Щороку в третю суботу травня відзначається День науки – свято, яке встановлено у 1997 році наказом президента України «...на підтримку ініціативи відомих вчених, наукових установ, а також професійних спілок України...».
Видатний український філософ, богослов та письменник Феофан Прокопович писав: «Наука ‒ це корінь і насіння...». Кожна зернинка наукової ідеї, посіяна дослідником у родючий ґрунт експериментів, дослідів та досвіду проростає квіткою нового знання з міцним корінням істини.
З нагоди свята зичимо усім науковцям продовжувати плекати дослідницьку цікавість і безперервний пошук істини для збагачення України та світу все новими й новими відкриттями. Нехай світло науки буде дороговказом і ніколи не згасне на шляху пізнання.
→ Скарбниця вітчизняної науки (100 років з часу заснування Національної академії наук України)
→ Наука і освіта: складові інноваційного розвитку України (до Дня науки)
Іван Марчук – жива легенда нашого часу
(до 85-річчя від дня народження живописця, народного художника України, лауреата Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка)
Додаткову інформацію можна переглянути
⇒Вічний мандрівник, прикутий до мольберта (до 75-річчя від д/н І. Марчука)
Корифей української етнографії – 150 років від дня народження Володимира Михайловича Гнатюка
Вірш-присвята "ГНАТЮКУ - 150"
Феноменально щасливий збирач
(до 150-річчя від дня народження
Гнатюка Володимира Михайловича –
етнографа, фольклориста, мовознавця, літературознавця,
мистецтвознавця, перекладача, громадсько-культурного діяча)
З-поміж плеяди видатних учених, уродженців Тернопільщини, чільне місце належить Володимирові Михайловичу Гнатюкові. Феномен цієї людини можна зрозуміти, звернувшись до багатої спадщини, яку він залишив, і проаналізувавши різні напрями його громадської діяльності. Гнатюк був фольклористом, етнографом, мовознавцем, літературознавцем, істориком, журналістом, редактором, книговидавцем, перекладачем, соціологом, демографом.
Володимир Гнатюк займався всебічним й планомірним дослідженням українських теренів, передусім західноукраїнських земель, шляхом створення мережі численних збирачів фольклору, організації наукових експедицій, наукового опрацювання та видання зібраного.
Гірчить Чорнобиль крізь віки
(до 35-ї річниці Чорнобильської трагедії)
Кожного року 26 квітня над Україною лунають поминальні дзвони. Ми згадуємо катастрофу на Чорнобильській АЕС, яка назавжди змінила життя кожного з нас.
«Життя «над прірвою» та під високою зорею»
(70 років від дня народження
Степана Євстахійовича Сапеляка –
поета, лауреата Національної премії України
імені Тараса Шевченка)
«Я – романтик і письменник української духовної традиції…»
/С. Сапеляк/
Микола Мушинка – видатний словак і великий українець, найвідоміший дослідник наукової спадщини В. Гнатюка
Микола Мушинка відомий як фольклорист, літературознавець, історик, мистецтвознавець, культуролог. Він є членом низки наукових організацій, рад, редколегій часописів і збірників, почесним професором та доктором кількох університетів в різних країнах.
Друзі та знайомі вважають Миколу не тільки науковцем, шанувальником, поцінувачем мистецтва, меценатом, але й ходячою енциклопедією. Його пристрасть до науки, до дослідження, до контакту з людьми зробила його науковцем, якого знає Словаччина, Чехія, Україна, Польща, Сербія та українська діаспора на всіх континентах.
Миколі Мушинці, найвідомішому українцеві Словаччини, цьогоріч виповнилося 85 років (народився 20 лютого 1936 року). Доктор, професор, академік і «перший лемко» Микола Мушинка з нагоди свого ювілею отримав Орден князя Ярослава Мудрого – його нагородив 22 січня 2021 року президент України Володимир Зеленський.