франка від початку століття і до 1941 року, мабуть, не було. Але багато людей, нажаль, мало або майже нічого не знають про цю надзвичайну людину, хоча уже й з'явилося немало розвідок та видано майже всі твори славного галичанина.
"Його великий талант лірика, повістяра, вченого, літератора та небуденна працездатність нагадують тих титанів творчої праці, які залишають незглибимий слід в історії свого народу”, - писав у вступному слові до книги "Богдан Лепкий” професор Оттавського університету Констянтин Біда в 1976 році.

Богдан Сильвестрович Лепкий - письменник, літературознавець, критик, видавець, редактор, перекладач, художник, педагог, видатний діяч української та польської культур.

Народився 4 листопада 1872 року на хуторі Кривенькім, що на Тернопільщині, в сім'ї священика Сильвестра Лепкого (літературний псевдонім Марко Мурава). Хрещений 9 листопада того ж року в с. Крегулець Гусятинського району.

З шести років малий Богдан жив у Бережанах, у діда Михайла Глібовицького (1814-1887), священика, віце- маршалка Бережанського повіту. Основи знань юнак отримав у Бережанській гімназії (1883 - 1891). З дитячих літ Бережани, згадував письменник, стали "найкращим для нього містом у світі". Після закінчення гімназії у 1891 вступив до Віденської Академії мистецтв, щоб здобути малярську освіту, але згодом, через три місяці переводиться на філософський факультет.

Туга за Батьківщиною спонукала Лепкого перейти до Львівського університету, де він поринув в українську культурну стихію. Кількарічне навчання у Львівському університеті (1892 - 1895), по закінченні якого працює вчителем-суплентом в Бережанській гімназії (1895 - 1899). Займається творчою діяльністю. Одне за одним Уявляються його перші оповідання: "Дідусь", "Нездала п'ятка", "Над ставом", "Гусій" та ін.

1899 р. - виїзд до Кракова, де він розпочав свою викладацьку (педагогічну) діяльність в гімназіях ім. Яна Собєского, св. Яцка та св. Анни, читав лекції з української мови та літератури. Згодом отримав посаду лектора в Ягелонському університеті. У Кракові Б. Лепкий створив своєрідний український центр у польському літературному середовищі.

Події першої світової війни привели Б. Лепкого з сім'єю до Німеччини. У незвичайних умовах почалась його напружена праця, як громадського діяча в антицарському "Союзі Визволення України". З 1915р. працював на просвітницькій роботі в таборах для військовополонених солдатів царської армії, спочатку в Фрайштаті, а потім у Раштаті біля Бадена (викладав історію літератури). З 1916 — просвітницька праця у таборі Вецляру, де Лепкий провадив малярську школу.

Влітку 1917р. відвідав Львів, Бережани, могилу батька о. С. Лепкого в селі Жуків, побачився з рідним братом, січовим стрільцем Левом Лепким.

Наприкінці 1925 р. Лепкий повернувся де Кракова і знову працює в університеті, де його іменовано доцентом, керівником кафедри української літератури, пізніше – профессором Ягелонського університету (1932).

Друга світова війна розпочалася, коли Б. Лепкий зі своєю сім'єю перебував на відпочинку у Черче. 23 вересня 1939 року вони повертаються до Кракова (Польща). Останні роки життя були найтяжчі, затьмарені фашистською окупацією. Краківський університет було закрито, Лепкий залишився без роботи, без пенсії, що спричинило матеріальну скруту. Проте літературну працю він не покинув: написав книжку мемуарів "Бережани" - третю частину "Казки мойого життя", яку він не закінчив, повість "Крутіж", чимало віршів; перекладав з української на німецьку, дописував до українських журналів. "Краківських вістей".

21 липня 1941 р. Б. Лепкий помер. Похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові (Польща).

Бібліографічний огляд літератури

(до 140- річчя від дня народження Б. С. Лепкого (1872-1941) –
поета,   прозаїка, перекладача, літературознавця, художника, педагога)

1. Лепкий, Б. С.  Твори : в 2 т. Т. 1. Поезія, оповідання і нариси, історичні повісті / Б. С. Лепкий ; упоряд., авт. передм. та приміт.  М. М. Ільницький ; [ред.  Л. C. Пономаренко]. – К. : Дніпро, 1991. – 862 с. 2. Лепкий, Б. С.  Твори : в 2 т. Т. 2. Повість ; Спогади ; Виступи / Б. С. Лепкий ; упоряд. авт. приміт. М. М. Ільницького ; [ред. Л. С. Пономаренко]. – К. : Дніпро, 1991. – 719 с.

