Наукова бібліотека ТНПУ - «Є ЛЮДИ, МОВ ЗОРІ…» Життєвий і творчий шлях українського композитора Платона Майбороди (100 років від дня народження)

«Є люди, мов зорі…»

Життєвий і творчий шлях українського композитора
Платона Майбороди
(100 років від дня народження)

majboroda

« Митцю не треба нагород
Його судьба нагородила…»
/ Л. Костенко /

«…Платон Майборода – ціла, і – певен! – неперехідна епоха в багатонаціональній пісенній творчості. Більше того, спираючись на могутню основу унікальної української пісенної спадщини, він, зрештою, своїми творами створив нашій народній пісні справді всесвітнє визнання»

/ Борис Олійник /

   В історію української культури митець увійшов, насамперед, як видатний композитор-пісняр, музичний педагог, фольклорист. Більшість його творів – лірика, що стверджує загальнолюдські гуманістичні духовні цінності. Пісенна лірика Платона Майбороди – етапне явище у розвитку національної музичної культури, яке можливо порівняти з аналогічним західноєвропейським феноменом – пісенною творчістю Ф. Шуберта: в обох випадках жанри субкультури піднялися на високий академічний подіум, не втративши широкої популярності.
   У родині Платона Іларіоновича Майбороди всі любили музику та знали багато народних пісень. Платон змалку навчився грати на балалайці. А брат Георгій, який першим у сім’ї торував шлях у музичне мистецтво, навчав його музичної грамоти.
   Любов до музики, палке бажання самому опанувати це високе мистецтво породили рішення вступити до Київської консерваторії (1934), де вже навчався старший брат Георгій Майборода у класі видатного композитора і педагога Лева Ревуцького. Втім знань, на жаль, виявилося недостатньо для вступу. Проте талановитому юнакові пощастило: Лев Миколайович взяв його до себе у клас композиції до Київського музичного училища. Велика обдарованість, чудова пам’ять, наполегливість та вимогливість до себе допомогли П. Майбороді завершити чотирирічний курс музичного училища за два роки. У 1938 р. він став студентом Київської консерваторії. За порадою Л. Ревуцького Платон, окрім програмних занять, серйозно вивчав українську народну пісенність, щороку брав участь у фольклорних експедиціях.
   Невдовзі почалася Друга світова війна і брати Майбороди пішли добровольцями на фронт захищати Батьківщину. Дружина Платона Іларіоновича, Тетяна Василівна, вже після його смерті згадувала, що після війни чоловік намагався розшукати свого командира, який перед тяжким боєм викликав Платона до штабу і наказав переписувати якісь папери. Як розповів пізніше начальник штабу, на його запитання: навіщо він у такий час змусив хлопця поратися з паперами, командир відповів: «Якщо б Платона вбили, мало користі було б. Хай живе і після війни може зробить щось корисне для мистецтва». Як довго потім шукав Платон Іларіонович командира, щоб подякувати йому, але знайти так і не вдалося.
   Наприкінці 1945 року Майборода повернувся до Києва після демобілізації і 1947 року закінчив композиторський факультет Київської консерваторії. Майже шість років Платон Іларіонович працював викладачем у Київському музичному училищі ім. Р. Глієра та у вечірній музичній школі для молоді.
   У 1949 році відбулося знакове знайомство П. Майбороди з відомим українським поетом-ліриком Андрієм Малишком, який надзвичайно тонко відчував музику і не тільки писав вірші, а й сам створював до них мелодії. Зустріч ця переросла в глибоку творчу дружбу. Багатолітня співпраця Майбороди і Малишка розпочалася із написання «Колгоспного вальсу», який набув широкої популярності. Плодами спільної праці композитора і поета стали понад двадцять пісень, серед яких такі шедеври, як «Рідна мати моя» («Пісня про рушник»), «Ми підем, де трави похилі», «Білі каштани», «Київський вальс», «Пісня про вчительку». Та найвідомішим твором музичної спадщини авторів є пісня «Рідна мати моя». Вона була написана до кінофільму «Літа молодії» (1959) за один день. Укладаючи музичні фрази, П. Майборода навіть зробив начерк приблизного варіанту поетичного тексту. Пишучи слова до цієї пісні, А. Малишко зберіг перші два рядки, запропоновані композитором.
   Серед творів останнього десятиріччя життя композитора пам’ятним став його монументальний «Гімн Києву» на вірші Віталія Коротича (1981 р.), який було визнано переможцем конкурсу на кращу пісню про Київ, що проводився до святкування 1500–річчя міста.
   Творчий доробок українського композитора – лауреата Шевченківської премії, народного артиста України – Платона Майбороди включає вокально-симфонічні твори, увертюру для симфонічного оркестру, музику до театральних вистав та кінофільмів, понад 100 пісень, багато з яких увійшли до духовної скарбниці українського народу. Вони відіграли важливу роль у розвитку української пісенності XX століття, найкращі з них стали її класичним надбанням, а ряд творів збагатили пісенну скарбницю світового мистецтва.

