Прапороносець величі людських душ

До 100-річчя з дня народження Олеся Гончара

 

gonchar

   Олесь Гончар – видатний письменник, великий майстер слова, чиї твори вже сьогодні заслужено вважаються класикою української літератури. Його по праву назвали великим Українцем, совістю нації, подвижником її духовного відродження.
   Шанувальникам творчості письменника добре знані його художні твори – від прославлених "Прапороносців" до книги-спогаду "Далекі вогнища". Відома і його багатогранна злободенна публіцистика, яка ввібрала в себе думки про українське духовне відродження, про видатні постаті нашої культури, про все, що хвилювало, тривожило його.

   Олесь Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918 p. Після смерті матері його забрали на виховання дід і бабуся в слободу Суху Козельщанського району Полтавської області. Працьовита і щира в ставленні до людей бабуся замінила майбутньому письменникові матір.
   Тридцяті роки в житті Олеся Гончара – період формування його як громадянина й митця. До вступу в Харківський університет (1938) він навчався в технікумі журналістики, працював у районній (на Полтавщині) та обласній комсомольській газеті в Харкові і дедалі впевненіше пробував свої творчі сили як письменник. Ранні оповідання й повісті («Черешні цвітуть», «Іван Мостовий» та ін.) Гончар присвятив людям, яких добре знав, з якими не раз зустрічався в житті.
   1936 р., коли почалася громадянська війна в Іспанії, молодий Гончар гаряче мріяв потрапити в саму гущу тих подій. Цьому бажанню тоді не судилося збутися, але через п'ять літ він таки «кинув синій портфель» і разом з іншими студентами Харківського університету пішов добровольцем на фронт.
   Воєнні умови (він був старшим сержантом, старшиною мінометної батареї) не дуже сприятливі для творчості. Але й за таких нелегких обставин О. Гончар не розлучався з олівцем та блокнотом. Вірші, що народжувалися в перервах між боями, сам письменник назве згодом «конспектами почуттів», «поетичними чернетками для майбутніх творів». Сьогоднішнє прочитання їх переконує, що це справді так. Ліричний герой «Атаки», «Думи про Батьківщину», «Братів» та інших фронтових поезій Гончара духовно, емоційно близький до героїв повоєнних його романів і новел, передусім «Прапороносців».
   Робота над «Прапороносцями» тривала три повоєнних роки. В цей час, правда, Олесь Гончар публікує ще кілька новел і повість «Земля гуде», завершує навчання в вузі (Дніпропетровський університет, 1946), але головним підсумком цих років стає трилогія «Прапороносці». На сторінках журналу «Вітчизна», а згодом і окремим виданням з'явилися всі три частини роману («Альпи» (1946); «Голубий Дунай» ( 1947); «Злата Прага» (1948)). Високу оцінку творові, відзначеному двома Державними преміями СРСР, дали тоді Ю. Яновський, П. Тичина, О. Фадєєв, Остап Вишня.
   Після завершення роботи над трилогією «Прапороносці» героїка війни і далі хвилювала митця. В кінці 40-х і на початку 50-х років він пише низку новел («Модри Камень», «Весна за Моравою», «Ілонка», «Гори співають», «Усман та Марта» й ін.), багато в чому суголосних з «Прапороносцями». У написаній тоді ж документальній в основі своїй повісті «Земля гуде» зображено діяльність молодіжної підпільної організації «Нескорена Полтавчанка», очолюваної комсомолкою Лялею Убийвовк.
   Видані протягом 50-х років книги новел «Південь» (1951), «Дорога за хмари» (1953), «Чари-комиші» (1958), повісті «Микита Братусь» (1951) і «Щоб світився вогник» (1955) присвячені мирному життю людей, важливим моральним аспектам їхніх взаємовідносин, а романна дилогія «Таврія» (1952) і «Перекоп» (1957) – історико-революційній проблематиці.
   Якісна новизна романів «Людина і зброя» (1960) та «Циклон» (1970) полягала в тому, що акцент у них зроблено на найсокровенніших питаннях життя і смерті людини, на проблемах незнищенності її.
   Свіжість погляду на світ, незвичайну заглибленість у життя продемонстрував автор «Прапороносців» у нових своїх творах, що з'явилися протягом 60 – 70-х років. Серед них – романи: «Тронка» (1963), «Собор» (1968), «Берег любові» (1976), «Твоя зоря» (1980), повість «Бригантина» (1972), новели «Кресафт» (1963), «На косі» (1966), «Під далекими соснами» (1970), «Пізнє прозріння» (1974) та ін.
   Якщо роман «Тронка» приніс авторові Ленінську премію (1964 р.), то доля написаного наприкінці 60-х років «Собору» склалася драматично. Перші рецензії на роман були схвальні, але невдовзі вульгаризаторська критика піддала його тенденційному остракізму, і твір було вилучено з літературного процесу на два десятиліття.
   Працю на ниві художньої прози Олесь Гончар постійно поєднує з літературно-критичною творчістю. Почавши ще в студентські роки з досліджень поетики М. Коцюбинського і В. Стефаника, він згодом створив десятки статей, які вже публікувалися в трьох окремих книгах («Про наше письменство» (1972); «О тех, кто дорог» (1978); «Письменницькі роздуми» (1980)) та входили частково до шеститомного зібрання творів письменника.
   Твори О. Гончара перекладалися на 67 мов, а творчий досвід письменника засвоюється і вітчизняними, і зарубіжними майстрами слова.
   Був знаним літературознавцем, культурологом, критиком, небайдуже ставився до тих політичних процесів, що відбувалися в суспільстві. Його пристрасний, схвильований голос на повну силу зазвучав з трибун різноманітних демократичних з’їздів в останні роки життя.
   Це було своєрідним благословенням землякам побудувати омріяну сотнями поколінь попередників незалежну державу, вибороти собі право гідно називатися нацією. Тому так боляче була сприйнята українським народом його смерть.
   Помер О. Гончар 16 липня 1995 року, похований у Києві на Байковому кладовищі.
   У 2005 році Президент України присвоїв Олесю Гончару звання Герой України (посмертно).

