Геніальна дочка українського народу
(150 років від дня народження Лесі Українки –

видатної української поетеси, громадської діячки)

«Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої хорої дівчини»

(І. Франко)

   Світ не знав такої поетеси. Безсмертна іскра Прометея запала глибоко в її серце і загорілася ясним вогнем. В промінні цього вогню світ пізнав творіння української поетеси, пройняті філософськими роздумами про людину очікуваного майбуття, сповнені незборимої сили заперечення зла і ствердження добра.

   Леся Українка, яку називають геніальною дочкою українського народу, красою і гордістю нації, духовним вождем української інтелігенції, народилася 25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському під ім'ям Лариса Косач.
   У чотири роки вона навчилася читати, в п'ять – грати на роялі, у вісім – писала вірші. У 12 років вона вже друкувалася в журналах. В цей же час вона захворіла на туберкульоз кісток, через що довелося назавжди залишити заняття музикою. Самостійно вивчила 11 мов, в тому числі латину і грецьку. Перекладала твори Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспіра. Написала загалом понад 100 власних віршів і 20 драм. Випустила три збірки.
   Більшість своїх робіт поетеса публікувала за кордоном – Берліні, Дрездені, Празі, Відні. Леся Українка розширила традиційні жанри української літератури, принесла нові образи: з Давнього Єгипту, давньоєврейської історії, періоду раннього християнства, європейського Середньовіччя, а у роботах на тему національно-визвольної боротьби – образи борців за волю, незалежність, свободу України. Основними джерелами творчості Лесі Українки стали її власні переживання. Завдяки їм в українській поезії з'явилися надзвичайно прекрасні по глибині ліричності, душевного драматизму і психологізму твори.
   Поетеса вдосконалила формальні можливості української поезії, розвинула естетичні концепції літератури, розширила жанрові і стилістичні можливості поезії, прози, драматургії. Виняткове значення творчості Лесі Українки в історії української літератури полягає в тому, що вона збагатила українську поезію новими темами й мотивами; досконало володіючи катренами й октавами, сонетами й оригінальними строфічними будовами, використовуючи гексаметр, верлібр, п'ятистоповий ямб, вона збагатила строфіку, ритміку й метрику української поезії. На зламі ХІХ–ХХ ст., використовуючи мандрівні сюжети світової літератури, Леся Українка стала в авангарді творчих сил, що виводили українську літературу на широку арену світової літератури.
   Леся Українка стала найбільшим збирачем українського фольклору, зберігши його для нащадків, знала близько 500 народних пісень, написала роботу по фольклористиці Купала на Волині. Вона збирала і записувала обряди, пісні, думи у виконанні кобзарів, щоб врятувати від забуття. З цих зацікавлень у спадщині письменниці зберігається рукописний зошит колодяженських пісень (весільні, обжинкові, родинно-побутові, веснянки, колядки), друкована збірка "Дитячі гри, пісні й казки" (1903), упорядкований збірник "Народні пісні до танцю"(54 тексти). 30 записів веснянок і пісень з голосу Лесі Українки зробив Микола Лисенко, 225 пісень увійшло до збірки "Народні мелодії. З голосу Лесі Українки", яку упорядкував і видав 1917 р. її чоловік Климент Квітка. До речі, вони, Леся і Климентій, були першими українськими фольклористами, хто почав записувати народні українські пісні на фонограф.
   Померла поетеса 1 серпня 1913 року в Сурамі у віці 42 роки.

