ЗУНР: звитяга, трагедія, подвиг…
(до 100-річчя від створення ЗУНР)

 

   zunr

   Західноукраїнські землі до Першої світової війни входили до складу Австро-Угорської імперії. Після війни імперія припинила своє існування, українські політичні діячі почали підготовку до створення власної держави. Про це було зроблено заяву 18 жовтня (1 листопада) 1918 р. Цей день вважається днем проголошення держави – ЗУНР.

  

   Восени 1918 р. внаслідок глибоких соціально-економічних, політичних, національних протиріч, загострених до краю програшем у Першій світовій війні, Австро-Угорська імперія розпалася. На політичній карті Європи з'явилися нові суверенні держави: Австрійська республіка (12 листопада), Західно-українська Народна республіка (13 листопада), Чехословацька республіка (14 листопада), Угорська республіка (16 листопада), Королівство сербів, хорватів і словенців (1 грудня, з 1929 р. Югославія) та інші. Таким чином, ЗУНР стала одним з перших державних утворень, що виникли на уламках так званої «клаптикової» Австро-Угорської імперії. Цьому передували важливі подій, котрі потребують хоча б короткого аналізу.
   18 жовтня 1918 р. у Львові зібралися представники усіх політичних українських сил краю, так звана Українська Конституанта (Установчі збори). Реалізувавши право народу на самовизначення, Конституанта проголосила себе Українською Національною Радою з повноваженням парламенту. До неї увійшли 33 українських посли до австрійського парламенту, 34 депутати до Галицького та 16 – до Буковинського крайових сеймів і по 3 представники від национально-демократичної, християнсько-суспільної і соціал-демократичної партій та студентської молоді. Головою Національної Ради було обрано Є. Петрушевича.
   19 жовтня було проголошено про створення з українських територій Австро-Угорської імперії Української держави, правда, у складі монархії, з якою галицькі політики старшої генерації не наважились порвати зв'язки. Великою ілюзією провідних галицьких політиків була думка, що доля Західноукраїнської держави вирішуватиметься у Відні, до якого виїхала делегація Української Національної Ради. Вони сподівалися на легітимну передачу їм влади з ласки імператора. Тим часом у Кракові було утворено Польську ліквідаційну комісію, яка мала прибути до Львова 1 листопада, щоб перебрати владу в Галичині до рук Польщі. За цих умов гаяння часу з боку українців могло обернутися катастрофою. Тому у ніч з 31 жовтня на 1 листопада на чолі з сотником УСС Д. Вітовським влада у Львові була взята. Операція проведена блискавично і без кровопролиття. Було заарештовано намісника і міського коменданта, взяті під контроль всі державні установи, казарми й інші важливі об'єкти, над ратушею замайорів синьо-жовтий прапор. У складі українських військових сил, які перебрали владу над двохсот тисячним Львовом, було всього близько 2,5 тис. чоловік.
   Ранком 1 листопада Українська Національна Рада перебрала владу у свої руки. Було видано відозву «Український народе», де говорилося про утворення незалежної Української держави, у якій «віднині народ є… господарем своєї землі».
   9 листопада на засіданні Української Національної Ради було визначено назву держави Західно-українська Народна Республіка (ЗУНР). Вона охоплювала близько 70 тис. км. з 6 млн. населення (71% українців, 14% поляків, 13% євреїв та інші). Правда, невдовзі Північну Буковину захопила Румунія, а Закарпаття – Чехословаччина. Таким чином, ЗУНР охоплювала лише територію Східної Галичини з 4 млн. населення.
   У цей же день (9 листопада) було сформовано уряд – Державний секретаріат, який складався з 14 державних секретарств (міністерств). Головою (прем'єр-міністром) було обрано К. Левицького.
   13 листопада УНРада прийняла «Тимчасовий Основний закон про державну самостійність українських земель колишньої австро-угорської імперії», який складався з таких артикулів: назва, кордони, державна суверенність, державне заступництво, герб і прапор. В цьому законі закріплювались верховенство і суверенність народу, який мав здійснювати їх через свої представницькі органи, обрані на основі загального, рівного, прямого, таємного голосування за пропорційною системою. Гербом ЗУНР став золотий лев на синьому полі, прапором – синьо-жовтий, гімном – пісня “Вже воскресла Україна” (“Ще не вмерла Україна”).
   Владу виявилось легше завоювати, ніж втримати. Польські керівні кола не змирилися з утворенням ЗУНР. Уже з перших чисел листопада на вулицях Львова розгорілись збройні сутички між українськими і польськими загонами. Бої проходили з перемінним успіхом, та у ніч на 22 листопада українські підрозділи змушені були залишити Львів. Уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, а з січня 1919 р. до Станіслава. 22 січня 1919 р. у Києві на Софіївській площі було урочисто проголошено Акт про злуку ЗУНР і УНР. На жаль, справжнього об'єднання не відбулося, бо через кілька днів Директорія змушена була покинути Київ під ударами наступаючої з північного сходу Червоної армії. В той же час армія ЗУНР УГА вела бої з переважаючою у бойовій силі і техніці польською армією. 16–18 липня 1919 р. УГА перейшла р. Збруч, залишивши всю Східну Галичину під польською окупацією.
   Отже, героїчна спроба українського народу здобути свободу, побудувати свою державу зазнала невдачі. Проте боротьба не була марною. За умов постійної воєнної розрухи урядові ЗУНР вдалося налагодити адміністрацію краю, забезпечити функціонування шкіл, пошти, телеграфу, залізниці і прийняти цілу низку законів: «Про тимчасову адміністрацію і організацію судів» (16 листопада 1918 р.), «Про державну мову» (15 листопада 1918 р.), «Про виконання громадських прав і обов'язків» (8 квітня 1919 р.), «Про земельну реформу» (14 квітня 1919 р.), «Закон про вибори до однопалатного сейму ЗО УНР» (16 квітня 1919 р.), «Про восьмигодинний робочий день» (12 квітня 1919 р.) тощо.
   Слід погодитися з думкою історика І. Лисяка-Рудницького, що значення ЗУНР полягає в тому, що «Галичина 1918–1919 років – єдиний в новітній історії приклад українського державного правопорядку».