foto 1

foto 2

Бібліографічний огляд літератури

 

1

   Бабишкін О. К. Олесь Гончар / О. К. Бабишкін. – Київ : Дніпро, 1968. – 322 с.

 

   Книга про твори Олеся Гончара.

2

   Коваль В. К. Шляхи прапороносців : роман Олеся Гончара у себе вдома і в світі : повість-есе / В. К. Коваль. – Київ : Рад. письменник, 1985. – 296 с.

 

   Надзвичайно цікава творча доля відомої книги українського народу – роману видатного майстра слова Олеся Гончара «Прапороносці».
   Автор літературно-критичного роздуму про роман розглядає творчість письменника в контексті всерадянського і світового літературного процесу.
   В книзі використано багато неопублікованих раніше матеріалів, розмов з Олесем Гончаром, інтерв’ю і листів Леоніда Леонова, Чингіза Айтматова, Едуарда Межелайтиса, Юрія Бондарева, Віктора Астаф’єва, Івана Шамякіна, Івана Мележа, Віліса Лаціса, Віталія Закруткіна, американського письменника Ірвінга Стоуна, багатьох перекладачів творів відомого автора “Прапороносців” на інші мови народів світу.

3

   Михайлюк Є. В. Красивий талант : до 50-річчя з дня народж. Олеся Гончара / Євген Михайлюк. – Київ : Знання, 1968. – 48 с.

 

   Автор аналізує тематику, ідейний зміст і художні особливості творів Олеся Гончара, веде мову про його “красивий талант”.

4

   Олесь Гончар : біобібліографічний покажчик / упоряд.: О. М. Піхур, С. С. Савченко, І. А. Ігнатецька [та ін.] ; наук. ред. В. О. Кононенко. – Київ : Укр. письменник, 2013. – 760 с.

 

   Біобібліографічний покажчик, присвячений життю і творчості Олеся Терентійовича Гончара (1918–1995) – видатного українського письменника, культурного і громадського діяча. Він належить до когорти непересічних митців, що стали епохою в історії вітчизняної культури.
   Пройшовши разом зі своїм поколінням унікальний життєвий шлях, сповнений злетами, перемогами і випробуваннями, Олесь Гончар став справжнім духовним лідером нації. Його творчість є знаковим явищем в українській літературі другої половини ХХ ст.
   Літературний доробок письменника – вагоме культурне надбання українців, його твори відомі та шановані у світі. Це видання має на меті розкрити всі напрями таланту Олеся Гончара, стати провідником по його творах – від перших літературних спроб на сторінках періодичних видань 30-х років ХХ ст. до романів і публіцистики другої половини ХХ ст.

 5

   Погрібний А. Г. Олесь Гончар : нарис творчості / А. Г. Погрібний. – Київ : Дніпро, 1987. – 242 с.