Інформаційно-бібліографічний відділ
Бібліографічний огляд літератури

	Українка Л. Вибрані твори / Леся Українка. – Київ : КМ-БУКС, 2014. – 217 с.    До видання включено вибрані вірші, поеми та драматичні твори видатної літераторки, без яких палітра української літератури втратила б свої найяскравіші барви. Винятково велике значення творчості Лесі Українки в історії української літератури полягає в тому, що вона збагатила українську поезію новими темами й мотивами; досконало володіючи катренами й октавами, сонетами й оригінальними строфічними будовами, використовуючи гексаметр, верлібр, п'ятистоповий ямб тощо, вона збагатила строфіку, ритміку й метрику української поезії.
	Українка Л. Вірші та поеми / Леся Українка. – Київ : Велес, 2009. – 304 с. – (Класика української літератури)    До книжки увійшли збірки «На крилах пісень», «Думи і мрії», поеми «Лісова пісня», «Бояриня» та інше, передмова з основними подіями особистого та творчого життя геніальної поетеси, поетична спадщина якої входить до всесвітньої скарбниці художнього слова.
	Українка Л. Кассандра = Kassandra / Леся Українка. – Dresden : Thelem, 2007. – 277 с. – укр. та нім. мовами    Перша згадка про драму «Кассандра» зустрічається в листі поетеси до Ольги Кобилянської від 14.11.1903 р. з Сан-Ремо. В ньому Леся Українка пояснювала, що обрала віщунку героїнею нового твору тому, що «ся трагічна пророчиця, з своєю ніким не признаною Правдою, з своїм даремним пророчим талантом, власне такий неспокійний і пристрасний тип: вона тямить лихо і пророкує його, і ніхто їй не вірить, бо хоч вона каже правду, але не так, як треба людям; вона знає, що так їй ніхто не повірить, але інакше казати не вміє…»    Кассандра Лесі Українки виписана більш глибоко і об’ємно, аніж Есхіла. Героїні притаманні почуття звичайної людини: вона сумнівається і вагається, прагне віднайти істину, страждає і підкоряється своїй долі. Леся Українка писала драму протягом 1903–1907 pp.
	Українка Л. Кращі твори / Леся Українка. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2012. – 315 с.    Унікальна добірка найвідоміших творів відомої української поетеси та письменниці: «Contra spem spero», «Сон», «Слово, чому ти не твердая криця», «Кассандра», «Лісова пісня», «Бояриня», «Камінний господар», «Біда навчить», «Лелія», «Метелик» та багато інших.    Всі наведені твори включені до навчальної програми середніх та вищих навчальних закладів. Видання буде незамінним помічником під час підготовки до уроків літератури, творчих робіт, іспитів та ЗНО.    Видання містить тексти творів в повному обсязі.
	Українка Л. Оргія : драматичні поеми / Леся Українка. – Київ : Основи, 2001. – 772 с. – (Аристократи духу)    «Оргія» Лесі Українки – історична драма, події якої відкривають перед читачем античний світ. Темою п’єси є протистояння Греції та Риму. Найвідомішими творами авторки є поетичні збірки «На крилах пісень», «Думи і мрії», п’єси «Лісова пісня», «Одержима», «Бояриня», «Оргія», «Блакитна троянда», «Кассандра», «Камінний господар» тощо. Леся Українка – видатна українська письменниця, перу якої належить низка геніальних творів, для її ідіостилю характерні посилений психологізм та філософічність у поєднанні з сугестією.
	Українка Л. Поезія. Драматичні твори / Леся Українка. – Київ : Наукова думка, 2008. – 384 с. – (Бібліотека школяра)    У книзі вміщено кращі поетичні та драматичні твори: "Давня казка", "Лісова пісня", "Одержима", "Оргія", "Бояриня", які рекомендовані Програмою середньої загальноосвітньої школи з української літератури для текстуально і оглядового вивчення. Для широкого загалу читачів.
	Українка Л. З людської намови : проза / Леся Українка ; передм. В. Сірук. – Київ : Академія, 2015. – 384 с.    Леся Українка, почавши із традиційного народницького письма, творила майстерну психологічно напружену модерністську прозу, цікаву розкриттям переживань людини (найчастіше – жінки) в буденних і в неординарних ситуаціях.
