Жінка з обличчям любові
(до 75-річчя від дня народження Теодозії Зарівної,
української письменниці, театрознавиці, журналістки)

photo Zarivna«Ця письменниця стоїть поза школами, течіями,
угрупуваннями – вона самодоcтатня у своєму слові
і має право тим якщо не пишатися, то принаймні
відчувати власну, гарантовану талантом, обраність».
Віктор Баранов

   Теодозія Зарівна – письменниця, журналістка, театрознавиця, перекладачка. Вона є автором книжок поезій, прози, драми, кількох документальних фільмів («Два життя Ірини Вільде», «Дорога В’ячеслава Чорновола», «Фатальна жінка Марко Вовчок» та ін.). Авторка і ведуча телепрограм про культуру («Літературна студія», «Спочатку було слово», «Не хлібом єдиним…» та ін.). Лауреат кількох українських та польських літературних премій. Учасниця численних міжнародних літературних форумів. Головний редактор журналу «Київ». Членкиня Українського ПЕН.
   Народилася Теодозія Зарівна 22 червня 1951 року в селі Ридодуби  Чортківського району Тернопільської області.
   Закінчила філологічний факультет Львівського університету (1973), Київський театральний інституту ім. І. Карпенка-Карого (1979), нині університет театру, кіно і телебачення.
   Від 1973 року – працювала вчителькою у селах Джурин і Джуринська Слобідка Чортківського району; від 1979 року – завідувачка репертуарної частини Київського академічного драматичного театру ім. І. Франка; від 1993 року – коментаторка, старша редакторка Національної телерадіокомпанії України.
   Від 2014 року – головна редакторка журналу «Київ».
   Письменниця є учасницею міжнародних літературних фестивалів: Бішкек (2008), Софія (2013), Кишинів (2014), Кременець (2014), Брно-Оломоуц-Прага (2016), Познань (2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022), Вільнюс (2017) та міжнародної наукової конференції у Брно (2015), Січан (2019).
   Перші кроки у літературі письменниця робила як поетеса. ЇЇ вірші друкувалися багатьма мовами світу. Здобула славу, ставши лауреатом премії ім. В. Симоненка та Б. Нечерди. Але Теодозія Зарівна мріяла писати епічні твори. Популярність як прозаїку їй принесли ряд романів та повістей.
   Тепер пані Теодозія має намір увійти в есеїстику, хоча "війна не додає натхнення", тож авторка вичікує, що саме в ній озветься. Окрім редагування журналу, вона також займається перекладами сучасної європейської і слов’янської поезії та драматургії. Переклала книгу поезій Джіді Мадзя «Вогонь і слова» (2020) п’єси Артура Міллера («Всі мої сини»), Браяна Фріла ( «Танці на Луназу», «Переклади»), Дональда Черчілла («Декоратор»), Вєслава Мисливського («Реквієм для господині»), Душана Ковачевича («Радован ІІІ»), а також вірші більше сорока польських поетів.
   Її твори перекладалися на англійську, німецьку, португальську, іспанську, македонську, польську, чеську, румунську, грецьку, італійську, бенгальську.
   Твори Теодозії Зарівної дозволяють зануритися в майстерно відтворену атмосферу різних часів: періоду козаччини, сталінської та брежнєвської «епох», «несамовитих» і сумнозвісно-фантасмагоричних, зі сучасного погляду, «дев’яностих», актуальної російсько-української війни... І за всім цим та крізь усе це – постать і спостережливість авторки, котра працює зі словом, ніби вишиває на полотні чи висаджує вибагливий квітковий візерунок на клумбі.

 Відділ комплектування фонду
та інформаційно-бібліографічної роботи
Бібліографічний огляд літератури

1 Зарівна Т.  Вербовая дощечка : роман / Теодозія Зарівна. – Київ : Миронівська друкарня, 2008. – 294 с.
   Як вижити жінці у чоловічому світі? Чи згодна вона платити те, чого від неї вимагають? І чим загрожує її бунт? На ці питання роман не дає відповіді. Бо відповідь конкретна у кожному випадку, як конкретними є долі трьох героїнь твору, котрі складають історію роду впродовж кількох десятиліть. Історію, що писалася у глухих селах та хуторах, у боях та криївках, у столичних офісах та мандрівках Україною. Вона має право бути прочитаною.