 

   Цей нарис – про Олеся Терентійовича Гончара. Перед читачем постає вимогливий художник слова, котрий усвідомлює своє високе покликання і ті вимоги, які висуває перед літературою час революційної перебудови. Велика увага приділена ідейно-тематичній та образній палітрі його романів “Прапороносці”, “Тронка”, “Людина і зброя”, “Собор”, “Циклон”, “Твоя зоря”, повістей та оповідань.

 6

   Про Олеся Гончара : літературно-критичні матеріали / упоряд. О. Дяченко. – Київ : Радянський письменник, 1968. – 396 с.

 

   У збірнику статей про життя і літературну діяльність видатного українського письменника Олеся Гончара вміщені статті прозаїків, критиків та літературознавців, читачів про творчість талановитого митця.

 7

   Семенчук І. Р. Вогонь творення : з творчої лабораторії Олеся Гончара / І. Р. Семенчук. – Київ : Дніпро, 1968. – 162 с.

 

   Книга присвячена питанням майстерності одного з визначних художників сучасності – Олеся Гончара – романіста і новеліста, повістяра й оповідача. Дослідник розглядає питання методу і стилю, композиції, портрета, пейзажу. Він доводить, що всі компоненти художньої майстерності Олеся Гончара служать єдиній меті – глибино розкрити психологію персонажів, а відтак – ідейний зміст різних за жанрами творів.

 8

   Семенчук І. Р. Олесь Гончар – художник слова : дослідження / І. Р. Семенчук. – Київ : Дніпро, 1986. – 260 с.

 

   Монографія присвячена творчості Олеся Гончара. У полі зору дослідника такі визначні його романи, як "Прапороносці", "Тронка", "Людина і зброя", "Твоя зоря", новелістичний доробок митця. Автор приділяє увагу особливостям поетики його творів, мистецтву композиції та портретування, майстерності психологічного аналізу.

 9

   Слово про Олеся Гончара : нариси, статті, листи, есе, дослідження / упоряд. В. К. Коваль. – Київ : Рад. письменник, 1988. – 647 с.

 

   Багатогранна, високохудожня, гуманістична творчість Олеся Терентійовича Гончара – предмет гордості української літератури, яскраве явище у світовому романному русі.
   Його книги обійшли народи і континенти, утверджуючи ідеал людини борця, людини-мислителя і миротворця. Про твори О. Т. Гончара, їхні художні достойності і особливості, про самого їхнього творця, видатного громадського і культурного діяча, людину високих принципів і почувань, написано чимало.
   До цієї книги увійшли статті, розвідки, есе, етюди літераторів України і зарубіжних країн, присвячені життю і творчості О. Т. Гончара, листи до письменника, бібліографічні матеріали.

 10

   Сологуб Н. М. Мовний світ Олеся Гончара / Н. М. Сологуб ; відп. ред. В. М. Русанівський. – Київ : Наукова думка, 1991. – 140 с.

 

   Книга присвячена вивченню індивідуального стилю видатного українського письменника – Олеся Гончара.
   Автор розглядає характерні особливості творчої манери письменника: розвиток символічних значень слова, активне словотворення. В книзі акцентується увага на органічній єдності глибоко національних традицій і сучасних мовних засобів у художньому цілому, простежується еволюція індивідуального стилю письменника, особливості мовного бачення світу.

11

   Степаненко М. І. Світ в оцінці Олеся Гончара : аксіосфера щоденникового дискурсу письменника / Микола Степаненко. – Полтава : Шевченко Р. В., 2012. – 284 с.

 

   На матеріалі «Щоденників» Олеся Гончара за семантичним принципом укладено реєстр описових найменувань людей і світу, що їх оточує. Ці діарійні нотатки яскраво заманіфестовують знакові віхи української та світової культури від найдавніших часів і до наших днів, розкривають роль її творців – окремих особистостей і народу загалом.

12

   Стрельбицький М. П. Проза монументального історизму : доробок Олеся Гончара / М. П. Стрельбицький. – Київ : Рад. письменник, 1988. – 301 с.

 

   Ця книга – наслідок довготривалих студій критиком творчості одного з провідних майстрів соціалістичного реалізму – О. Гончара. Осмислюючи все, що досі написано про митця, автор аналізує його творчість в контексті основоположних традицій вітчизняної літератури та чільних явищ сучасного багатонаціонального й, ширше, світового письменства. Видання склали три основні розділи: “Гуманізм”, “Поетика”, “Естетика” і короткий заключний – “Образ письменника”.