Інформаційний список літератури

 

1.    Акімов О. Західно-Українська Народна Республіка : [урок історії України] : 10 клас / Олександр Акімов // Історія України. Шкільний світ. – 2012. – № 41/42. – С. 17–22.

 

2.    Бармак М. Проект Конституції ЗУНР С. Дністрянського / Микола Бармак // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 1999. – Вип. 8. – С. 11–14. – Бібліогр. наприкінці ст.

 

3.    Варгатюк С. Акт відчаю чи усвідомлення реальності? : cторінки історії України [1919–1920 рр.] / С. Варгатюк // Політика і час. – 2006. – № 6. – С. 75–84.

 

4.    Василик І. Законотворча діяльність Костя Левицького в період ЗУНР / Ірина Василик // ІІ Міжнародний науковий конгрес українських істориків "Українська історична наука на сучасному етапі розвитку". – 2007. – Т. 3. – С. 308–313.

 

5.    Великочий В. Державно-політична система ЗУНР / В. Великочий // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка. – 2008. – Вип. 3. – С. 104–113.

 

6.    Великочий В. Станиславів (Івано-Франківськ) у часи ЗУНР (1918–1919 рр.) / Володимир Великочий // Історія України. Шкільний світ. – 2012. – № 17/18. – С. 3–8. – Бібліогр. в кінці ст.

 

7.    Виханський Б. Із когорти творців листопадового зриву : [до 100-річчя створення ЗУНР] / Богдан Виханський // Слово Просвіти. – 2018. – 13–19 верес. (№ 37). – С. 7.

 

8.    Гаврилюк М. Історія ЗУНР у працях українських зарубіжних учених (міжвоєнний період) / М. Гаврилюк // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2003. – Вип. 4. – С. 70–73.

 

9.    Галицька-Дідух Т. Зовнішньополітична діяльність урядів УНР і ЗУНР у контексті соборницької концепції (1919–1921рр.) / Т. Галицька-Дідух // Історія в середніх і вищих навчальних закладах України. – 2005. – № 1. – С. 37–41.