2 Зарівна Т. П.  Дійство на крузі : поезії / Теодозія Зарівна. – Київ : Молодь, 1991. – 64 с.
   У новій книзі київська поетеса щиро й безкомпромісно пише про пекучі проблеми сучасного світу, про екологію духу людського наприкінці ХХ століття та насамперед вона залишається жінкою – пристрасною та беззахисною, закоханою і мужньою.

3 Зарівна Т.  З попелу і металу : вибране / Теодозія Зарівна ; ред. Л. Таран. – Тернопіль : Джура, 2011. – 212 с.
   Ці вірші писалися багато років і склали невидиму духовну та емоційну авторську біографію, котра, мов водяні знаки, проступає між літер і сторінок, якщо прочитувати їх крізь світло людської душі.

 

4 Зарівна Т.  Земля семи вітрів. Карта пам'яті / Теодозія Зарівна. – Київ : Бізнесполіграф, 2020. – 128 с.
   Життя – це нескінченна подорож – від людини до людини, від дому до дому, від країни до країни. Яка вона – земля, що пропливає за селянським возом, за вікнами автобуса чи літака? Багатолике божество, холодне і байдуже, плинна краса, що ніколи не закінчується, притягальна територія, котра переходить з рук у руки, сповнена несподіванок і смертельних небезпек? Яка вона – людина, що дивиться на неї, що любить її, нехтує нею і її ж боїться? І що залишається у карті її пам’яті упродовж цієї подорожі – нетлінні пейзажі, випадкові обличчя, уривки фраз, спалахи любові, тиха вдячність?

5 Зарівна Т. Мовчання цезію : роман / Теодозія Зарівна. – Київ : Дух і літера, 2022. – 310, [1] с.
   Життя самотньої жінки у покинутому селі серед безмежної чорнобильської зони. Які випробування посилають їй люди, звірі, небеса? Що тримає її там, де пішли вже всі? Давня любов до чоловіка, до хати, до краєвиду, до трагедій і комедій власної історії? Дивна сила пам’яті? Загроза повної руїни? А над усім – хто у цьому винен?
Крізь щільне і неспішне письмо авторки, крізь хащі забутої землі проступає життя героїні, беззахисне і стійке водночас, як драматичний виняток із правил і як універсальна формула людського буття.

6 Зарівна Т.  Поезії = Poesias ; Gedichte / Теодозія Зарівна ; пер. В. Вовк – Ріо-де-Жанейро : Contraste, 2006-2016. – 64 с.
   Вірші Теодозії Зарівної перекладені Вірою Вовк португальською та німецькою мовами.

 

7 Зарівна Т.  Полювання на птахів небесних : роман / Теодозія Зарівна. – Київ : Преса України, 2013. – 348 с.
   Незалежно від того, відбувається дія роману в маленькому містечку чи в мегаполісі, на сценах столичних театрів чи найбільших воєнних баталій, у старовинному замку чи на танковому полігоні, – у життєписах та вчинках героїв, звичайних та незвичайних, неухильно і скрізь проступає історія трагічних митарств людської душі, які підпільно існують під оманливою оболонкою любовного роману, у котрому відмінне знання психології героїв демонструється разом з легкістю і впізнаваністю стилю авторки, із вмінням майстерно сконструювати сюжет і пронизливо описати любов, її осяяння і згасання, її відновлення і втрати.

