ЖИТИ У СЛОВІ
(до 95-річчя від дня народження Бориса Харчука,
українського письменника, журналіста та редактора)

«,...щасливий, непереможний народ, що породжує своїх захисників і  оборонців...»
/Борис Харчук/

   Борис Микитович Харчук – видатний український письменник, журналіст, редактор та безкомпромісний літописець Волині. Його життя було сповнене драматичних випробувань тоталітарної епохи. Він став відомим завдяки своїм епічним творам та сміливій громадянській позиції.
   Борис Микитович Харчук народився 13 вересня 1931 року в мальовничому селі Лози Збаразького району на Тернопільщині. Він був найстаршим у багатодітній, бідній сім’ї селянина-хлібороба. Його дитинство було обпалене війною та жорстокістю радянського режиму. Жахливим спогадом для хлопця став день, коли чекісти вели його матір на розстріл. Жінку дивом врятував Бог, але цей відгомін терору назавжди закарбувався в його душі.
   У 1950 році майбутній письменник закінчив Вишнівецьку середню школу і вступив до Кременецького педагогічного інституту, але був звідти відрахований за те, що у своїх пародіях висміював керівництво цього закладу. Перевівся до Полтавського педагогічного інституту й закінчив його 1954 року. Продовжив освіту на Вищих літературних курсах Літературного інституту ім. О. М. Горького у Москві.У 1954 році Борис Харчук працює науковим співробітником літературно-меморіального музею І. П. Котляревського. Там невдовзі він і розпочав писати  свою першу повість «Йосип з гроша здачі», яку у 1956 р. надрукував журнал «Дніпро». Після виходу цієї повісті Бориса Харчука запрошують у Київ. Там він працював у ЦК ЛКСМУ – завідував сектором преси. У 1960 році Борис Харчук став першим редактором дитячого журналу «Малятко», а пізніше – відповідальним  секретарем журналу «Знання та праця». Згодом він повністю перейшов на творчу роботу.
   Творчий шлях Бориса Харчука розпочався з поезії, але справжнім покликанням стала проза. Він досліджував український національний характер, народну мораль і створював твори для дітей. За три десятиліття плідної роботи письменник залишив багатий літературний спадок, включно з романом-тетралогією «Волинь», повістями «Українські ночі» та «Мертвий час», романом «Межі і безмежжя» та іншими творами, що сьогодні входять до золотого фонду української літератури. У творчому доробку Бориса Харчука – 5 романів, 31 повість, близько сотні оповідань, півсотні нарисів та статей.
   Його твори були перекладені англійською, польською, угорською, вірменською, таджицькою, німецькою, іспанською та іншими мовами.
   Борис Харчук не міг залишатися осторонь, коли нищили українську інтелігенцію. У 1968 році він був у числі тих, хто підписав лист-протест 139 на ім'я компартійних діячів –Л. Брежнєва, О. Косигіна та М. Підгорного з вимогою припинити практику протизаконних політичних судових процесів. Через таку позицію письменник постійно перебував під тиском радянської системи, яка виснажувала його здоров’я.
   Борис Харчук пішов із життя 16 січня 1988 року від інфаркту. Похований в Києві на Берковецькому цвинтарі.
   У 1992 році Борису Харчуку була посмертно присуджена премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за твори літератури та мистецтва для дітей та юнацтва.
   Його творчість продовжує жити та надихати нові покоління письменників і читачів. Романи Харчука вивчають у школах та університетах, що допомагає збереженню національної культури і зміцненню її основ.

Бібліографічний огляд літератури
Абонемент художньої літератури

   Харчук Б. М.  Твори: в 4 т. Т. 1 Майдан ; Межі і безмежжя : романи / Б. М. Харчук ; авт. передм. С. С. Гречанюк. – Київ : Дніпро, 1991. – 539 с.
   Є місце й час здійснення долі. Якщо доля роду здійснюється у родинному колі: символ її – зібрання роду за одним столом, то доля народу здійснюється на перехресті історії. Символ її – майдан. Рід, народ – єдині, доля їх спільна. Вона безмежна. Межею її є люди. Хай межі нашої долі були і залишаються гіркими, та пам’ятаймо: за межами знову починається безмежжя.Така суть роздумів відомого українського письменника Б. М. Харчука (1931–1988) у романах «Майдан» та «Межі і безмежжя», що увійшли до першого тому його творів.

   Харчук Б. М.  Твори : в 4 т. Т. 2 Кревняки : роман / Б. М. Харчук. – Київ : Дніпро, 1991. – 575 с.
   Другий том складає роман “Кревняки”. Один день головної героїні Юстини Турій вплітає в чотири пори року – чотири періоди життя її роду: осінь пілсудчини, зиму гітлеризму, весну перемоги і літо сучасності. Письменник показує складний шлях волинського села впродовж п’ятдесяти років.