	Українка Л. Лісова пісня / Леся Українка. – Харків : Фоліо, 2017. – 640 с. – (Шкільна бібліотека)    До видання увійшли вибрані вірші, поеми та драматичні твори Лесі Українки – геніальної поетеси і драматурга, чиї твори стали класикою української літератури. За словами М. Стельмаха, «колискою самобутньої поезії й драматургії Лесі Українки були зелені низинні ліси Волині, розвоєм поезії і драматургії Лесі Українки стала вся наша планета сподівань, бо до верхів’я людського духу сягнуло нетлінне слово творця!». До видання увійшли вибрані вірші, поеми та драматичні твори Лесі Українки
	Українка Л. Мамо, іде вже зима : вірші для дошкільного віку / Леся Українка. – Київ : Веселка, 1982. – 12 с.    Письменницю Лесю Українку знає весь світ. Багато творів написала вона для дорослих. Але не забула й за дітей, бо дуже їх любила. Зросла Леся у великій, дружній і працьовитій сім'ї. Мала двох братів і три сестри. Та не лише для рідних писала Леся Українка казки, вірші й поеми. Вона дбала, щоб усі діти мали, що читати...
	Українка Л. Усі твори в одному томі / Леся Українка ; уклад.: В. Т. Бусел, Г. В. Латник, М. І. Литвинець ; передм. М. І. Литвинця. – Київ ; Ірпінь : Перун, 2008. – 1376 с. - (Поетична поличка "Перуна")    У книжці вперше в історії української літератури вміщено всю відому творчу спадщину славетної української письменниці Лесі Українки, яка спромоглася напрочуд сильно відтворити могутній творчий дух свого народу.    Сюди увійшли Думи і мрії; Поетичні переклади; Поеми; Драматичні твори; Переклади драматичних творів; Прозові твори; Перекладна проза; Літературно-критичні та публіцистичні статті; Незавершені твори, фрагменти, плани.
	Гонтарук Л. Леся Українка : сторінки кохання / Любов Гонтарук. – Київ : Прометей, 2019. – 158 с.    Пульсація епічних колізій у вишуканій поетичній формі дає читачеві змогу катарсисно пережити драму життя видатної української поетеси і громадського діяча – Лесі Українки. Створене з поважною любов’ю мудрим автором ліричне тло допоможе кожному, хто відкриє сторінку книги кращим, тоншим, красивішим, божественнішим…    Для широкого кола читачів.
	Кармазіна М. Леся Українка / Марія Кармазіна. – Київ : Альтернативи, 2003. – 416 с.    Книжка присвячена геніальній українській письменниці Лесі Українці (1871–1913). На основі документальних матеріалів висвітлюється непростий життєвий і творчий шлях Лесі Українки, суперечливий процес її становлення як української письменниці в умовах імперської дійсності.    Книжка – це спроба відтворити гаму душевних переживань, духовних та інтелектуальних шукань Лесі Українки, збагнути сутність складних життєвих колізій, в які потрапляли герої її творів.    Розрахована на тих, кого цікавить розмаїта проблематика національного минулого, зокрема питання становлення української інтелектуальної еліти.
	Костенко А. Леся Українка / А. Костенко. – Київ : "А.С.К", 2006. – 512 с. – (Життя видатних людей).    Книга розповідає про долю і звитягу Лесі Українки – людини надзвичайної навіть серед рівних їй за геніальністю.    Уявлення про багатогранність легендарної постаті дає вдале поєднання відомої повісті Анатоля Костенко з листами та іншими документальними матеріалами, пов'язаними із життям і творчістю великої поетеси.
	Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка). Біографічні матеріали. Спогади. Іконографія / автор проекту та відп. ред. Т. Скрипка. – Київ : Темпора, 2015. – 536 с.      Пропонована друга книжка "Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка). Біографічні матеріали. Спогади. Іконографія" є продовженням і доповненням попереднього видання 2004 року. Усі матеріали, які увійшли до книжки, укладено за принципом тематичних розділів: оригінальні тексти Лесі Українки, спогади, статті, іконографія. Більша частина матеріалів – це спогади та епістолярій Ізидори Косач-Борисової, Лесиної сестри, спадщина якої ніколи не виходила окремим виданням і заслуговує на особливу увагу дослідників життя і творчості родини Драгоманових-Косачів.    У книзі подано також спогади сучасників Лесі Українки - Наталії та Дмитра Дорошенків, Валелії О'Коннор-Вілінської, Менделя Розенбаума.    Окремий розділ становлять статті про Лесю Українку та її творчість дійсних членів УВАН у США – Альберта Кіпи, Юрія Лавріненка, Євгена Маланюка, Володимира Міяковського, Лариси Залеської Онишкевич, Юрія Шевельова. Розділ «Іконографія» доповнено новими, не відомими досі світлинами з приватних архівів.
	Леся Українка: доба і творчість : збірник наукових праць і матеріалів : в 3 т. Т. 1 / упоряд. Н. Г. Сташенко. – Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2009. – 324 с.      У першому томі провідними науковцями та краєзнавцями аналізується біографічний, літературний, мистецький, політичний контексти творчості славетної письменниці, науково-критична концепція її доробку.    Видання розраховане на широке коло читачів, науковців, зокрема як посібник студентів при вивченні навчальних програм.
	Леся Українка: доба і творчість : збірник наукових праць і матеріалів: в 3 т. Т. 2 / упоряд. Н. Г. Сташенко. – Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2009. – 312 с.    Подано статті про життєвий і творчий шлях письменниці, її взаємини із сучасниками ; висвітлюються маловідомі сторінки долі родини Косачів після смерті Лесі Українки .    Уперше публікуються унікальні архівні матеріали.
	Леся Українка: доба і творчість : збірник наукових статей і матеріалів : в 3 т. Т. 3 / упоряд. Н. Г. Сташенко. – Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2009. – 402 с.    Представлено літературознавчі дослідження про письменницький доробок Лесі Українки та її оточення. Публікуються невідомі архівні матеріали, спогади.    Для науковців, учителів, студентів, усіх шанувальників творчості Лесі Українки.
	Леся Українка у світі перекладу. Вибрані переклади європейськими мовами : навчальний посібник / уклад. Н. Данилюк. – Київ : Кондор, 2019. – 272 с.    До навчального посібника увійшли статті про переклади творів Лесі Українки європейськими мовами, вибрані переклади англійською, німецькою, французькою, іспанською, польською, російською мовами та мовою есперанто, а також оригінали і завдання для аналізу. Його матеріали можна використати в курсах із теорії та практики перекладу художніх текстів, літературного редагування перекладів, лінгвістичного аналізу тексту, зіставного мовознавства, інтерлінгвістики, міжкультурної комунікації та інших
	Леся Українка: мрії зламане крило : зб. творів, документів і спогадів : для серед. шк. віку / упоряд. В. А. Костюченко. – Київ : Веселка, 1993. – 222 с.    Книга «Мрії зламане крило» дає юному читачеві цілісне уявлення про становлення великого митця і, головне, – пробудить інтерес до подальшого самостійного вивчення творчості великої дочки українського народу. Вміщено відомості про життя і творчість Лесі Українки, есе, документи, фото, спогади, фрагменти листів, вірші, прозові оповідання.
	Українка Леся. Сюжети з життя в ілюстраціях і документах : фотокнига / упоряд. Н. Чіп, І. Веремєєва. – Київ, 2001. – 168 с.    Фотокнига "Леся Українка. Сюжети з життя" – це нова цікава розповідь про всесвітньо відому українську поетесу, її життя, коло її близьких та друзів, середовище, що живило і надихало її талант. Розповіді Лесиної сестри Ольги Косач-Кривинюк з її ґрунтовного нью-йоркського видання «Леся Українка. Хронологія життя і творчості», листування молодшої сестри Ізидори Косач-Борисової з науковцями київського Музею Лесі Українки дозволяють читачеві максимально наблизитись до Постаті геніальної поетки.

