16

Павло Чубинський: енергія душі та розуму
(до 175-річчя від дня народження)

  27 січня 2014 року минає 175 років від дня народження великого сина України і визначного вченого, суспільно-громадського діяча, відомого етнографа, історика і фольклориста, поета і журналіста, мовознавця, юриста і соціолога, перекладача, статиста, режисера, актора, організатора перших недільних шкіл та першого прообразу Академії Наук України (Південно-Західного відділу Російського географічного товариства), автора національного гімну «Ще не вмерла України і Слава, і Воля».

«Я син твій, нене Україно, народу парост я твого»
(до 175 р. від дня народження П. Чубинського)

«Я в світі щиро працював,
Я сіяв те, що Бог послав.»
П. Чубинський.

  Павло Платонович Чубинський народився 27 січня 1839 р. на хуторі Полтавської губернії, (що тепер входить до меж міста Бориспіль, Київська область), у небагатій дворянській сім'ї.
   Ще змалку Павло починає захоплюватись географією, мріє про далекі подорожі. Після закінчення другої Київської гімназії вступає на юридичний факультет Петербурзького університету. Там знайомиться з Георгієм Семеновим Тянь-Шанським, який у свою чергу знайомить Чубинського з видатними географами Миколою Пржевальським та Миколою Миклухо–Маклаєм.
   У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу "Основа", де познайомився з Тарасом Шевченком, Миколою Костомаровим. Після мітингу проти розправи над учасниками варшавської маніфестації Чубинського виключають з університету, і він деякий час живе на Чернігівщині, у селі Ропша. 1861 року захищає в Петербурзі дисертацію "Нариси народних юридичних звичаїв і понять з цивільного права Малоросії" й одержує вчений ступінь кандидата правознавства.
   Повернувшись в Україну, впродовж 1861–1862 років пише статті для "Основи": "Значення могорича у договорі, господарські товариства, найм робітників", "Український спектакль у Чернігові", "Два слова про сільське училище", "Ярмарок у Борисполі", співпрацює з "Черниговским листком", де публікує матеріал "Декілька слів про значення казок, прислів'їв та пісень для криміналіста", та з "Киевскими губернскими ведомостями", в яких побачила світ його "Програма для вивчення народних юридичних звичаїв у Малоросії" (1862).
   У цей час намагається відкрити безкоштовну сільську школу в Борисполі, але не добився дозволу влади. 1862 року в Києві кілька українофільських гуртків об'єдналися в Громаду, серед перших членів якої були Павло Чубинський, Володимир Антонович, Павло Житецький, Тадей Рильський тощо. Проти Громади невдовзі було заведено кримінальну справу, почалося слідство. У вересні того року в Золотоніському повіті поліція виявила прокламацію українською мовою "Усім добрим людям". Тієї осені 1862 року Павло Чубинський пише вірш "Ще не вмерла Україна", що став національним гімном українського народу.
   20 жовтня шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського "за вредное влияние на умы простолюдинов" (за українську діяльність) на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. Туди ж висилають громадівця Петра Єфименка та його дружину, історика Олександру Єфименко. Через рік він оселяється в Архангельську, де працює слідчим, потім секретарем статистичного комітету, редактором губернської газети, чиновником з особливих доручень при губернаторі. За сім років заслання в Архангельську українець Чубинський зробив чимало для російської науки, зокрема написав дослідження про ярмарки в архангельському краї, про смертність на Архангельщині, про печорський край, торгівлю в північних губерніях Росії, дослідив юридичні звичаї в губернії тощо.
   У 1869 р. дістає дозвіл про повернення до України й очолює етнографічно-статистичну експедицію Російського географічного товариства в Південно-Західному краї.
   У 1873–1876 рр. – керував Південно-Західним відділом Російського географічного товариства.
   У 1876 р. Чубинського було вислано з Києва із забороною проживати в малоросійських і столичних губерніях. За сприяння президії Російського географічного товaриства він дістає дозвіл проживати в Петербурзі.
   У 1879 р. Чубинський тяжко захворів, його розбив параліч, і він до кінця життя був прикутий до ліжка.
   Помер 26 січня 1884 р. Похований у Борисполі на Книшовому кладовищі.
   Справу Павла Платоновича продовжили Головацький, Іванов, Рудченко, Грінченко, Манжура, Гнатюк, Франко, Яворницький, Новицький, Милорадович, Сумцов, Щербаківський, Біляшівський.

