«Титан українського духу»
(до 120 річниці від дня народження Івана Багряного,
українського письменника)
«Ми є. Були. І будем Ми!
Й Вітчизна наша з нами»
(Іван Багряний)
Ці слова відомого українського письменника та громадського діяча, який ввійшов в літературу як ІВАН БАГРЯНИЙ викарбувані на його надгробному пам'ятнику в Новому Ульмі (Німеччина).
Він був видатним українським письменником, поетом, прозаїком та політичним діячем.
Іван Багряний належить до тих пасіонаріїв української літератури, яких не зламали репресії й табори, він пережив дві війни та еміграцію. При цьому знаходив сили впливати на тогочасні літературні та політичні процеси. За біографією митця можна відстежувати ключові періоди історії першої половини XX століття, бо подій, яких він пережив, вистачить не на один роман. Багато болісних епізодів, поїздок і повернень до рідного краю, важливі тексти, написані попри слабкий фізичний стан та ризик бути убитим.
Івану Павловичу Лозов’ягіну (справжнє прізвище митця) доля відмірила всього 57 років. Він народився 2 жовтня 1906 р. в м. Охтирці на Сумщині у родині сільського робітника-муляра, почав писати ще у шкільні роки, і вже в 1925 р. під псевдонімом "Полярний" надрукував свою першу книжку оповідань «Чорні силуети».
Майбутній письменник навчався у художньо-керамічній школі, а згодом у Київському художньому інституті, який не закінчив. У 1926 р. вступив до літературного об'єднання «МАРС» (Майстерня революційного слова).
1932 року був заарештований у Харкові за «контрреволюційну діяльність», провівши 11 місяців в одиночному ув'язненні, після чого був засуджений до спецпоселень на Далекому Сході.
1938 року І. Багряного знову заарештували за звинуваченням у націоналістичній діяльності. Обвинувальний вирок він не підписав і після двох років в’язниці (83 дні провів у камері смертників), а восени 1940-го через брак доказів був випущений на волю. Пережите письменник описав в автобіографічному романі «Сад Гетсиманський» (1950) – творі, що на два десятиліття випередив знаменитий «Архіпелаг ГУЛАГ» Олександра Солженіцина.
Під час німецько-радянської війни Багряний переїхав у Галичину, де приєднався до українського підпілля. Він працює у референтурі пропаганди, бере участь у створенні Української Головної Визвольної Ради, розробляє програмові документи. В цей час пише романи «Тигролови» («Звіролови»), «Люба», поему «Гуляй-Поле».
У 1944 році, рятуючись від війни, письменник емігрував до Німеччини.
В засланні Іван Багряний заснував газету «Українські вісті», створив партію «Українська революційно-демократична партія» (УРДП), брав участь у створенні «Української Головної Визвольної Ради» та керував іншими емігрантськими організаціями.
Найвідоміші твори Івана Багряного: романи «Тигролови» (1944-46), «Сад Гетсиманський» (1950), «Огнене коло» (1953), «Буйний вітер» (1957), «Людина біжить над прірвою» (1965), п’єси «Генерал», «Морітурі», «Розгром» , збірка «Золотий бумеранг» (1946), поема «Антон Біда – герой труда» (1956), твори для дітей.
На особливу увагу заслуговує політичний та громадянський маніфест, який був опублікований у 1946 р. кількома мовами, памфлет «Чому я не хочу вертати на батьківщину?». Пізніше його не один раз зачитають на Українському «Голосі Америки», і таким чином слово митця на радіохвилях долетить і до рідної землі. У памфлеті він заявляв від імені таких же переміщених осіб, як і сам:
«Я повернуся до своєї Вітчизни з міліонами своїх братів і сестер, що перебувають тут в Європі і там по Сибірських концентратах, тоді, коли тоталітарна більшовицька система буде знесена так, як гітлерівська. Коли НКВД піде вслід за Гестапо, коли червоний російський фашизм щезне так, як щез фашизм німецький. Коли нам – Українському Народові – буде повернено право на свободу і незалежність в ім’я християнства і справедливості».
Твори автора друкували та перекладали різними мовами за кордоном. 1963 року українці в Чикаго всіляко сприяли можливості надання письменнику Нобелівської премії, і Багряний мав на це всі шанси, проте його життя раптово обірвалося. Він помер 25 серпня 1963 року у санаторії Блазіен у Шварцвальді (Західна Німеччина).
Повернення книг Багряного на український видавничий ринок, визнання на державному рівні, присвоєння Шевченківської премії, – усе це сталося вже після його смерті.