Рекомендаційний список літератури

1. Александрова М. Дві версії біблійного сюжету "Дочка Ієфая" : Михайло Старицький та Леся Українка / Мар'яна Александрова // Слово і час. – 2016. – № 12. – С. 30–36. – Бібліогр. в кінці ст.

2. Аркушин, Г. Варіанти імені, жартівливі прізвиська, псевдоніми та криптоніми Лесі Українки / Григорій Аркушин // Дивослово. – 1995. – № 2. – С. 15–16.

3. Бабій Ф. Про назву твору "Лісова пісня" та імена її персонажів / Федір Бабій // Дивослово. – 1995. – № 2. – С. 10–14.

4. Бетко І. Драматична поема "Одержима": проблема морального максималізму / Ірина Бетко // Дивослово. – 1995. – № 2. – С. 19–21.

5. Блохин Д. Неоромантизм Лесі Українки в західноєвропейському контексті: спільні та відмінні риси / Дарина Блохин // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : збірник наукових праць / ДВНЗ "Ужгород. нац. ун-т" ; відп. ред. І. В. Сабадош. – Ужгород : Ужгородський нац. ун-т, 2018. – Вип. 23. – С. 37–46. – Бібліогр. в кінці ст.

6. Богдан С. "...Мені треба одежу, варту мого писательського стану" : одяг у контексті епістолярного автопортрета Лесі Українки / Світлана Богдан // Дивослово. – 2016. – № 10. – С. 35–44. – Бібліогр. в кінці ст.

7. Богдан С. "...Пуделочко живих квіток". Новорічний дискурс в епістолярії Лесі Українки / Світлана Богдан // Дивослово. – 2020. – № 2. – С. 34–40. – Бібліогр. наприкінці ст.

8. Бунчук Б. Периферійні форми гекзаметра в поезії Лесі Українки / Борис Бунчук // Слово і час. – 2015. – № 12. – С. 64–71. – Бібліогр. в кінці ст.

9. Васильків Е. Незнайома Леся : 10 маловідомих фактів про поетесу / Емілія Васильків // Нова Тернопільська газета. – 2016. – 2/8 бер. (№ 8). – С. 6.

10. Вишневська Г. Концептуалізація образу потерчат у творах Лесі Українки та Василя Короліва-Старого / Галина Вишневська // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мовознавство. – 2018. – Вип. 2 (30). – С. 7–11. – Бібліогр. наприкінці ст.

11. Вільчинська Т. Лінгвокультурна специфіка концепту "вода" в "Лісовій пісні" Лесі Українки / Тетяна Вільчинська // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мовознавство. – 2018. – Вип. 2 (30). – С. 12–18. – Бібліогр. наприкінці ст.

12. Горак Р. Заручники Ялти : [життя і творчість в Ялті Л. Українки і С. Руданського] / Роман Горак // Дзвін. – 2016. – № 9/10. – С. 174–194.

13. Григорчук Ю. Художнє осмислення образу пророка і його місії у творчості Віри Вовк і Лесі Українки / Юлія Григорчук // Слово і час. – 2016. – № 12. – С. 36–41. – Бібліогр. в кінці ст.

14. Гриценко В. Крамола "Боярині" Лесі Українки / Віктор Гриценко // Українська літературна газета. – 2016. – 12 лют. (№ 3). – С. 4–5.

15. Диба А. Брат. міністр, президент або до проблеми наукового пошуку на теренах досліджень про Лесю Українку / Алла Диба // Українська літературна газета. – 2018. – 5 жовт. (№ 20). – С. 16–17. – Бібліогр. наприкінці ст.

16. Диба А. Дещо про щасливу/нещасну жінку Лесю Українку та чоловіків у її житті / Алла Диба // Українська літературна газета. – 2020. – 27 берез. (№ 6). – С. 16–17.