Бібліографічний огляд літератури

 Чубинський, П.  До моєї Катрусі ; Вдовина доля ; Сон невольника : [вірші] / П. Чубинський // Акорди : антологія української лірики від смерті Шевченка / упоряд. І. Франко. – Репринт. вид. з дод. – К., 2005. – С. 104–106.

  У своїх поезіях Павло Чубинський  часто постає як лірик, який страждає за інших.
  Визначальна для світового романтизму ідея національного духу і вільної людської особистості притаманна творчості митця.

Людей і правду я любив,
За те мене і зневажали,
І молоді літа свої
Я скоротав на чужині.
(До моєї Катрусі)


 Чубинський, П.  Ще не вмерла Україна : [вірш] / П. Чубинський // Українська поезія ХІХ–ХХ ст. : [хрестоматія] : для серед. та ст. шк. віку / [упоряд. текстів, передм., підгот. навч.-метод. матеріалів Т. І. Стадницької]. – К., 2008. – С. 68–69. – (Бібліотека шкільної класики).

  Вірш Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна" – це концентрований вияв патріотичних почуттів, який підкорив рідкісну для поезії вершину – став неперевершеним виразником загальнонаціональних устремлінь, символом нації.

Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.


 Чубинський, П.  Казочка про бабусю і курчат ; Калачик ; Лисичка-кума ; Окрушки хліба : [казки] / П. Чубинський // Дзвінок з минулого : вірші, оповідання, казки, байки, загадки, приповідки : для мол. та сер. шк. віку / упоряд., передм. В. Лучука. – К., 1991. – С. 247–255. – (Рідній школі).

  Павло Чубинський своє натхнення черпав у народній мудрості. Мораль його казок має повчальний характер: у народі ніколи не цінують людей, які живуть хитрощами, обманом, за чужий рахунок, як би не маскував свою підступність, а правда завжди стане відомою, і тоді шахраю не поздоровиться.
   Ці казки містять багатий матеріал для вивчення матеріальної і духовної історії українського народу.


Чубинський, П.  Мудрість віків : українське народознавство у творчій спадщині Павла Чубинського : у 2 кн. Кн. 1 / П. Чубинський. – К. : Мистецтво, 1995. – 224 с. : [іл.]

  На середину XIX – початок XX ст. однією з найколоритніших постатей серед плеяди визначних дослідників був П. П. Чубинський.
  У центрі уваги вченого – світ уявлень та розумінь нашого народу. Фольклорно-етнографічні дослідження П. П. Чубинського стали ледь не енциклопедичним посібником з народної духовної культури.
  Перша книга увібрала в себе незначну частину творчої спадщини видатного вченого у розділах – вірування і містика.
  Цікавий ілюстративний ряд видання слугуватиме матеріалом, який поглибить читацьке сприйняття.


 Чубинський, П.  Мудрість віків : українське народознавство у творчій спадщині Павла Чубинського : у 2 кн. Кн. 2 / П. Чубинський. – К. : Мистецтво, 1995. – 224 с. : [іл.]

  У другій книзі матеріал погруповано у наступних розділах: календар народних звичаїв та обрядів; родини та хрестини; весілля; похорони; загадки.
  Видання містить цікаві кольорові ілюстрації.

 "Я сіяв те, що Бог послав..." : сторінки публіцистичної, наукової та літературної творчості Павла Чубинського / авт.-упоряд.: Н. В. Зелінська, І. І. Капраль, О. І. Думанська, О. В. Палюх. – Львів : Світ, 2009. – 256 с.