	3. Лепкий, Б. С.  Вибране / Б. С. Лепкий ; передм. М. М. Ільницького ; ред. Н. І. Степула. – Львів : Світ, 1990. – 184 с. У книгу увійшли довго і несправедливо замовчувані твори письменника (оповідання,  спогади), які сьогодні відновлюють справжню картину літературного процесу минулих десятиліть
	4. Лепкий, Б. С.  Поезії / Б. С. Лепкий. – К. : Рад. письменник, 1990. – 383 с. – (Б-ка поета). Основою цього видання послужила книга: Богдан Лепкий. Писання. Т. 1. Вірші.– Київ–Ляйпціг, 1922. У ній зібрані поетичні твори, написані протягом двадцяти п’яти років літературної творчості письменника.
	5.  Лепкий, Б. С.  Казки : для мол. шк. віку / Б. С. Лепкий ; упоряд. та передм. Ф. Погребенника. – К. : Веселка, 1991. – 96 с. До книжки талановитого українського письменника, ім’я і твори якого тривалий час замовчувалися, увійшли віршовані казки, написані за фольклорними мотивами.
	6. Лепкий, Б. С.  Поезіє, розрадо одинока / Б. С. Лепкий. – Тернопіль : Обл. т-во ім. Б. Лепкого, 1996. – 86 с. Видання,  присвячене 55-літтю з дня смерті видатного українського письменника, містить передрук його поетичної збірки «Поезіє, розрадо одинока», його слово до читачів про свої віршовані твори, а також деякі матеріали сучасних дослідників.
	7. Лепкий, Б. С.  Сотниківна : історична картина з часів Івана Виговського/ Б. С. Лепкий. – Тернопіль : Ред.-вид. відділ управління по пресі, 1991. – 116 с. Текст подається за тогочасним правописом із незначними скороченнями.
	8. Лепкий, Б. С.  Журавлі повертаються... : з епістолярної спадщини / Б. С. Лепкий ; упоряд., авт.передм., прим. і коментарів В. Качкан. – Львів : Фенікс, 2001. – 920 с. Вперше опубліковано понад 500 листів Б. Лепкого до видатних письменників, вчених, громадсько-культурних і освітніх діячів за період 1895–1932 рр.; репродуковано майже документів – світлин, листів, щоденникових записів.
	9. Білик, Н.  Богдан Лепкий. Життя і діяльність : монографія / Н. Білик. Тернопіль : Джура, 2001. – 172с. У монографії здійснено комплексне дослідження життя й діяльності Б. С. Лепкого через призму української національної ідеї. Головну увагу приділено змісту, формам і напрямкам цієї діяльності. Розглянуто процес становлення та еволюції національно-патріотичних поглядів діяча. Проаналізовано роль його письменницької, наукової, культурно-просвітньої та громадсько-політичної діяльності в українському національному відродженні, у піднесенні національної свідомості українського народу.
	10. Богдан Лепкий в духовній історії України : матеріали наукової конференції. Бережани, 27 серпня 2005 р. / за наук. ред. Р. Т. Гром'яка. – Тернопіль : Джура, 2006. – 128 с. У збірнику розміщено матеріали оригінальних досліджень, які охоплюють широке коло питань з лепкознавства.
	11. Проблеми інтерпретації творчої спадщини Богдана Лепкого : матеріали міжнар. наук. конф., Тернопіль, 2 - 3 лист. 2007 р. / за ред. М. Ткачука, Н. Білик. – Тернопіль : Рада, 2007. – 388 с. В збірку ввійшли статті про творчу індивідуальність Богдана Лепкого.
	12. Ткачук, М. П.  Модерністський дискурс лірики та новел Богдана Лепкого / М. П. Ткачук. – Тернопіль : ТНПУ, 2005. – 128 с. В монографії досліджено творчість Б. Лепкого крізь призму міфопоетики, акцентується на символістській природі поетичного моделювання світу й людини.
	13. Фразеологізми у творах Богдана Лепкого : словник / гол. ред. С. Є. Панцьо ; уклад.: І. М. Бабій, Т. П. Вільчинська,  Н. І. Лісняк [та ін.]. –   Тернопіль : Джура, 2010. – 220 с. Словник укладений на матеріалі мови творів Б. Лепкого і відображає мовну картину світу галичанина кінця ХІХ – початку  ХХ ст.

Огляд підготувала Беновська Ірина