13

   Тернистим шляхом до храму : Олесь Гончар в суспільно-політичному житті України 60-80-х рр. XX ст. : збірник документів та матеріалів / упоряд.: П. Т. Тронько, О. Г. Бажан, Ю. З. Данилюк ; наук. ред. І. М. Дзюба. – Київ : Рідний край, 1999. – 304 с.

 

   До збірника включені документи та матеріали, які висвітлюють громадсько-політичну діяльність письменника О. Т. Гончара в 60-80-х рр., розкривають реакцію українського суспільства на роман «Собор», долю митця в тоталітарному суспільстві.

14

   Хом'як Т. В. Ліричний епос Олеся Гончара : до питання про взаємодію епічних і ліричних начал у романах письменника / Т. В. Хом'як. – Київ : Вища школа, 1988. – 115 с.

 

   Розглянуто визначаючі особливості стилю романів Олеся Гончара – епічність і ліризм – у їх взаємодії. Досліджується своєрідність їх вираження, визначена специфікою синтезу реалізму і романтизму в творчості письменника, самою суттю методу соціалістичного реалізму.

15

   Гончар О. Т. Письменницькі роздуми : літературно-критичні статті / Олесь Гончар. – Київ : Дніпро, 1980. – 314 с.

 

   У книзі відомого українського письменника, академіка АН УРСР, Олеся Гончара зібрані статті про класиків літератури і сучасних письменників, діячів мистецтва, взаємозв’язки братніх літератур.
   У видання включені різного роду літературно-критичні матеріали, дослідження, очерки, етюди, присвячені майстрам художнього слова, а також виступи на ювілейних святах і міжнародних зустрічах. Звертаючись до творчої молоді, автор ділиться думками про мистецтво, специфіку художньої творчості.

16

   Гончар О. Т. Чим живемо : на щляхах до українського Відродження / О. Т. Гончар. – Київ : Укр. письменник, 1992. – 400 с.

 

   Нова книга письменника-академіка Олеся Гончара – результат його багатогранної творчої та громадської діяльності. Людина і людство, минуле й майбутнє, духовне відродження нації і боротьба за суверенітет України, література і життя, екології й історія, мова і пам'ять – такий широкий спектр роздумів письменника.
   Книга Олеся Гончара сповнення прагнення розвивати в людині людське, адресуватися до найкращих її почуттів, здатних піднестись до дії, до протиборства зі злом, утверджуючи ідеали гуманізму і справедливості.

 

Інформаційний список літератури


1.    Бакуменко О. З вогню натхнене слово... : до 95-річчя з дня народження Олеся Гончара / Олександр Бакуменко // Українська літературна газета. – 2013. – 5 квіт. (№ 7). – С. 1–3.


2.    Віценя Л. "Зелене свято Гончаревого дитинства" : [О. Гончар] / Лідія Віценя // Літературна Україна. – 2013. – 18 лип. (№ 27). – С. 3.


3.    Возна М. Олесь Гончар про українську мову як пам'ять, честь і гідність українського народу / М. Возна // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Журналістика. – 2007. – Вип. 15. – С. 9–13.


4.    Воля О. У Сухій бузки бузковіли...Слідами Олеся Гончара : [відомості із біографії Олеся Гончара] / О. Воля // Літературна Україна. – 2018. – 15 берез. (№ 10). – С. 14.


5.    Галич В. Гончар-публіцист – майстер пейзажної деталі / Володимир Галич // Життя зі словом : ювілейний збірник на пошану доктора філол. наук, професора М. Ткачука / ТНПУ ім. В. Гнатюка ; за ред. М. Зимомрі. – Тернопіль ; Дрогобич : Посвіт, 2014. – С. 132–142.


6.    Галич В. Постать Олеся Гончара в контексті постмодернізму / В. Галич // Дивослово. – 2005. – № 2. – С. 55–57.


7.    Галич О. Олесь Гончар у вімірі non fiction / О. Галич // Слово і час. – 2005. – № 7. – С. 14–23.


8.    Горіславець В. Останній романтик, або Олесь Гончар у контексті сучасного літературного процесу / В. Горіславець // Київ. – 2008. – № 4. – С. 164–170.


9.    Дончик В. Г. Зупинені миті : статті, спогади, полеміка / Віталій Дончик. – Київ : Рад. письменник, 1989. – 351 с.