  Джерелознавче видання репрезентує багатогранну творчість українського вченого, письменника і громадського діяча Павла Платоновича Чубинського. Його оригінальні праці систематизовані відповідно до основних сфер і напрямів його діяльності.
   Преамбули та коментарі до розділів дають змогу ввести твори, написані у XIX ст., в культурний обіг сучасного читача. Творчість П. Чубинського, що непафосно і ненав'язливо, але реально і конкретно працювала на національну ідею свого часу, може слугувати надійним підґрунтям для формування такої ідеї в нинішній час.
   Для широкого кола читачів, яких цікавить постать П. Чубинського.


 Творець віщих слів : [про автора слів Державного Гімну України П. П. Чубинського] // Державний Гімн України : попул. іст. нарис / упоряд. : М. П. Линник, В. М. Пономаренко. – К., 2006. – С. 11–17.

  Нарис знайомить читача з біографічними відомостями про Павла Платоновича Чубинського – автора слів Державного гімну України.


 Рапіта, М.  Гімн України і його творці : [П. Чубинський, М. Вербицький] / М. Рапіта // Творці українського національного гімну "Ще не вмерла Україна" – Тернопіль, 1995. – С. 11–18.

  Публікація містить короткі біографічні довідки про творців  українського національного гімну «Ще не вмерла Україна» – вченого-етнографа і поета Павла Чубинського та композитора Михайла Вербицького.
   Гімн, створений двома синами України, розділеної імперіями, повернувся нині до народу єдиної Самостійної Соборної Держави.

 Павло Чубинський  // Видатні постаті в історії України (ІХ–ХІХ ст.) : короткі біографічні нариси : історичні та художні портрети / В. І. Гусєв, В. П. Дрожжин, Ю. О. Калинцев [та ін.]. – К., 2002. – С. 290–292.

  У нарисі наведено короткі біографічні відомості про Павла Платоновича Чубинського, стисло висвітлено суспільно-політичні погляди та його роль і місце в історичному розвитку нашої держави.
   Його творчий доробок донині служить важливим підґрунтям розвитку вітчизняної наукової думки.

 Чубинський Павло Платонович // Провідники духовності в Україні : довідник / редкол.: І. Ф. Курас, М. О. Багмет, В. І. Гусєв [та ін.] ; за ред. І. Ф. Кураса. – К., 2003. – С. 592–593.

  Історико-біографічна стаття містить не тільки енциклопедичну довідку про видатного представника українського народу – Павла Чубинського, а й розкриває його роль у духовному розвої нації, його творчий доробок в ім’я духовного відродження і розбудови Української держави.

 Побірченко, Н. С.  Чубинський Павло Платонович (1839–1884) / Н. С. Побірченко // Українська педагогіка в персоналіях : навч. посіб. для студ. вузів : у 2 кн.  / О. В. Сухомлинська, Н. Б. Антонець, Л. Д. Березівська [та ін.] ; за ред. О. В. Сухомлинської. – К., 2005. Кн. 2. : Х–ХІХ століття. – С. 354–366.

  У розділі подано творчу біографію Павла Чубинського як українського мислителя, філософа, письменника і педагога.
  Особистість його як педагога виступає, з одного боку, визначальним чинником його творчості, а з іншого – віддзеркалює епоху, або є її творцем.
Його славетне ім’я і біографія подається як єдиний історико-педагогічний процес.

 Чубинський Павло Платонович  // Українська етнопедагогіка : навч. посіб. для студ. пед. навч. закл. / В. М. Чайка, Л. М. Цимбал, Т. Л. Пономаренко. – Миколаїв ; Тернопіль, 2007. – С. 198–199.

  У статті розглянуто діяльність Чубинського, як визначного українського етнографа і фольклориста.
  За дорученням Російського географічного товариства у 1869–1870 роках він очолив етнографічну експедицію в Україну, Білорусію, Молдову, під час якої вивчав побут, звичаї, фольклор, говірки і народні вірування українців.
  Генеза наукових поглядів фактичного засновника Південно-Західного відділу Російського географічного товариства  багато в чому спричинена нагальними запитами тієї доби.

Огляд підготувала
Тененьська С. Б.

Add comment


Security code
Refresh

ResourceТNPU

Ministry of Education and Science of Ukraine

Online resource TNPU

Разумков центр

Scientometry

Partners

We are on social networks

[ Geri ]