Наукова бібліотека ТНПУ - «Волонтер – це промінчик сонця, це не робота, не хоббі, не захоплення – це поклик» (до 30-річчя заснування волонтерства)

«Волонтер – це промінчик сонця, це не робота, не хоббі,
не захоплення – це поклик»
(до 30-річчя заснування волонтерства)

   Генеральна Асамблея ООН в 1985 році запропонувала урядам щорічно відзначати 5 грудня Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку.
   ООН закликала держави здійснити заходи з метою підвищення поінформованості про важливий внесок служби добровольців і тим самим спонукати ще більше людей в усіх сферах діяльності пропонувати свої послуги в якості добровольців як на батьківщині, так і за кордоном.
   Волонтери (добровольці) - це люди, які свій вільний час витрачають на благо суспільства. У всесвітній декларації Добровольців сказано, що вони мають право присвячувати свій талант, час, енергію індивідуальним і колективним акціям, не очікуючи винагороди.

Байдужість – це параліч душі.
/А. П. Чехов

Поступово минають часи, коли в моді були наркотики та алкоголь. На сьогодні в Україні в тренді архікорисні заняття: здорове харчування, спорт та волонтерство.
Разом із відновленням традицій благодійності як невід’ємна її складова у незалежній Україні починає активно розвиватися волонтерський рух. Це благодійна діяльність, яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності, без заробітної платні, просування по службі, заради добробуту та процвітання спільнот і суспільства загалом; гуманістична діяльність, яка спрямована на соціальну допомогу певним верствам населення, розвиток добробуту та процвітання суспільства.
Як суспільний рух волонтерство виникло на Заході, а першими волонтерами були самаритяни, які надавали допомогу усім, хто її потребував. Більш впевнено можна говорити про виникнення феномена волонтерства вже з середини ХІХ століття. 1859 рік вважається роком виникнення волонтерського руху у світі. Саме в цей період Анрі Дюран, відомий французький письменник-журналіст, вражений наслідками кривавої битви при Сольферіно, запропонував створити Червоний Хрест – організацію, яка б працювала на волонтерських засадах і надавала першу медичну допомогу полоненим та пораненим. Принципами, сформульованими Анрі Дюраном, керуються волонтерські організації усього світу.
Деякі дослідники виокремлюють ХХ ст. як головну віху в розвитку волонтерського руху. У Європі після закінчення Першої світової війни з’явилися люди, готові надавати допомогу постраждалим у війні. Саме в цей час були створені перші волонтерські організації. Було засновано Координаційний комітет міжнародної волонтерської служби (CCIVS) під егідою ЮНЕСКО зі штаб-квартирою у Парижі.
Волонтер (від лат. „voluntarius” – воля, бажання, від англ. „voluntary” – добровільний, доброволець, йти добровільно) – це особа, яка за власним бажанням допомагає іншим. У багатьох словниках термін „волонтер” часто трактується як „особа, яка добровільно вступила на військову службу”. Нині волонтерство майже не пов’язане із військовою службою. Воно розвивається, орієнтуючись на надання допомоги усім, хто її потребує.
Волонтерська робота молодіжних груп спрямована, як правило, на найболючіші проблеми, що існують в українському суспільстві. Типові види діяльності волонтерів у соціальній сфері – це догляд за хворими, людьми похилого віку та інвалідами, які перебувають вдома і у спеціалізованих установах, догляд за вмираючими в хоспісах, робота з ув'язненими у в'язницях, колоніях і допомога їм після виходу з ув’язнення, робота з дітьми та молоддю в дитячих садках, школах, групах вільного часу, молодіжних клубах, допомога представникам етнічних меншин через консультування та відповідний супровід, допомога бездомним і безпритульним, збір коштів тощо.
Участь молоді у волонтерському русі дає їй змогу зробити особистий внесок у розв’язання соціальних проблем, самореалізуватися через ініціювання проектів і програм соціально-педагогічної спрямованості.

Бібліографічний огляд літератури
(до 30-річчя заснування волонтерства)

