logo1

Музей у Велесневі – царина діяльності
славетного велеснянина В. Гнатюка
(до 50-річчя заснування
етнографічно-меморіального музею ім. В. Гнатюка)

 

Велеснів4204

 

«…В. Гнатюк. Феноменально щасливий збирач усякого етнографічного матеріалу. Якому у наших давніших збирачів, мабуть, не порівняв ні один »

/І. Я. Франко/

 

   Цьогоріч минає п’ятдесят років від дня заснування обласного етнографічно-меморіального музею В. Гнатюка в с. Велесневі Монастириського району.
   Експозиція музею знайомить із життям і науковим шляхом вченого. Чисельні фото представляють міста, навчальні заклади, людей, які мали великий вплив на формування його як науковця й свідомого українця. Частина матеріалів присвячена шести науковим подорожам 1895–1903 рр. етнічними землями українців (Угорська Русь). Ряд експонатів висвітлюють фольклорно-етнографічну самобутність регіонів України, демонструють характер будівництва, вишивок, писанок, вірувань, обрядів, звичаїв тощо. Наявний багатий фольклорний матеріал, записаний студентами університету у рідному селі В. Гнатюка Велеснів на Тернопільщині та інших регіонах України.

   Помітним явищем культури на сучасному етапі стало зростання ролі музеїв, пам’яток культури в духовному житті суспільства, прилученні широких верств населення до славних традицій минулих поколінь.
   Неподалiк мiстечка Монастириськ, у мальовничому куточку Тернопiльщини, розкинулось незвичайної краси село. І назва у нього неабияка – Велеснiв...
   Адже, за переказами місцевих старожилів, його назва походить від старослов’янського бога Велеса – покровителя скотарства, торгівлі та народного мистецтва.
   Історія с. Велеснева Монастирського району Тернопільської області – це складова історії західноподільської землі, що протягом багатьох віків була частиною історій багатьох сусідніх держав: польської, турецької, литовської, австро-угорської, російської. Перекази про Велеснів сягають сивої давнини і вже у самій його назві зафіксований пантеїстичний світогляд праукраїнців.
   Перша письмова згадка про Велеснів датується 1454 р. Але, як свідчать археологічні знахідки, на території Велеснева люди жили ще 30 тисяч років тому.
   Село Велеснiв вiдоме тим, що виколисало українського вченого iз свiтовим iменем академiка Академiї наук УРСР Володимира Михайловича Гнатюка. Колись хлоп’ям покинув вiн рiдне село, тепер повертається до нього доброю пам’яттю людей... Шiсть кiмнат, заповнених сонцем по вiнця. Таким є музей В. Гнатюка. Створенню музею передувала клопiтка праця, роздуми, радощi i невдачi тих, хто по зернинi збирав розкидану в багатьох країнах Гнатюкiану. Тисяча експонатiв! Турботи про створення музейної експозицiї взяв на себе Тернопiльський краєзнавчий музей. Збiр та опрацювання матерiалiв було поставлено на науковий грунт. З рiзних мiст нашої країни i з-за кордону надходили фотографiї, фотокопії документiв, книги та статтi, в яких висвiтлювалося життя i дiяльнiсть В. Гнатюка. Спiвпрацював з органiзаторами музею автор першої монографiї про Гнатюка киянин Михайло Яценко. Не одну бандероль з цiкавими матерiалами про взаємини В. Гнатюка i М. Коцюбинського надiслала дочка Михайла Коцюбинського Ірина Михайлiвна. Багато цiнних порад i вказiвок дав Гнатюкiв приятель 94-рiчний чеський українiст Франтiшек Главачек. Львiвська наукова бiблiотека АН УРСР надiслала для музею п’ятдесят прижиттєвих видань праць Володимира Михайловича, велику кiлькiсть фотокопiй. Велеснiвськi селяни та iнтелiгенти зiбрали цікавi матерiали про розквiт соцiалiстичного Велеснева. декорували музей досвiдченi київськi художники Юрiй Кисличенко та Ірина Левитська.
   31 травня 1969 року вiдбулося урочисте вiдкриття музею. У заході взяли участь сотнi землякiв Гнатюка, гостi з рiзних кiнцiв України. Не минуло й року, як за успiхи в роботi музеєвi було присвоєно звання, «Народний музей», а згодом вiн став одним iз переможцiв Всесоюзного огляду-конкурсу музеїв. Серед численних записiв у книзi вражень слова Гнатюкових землякiв – учнiв Доброводiвськоi школи: «Гордi тим, що наша надднiстрявська земля дала свiтовi такого чудового вченого...». Своїх гостей музей зустрiчає квiтами... А над ними красується металевий барельеф В. Гнатюка – твiр талановитого львiвського скульптора Богдана Романця.
   Село Велеснів, як колиска видатного слов’янського вченого Володимира Гнатюка, відіграло особливу роль у становленні його фольклорно-етнографічних інтересів. Воно власне заклало той міцний науковий фундамент, який тримав видатного вченого все його творче життя.

 

Інформаційно-бібліографічний відділ

Інформаційний огляд літератури

 

4

   Гайдукевич Я. М.  Велеснівський етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка // Музеї Тернопільщини = Музеи Тернопольщины : путівник / Я. М. Гайдукевич, І. Я. Зелена, В. А. Лавренюк. – Львів : Каменяр, 1989. – С. 85–92


   Видання містить ілюстровану розповідь про експозицію музею, яка висвітлює життя і натхненну творчу діяльність видатного фольклориста й етнографа, академіка Володимира Гнатюка. Читач дізнається про значну науково-дослідницьку, експозиційну та науково-освітню роботу.
   Путівник допоможе відвідувачам докладніше познайомитися з експозицією музею, а читачеві, який не був у музеї, дасть уявлення про творчу спадщину В. Гнатюка.