17. Дмитрук А. В. Леся Українка: місія та пророцтво / А. В. Дмитрук // Країна знань. – 2016. – № 5. – С. 1–3.

18. Заоборна М. Порівняльні конструкції як мовні маркери асоціативності поетичного тексту Лесі Українки / Марія Заоборна // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Сер. Мовознавство. – 2016. – Вип. 2 (26). – С. 45–51. – Бібліогр. наприкінці ст.

19. Заоборна М. С. Смислотвірний потенціал драматичної поеми Лесі Українки "Одержима" в екстрополяції на постмодерну релігійну свідомість / М. С. Заоборна // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Сер. Літературознавство. – 2016. – Вип. 44. – С. 59–65. – Режим доступу: http://dspace.tnpu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/6809/1/Zaoborna.pdf. – Бібліогр. в кінці ст.

20. Карп'юк А. "Милий мій! Ти для мене зруйнований храм" : [особисте, інтимне життя Лесі Українки] / Карп'юк Анатолій // Слово Просвіти. – 2018. – 9–15 серп. (№ 32). – С. 13.

21. Карп'юк А. Лесині шляхи на Волині / Анатолій Карп'юк // Літературна Україна. – 2017. – 27 лип. (№ 29). – С. 11.

22. Конашевич С. Ломикамінь у прямому значенні: доля кримського музею Лесі Українки / Сергій Конашевич // Пам'ятки України: національна спадщина. – 2019. – № 4/6. – С. 109–114.

23. Кононенко Є. Драма нації, драма мистецтва чи драма кохання? (чи добрим є "добрий приклад"?) : [проаналізовано драму Лесі Українки "Оргія"] / Євгенія Кононенко // Слово і час. – 2016. – № 12. – С. 3–9. – Бібліогр. в кінці ст.

24. Кононенко Є. Драма усвідомлення тіні у творчості Лесі Українки / Євгенія Кононенко // Дивослово. – 2016. – № 5. – С. 43–48. – Бібліогр. в кінці ст.

25. Кузьма О. Ідея свободи в екзистенційному вимірі драми Лесі Українки "На руїнах" / Оксана Кузьма // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : збірник наукових праць / ДВНЗ "Ужгород. нац. ун-т" ; відп. ред. І. В. Сабадош. – Ужгород : Ужгородський нац. ун-т, 2017. – Вип. 22. – С. 83–86. – Бібліогр. в кінці ст.

26. Кузьма О. Лідія Голомб – дослідник творчості Лесі Українки : Оксана Кузьма / О. Кузьма // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : збірник наукових праць / ДВНЗ "Ужгород. нац. ун-т" ; відп. ред. І. В. Сабадош. – Ужгород : Ужгородський нац. ун-т, 2018. – Вип. 23. – С. 180–183. – Бібліогр. в кінці ст.

27. Левченко Г. Леся Українка – enfant terrible українського народництва (Едипів комплекс інтелектуального життя в епістолярній версії Лариси Косач) / Галина Левченко // Дивослово. – 2019. – № 3. – С. 45–53.

28. Левченко Г. Лірика Лесі Українки й західноєвропейська середньовічна література: аспекти міжтекстового діалогу / Галина Левченко // Проблеми сучасного літературознавства. – 2012. – Вип. 16. – С. 335–347. – Бібліогр. в кінці ст.

29. Левчук Т. Утопія на магістралі естетичних шукань Лесі Українки / Тереза Левчук // Дивослово. – 2020. – № 2. – С. 43–48. – Бібліогр. наприкінці ст.

30. Левчук Т. Утопія/антиутопія в контексті жанрового прогнозування Лесі Українки / Тереза Левчук // Слово і час. – 2016. – № 7. – С. 47–56. – Бібліогр. в кінці ст.

31. Лесик В. Філософсько-естетичний зміст драми Лесі Українки"Кассандра" / Василь Лесик // Дивослово. – 2001. – № 2. – C. 7–9.