   Харчук Б.  Вишневі ночі  : повість / Б. Харчук. – Тернопіль : Джура, 2010. – 254 с.
   Історія кохання лейтенанта НКВД і зв'язкової УПА напередодні закінчення Другої світової війни. Ромео і Джульєтта ХХ століття... Він так детально описав кожну емоцію, що не можна не повірити у їхнє кохання. У повісті розповідається про зародження почуттів у ще не зовсім вихолощеного сталінської пропагандою молодого лейтенанта до красуні-українки. Показано встановлення радянської влади на Заході України – місця, де ще жевріли жаринки нації, яка майже тисячу років бажала жити вільно від усіляких "доброзичливих" сусідів.

   Харчук Б.  Волинь : роман-тетралогія Кн. 1, 2.  / Б. Харчук. – Київ : Дніпро, 1988. – 567 с.
   В одній сім’ї виростали Гриць, Петро, Павло, Іван, Наталя Гнатюки, та не однакова доля їм судилася в умовах класової ворожнечі та пансько-польського гноблення на західноукраїнських землях в кінці 20-их на початку 30-их років. Нужда і горе об’єднують бідняків, заклично б’є дзвін по селах – піднімається народна сила на боротьбу з панським гнітом, за возз’єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною.

   Харчук Б.  Волинь : роман-тетралогія Кн. 3, 4. / Б. Харчук. – Київ : Дніпро, 1988. – 751 с.
   В третій і четвертій книгах  роману автор продовжує життєпис: західноукраїнського села на зламі епох, доводить до логічного кінця долю героїв – братів Гнатюків, Зіньки, Антоніни Платової та ін. У романі широко відтворено людські пристрасті, переживання, показано тяжкі випробування, жах фашистської окупації, боротьбу з бандами, правдиво зображені ті часи, коли брат воював проти брата, а батько й син ставали непримиренними ворогами.

   Харчук Б. М.  Горохове чудо : казки, оповідання, повісті / упоряд. Б. М. Харчук ; передм. М. Ф. Слабошпицького ; худож. Є. В. Попов. – Київ : Веселка, 1991. – 204 с.
   Твори Бориса Харчука, вміщені в цій книжці, то осанна вічній мудрості і живій любові до рідного народу, матері, землі, то пісня, яку він залишає  нащадкам як терновий заповіт берегти ясні скарби краси, людського духу, мови.
   Харчук Б.  Зазимки і весни : повість / Б. Харчук. – Київ : Веселка, 1967. – 151 с.   Гостросюжетні повісті визначного майстра сучасної української прози вражають щирістю, правдивістю, умінням автора тонко передати найменші порухи душі персонажа. Глибоко розкриваючи характери дітей і дорослих, що живуть і працюють на західноукраїнських землях у довоєнний час, у роки Великої Вітчизняної війни та перші повоєнні роки. Письменник утверджує такі риси, як чесність, мужність, готовність до самопожертви в ім’я інших, і викриває підлість, зраду.

   Харчук Б.  Невловиме літо : повісті / Б. Харчук. – Київ : Радянський письменник, 1981. – 343 с.
   Книга повістей – майже реальне співпереживання автором та його персонажами обставин Великої Вітчизняної війни і післявоєнного періоду. Разом з персонажами повістей автор мислить життя в непорушності і незнищенності його добрих і вічних джерел.

   Харчук Б.  Подорож до Зубра : повісті / Б. Харчук. – Київ : Радянський письменник, 1986. – 368 с.
   Нова книга відомого українського письменника складається з п’яти гостросюжетних повістей, в яких досліджується процес формування духовних, суспільних і громадських орієнтирів молодого покоління. Автор стверджує: праця на користь суспільства – мірило честі і совісті кожної людини. У книгу входять історична повість про народного героя Мороза-Морозенка.

   Харчук Б.  Станція «Настуся» : оповідання і повісті / Б. Харчук. – Київ : Веселка, 1965. – 151 с.
   Ні, не зразу зважився Трохим утекти з рідного дому. Аж коли мачуха познущалася з його захоплення – потрощила горщики з квітами й усякою пашницею, що їх любовно вирощував хлопець, – він сів у перший-ліпший автобус і поїхав світ за очі. Примхлива доля привела Трохима на цілинні землі. І тут хлопець одразу потрапив до … бандитів. Та він вирвався з кубла злочинців, знайшов стежку до справжніх людей, закоханих у хліборобську працю, в неозорі казахстанські степи. І він теж стане справжнім хліборобом!

   Харчук Б.  Теплий попіл : повісті та оповідання / Б. Харчук. – Київ : Веселка, 1981. – 328 с.: іл.
   До збірки творів українського письменника входять повісті та оповідання про участь підлітків у боротьбі радянського народу проти німецько-фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни, про цікаві справи сьогоднішньої дітвори, про любов до природи.

Огляд підготувала Л. П. Гирило
вересень 2026 р., 11 джерел