2

   Герета І.  Музей Володимира Гнатюка у Велесневі / Ігор Герета // Народна творчість та етнографія. – 1969. – № 4. – С. 87–90.

 

   Нарис знайомить читачів із зібранням експонатів для створення музею Володимира Гнатюка. Цікаві матеріали про вивчення В. Гнатюком культури слов’янських народів. Вироблені ним принципи наукового збирання і публікації народної творчості мали великий вплив на фольклористику всієї Слов’янщини.
   Публікація адресована широкому колу читачів.

 3

   Герета І. П.  Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі : нарис-путівник / І. П. Герета, О. С. Черемшинський. – Львів : Каменяр, 1971. – 96 с.

 

   В ілюстрованому путівнику на основі оновленої експозиції описано створення та діяльність етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка. Авторам вдалося знайти і опублікувати евідомі читачеві матеріали про Володимира Гнатюка.
   Видання розраховане на науковців-музеєзнавців, музейних працівників, а також усіх, хто цікавиться питаннями розвитку музейної справи в Україні та за її межами.

4

   Герета І. П.  Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі = Этнографически-мемориальный музей Владимира Гнатюка в Велесневе : нарис-путівник / І. П. Герета, О. С. Черемшинський. – Вид. 2-ге, допов. – Львів : Каменяр, 1982. – 79 с. : фото.

 

   Нарис-путівник знайомить з експозицією етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка у Велесневі на Тернопільщині, де народився видатний український фольклорист і етнограф В. Гнатюк.
  Видання представляє численні документи, унікальні світлини, листи, спогади сучасників, оригінальні прижиттєві та фототипні видання праць вченого.
  Рекомендовано для широкого кола читачів.

5

   Герета І. П.  Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі : нарис-путівник / І. П. Герета, О. С. Черемшинський. – 3-тє вид., допов. – Львів : Каменяр, 1991. – 95 с.

 

   Нарис-путівник знайомить з експозицією етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка у Велесневі на Тернопільщині, де народився видатний український фольклорист і етнограф В. Гнатюк. Піклування про створення експозиції взяв на себе Тернопільський краєзнавчий музей. Збір і опрацювання матеріалів було поставлено на науковий грунт.
   Видання розраховане на широке коло читачів.

6

   Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі : нарис-путівник / О. С. Черемшинський, В. Бачинський, Р. О. Череншинська, І. П. Герета. – 4-те вид., допов. – Тернопіль : Збруч, 2006. – 95 с.

 

   Нарис-путівник знайомить з експозицією етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка у Велесневі на Тернопільщині, де народився видатний український фольклорист, етнограф, літературознавець. Мовознавець, академік АН УРСР В. Гнатюк.
   Експозицію музею представляють документи, листи, фотографії, спогади, видання праць ученого, які по зернині збирали, розкидану по усіх усюдах Гнатюкіану.
   Видання адресовано фахівцям етнографії та широкому колу читачів.

 

Підготувала С. Б. Тененьська
травень 2019 р., 6 джерел

 

Гнатюк Володимир Михайлович  – етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач, громадсько-культурний діяч. Бібліографія публікацій (2008–2017 рр.)

 

Він з тих людей, що в спадок залишають
Досягнення вагомі, надбання.
Їх визнають. Шанують. Пам’ятають.
В ТНПУ всі знають Гнатюка.

 

Повз постамент із бронзи перед входом
У корпус головний ТНПУ
Щоденно разів 2 на день проходим.
І дякуєм уклінно Гнатюку –

 

Етнологу. Ученому. Людині,
Яка збирала думи та пісні,
Балади тощо… Так, як він, повинні
Науці віддаватися усі.

 

У Велесневі вчений народився.
Хлоп’ям покинув ріднеє село.
В дідів любити Землю рідну вчився.
Учителі найперші – дід Гілько

 

Й баба Марія. Скільки ж вони знали
Всіляких оповісток, співанок!...
Душа юнача спрагла все вбирала.
У третім класі вже знав 100 казок.

Захоплення фольклором забирало
Чимало в хлопця часу, та нужда
З літ перших гімназійних заставляла
Трудитись, працювати на життя.

 

Та, попри ці обставини, Володя
Не зменшував захоплення свого.
Оскільки він був вихідцем з народу, –
Служив йому завжди й любив його!

 

Такі, як Він, – самопожертви люди –
Увагу заслуговують людську!
Про нього пам’ять вічно жити буде.
Носить ім’я його ТНПУ.

 

Тернопільська Земля, що народила
Таку Людину, горда нею є!!!
У Велесневі їй музей відкрила.
Подія це великої ваги.

 

Вже років 50 музей працює.
І стільки ж часу стежечка жива.
Із вдячністю та шаною прямує
Народ до постаменту Гнатюка!

Ірик Зіновія

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Ресурси ТНПУ

Інтернет ресурс доступний з мережі ТНПУ

Наукометрія

Ми в соціальних мережах

  Copyright © 2015 ---. 

All Rights Reserved.

porno izle

istanbul escort

izmit escort

porno seyret

beylikdüzü escort

porno seyret

seks hikayesi

seks hikayesi

mersin escort> gaziantep escort>