 

10.    Геник Л. Ідеї федерації Австрії й ЗУНР / Л. Геник // Визвольний шлях. – 2003. – № 1. – С. 36–45.

 

11.    Горбань О. В. Злука УНР і ЗУНР / О. В. Горбань // Все для вчителя. – 2012. – № 3/4. – С. 36.

 

12.    Гошуляк І. Західно-Українська Народна Республіка / І. Гошуляк // Історичний календар. 2001. – 2001. – Вип. 7. – С. 308–309.

 

13.    Гуцал П. Рада державних секретарів Західно-Української Народної Республіки у Тернополі (листопад-грудень 1918 року) / П. Гуцал // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2006. – Вип. 3. – С. 38–44.

 

14.    Гуцал П. Сидір Голубович – голова уряду ЗУНР / П. Гуцал // Тернопілля 98–99 : регіональний річник / упоряд.: Б. Куневич, М. Ониськів. – Тернопіль : Збруч, 2002. – Кн. 4. – С. 114–116.

 

15.    Дацків І. Дипломатичне співробітництво ЗУНР із УНР в добу української революції / І. Дацків // Університет. – 2009. – № 1. – С. 61–70.

 

16.    Дацків І. Б. Дипломатія ЗУНР на Паризькій мирній конференції 1919 р. / І. Б. Дацків // Український історичний журнал. – 2008. – № 5. – С. 121–137.

 

17.    Дацків І. Б. Лонгин Цегельський в історії української дипломатії : до 140-річчя від дня народження / І. Б. Дацків, М. І. Полич // Український історичний журнал. – 2015. – № 3. – С. 108–121.

 

18.    Забзалюк Д. Діяльність преподобництва державного секретаріату військових справ ЗУНР  / Д. Забзалюк // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка. 2007. – Вип. 1. – С. 87–90.

 

19.    Західно-Українська Народна Республіка, 1918–1923: уряди, постаті / О. Аркуша, З. Баран, О. Боднар [та ін.] ; упоряд.: М. Литвин, І. Патер, І. Соляр. – Львів : Тріада плюс, 2009. – 350 с.

 

20.    Здоровега М. Лонгин Цегельський біля витоків української дипломатії / М. Здоровега // Мандрівець. – 2009. – № 2. – С. 42–44.

 

21.    Ковальчук Н. Проект Конституції ЗУНР Станіслава Дністрянського / Н. Ковальчук // Проблеми та перспективи наук в умовах глобалізації : матеріали ІІІ Всеукраїнської наукової конференції, 15 листопада 2007 р. / ТНПУ ім. В. Гнатюка ; Рада молодих вчених і спеціалістів ТНПУ ім. В. Гнатюка ; Студентське наукове товариство ТНПУ ім. В. Гнатюка. – Тернопіль : ТНПУ, 2007. – С. 58–60.

 

22.    Козій  О. І. ЗУНР у зовнішній політиці Великої Британії в Центрально-Східній Європі. Січень 1919 р. / О. І. Козій // Історія в середніх і вищих навчальних закладах України. – 2006. – № 2. – С. 7–10.

 

23.    Коріненко П. Зовнішня політика ЗУНР (листопад 1918–1919 рр.) / Павло Коріненко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка,1999. – Вип. 8. – С. 32–36. – Бібліогр. наприкінці ст.

 

24.    Королько А. Освітнє життя національних меншин на Покутті періоду ЗУНР (1918–1919 рр.) / Андрій Королько // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2015. – Вип. 2, ч. 1. – С. 134–140.

 

25.    Костюк С. Злука УНР і ЗУНР: уроки для сучасної України / С. Костюк // Віче. – 2010. – № 2. – С. 12–16.

 

26.    Кравецька О. Урядова діяльність Сидора Голубовича в період державотворення ЗУНР (1918–1919 рр.) / О. Кравецька // Мандрівець. – 2009. – № 4. – С. 45–50.

