3 травня 2018 року у приміщенні залу філологічної літератури і видань іноземними мовами бібліотеки ТНПУ імені Володимира Гнатюка відбувся літературний захід “William Shakespeare’s World” у рамках всеукраїнського проекту “Шекспірівські дні в Україні 2018”, ініційованого шекспірівським центром. Модератори та організатори заходу – доценти кафедри англійської філології та методики навчання англійської мови доц. Бабій Л. Б., Нацюк М. Б., Ладика О. В.
«Собори нашої душі:
сакральні пам’ятки Тернопільщини»
(до Дня пам’яток історії та культури)
Покоління змінюють
покоління,
не меркнуть тільки святині
Світова спільнота сьогодні відзначає Міжнародний день пам'яток історії та культури, встановлений відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 р. з метою збереження, використання та захисту об'єктів культурної спадщини народу в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Прапороносець величі людських душ
До 100-річчя з дня народження Олеся Гончара
Олесь Гончар – видатний письменник, великий майстер слова, чиї твори вже сьогодні заслужено вважаються класикою української літератури. Його по праву назвали великим Українцем, совістю нації, подвижником її духовного відродження.
Шанувальникам творчості письменника добре знані його художні твори – від прославлених "Прапороносців" до книги-спогаду "Далекі вогнища". Відома і його багатогранна злободенна публіцистика, яка ввібрала в себе думки про українське духовне відродження, про видатні постаті нашої культури, про все, що хвилювало, тривожило його.
Гетьман Кирило Розумовський –
вчений з гетьманською булавою
(1728–1803)
(290 років від дня народження)
«Забули ясні зорі козацький хоровод,
Бої на Чорнім морі, гармати Жовтих Вод
Забула вже Європа ту силу молоду,
що біля Конотопа розбила вщент Орду.
Забули вже портали в Парижі та Москві,
Як шану віддавати козацькій хоругві.
Забули, тугодуми, як воля січова
Творила віщі думи, збирала в кров слова.
А ми пригадаймо, забути не даймо,
Що слава козацька жива”.
/Дмитро Павличко/
Кирило Григорович Розумовський представник козацького роду Розумовських. Останній гетьман Війська Запорізького. Він керував Україною довше, ніж будь-який з його попередників, крім Івана Мазепи. Говорячи сучасною мовою, він став менеджером академії наук, чиї здібності зазначив навіть Михайло Ломоносов. Його гетьманство нащадки назвали «оксамитовою осінню української державності».
28 березня у приміщенні читального залу суспільної літератури відбулася святкова академія до Року охорони пам’яток культурної спадщини України.
«Вони багато можуть розказати
Про час, який в історію іде.
Всю спадщину нам слід оберігати.
Минуле сьогодення береже!».
Організували свято працівники фонду рідкісної та цінної літератури та залу суспільної літератури.
Грані літературознавчої творчості
Вашків Лесі Петрівни –
кандидата філологічних наук, доцента кафедри теорії і методики української та світової літератури ТНПУ ім. В. Гнатюка
(до 55-річного ювілею)
ВАШКІВ Леся Петрівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії і методики української та світової літератури Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
Народилася 17.03.1963 року в м. Тернополі. Закінчила у 1984 році з відзнакою філологічний факультет Тернопільського державного педагогічного інституту, у 1993 році – аспірантуру Львівського національного університету ім. Івана Франка. У 1995 році захистила кандидатську дисертацію «Епістолярна літературна критика: становлення, функції в літературному процесі».
Коло наукових інтересів – письменницький епістолярій українських письменників другої половини ХІХ століття, літературна критика, дитяча література, історія українського театру та драматургії.
Автор понад 100 літературознавчих наукових праць.
Спадщина Антона Макаренка в контексті сучасності
(130 років від дня народження)
Наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми.
Антон Семенович Макаренко
Дослідники писали, що це видатний радянський педагог і письменник. Що «Макаренко створив наукову методику виховної роботи з дитячим колективом, поєднання навчання з продуктивною працею, моральним, фізичним і естетичним вихованням».
Безумовно, красиві слова, але не було зрозуміло, як педагогу вдалося з підлітків, які переступили Закон, виховати активних членів нового суспільства. Просто гарних і добрих людей.
Що ж було такого у Макаренка, що сучасні педагоги не можуть розпізнати?