Отже, Іван Багряний – непересічна постать XX століття. Його твори – сміливі виступи проти постправди та маніпуляцій СРСР. Його приклад надихає і нас сьогодні пам’ятати про власну гідність і не здаватися за будь-яких умов.
Життєвий і творчий шлях Івана Багряного є яскравим прикладом того, як варто оберігати свої принципи та продовжувати йти вперед, незважаючи на жодні перепони.
На завершення варто згадати ще одну цікаву цитату письменника з роману «Сад Гетсиманський»: "Людина – це найвеличніша з усіх істот. Людина – найнещасніша з усіх істот. Людина – найпідліша з усіх істот. Як тяжко з цих трьох рубрик вибирати першу для доведення прикладом".
Відділ обслуговування наукової бібліотеки
Бібліографічний огляд літератури
Багряний І. П. Вибрані твори / І. П. Багряний ; упоряд., передм. та комент. М. Балаклицький. – Київ : Смолоскип, 2006. – 687 с. – (Розстріляне Відродження)
Збірка «Вибрані твори» Івана Багряного – це потужна панорама його доробку, яка зазвичай включає гостросюжетні романи, повісті та публіцистику. Книга розкриває тему боротьби вільної особистості проти тоталітарної системи.
Багряний І. П. Вибрані твори : у 2 т. Т. 1 / Іван Багряний ; упоряд.: О. Коновал, О. Шугай ; ред. і автор передм. О. Шугай. – Київ : Юніверс, 2006. – 584 с.
До першого тому «Вибраних творів» Івана Багряного входить його знаменитий роман «Маруся Богуславка». Це глибокий твір про українську молодь під час Другої світової війни. Книга є першою частиною масштабної епопеї «Буйний вітер».
Багряний І. П. Вибрані твори : у 2 т. Т. 2 / Іван Багряний ; упоряд.: О. Коновал, О. Шугай ; ред. О. Шугай. – Київ : Юніверс, 2006. – 584 с.
До другого тому «Вибраних творів» видатного українського письменника Івана Багряного увійшли ключові прозові та публіцистичні роботи, присвячені трагічним подіям Другої світової війни, національно-визвольній боротьбі та протистоянню тоталітарним режимам.
Багряний І. Антон Біда – герой труда : повість про Ді-Пі : відповідь людоловам / Іван Багряний. – [Новий Ульм] : Україна, 1956. – 270 с.
«Антон Біда – Герой Труда» – це сатирично-гумористична поема українського письменника Івана Багряного, написана в еміграції у 1947 році. Автор створив яскраве викриття радянської системи, яка оголошувала «героями» та «будівниками комунізму» звичайних нероб і злочинців.
Багряний І. П. Вірю!.. : хрестоматія / І. П. Багряний. – Дейтрон ; Харків : ХІБМ, 2000. – 544 с.
«Вірю!» – це відома збірка поезій Івана Багряного. У ній звучить палкий протест проти тоталітаризму.
Ця книга є важливим документом епохи. Вона передає емоції автора, який пройшов табори, але не втратив надії та любові до життя.
Багряний І. П. Збірка поезій / Іван Багряний. – Київ : ЦУЛ, 2018. – 100 с. – (Класика української літератури).
Збірка поезій Івана Багряного — це голос незламного борця. У віршах автор відкидає радянську ідеологію. Він гостро висміює вождів та лицемірство. Книжка прославляє волю, українську мову та любов до рідної землі. Ця поезія дуже експресивна та сповнена глибокого патріотизму.
Багряний І. П. Золотий бумеранг : вірші, поеми, роман у віршах, сатира та інші поезії / Іван Багряний ; ред.-упоряд. та авт. прим. О. Шугай. – Київ : Рада, 1999. – 679 с.
«Золотий бумеранг» – це потужна поетична збірка Івана Багряного. Вона увібрала в себе вірші та поеми, написані з 1926 по 1946 роки. Твори збірки передають палку любов до України, біль за її долю та незламність духу.
Багряний І. Листування. 1946–1963 Т. 1 / упоряд. О. Коновал. – Київ : Смолоскип, 2002. – 706 с. – (Фундація ім. Івана Багряного)
Перший том двотомного видання «Листування» Івана Багряного містить понад 150 епістолярних документів (1946–1963 рр.), адресованих видатним діячам української діаспори та європейського руху. Книга розкриває маловідомі сторінки життя письменника як політичного та громадського діяча.
Багряний І. Листування. 1946–1963 Т. 2 / упоряд. О. Коновал. – Київ : Смолоскип, 2002. – 556 с. – (Фундація ім. Івана Багряного)
Другий том двотомного видання епістолярної спадщини Івана Багряного (1946–1963 рр.) розкриває його діяльність як письменника і політичного емігранта, містячи листи до діячів діаспори, а також роздуми про українську державність, літературу й труднощі видання його творів на чужині.