 

27.    Литвин М. Західно-Українська Народна Республіка : національний і європейський досвід парламентаризму / Микола Литвин // Український парламентаризм: проблеми історії та сучасної політичної практики : до 145-річчя від дня народження М. Грушевського : [матеріали наукової конференції "Український парламентаризм", 29 вересня 2011 р.]. – Київ : Український інститут національної пам'яті, 2012. – С. 285–292.

 

28.    Лучаківська І. Громадсько-політична діяльність Володимира Загайкевича: історіографія проблеми / Іванна Лучаківська // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2014. – Вип. 1, ч. 3. – С. 167–173. – Бібліогр. в кінці ст.

 

29.    Макарчук С. А. Українська Республіка галичан : нариси про ЗУНР / С. А. Макарчук ; ред. Д. Карпин. – Львів : Світ, 1997. – 192 с.

 

30.    Матейко Р. Тернопільщина за часів ЗУНР:( листопадовому зриву – 80) / Р. Матейко // Тернопілля 98-99 : регіональний річник / упоряд.: Б. Куневич, М. Ониськів. – Тернопіль : Збруч, 2002. – Кн. 4. – С. 112–114.

 

31.    Мацькевич М. Конституційне законодавство в ЗУНР: історико-правові аспекти  / М. Мацькевич // Право України. – 2011. – № 2. – С. 255–261. – Бібліогр. в кінці ст.

 

32.    Мацькевич М. Правоохоронні органи в ЗУНР / М. Мацькевич // Право України. – 2011. – № 7. – С. 224–228. – Бібліогр. в кінці ст.

 

33.    Мищак К. І. До історії законотворчості Західно-Української Народної Республіки / К. І. Мищак // Право України. – 2008. – № 10. – С. 156–163.

 

34.    Молінський Ю. Мирон Тарнавський – командир ІІ корпусу Галицької Армії ЗУНР  / Ю. Молінський // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2003. – Вип. 3. – С. 65–68.

 

35.    Паламарчук Т. Видавнича справа ЗУНР: організація та напрями діяльності / Тетяна Паламарчук // Історія України: сучасні виклики : матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції, 18 травня 2016 р. / редкол.: М. Бармак, В. Брославський, А. Кліш [та ін.]. – Тернопіль : [ТНПУ ім. В. Гнатюка], 2016. – С. 95–99.

 

36.    Палієнко М. Невідомі сторінки історії архіву Уряду ЗУНР у Відні / М. Палієнко // Історичний журнал. – 2005. – №5. – С. 13–24.

 

37.    Полянський О. Західно-Українська Народна Республіка в контексті Української національної революції 1917–1921 рр. / О. Полянський // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2003. – Вип. 3. – С. 80–83.

 

38.    Полянський О. Західно-Українська Народна Республіка: місце і роль в загально-українському національно-визвольному русі ХХ ст. (до 80-річчя ЗУНР) / Олег Полянський // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 1999. – Вип. 8. – С. 3–8. – Бібліогр. наприкінці ст.

 

39.    Полянський О. Золотий лев на синім полі : до 95-річчя ЗУНР: виникнення, становлення, причини поразки та історичні уроки листопадових подій 1918–1920 рр. / Олег Полянський // Вільне життя. – 2013. – 1 листоп. (№ 88). – С. 6.

 

40.    Полянський О. Золотий лев на синім поліі : до 95-річчя ЗУНР: виникнення, становлення, причини поразки та історичні уроки листопадових подій 1918–1920 рр. / Олег Полянський // Вільне життя. – 2013. – 8 листоп. (№ 90). – С. 5.

 

41.    Реєнт О. Легітимація проголошення ЗУНР: історико-правовий дискурс / О. Реєнт // Історія в школі. – 2008. – № 11–12. – С. 1–6.

 

42.    Реєнт О. П. Проголошення ЗУНР: проблема легітимації / О. П. Реєнт // Український історичний журнал. – 2009. – № 1. – С. 4–11.

 

43.    Седляр О. В. Андрій Чайковський – повітовий комісар ЗУНР у Самборі / О. В. Седляр // Науковий Вісник Українського Історичного Клубу / Регіональна громадська організація м. Москви «Український історичний клуб». – Москва, 2004. – Т. ІХ. – С. 196–199.