8 Зарівна Т.  Провінційні розмисли : вірші / Теодозія Зарівна. – Київ : Укр. письменник, 2009. – 79 с.
У цій збірці переважає інтимно-філософська лірика широкого ідейно-тематичного спектра, якої охоплює вираз любовного почуття, що, як правило, віднесений у минуле, ліричні медитації, спрямовані на осмислення плину часу, суті смерті, пам’яті, музики, циклічності буття тощо, рефлексію феномену творчості, долі митця, трагіко-іронічні замальовки історіософського плану. Така тематична спрямованість поезій збірки зумовлює її ностальгічно-медитативний (лише в окремих творах – іронічно-грайливий) настрій, що повністю суголосний образу ліричної героїні Т. Зарівної. Автор наділяє ліричне «Я» широким кругозором, що дозволяє залучати як тло або об’єкт поетичної рефлексії вітчизняні й світові культурні та історичні реалії, а також тонким відчуттям прекрасного, зокрема музики, образ якої є у збірці наскрізним, таким, що виконує функцію посилення емоційно-експресивної виразності зображуваного в поезіях світу, передачі нюансів почуттів тощо.

9 Зарівна Т.  Сторож покинутого раю : вірші / Теодозія Зарівна. – Київ : СЕДА-Стиль, 1997. – 79 с.
   «Сторож покинутого раю» — найкраща поетична книга 1997 року за рейтингом журналу «Слово і час». Сюди увійшли поезії: «Цей рай покинутий затерп...», «Метаморфози», «Час блукаючої стріли», «Чортків», «Смерть письменника», «Вокзальний романс» та інші.

10 Зарівна Т.  Сходження на Кайзервальд : [оповідання] / Теодозія Зарівна. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. – 232 с.
   Нову книгу прози Теодозії Зарівної сформували вісім оповідань, дві повісті («Записи на подолку» і «Дівчинка з черешні») та щось на кшталт нарисів-спогадів під загальною назвою «Сонце сходить у Чорткові». Вдумливий читач неодмінно знайде тут для себе й інтелектуальну, й естетичну поживу.
   Незважаючи на загальний мінорний настрій, книга неодмінно залишить у вас враження душевної теплоти і щирості.

11 Барна В. Зарівна Теодозія Петрівна / В. Барна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський [та ін.]. – Тернопіль, 2004. – Т. 1 : А–Й. – С. 623.
   У виданні подано систематизовану новітню інформацію про Тернопільщину з різних галузей: історії, географії, економіки, політики, освіти, науки, літератури, мистецтва, спорту тощо. Тут надруковано і короткі біографічні відомості про відомих людей Тернопілля, зокрема і про Теодозію Петрвівну Зарівну.

12 Сизоненко О. Золотий цвіт кульбаби // Сизоненко О. О. Не вбиваймо своїх пророків! : книга Талантів / О. О. Сизоненко. – Київ : Дніпро, 2003. – С. 564–570. – (Життя видатних людей).
   Публіцистична праця відомого українського прозаїка включає в себе збірку спогадів, есеїв та роздумів про долі видатних українських діячів культури та літератури. Автор порушує болючі теми трагічного знищення української інтелігенції, закликаючи шанувати, пам'ятати та не руйнувати власні таланти.  
   Письменник аналізує життєві шляхи та творчість багатьох митців, наголошуючи на важливості їхнього внеску в українську культуру. Сюди ж увійшли і відомості про Теодозію Зарівну.

13 Тарнашинська Л. Посттравматична пам’ять Чорнобиля: система топосів у романі Теодозії Зарівної «Мовчання цезію» / Людмила Тарнашинська // Література та історія: антропостопос-тропос : монографія / [Микола Ільницький, Ірина Терехова, Олена Шостак [та ін.] ; за ред. Михайла Гнатюка. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2023. – С. 43–56
   Монографію присвячено аналізові актуальних проблем сучасної гуманітаристики: взаємозв’язкам літератури та історії. У ній окреслено проблеми історичної пам’яті, травматичного досвіду та сучасне осмислення минулого в літературі та мистецтві. Розглянуто питання транзитних просторів літератури та пошуки національної ідентичності крізь призму колективного, особистого, національного. Окремі питання присвячено аналізові міжмистецьких просторів культури та їх реалізації. Дослідження базується на матеріалі найновіших досягнень сучасної науки про літературу.

Підготувала Н. В. Галіцька
Червень 2026 р., 13 джерел