	Безпалько, О. В. Соціальна робота в громаді : навчальний посібник для студ. вищ. навч. закл./О. В. Безпалько ; Академія праці та соц. відносин. – К. : [ЦНЛ], 2005. – 176 с. У посібнику розкрито теоретичні та прикладні аспекти соціальної роботи в громаді, проаналізовано різні моделі та підходи до організації такого виду діяльності. Видання передусім розраховано на студентів вищих навчальних закладів, в яких здійснюється підготовка соціальних працівників. Воно також буде цікавим практикам соціальної сфери, які працюють в державних та неурядових організаціях територіальної громади.
	Волонтерський рух в Україні: тенденції розвитку / Р. Х. Вайнола, А. Й. Капська, Н. М. Комарова [та ін.]. – К. : Академпрес, 1999. – 112 с. На підставі соціологічних досліджень, вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду та аналізу статистич них даних зроблено науковий огляд волонтерського руху в Україні, висвітлено роль волонтерів і добровільних помічників у реалізації соціальної роботи, а також накреслено перспективи розвитку.
	Діяльність центрів соціальних служб для молоді України: сучасний стан і перспективи розвитку / С. В. Толстоухова, В. В. Багай, О. В. Вакуленко [та ін.]. – К. : Академпрес, 1999. – 112 с. На підставі соціологічних досліджень, вивчення досвіду й аналізу статистичних даних наведено результати наукового дослідження діяльності центрів соціальних служб для молоді України. Висвітлено їх роль в реалізації соціальної політики, а також визначено перспективи розвитку.
	Дубич, К. В. Вступ до соціальної допомоги : навчальний посібник для студ. вищ. навч. закл. / К. В. Дубич ; НПУ ім. М. П. Драгоманова. – К. : Слово, 2015. – 224 с. У навчальному посібнику відображено історичні аспекти розвитку суспільної допомоги бідним верствам населення та становлення системи соціального забезпечення за часів побудови соціалізму, повоєнного періоду та незалежності України. Розглянуто роль соціальної політики в сфері соціального захисту населення. Розкрито соціальні установи та служби з обслуговування громадян, що потребують соціального захисту. Розглянуто державно-правові основи соціального захисту населення. Зроблена класифікація соціальних ризиків, розкрито сутність державної соціальної допомоги: стандарти та норми. Розглянуто теоретико-методологічні основи соціальної допомоги та категорії громадян, яким надається допомога. Посібник розрахований на студентів та викладачів спеціальності «соціальна допомога» та фахівців-практиків соціальних служб, установ, закладів, організацій.
	Капська, А. Й. Підготовка волонтерів до соціальної роботи : навчально-методичний посібник / А. Й. Капська, О. Г. Карпенко, Н. М. Комарова ; за ред. А. Й. Капської. – К. : Держсоцслужба, 2005. – 152 с. У посібнику дається загальна характеристика волонтерського руху та волонтера як особливої постаті у соціальній роботі. З’ясовуються масштаби і сфери залучення до соціальної роботи волонтерів, різних за фахом, віком, інтересами; аналізується доцільність та ефективність їхньої підготовки до роботи з різними категоріями клієнтів. Пропонується система навчання добровольців через «школу волонтерів» з урахуванням регіональних потреб.
	Капська, А. Й. Технології соціальної роботи в зарубіжних країнах : навчальний посібник / А. Й. Капська, Л. М. Завацька, С. В. Грищенко. – К. : Слово, 2011. – 246 с. Навчальний посібник написаний згідно з вимогами організації навчального процесу в кредитно-трансферній системі. У посібнику вміщено навчальний матеріал дисципліни "Технології соціальної роботи в зарубіжних країнах", пропонується ґрунтовний виклад основних питань лекційного курсу. Рекомендується для викладачів, студентів спеціальностей «Соціальна педагогіка» та для фахівців, які працюють у соціально-педагогічній сфері.
	Парфанович, І. І. Патронаж : навчально-методичний посібник для студ. вищ. навч. закл. / І. І. Парфанович. – Тернопіль : ТНПУ, 2008. – 156 с. Посібник призначений для теоретичної і практичної підготовки студентів, які здобувають фах соціального педагога і соціального працівника, до здійснення патронажної роботи у межах діяльності соціальних служб, органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування. Посібник містить методичний комплекс забезпечення навчальної дисципліни.
	Підготовка волонтерів до роботи у службі "Телефон довіри" / Н. П. Архангельська, С. П. Бабарика, С. Я. Бєляєва [та ін.]. – К. : ДЦССМ, 2003. – 116 с. У методичному посібнику розкриваються теоретичні та практичні засади психологічної допомоги по телефону та підготовки консультантів служби «Телефон Довіри». Видання розраховане на працівників служб телефонного консультування та спеціалістів, котрі безпосередньо займаються питанням підбору та підготовки волонтерів для цієї роботи.
	Сценарії заходів по реалізації напрямків соціальної роботи. – Тернопіль : ТОЦССМ, 2002. – 50 с. У збірці, яка розрахована на використання в роботі центрів соціальних служб для молоді та освітніх закладів, подані сценарії-переможці обласного конкурсу по реалізації напрямків соціальної роботи.
	Технології соціальної роботи з військовослужбовцями : інформаційно-методичний збірник / упоряд. І. В. Пєша. – К. : ДЦССМ, 2003. – 335 с. У збірнику представлені матеріали щодо соціальної роботи з призовною молоддю, військовослужбовцями строкової служби, молодими людьми, що звільнилися із Збройних сил України,апробовані спеціалістами центрів соціальних служб для молоді. Розрахований на працівників соціальних служб для молоді, фахівців з питань організації соціальної роботи з молоддю, військових психологів, всіх, хто займається питаннями соціальної підтримки призовної молоді, військовослужбовців, юнаків, які звільняються з військової служби, військово-соціальної та виховної роботи у Збройних силах України.
	Технологія роботи з різними категоріями клієнтів центрів соціальних служб для молоді : методичний посібник / С. В. Толстоухова, О. О. Яременко, О. В. Вакуленко [та ін.] – К. : ДЦССМ, 2003. – 88 с. У посібнику розглядається специфіка роботи з різними категоріями клієнтів соціальних служб для молоді – прийомними сім’ями, дітьми-інвалідами, неповнолітніми, які повертаються з місць позбавлення волі. Наведені технології і методи довели свою ефективність в практиці роботи центрів соціальних служб для молоді і можуть бути корисними працівникам інших закладів, установ та організацій, що реалізують соціальні проекти на користь зазначених категорій клієнтів соціальної роботи.