32. Леся Українка. Життєвий і творчий шлях // Бібліотечка "Дивослова". – 2017. – № 3. – С. 41–45.

33. Мазепа М. Леся Українка в поетичній рецепції Володимира Лучука / Марія Мазепа // Слово і час. – 2016. – № 12. – С. 41–48. – Бібліогр. в кінці ст.

34. Марцінковський І. Історія нагрудних жетонів-відзнак Лесі Українки / Ігор Марцінковський // Нумізматика і фалеристика. – 2020. – № 1. – С. 34–35. – Бібліогр. в кінці ст.

35. Матвіїшин В. Родина Косачів-Драгоманових та європейське красне письменство / В. Матвіїшин // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2016. – № 5. – С. 2–8. – Бібліогр. в кінці ст.

36. Мафтин Н. Ідеал краси у творчості Лесі Українки / Наталя Мафтин // Дивослово. – 2019. – № 2. – С. 39–45.

37. Михайлова Н. Дух і мандри Українки : [любов поетеси до подорожей] / Наталія Михайлова // Міжнародний туризм. – 2019. – № 1. – С. 106–109.

38. Мірошниченко Л. Переклад Лесі Українки: непереборні підозри текстолога / Лариса Мірошниченко // Слово і час. – 2017. – № 3. – С. 108–113. – Бібліогр. в кінці ст.

39. Мороз Л. Леся Українка і християнство / Лариса Мороз // Дивослово. – 1995. – № 2. – С. 4–10.

40. Мошенець В. Український космос у творчості Лесі Українки / Вікторія Мошенець // Рідна школа. – 2017. – № 5/6. – С. 65–68. – Бібліогр. в кінці ст.

41. Надуваний П. Іван Франко і Леся Українка / Петро Надуваний // Українська літературна газета. – 2018. – 28 груд. (№ 26). – С. 4.

42. Ненадкевич Є. Українська жінка / Євген Ненадкевич // Дивослово. – 2001. – № 2. – С. 52–56.

43. Онуфрієнко О. Віхи життєтворчості Лесі Українки в контексті наукової біографії модерного автора на межі століть / Олена Онуфрієнко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер.Філологія. – 2016. – Вип. 2 (36). – С. 205–209. – Бібліогр. в кінці ст.

44. Онуфрієнко О. Творчість Лесі Українки в іншомовному дискурсі / Олена Онуфрієнко // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : збірник наукових праць / ДВНЗ "Ужгород. нац. ун-т" ; відп. ред. І. В. Сабадош. – Ужгород : Ужгородський нац. ун-т, 2018. – Вип. 23. – С. 254–259. – Бібліогр. в кінці ст.

45. Прокіп В. "Лісова пісня" Лесі Українки: у пошуках джерел і прототипів / Валентина Прокіп // Дивослово. – 2016. – № 2. – С. 18–21. – Бібліогр. в кінці ст.

46. Римська В. Музеї на малій батьківщині Лесі Українки / Віра Римська // Слово і час. – 2019. – № 11. – С. 78–80.

47. Рисак О. Порівняння у системі художнього мислення Лесі Українки / Олександр Рисак // Філологічні студії : науковий часопис / редкол.: В. Л. Удалов, Л. В. Бублейник, В. С. Зубович [та ін.]. – Луцьк : Волинський державний університет ім. Л. Українки, 1999. – № 1. – С. 61–71.

48. Розумний Я. Українськість Дон Жуана в "Камінному господарі" / Ярослав Розумний // Дивослово. – 1995. – № 2. – С. 22–26.

49. Романов С. "Бути письменником повсякчас": Леся Українка та Олександр Олесь / Сергій Романов // Слово і час. – 2016. – № 12. – С. 22–30. – Бібліогр. в кінці ст.

50. Романов С. Інтимна лірика Лесі Українки та Олександра Олеся крізь співмірність приватного досвіду і художньої реконструкції / Романов Сергій // Слово і час. – 2017. – № 4. – С. 67–78. – Бібліогр. в кінці ст.