Багряний І. П. Людина біжить над прірвою : роман / І. П. Багряний. – Київ : Знання, 2016. – 367 с. – (Класична література)
«Людина біжить над прірвою» – це драматичний роман Івана Багряного про волю до життя, моральний вибір та трагедію мирного населення у вирі Другої світової війни, затиснутого між двома тоталітарними режимами.
Багряний І. Огненне коло : повість про трагедію під Бродами / Іван Багряний. – Київ : Знання, 2015. – 192 с. – (Скарби)
«Огненне коло» Івана Багряного – це трагічна повість про битву під Бродами влітку 1944 року, у якій розкривається доля української молоді, затиснутої у жорнах двох тоталітарних режимів. Книга розповідає про відчай, самопожертву та мужність українців, що опинилися в смертельному герці.
Багряний І. П. Публіцистика : доповіді, статті, памфлети, рефлексії, есе / І. П. Багряний ; упоряд. О. Коновал ; передм. І. Дзюби ; післям. Г. Костюка ; ред. Г. Карпенко. – 2-ге вид. – Київ : Смолоскип, 2006. – 856 с.
Збірка «Публіцистики» Івана Багряного охоплює його доповіді, статті, памфлети, рефлексії та есе, що є яскравим виявом боротьби за національну гідність, свободу та незалежність України.
Багряний І. П. Сад Гетсиманський : [роман] / Іван Багряний. – Київ : Наукова думка, 2001. – 548 с. – (Бібліотека школяра).
«Сад Гетсиманський» Івана Багряного – це пронизливий документально-художній роман, який одним із перших у світовій літературі викрив злочинну суть сталінського терору 1930-х років. Твір показує жахливу машину репресій та силу духу звичайної людини, яка відмовляється зраджувати себе попри катування і безправ'я.
Багряний І. П Тигролови : роман / Іван Багряний. – Київ : Знання, 2014. – 304 с. – (Скарби)
Роман «Тигролови» Івана Багряного – це захоплива розповідь про боротьбу людини з тоталітарною системою. Головний герой, молодий інженер Григорій Многогрішний, стрибає з «поїзда смерті», що везе в'язнів до Сибіру. Він дивом виживає в тайзі та знаходить притулок у родини сміливих українців-звіроловів, де знаходить своє кохання.
Багряний І. П. Тигролови ; Морітурі : роман, драматична повість / І. П. Багряний. – Київ : Наукова думка, 2007. – 368 с. – (Бібліотека школяра)
Роман «Тигролови» та драматична повість «Морітурі» Івана Багряного розповідає про незламність українського духу, боротьбу людини проти тоталітарного режиму та жагу до життя. Ці твори часто видають разом як зрілий маніфест.
Багряний І. П. Тигролови ; Чому я не хочу повертатись до СРСР? : роман, памфлет / І. П. Багряний ; вступ. ст. Г. Клочека. – Кіровоград : Степова Еллада, 2000. – 240 с.
Памфлет Івана Багряного «Чому я не хочу вертатись до СРСР?» (1946) – це гостра політична публіцистика. У ній автор від імені сотень тисяч українських емігрантів та колишніх остарбайтерів пояснює відмову повертатися до радянського тоталітарного режиму, захищає право на справжню свободу та викриває злочини сталінізму.
Шугай О. Іван Багряний: нове й маловідоме : есеї, документи, листи, спогади, нотатки, факти : в 2 кн. Кн. 1 / Олександер Шугай ; літ. ред. Н. Шугай ; авт. передм. І. Дзюба. – Київ : Смолоскип, 2013. – 958 с., 8 арк. : іл.
Перша книга двотомника Олександра Шугая «Іван Багряний: нове й маловідоме» містить унікальні архівні матеріали КДБ, дослідження про еміграційний табір у Новому Ульмі, а також спогади й тогочасну пресу. Видання розкриває маловідомі сторінки життя та громадської діяльності українського письменника.
Шугай О. Іван Багряний: нове й маловідоме : есеї, документи, листи, спогади, нотатки, факти : в 2 кн. Кн. 2 / Олександер Шугай ; літ. ред. Н. Шугай. – Київ : Смолоскип, 2013. – 1048 с., 16 арк. : іл.
Друга книга двотомника Олександра Шугая «Іван Багряний: нове й маловідоме» висвітлює новоульмівський період життя і творчості письменника. Вона містить особисті листи, маловідомі статті та рідкісні світлини.
Підготувала О. І. Шанайда
жовтень 2026 р., 18 джерел