Інформаційно-бібліографічний відділ
Бібліографічний огляд літератури

	Майборода П. І. Вибрані пісні : пісенник / П. І. Майборода. – Київ : Музична Україна, 1976. – 20 с. Пісенні твори Платона Майбороди зростали на невичерпних фольклорних джерелах, багатьом із них випала щаслива доля: вони набули широкої популярності, стали народними та полинули далеко за межі України. У 1962 році композитор став лауреатом найвищої в Україні творчої відзнаки за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва – Національної премії України імені Тараса Шевченка, яку він одержав за збірку «Вибрані пісні», що пропонується вашій увазі.
	Майборода П. І. Якщо ти любиш : пісенник / П. І. Майборода. – Київ : Музична Україна, 1988. – 104 с. Збірку відкриває «Пісня про Україну» на слова Андрія Малишка. Тут вміщено ноти до пісень: «Виростеш ти сину» на слова В. Симоненка, «Рідна мати моя»(«Пісня про рушник») , «Пісня про вчительку», «Білі каштани», «Київський вальс» на слова А. Малишка. Також пісні на слова В. Сосюри, М. Стельмаха, М. Ткача та ін. Видання адресовано шанувальникам української пісні.
	Майборода П. І. «Я прийду до тебе з піснею...» : вибрані вокальні твори / П. І. Майборода ; упоряд., вступ. ст. В. В. Кузик. – Київ : Музична Україна, 2008. – 320 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету). Фрагмент із передмови «Платон Майборода» Валентини Кузик: «Пісні Платона Майбороди відзначаються глибоким художнім змістом, розраховані на високий виконавський рівень співаків. Такі вимоги автора до вокалу цілком зрозумілі, адже художній зміст його пісні розкривається насамперед засобами мелодійної виразності, – в ній закладено психологічний підтекст слова, що наче «вивільняє» людські почуття, дає їм вихід у звуках». Для широкого кола шанувальників вокального співу.
	Майборода П. І. Моя стежина : вибрані пісні та хори / П. І. Майборода. – Київ : Музична Україна, 1984. – 151 с. До збірки включено відомі твори композитора: «Пісня про Україну», «Моя стежина», «Ми підем, де трави похилі…» на слова А. Малишка; «Гімн Києву» на слова В. Коротича; «Краю мій ясний», «Дніпрові хвилі» на слова Т. Масенка та ін. поетів. Вміщено ноти до вокальних творів у супроводі фортепіано. Для широкого кола шанувальників вокального співу.
	Платон Майборода : милий спомин на серці собі пов’яжи / упоряд. М. Д. Сом. – Київ : Криниця, 2008. – 192 с. : іл., ноти. Цю книгу присвячено 90-річчю із дня народження славетного українського композитора Платона Іларіоновича Майбороди – першого серед композиторів лауреата Шевченківської премії, яку він одержав у 1962 році за збірку «Вибрані пісні». До книги включено спогади сучасників про життя і творчість видатного композитора: Л. Ревуцького «Талановитий пісняр України», П. Кувика «Кіносвіт Платона Майбороди», М. Головащенка «Творець пісень крилатих» та ін.; пам’ятні фотографії: хроніка життя і творчості, із літ війни та збірку пісень з нотами для виконання на фортепіано. Рекомендовано для широкого кола читачів.
	Українські народні пісні в записах Платона Майбороди / упоряд., вступ. ст. і прим. О. А. Правдюка. – Київ : Музична Україна, 1986. – 144 с. Народні пісні в записах П. І. Майбороди репрезентують певний етап у розвитку музичної фольклористики, зокрема на ниві збирання народнопісенної творчості у 30–40 роках ХХ ст. Мета даного видання – подати музичні записи народних пісень П. Майбороди у єдності зі словом. Матеріал у збірнику розміщено за жанрово-тематичним принципом: весільні пісні, історичні пісні, суспільно-побутові пісні, родинно-побутові пісні, пісні про кохання, баладні пісні, жартівливі пісні, пісні літературного походження, пісні боротьби за соціальне та національне визволення, радянські пісні. Видання рекомендовано для широкого кола читачів.
	Платон Майборода : слово про композитора / упоряд.: В. В. Кузик, Т. В. Майборода-Винниченко. – Київ. : Музична Україна, 1988. – 128 с. До книги увійшли цікаві розповіді провідних діячів культури України – поетів А. Малишка, Т. Масенка, Д. Луценка, письменника А. Шияна, композиторів Л. Ревуцького, А. Коломійця, І. Драго, Я. Цегляра, співаків Д. Гнатюка, А. Мокренка про спільну творчу працю з видатним українським композитором народним артистом СРСР П. І. Майбородою. Видання рекомендовано для широкого кола читачів.
	Кузик В. П. Майборода / В. Кузик. – Київ : Музична Україна, 1987. – 46 с. Нарис про життя і творчість відомого українського композитора-пісняра, народного артиста СРСР Платона Майбороди. Його музика стала рідною у кожному куточку нашої країни, а всенародне визнання творчості митця піднесло її на високий рівень класичного зразка. Обдарований яскравим талантом, композитор саме пісні присвятив своє творче життя. Видання рекомендовано для учнів та вчителів загальноосвітніх шкіл, студентам та викладачам педагогічних училищ та інститутів, для широкого кола читачів.
	Гордійчук М. Платон Іларіонович Майборода : нарис про життя і творчість / М. Гордійчук. – Київ : Мистецтво, 1964. – 48 с. Автор розповідає про творчий шлях відомого українського композитора, музичного педагога та фольклориста, заслуженого діяча мистецтв УРСР Платона Майбороди. В книзі проаналізовано відомі пісні композитора, визначено основні риси його індивідуального творчого стилю. Вміщено перелік збірок пісень, музики до кінофільмів та драматичних вистав.