51. Серкіз Н. Особливості концептуалізації образу води у поемі Лесі Українки "Лісова пісня" / Н. Серкіз // Магістерський науковий вісник Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. – 2017. – Вип. 27. – С. 34–36. – Бібліогр. наприкінці ст.

52. Скупейко Л. Казка і міф у драмі Лесі Українки "Лісова пісня" / Лукаш Скупейко // Слово і час. – 2000. – № 8. – С. 55–65.

53. Скупейко Л. Леся Українка і Т. Шевченко: колізії сприйняття / Лукаш Скупейко // Слово і час. – 2016. – № 12. – С. 18–22. – Бібліогр. в кінці ст.

54. Скупейко Л. Мотив свободи - через - страждання у творчості Лесі Українки (психотипологія образів Прометея й Ісуса Христа) / Лукаш Скупейко // Слово і час. – 2017. – № 12. – С. 16–20. – Бібліогр. наприкінці ст.

55. Соколович І. "Contra spem spero!" як світоглядна декларація сильної вольової особистості. Символічність, романтичні образи, образотворчий прийом контрасту. Призначення поета й поезії, мужність героїні, автобіографічні мотиви ("Слово, чому ти не твердая криця") / Ірина Соколович // Бібліотечка "Дивослова". – 2019. – № 3. – С. 35–38.

56. Стародубцева Л. Діалогічність жанру молитви в драмі Лесі Українки "Іфігенія в Тавріді" / Любов Стародубцева // Studia Methodologica. – 2014. – Issue 39. – С. 203–208. – Бібліогр. в кінці ст.

57. Сукач Н. Чоловіки Лесі Українки: секрети особистого життя великої жінки / Настя Сукач // Українська літературна газета. – 2020. – 28 лют. (№ 4). – С. 5.

58. Сулятицький М. Націоцентризм як світоглядна основа творчості Лесі Українки / Микола Сулятицький // Українська літературна газета. – 2021. – 29 січ. (№ 2). – С. 1, 18.

59. Фількевич К. Дещо про замінники імен у листах Лесі Українки / К. Фількевич // Студентський науковий вісник Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. – 2018. – Вип. 43. – С. 22–24. – Бібліогр. в кінці ст.

60. Цимбал Я. Леся Українка, Булгаков і Кубань / Ярослав Цимбал // Український тиждень. – 2017. – № 11. – С. 40–43.

61. Чубата Д. Леся Українка і "Просвіта" / Дарія Чубата // Вільне життя. – 2018. – 2 берез. (№ 18). – С. 5.

62. Чхеідзе Н. Мавка та Маруся Чурай. Порівняння двох жіночих образів в українській літературі / Наталія Чхеідзе // Українська мова та література. – 2020. – № 2. – С. 50–62. – Бібліогр. наприкінці ст.

63. Шалагінов Б. Шекспірівські ремінісценції в ліриці Лесі Українки / Борис Шалагінов // Українська мова і література в школах України. – 2016. – № 10. – С. 11–13. – Бібліогр. в кінці ст.

64. Шимчишин М. Англомовні інспірації в творчості Лесі Українки / Марія Шимчишин // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Сер. Літературознавство. – 1998. – Вип. 2 (3). – С. 247–264. – Бібліогр. в кінці ст.

65. Щукіна І. "Голосні струни" Лесі Українки: музика в рядках і між ними : / Ірина Щукіна // Слово і час. – 2016. – № 12. – С. 10–17. – Бібліогр. в кінці ст.

66. Яремчук І. Пам'яті Лесі Українки : меморіальна критика Миколи Голубця / Ірина Яремчук // Слово і час. – 2016. – № 5. – С. 31–39. – Бібліогр. в кінці ст.

Підготувала Н. В. Галіцька

бібліографічний огляд літератури 20 джерел,
рекомендаційний список літератури 66 джерел 

лютий 2021 р.