10.    Живе слово Олеся Гончара // Дивосвіт. – 2005. – № 3. – С. 11–15.


11.    Жулинський М. Духовний провідник України, або Чим трепетав дух Олеся Гончара? / М. Жулинський // Слово і час. – 2008. – № 5. – С. 78–80.


12.    Іваничук Р. І. Чистий метал людського слова : статті / Р. І. Іваничук ; вступ. ст. М. Ф. Слабошпицького. – Київ : Рад. письменник, 1991. – 262 с.


13.    Кононенко П. П. Особисто причетний : до 70-річчя від дня народження Олеся Гончара / П. П. Кононенко. – Київ : Знання, 1988. – 48 с.


14.    Корецька Л. П. Слово як "Божа гармонія" в житті і творчості О. Гончара / Л. П. Корецька // Мова і культура. – 2002. – Вип. 4, т. 4, ч.1 : Мова і художня творчість. – С. 143–153.


15.    Лесик В. Естетичне кредо Олеся Гончара / В. Лесик // Українське літературознавство. – 2006. – Вип. 67. – С. 247–255.


16.    Логвиненко О. М. Сучасний український роман : еволюція, характери, стиль / О. М. Логвиненко ; ред. Л. Л. Щербатенко. – Київ : Вища школа, 1989. – 175 с.


17.    Малиновська М. Ю. Олесь Гончар  / М. Ю. Малиновська. – Київ : Дніпро, 1971. – 124 с.


18.    Мельничук А. Незгасна зоря Олеся Гончара / А. Мельничук // Літературна Україна. – 2015. – 23 лип. (№ 27). – С. 6.


19.    Наєнко М. К. Краса вірності : у творчому світі Олеся Гончара / М. К. Наєнко. – Київ : Дніпро, 1981. – 216 с.


20.    Олесь Гончар : (1918–1995) // Вітчизна. – 2008. – № 1/2. – С. 107–108. – (XX сторіччя української поезії).


21.    Олесь Гончар. Щоденники (1995) // Слово і час. – 2003. – № 4. – С. 63–73.


22.    Павличко Д. Дар світла і чистоти : [творчість Олеся Гончара] / Д. Павличко // Літературознавство. Критика : у 2 т. – Київ : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2007. – Т. 1 : Українська література. – С. 362–369.


23.    Павличко Д. Книга доби : [творчість Олеся Гончара] / Д. Павличко // Літературознавство. Критика : у 2 т. – Київ : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2007. – Т. 1 : Українська література. – С. 357–361.


24.    Павличко Д. Іди за мною : [Олесь Гончар] / Дмитро Павличко // Літературна Україна. – 2013. – 4 квіт. (№ 14). – С. 10–11.


25.    Параскевич П. К. Заповідні думки Олеся Гончара / П. К. Параскевич // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2006. – № 14. – С. 10–12.


26.    Пасемко І. В гостях у Олеся Гончара / І. Пасемко // Вітчизна. – 2009. – № 1/2. – С. 100–110.


27.    Сироїд І. Формування світогляду Олеся Гончара / І. Сироїд // Вісник Київського Національного університету ім. Т. Шевченка. Сер. Історія. – Київ, 2007. – Вип. 89/90. – С. 101–104.


28.    Сологуб Н. Цвіт художнього слова Олеся Гончара / Н. Сологуб // Мовознавство. – 1988. – № 3. – С. 21–26.


29.    Степаненко М. "Життя прожити – яке це велике і многотрудне мистецтво" : Олесь Гончар про самого себе, свій родовід, свою сім'ю / М. Степаненко // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2008. – № 4. – С. 80–84.


30.    Степаненко М. Олесь Гончар – історик, теоретик, практик української лексикографії / Микола Степаненко // Українська мова. – 2013. – № 3. – С. 27–38.


31.    Штонь Г. Олесь Гончар / Григорій Штонь // Українська літературна газета. – 2011. – 7 лип. (№ 13). – С. 14–15.


Підготувала О. О. Карепінь
березень 2018 р., 47 джерел

Add comment


Security code
Refresh

Ресурси ТНПУ

Наукометрія

Ми в соціальних мережах

  Copyright © 2015 ---. 

All Rights Reserved.

escort ataköy canlı bahis Bahis Siteleri bahis siteleri beylikdüzü escort istanbul escort ataköy escort seks hikayesi istanbul escort istanbul escort

porno indir porno seyret