 

44.    Скорич Л. Військова співпраця УНР і ЗУНР / Л. Скорич // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2006. – Вип. 2. – С. 28–32.

 

45.    Стецишин О. Диктатор, що не вберіг державу] : [Євген Петрушевич] / Олег Стецишин // Історія +. – 2015. – № 9. – С. 21.

 

46.    Стопчак, М. Військове протистояння армій УНР та ЗУНР з російськими збройними формуваннями (історіографія проблеми) / М. Стопчак // Історичний журнал. – 2008. – № 4. – С. 28–43.

 

47.    Стопчак М. Політичні суперечності урядів УНР і ЗУНР (ЗОУНР) у повоєнній та новітній українській історіографії / М. Стопчак // Історичний журнал. – 2006. – № 4. – С. 55–65.

 

48.    Тищик Б. Державний устрій та законотворча діяльність Західноукраїнської Народної Республіки / Б. Тищик // Право України. – 2017. – № 3. – С. 80–86. – Бібліогр. наприкінці ст.


49.    Фартушняк А. Продовольча і земельна політика керівництва ЗУНР / Анатолій Фартушняк // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 1999. – Вип. 8. – С. 19–26. – Бібліогр. наприкінці ст.


50.    Футулуйчук Д. Створення та діяльність на території ЗУНР громадських органів самооборони / Д. Футулуйчук // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2003. – Вип. 3. – С. 77–82.

 

51.    Хома І. Переговорний процес ЗУНР із делегацією генерала Ю. Бартелемі / Іван Хома // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2013. – Вип. 1, ч. 2. – С. 120–124. – Режим доступу: http://. – Бібліогр. в кінці ст.

 

52.    Цаль А. Документальна виставка до 93-ї річниці проголошення Акту злуки українських земель / А. Цаль // Рада. – 2012. – № 1. – С. 49–50.

 

53.    Циба В. Польська меншина в національній політиці ЗУНР / В. Циба // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2002. – Вип. 5. – С. 108–111.

 

54.    Чубата М. В. Дослідження істориками права законодавчих основ організації та діяльності центральних і місцевих органів державної влади в ЗУНР // М. В. Чубата // Часопис Київського Університету Права. – 2015. – № 1. – С. 73–78. – Бібліогр. в кінці ст.

 

55.    Чуйко І. Дипломатична діяльність ЗУНР у 1919–1923 рр. / І. Чуйко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.ім. В. Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2003. – Вип. 1. – С. 141–146.

 

56.    Чуйко І. Дипломатична діяльність уряду ЗУНР у 1918–1919 рр. / І. Чуйко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2002. – Вип. 3. – С. 31–36.

 

57.    Шепетюк В. Українська Національна Рада – головна державно-політична інституція ЗУНР-ЗОУНР / Василь Шепетюк // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 1999. – Вип. 8. – С. 8–11. – Бібліогр. наприкінці ст.

 

58.    Шепетюк В. Уроки ЗУНР і проблеми сучасного українського державотворення / В. Шепетюк // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2003. – Вип. 3. – С. 83–85.

 

59.    Шептицька Л. Державотворча діяльність Степана Барана (1918–1921) / Л. Шептицька // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка 2007. – Вип. 2. – С. 59–65.

 

60.    Шологон Л. Освітні процеси в Західно-Українській Народній Республіці (1918–1919 рр.) / Лілія Шологон // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. – Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2013. – Вип. 1, ч. 1. – С. 25–29. – Режим доступу: http://. – Бібліогр. в кінці ст.


61.    Якимович Б. Західно-Українська Народна Республіка / Богдан Якимович // Україна та українці: події далекі і близькі : вибрані праці / Б. Якимович. – Львів : ІУ : [Ощипок М. М.], 2014. – С. 62–69.

 

Cписок підготувала Н. В. Галіцька
жовтень 2018., 61 джерело.

ResourceТNPU

Ministry of Education and Science of Ukraine

Online resource TNPU

Всеукраїнські ресурси

Scientometry

Partners

We are on social networks